Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

отвечать

  • 1 отвечать

    ответить
    1) відповідати, відповісти, (только словом) відказувати, відказати, відмовляти, відмовити, відрікати, відректи, відвітувати и відвічати, відвітити, (редко) відговорювати, відговорити, відвертати, відвернути кому на що, (отозваться) обзиватися, обізватися до кого. -чать, -тить письмом, письменно - відписувати, відписати, повідписувати кому, відвістити кому. Спрашивайте а я буду -чать - питайте, а я відповідатиму (відказуватиму, відмовлятиму и т. д.). -чать урок, заданное - проказувати, проказати вивчене, завдання. Ученик хорошо -чал из географии - учень добре відказував з географії. Резко -тить кому - відрізати, відрубати, відчеркнути кому. На дружбу -чают дружбой - за приязнь платять приязню. -тить на поклон кому - відклонитися кому;
    2) за что чем - відповідати, відповісти, відвічати, відвітити и одвічати, одвітити за що чим, (платиться) відбувати, відбути за що. Срв. Ответ 2, Ответственность и Ответствовать 2. -чать головою за что - а) ручитися головою; б) головою накладати за що;
    3) відповідати. См. Соответствовать. Отвечающий чему - відповідний до чого - см. Соответствующий.
    * * *
    несов.; сов. - отв`етить
    відповіда́ти, відповісти́ и відпові́сти, відмовля́ти, відмо́вити; ( говорить в ответ) відказувати, відказа́ти; ( письменно) відпи́сувати, відписа́ти и повідпи́сувати; відріка́ти, відректи́, відві́тувати, відвісти́ти

    Русско-украинский словарь > отвечать

  • 2 возражать

    возразить
    1) (отвечать) від[од]мовляти, відмовити, відказувати, відказати, перебивати, перебити. [«Ні!» - одказав він];
    2) перечити кому, проти кого, заперечувати кому, сов. заперечити кому, чому (на что) [Усьому цьому можна-б заперечити так = на всё это можно бы возразить так], сперечатися проти чого, проти кого [Він проти кожного слова сперечається (Крим.). Хтось проти його сперечавсь = кто-то ему возражал (Крим.)], суперечити кому, закидати (сов. закинути) проти чого, споритися проти чого, змагатися, змагнутися. Возразить на возражение - відперти закид.
    * * *
    несов.; сов. - возраз`ить
    запере́чувати, запере́чити, несов. пере́чити, супере́чити; ( отвечать) відповіда́ти, відпові́сти, відка́зувати, відказа́ти

    Русско-украинский словарь > возражать

  • 3 ответ

    1) відповідь (-ди), відказ (-зу), відмова, (устар.) відвіт (-ту), обзив (-ву), (только письменный) відпис (-су), відписка, відповість (-вісти). Каков вопрос, таков и -вет - яке питання, така й відповідь (відмова, відповідання). У него на всё есть -вет - він на все відповідь (відказ) має, має що відказати. В -вет - на відповідь, на відказ, на відмову кому. Давать, дать -вет кому - відповідь давати (дати), відказ держати, (только письменно) відписувати, відписати, дати відписку, сов. відвістити, відповістити кому; срв. Отвечать. Жду вашего -та - жду (чекаю) на вашу відповідь (на вашу відповість, на ваш відпис), жду (чекаю) вашої відповіди (відповісти, відпису). В -вет на ваше письмо - відповідаючи на листа вашого. Утвердительный -вет - згода. Он дал утвердительный -вет - він подав свою згоду. Отрицательный -вет - незгода, відмовна відповідь;
    2) відповідь, відвіт. Принять что на свой -вет - взяти що на свою відповідь. См. Ответственность. Быть в -те - відповідати за що. См. Отвечать 2.
    * * *
    ві́дповідь, -ді, відмо́ва; відві́т, -у, одві́т; відпові́т, -у; ( отклик) ві́дгук, -у; диал. відка́з, -у

    Русско-украинский словарь > ответ

  • 4 ответить

    см. Отвечать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ответить

  • 5 зов

    1) (приглашение) кликання, закликання, заклик (-ку), зазов (-зву), запрохання, запросини (-син). Приехал без -ву - приїхав некликаний, непроханий;
    2) (клич) клик, поклик (-ку), кликання, гук (-ку), гукання. [Поклик бойовий (Л. Укр.). Вона вийшла на поклик материн (Коцюб.). Клич-же, коли є хто, щоб на твій клик озвався (Кн. Йова). На сей гук побігла дівчина (Свидн.)]. Отвечать на зов - см. Отзываться 1.
    * * *
    1) ( призыв) за́клик, -у; ( клич) по́клик, -у, клик, -у; ( призывающий голос) гука́ння, кли́кання, гукани́на; ( оклик) о́клик, -у, ( резкий) о́крик, -у
    2) ( приглашение) запро́шення

    Русско-украинский словарь > зов

  • 6 избавлять

    избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.
    * * *
    несов.; сов. - изб`авить
    ( спасать) рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш и урято́вувати, -то́вую, -то́вуєш, урятува́ти и порятува́ти, вирято́вувати, ви́рятувати, -тую, -туєш; (освобождать, выручать) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти, -ню́, -ни́ш, увільня́ти, увільни́ти, позбавля́ти, позба́вити, -влю, -виш, вибавля́ти, ви́бавити

    \избавлять бавь, \избавлять бавьте — дай (да́йте) спо́кій, обли́ш, обли́ште; пощади́, пощаді́ть

    \избавлять вить от сме́рти — урятува́ти (порятува́ти, ви́рятувати; відвола́ти) від сме́рті

    \избавлять вить от хлопо́т — звільни́ти (увільни́ти, ви́бавити) від кло́поту, позба́вити кло́поту (моро́ки)

    Русско-украинский словарь > избавлять

  • 7 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 8 невпопад

    нрч.
    1) (некстати, не к делу) не до речи, не до ладу, невлад, невгаразд, (неудачно) невлучно, (не во-время) невчас, невчасно, невпору, (шутливо) як Пилип з конопель, (в неподходящее время) не в слушний час, (не к слову) не до слова. Отвечать -пад на вопросы - відповідати не до ладу (невлад) на (за)питання. Петь -пад (не в такт) - співати не в лад. Притти -пад - прийти невчас(но) (невпору). Ваши догадки всегда -пад - ваші (з)догадки завжди невлучні (недоречні).
    * * *
    нареч.
    невла́д, невгаразд; ( некстати) не до ре́чі, не до ладу́, не до шми́ги; ( не к месту) невлу́чно; ( не вовремя) невча́сно

    Русско-украинский словарь > невпопад

  • 9 неопределённо

    нрч. неозначено, невизначено, неокреслено; невиразно, непевно; срв. Неопределённый. [Члени комісії висловлювались надто ввічливо й невиразно що-до висновків (Ле)]. -но выражаться - невиразно висловлюватися. -но отвечать на вопрос - невиразно відповідати на питання.
    * * *
    нареч.
    1) неви́значено
    2) невира́зно, нея́сно; нето́чно; непе́вно

    Русско-украинский словарь > неопределённо

  • 10 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 11 нетвёрдо

    нрч. нетвердо; недержко; нестійко, нестало; хи(с)тко, хитливо, хибко; непевно, невпевнено; срв. Нетвёрдый. -до знать - нетвердо (недобре) знати. -до отвечать - невпевнено відповідати. -до стоять на ногах - нетвердо стояти на ногах.
    * * *
    нареч.
    нетве́рдо; хи́стко, хи́тко, хитли́во; непе́вно

    Русско-украинский словарь > нетвёрдо

  • 12 неудовлетворительно

    нрч. незадовільно, (устар.) незадовольняюче. -но отвечать - незадовільно відповідати. Получить -но по математике - дістати «незадовільно» з математики.
    * * *
    нареч.
    незадові́льно

    Русско-украинский словарь > неудовлетворительно

  • 13 ответствовать

    відповідувати, відвітувати и одвітувати. См. Отвечать 1 и 2. -ться - безл. відповідатися, відвітуватися. На ваши вопросы сим -ется - на запитання ваші цим відповідається.
    * * *
    несов., сов.
    відповіда́ти, відповісти́ и відпові́сти; відріка́ти, відректи́, відві́тувати, відвісти́ти

    Русско-украинский словарь > ответствовать

  • 14 отрезать

    тж. отр`езывать; несов.; сов. - отр`езать
    1) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, (кусок чего-л.) відкра́ювати, відкра́яти, несов. укра́яти; відшматува́ти, відпаюва́ти; (часть чего-л., укорачивать) урі́зувати, урі́зати, утина́ти, утну́ти и утя́ти; ( отхватывать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти; відма́хувати, відмахну́ти; несов. відбатува́ти
    2) ( коротко отвечать) відрі́зувати, відрі́зати, відру́бувати, відруба́ти, несов. сказа́ти ру́ба

    Русско-украинский словарь > отрезать

  • 15 письменно

    листовно[е], листом, письмовно, на письмі. -но излагать - списувати. -но отвечать - відписувати, на письмі відповідати, від(по)віщати.
    * * *
    нареч.
    письмо́во, письмо́вно, на письмі́; ( письмом) листо́вно, листо́м; ( в письме) у листі́

    Русско-украинский словарь > письменно

  • 16 предстоять

    1) перед кем - стояти поперед кого, стояти, пристояти перед ким. [Він забув, де він, перед чиїм лицем пристоїть (Єфр.)];
    2) за кого - см. Предстательствовать;
    3) при чём - бути присутнім при чому, бути при чому;
    4) кому (быть впереди, предвидеться) - бути перед ким, матися кому. [Мається й мені (маю й я) у військо йти. Малося мені (мав я) їхати на з'їзд]. Ему -ит большая работа - він матиме велику працю. Мне -ит далёкая дорога - я маю їхати в далеку дорогу. Мне -ит неприятный разговор - має бути в мене прикра розмова. Ему -ит большая опасность - має бути (загрожує) йому велика небезпека. Ему -ит большой подвиг - перед ним великий подвиг (велике діло). -ит кому что делать - має робити (зробити) хто щось. Вам -ит отвечать за это - ви маєте за це відповідати.
    * * *
    1) ( перед кем-чем - стоять) стоя́ти (перед ким-чим); ( представляться) уявля́тися
    2) (в будущем предстои́т) ма́є бу́ти, бу́де ( будет впереди); ма́є відбу́тися ( должен произойти); чека́є ( ждёт впереди); тре́ба бу́де ( надо будет); доведе́ться ( придётся); ма́є (имеет, должен); передбача́ється ( предвидится)

    Русско-украинский словарь > предстоять

  • 17 признак

    1) ознака, познака, признака, прикмета, знак (-ку), слід (-ду) чого. [Це ознака духової слабости (Єфр.). Хоч як шукав, та не побачив навіть і познаки (Крим.). І признаки навіть нема теперки, що був став (Камен. п.)]. Верный -знак - певна ознака. Существенный -знак - істотна ознака. Отличительный -знак - відмінна ознака или просто відміна, відзнака. [Розум - ця відзнака людини]. По внешним -кам - з зовнішніх ознак. Поступок этот есть -знак прекрасной души - вчинок цей - прекрасної душі ознака. -ки болезни - ознаки (признаки) хороби. При малейшем -ке опасности - при найменшому знаку небезпеки. От прежней красоты и -ка не осталось - від попередньої краси і знаку (сліду, познаки) не лишилось. Видеть в чём -знак - бачити в чому прикмету, ознаку и т. д., мати що за знак. [Учитель тільки кивнув; се вже мали за знак, що сердитий, і примічали (Свидн.)]. Быть служить, являться -ком чего - бути ознакою, прикметою и т. д. чого, правити (служить) за ознаку чого. Это есть, является -ком силы - це - ознака сили. Нет и -ка кого, чего - нема й знаку (сліду, признаки, натями), нема й зазору (зазором), нема й прислідку кого чого. [Ніде й знаку не було якогось житла. У його курей і зазором нема (Черк. п.). Його й прислідку тут не було]. Отвечать каким-л. -кам (иметь их) - мати ознаки які. -ки делимости, мат. - ознаки подільности;
    2) (примета предвещательная) прикмета; см. Примета. [Де погана прикмета, що курка півнем заспівала]. Хороший -знак - добра прикмета.
    * * *
    озна́ка, позна́ка, знак, род. п. зна́ку и знаку́; ( примета) прикме́та; призна́ка; диал. о́знак, -у

    Русско-украинский словарь > признак

  • 18 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 19 удовлетворять

    несов.; сов. - удовлетвор`ить
    1) задовольня́ти, задовольни́ти, удовольня́ти, удовольни́ти; ( успокаивать) заспоко́ювати, заспоко́їти
    2) ( соответствовать) задовольня́ти, задовольни́ти; ( отвечать) відповіда́ти, відповісти́ и відпові́сти
    3) несов. мат. задовольня́ти, спра́вджувати

    Русско-украинский словарь > удовлетворять

См. также в других словарях:

  • ОТВЕЧАТЬ — ОТВЕЧАТЬ, ответить, чем, дать ответ, подать весть, сведенье на вопрос, отозваться, возразить, отповедать. Он отвечал уклончиво. Он мне ответил встречным вопросом. На такие вопросы, я всегда отвечаю молчаньем. Он что то долго не отвечает на письмо …   Толковый словарь Даля

  • ОТВЕЧАТЬ — ОТВЕЧАТЬ, отвечаю, отвечаешь, совер. и несовер. 1. кому чему. несовер. к ответить в 1 и 2 знач. «Петру не то, что отвечать, читать эти письма было недосуг.» А.Н.Толстой. Отвечать на дружбу дружбой. 2. несовер. (к ответить в 3 знач.), чему.… …   Толковый словарь Ушакова

  • отвечать — Ответствовать, давать ответ, возражать, огрызаться, отзываться, откликаться, опровергать, оспаривать, перечить, прекословить, протестовать, оппонировать, противоречить, вторить, сдавать, давать сдачи. Закидать словами. Отвечать резко; оборвать,… …   Словарь синонимов

  • ОТВЕЧАТЬ — ОТВЕЧАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. ответить. 2. за кого (что). Нести ответственность за кого что н. О. за порученное дело. Наставник отвечает за ученика. 3. чему. То же, что соответствовать. Диссертация отвечает предъявляемым к ней требованиям.… …   Толковый словарь Ожегова

  • отвечать — реагировать соответствовать срабатывать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы реагироватьсоответствоватьсрабатывать EN respond …   Справочник технического переводчика

  • отвечать — голос ответил • действие, субъект голос отвечает • действие, субъект ответил голос • действие, субъект ответил женский голос • действие, субъект ответил мужской голос • действие, субъект ответить вопросом • действие, непрямой объект ответить… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • отвечать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я отвечаю, ты отвечаешь, он/она/оно отвечает, мы отвечаем, вы отвечаете, они отвечают, отвечай, отвечайте, отвечал, отвечала, отвечало, отвечали, отвечающий, отвечаемый, отвечавший, отвечая; св.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • отвечать — за кого что и чему. 1. за кого что (принимать ответственность). Отвечать за работу. Отвечать за качество. Вот вам, детушки, новый командир: слушайтесь его во всем, а он отвечает мне за вас и за крепость (Пушкин). 2. чему (соответствовать,… …   Словарь управления

  • отвечать — • всецело отвечать • полностью отвечать …   Словарь русской идиоматики

  • ОТВЕЧАТЬ —     Если во сне вы отвечаете на чей то вопрос, то в реальной жизни не сможете доказать свою правоту и потерпите сокрушительное поражение. Сон, в котором отвечают на ваши вопросы, означает, что в реальности явитесь поборницей справедливости и… …   Сонник Мельникова

  • отвечать назначению — быть подходящим, отвечать своему назначению, быть пригодным, отвечать требованиям, отвечать своим требованиям, годиться, подходить, быть годным Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»