отпираться

несов.; сов. - отпер`еться

1) відмика́тися, відімкну́тися, відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відпира́тися, відпе́ртися, відщіпа́тися, відщепну́тися, відсува́тися и відсо́вуватися, відсу́нутися

2) (перен.: не сознаваться) відмага́тися, відмогти́ся, відмовля́тися [ви́знати свою́ прови́ну, у́часть], відмо́витися [ви́знати свою́ прови́ну, у́часть], відріка́тися, відректи́ся, відпира́тися, відпе́ртися, ( отрицать) запере́чувати, запере́чити

3) строит. (несов.) відмика́тися, відчиня́тися, відпира́тися, відщіпа́тися, відсува́тися, відсо́вуватися

техн., несов. отпира́ть, сов. отпере́ть

- отпираться

техн., несов. отпира́ть, сов. отпере́ть

- отпираться

отговориться відмовлятися, відмовитися, відмагатися, відмогтися, відговорюватися, відговоритися, відбалакуватися, відбалакатися, (оправдываться) вимовлятися, вимовитися, виговорюватися, виговоритися, виповідатися, виповістися. Он долго -вался, но должен был согласиться - він довго відмовлявся (відмагався), та мусів таки згодитися. Она -рилась головною болью и осталась дома - вона відмоглася (відговорилася) тим, що болить голова, і лишилася (в)дома. От него легко не -ришься - від нього не легко відговоритися (відбалакатися). -ться незнанием закона - вимовлятися (виговорюватися) незнанням закону.

* * *

несов.; сов. - отговор`иться

1) відгово́рюватися, відговори́тися; несов. відбала́куватися; ( отпираться) відмага́тися, відмогти́ся; ( оправдываться) диал. вимовля́тися, ви́мовитися, вигово́рюватися, ви́говоритися; ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися

2) строит. (несов.) відгово́рюватися; відмовля́тися; відра́джуватися

отказаться

1) от чего, кого, в чём - відмовлятися, відмовитися від чого, від кого, в чому (редко), (гал.) вимовлятися, вимовитися чого, (усиленно) відмагатися, відмогтися від чого, (отрекаться) зрікатися, зректися чого, кого, відрікатися, відректися від чого, від кого (редко: вирікатися, виректися чого), відкидатися, відкинутися від кого (часто о близких людях: женихе, невесте, влюблённых, супругах и т. п.), від чого, кидатися чого, (гал.) скидатися чого. [Першого купця не кидайсь (Ном.)]. -ваться, -заться от кого, чего (покинуть, оставить) - цуратися кого, чого и від кого, від чого [Сина батько відцурався (Шевч.)], відкаснутися від кого, від чого, (отпираться) відгетькуватися від чого. Срв. Отрекаться. -ся от должности, обязанностей, власти, престола - відмовлятися (відмовитися) від посади, обов'язків, влади, трона (корони) или зрікатися (зректися) посади и т. д., или складати (скласти) посаду, обов'язки, владу (уряд), корону. См. Слагать. -заться от занимаемой должности - зректися своєї (или обійманої, посіданої) посади. Нас приглашали на обед, а мы -зались - нас прохали (прохано) на обід, та ми відмовились. Гости -зываются - гості відмагаються. -ваться (-заться) от платы, от работы - зрікатися (зректися) плати, роботи, відкидатися від плати, від роботи, кидатися плати, роботи. -заться от платежа податей, налогов - зректися платити податки, налоги. -заться от наследства - відмовитися від спадку, спадщини, (гал.) дідицтва, зректися спадку и т. д. -зываться (-заться) от своего мнения, своих слов, показаний - зрікатися (зректися) своєї думки, своїх слів, свідчень, відмовлятися (відмовитися) від своєї думки, від своїх слів, свідчень. -заться от дачи показаний - відмовитися дати свідчення. -заться от своего намерения - зректися (несов. зрікатися) свого наміру. -зываться от личных интересов, развлечений - зрікатися особистих інтересів, утіх. -зываюсь от своих прав - зрікаюсь своїх прав на що. -заться от кого - зректися кого. [Я не маю сили тебе зректися (Л. Укр.)]. -заться от себя - зректися себе. Он отказался от меня - він відцуравсь мене, відкинувся від мене. Я от чести этой -зался - я від чести тої відмовився, я зрікся тої чести. Доктора - зались от больного - лікарі відмовились від хорого. Я не -ваюсь работать - я не відказен (при обычн. форме: не зрікаюсь, не відмовляюсь) працювати;

2) кому (завещаться) - відписуватися, бути відписаним, відказуватися, бути відказаним. См. Завещаться.

* * *

1) відмовля́тися, відмо́витися

2) ( отрекаться) відмовля́тися, відмо́витися, відкида́тися, відки́нутися, зріка́тися, зректи́ся, цура́тися, відцура́тися; несов. відсахну́тися

3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́ти

см. отпираться

-ся, отпереть, -ся

I. 1) см. Отмыкать, -ся. Отоприте! - відчиніть! відщеб[п]ніть(ся)! відсуньте!;

2) см. Отпихивать, Отталкивать.

II. Отпираться, отпереться от чего - відмагатися, відмогтися, відрекатися, відректися від чого и чого. [Люди чули, як він казав, то вже не відможеться].

* * *

несов.; сов. - отпер`еть

отречься от кого, от чего зрікатися, зректися кого, чого, відрікатися, відректися кого, чого и від кого, від чого, вирікатися, виректися кого, чого, (отвергаться) кидатися, цуратися чого, відкидатися, відкинутися, відцуруватися, відцуратися від кого, від чого и кого, чого, відступатися, відступитися від кого, від чого, відкаснутися, відсахнутися від кого, (гал.) звергтися чого; (отпираться) запрещатися, запретитися. -чься от своих слов - зректися, відректися своїх слів. -чься от своих взглядов, от своего права - зректися своїх поглядів, свого права. -чься от своей веры, от отчизны - зректися (відректися) своєї віри, своєї батьківщини, відцуратися, відкинутися (від) своєї віри, (від) своєї батьківщини, відступитися, відкаснутися від своєї віри, від своєї батьківщини. -чься от света - світу відцуратися. Все родные от него -клись - всі рідні його (від нього) відреклися (відцуралися), від нього відкаснулися (відсахнулися), уся рідня від його відкинулася (відступилася, відцуралася). [Відступилася від мене вся моя родина]. Пётр трижды -кался от Христа - Петро тричі зрікався Христа, відрікався Христа и від Христа. Срв. Отступаться.

* * *

несов.; сов. - отр`ечься