осуществлять

матем., физ., несов. осуществля́ть, сов. осуществи́ть

- осуществляться

матем., физ., несов. осуществля́ть, сов. осуществи́ть

- осуществляться

осуществить здійснювати и здійсняти, здійснити, справджувати, справдити, до вчинку, до діла доводити, (сов.) довести, переводити, перевести (в життя), (исполнять) ви[до]конувати, виконати, доконати. [Так сказати зміг-би я, але де сила, щоб оте справдити? (Сам.)]. Эту мысль не трудно -вить - цю думку не важко здійснити. Осуществляемый - здійснюваний, справджуваний. -ляемый проект - здійснюваний проєкт. Осуществлённый - здійснений, справджений. -ные мечты - здійснені (справджені) мрії.

* * *

несов.; сов. - осуществ`ить

I. см. Провожать.

II. Проводить, провести или провесть -

1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;

2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;

3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];

4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];

5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -

1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;

2) проведений, прокладений; переведений;

3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];

4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.

* * *

1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити

2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти

3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати

1) виконування и виконання, справляння, оконч. виконання чого (напр., присуду, постанови, обов'язків, програми, п'єси и т. д.); (чьей-либо воли, желания) вволяння и вволювання, оконч. ввоління, вволення чиєї волі, чийого бажання; (отбывание) відбування, оконч. відбуття чого (повинностей); (осуществление) здійснювання, справджування, оконч. здійснення, справдження, сповнення чого (напр. пророцтва, снів, бажань); (соблюдение) додержування, оконч. додержання чого (напр. звичаїв, слова). [Тим часом присуд без виконання зоставатись буде (Грінч.). Вволювання волі старшого (Наш)]. - ние обещания, намерения - виконання обіцянки, наміру. -ние желания, сна - здійснення, справдження бажання, сна. -ние слова - виконання, додержання, доконання слова. -ние договора - виконання, неок. виконування и виконання умови. -ние пророчества - справдження, здійснення пророцтва. -ние религиозных обрядов - виконування, відбування, (соблюдение) додержування релігійних обрядів. -ние года, известного времени, срока - сповнення (уплив (истечение)) року, певного часу, терміну (строку). По -нии года, известного времени, срока - як вийде (як вийшов) рік, певний час, термін (строк); по році, по термінові. Моего -ния (изделия) - мого виробу що, мого виконання що. Приводить, привести в -ние что - виконувати, виконати що (напр. присуд, постанову), (зап.) доконувати, доконати чого, (осуществлять) здійснювати, здійснити що (мрії, бажання); см. Исполнять 1. Во -ние предписания, приказа, приговора, постановления - виконуючи припис, наказ, присуд, постанову; щоб виконати припис, наказ, присуд, постанову. Для -ния чего - щоб виконати що. К -нию - до (на) виконання. Подлежит -нию что - треба виконати що. Не подлежит -нию что - не треба виконувати чого;

2) чем - сповнення, виповнення чого и (реже) чим (напр. горя, радости и горем, радістю).

* * *

исполнить 1 а) что - виконувати, виконати, чинити, учинити, робити, зробити, сповняти (зап. повнити), сповнити, виповняти, виповнити, (точно) певнити, спевнити що, (до конца) (зап.) доконувати, доконати чого; б) (исправлять) правити, справляти, справити що (якесь діло); в) (отбывать) відбувати, відбути що (різні повинності); г) (осуществлять) здійснювати, здійснити, справджувати, справдити що; д) (держать, соблюдать) додержувати и держати, додержати що и чого (напр. закон, постанови и закону, постанов). [Цю величну ролю наше письменство і по сей день виконує (Єфр.). Перед цілим світом він не побоїться виконати присуд (Грінч.). Він спитав, чи я закон сповняю й не грішу? (Л. Укр.). Не зламати прийшов я, а сповнити (закон) (Єв.). Коли-б Господь сповнив моє жадання (Куліш). Своє діло правив: коли треба подзвонить, свічки посвітить (Кон.). Вони справляли незмірної ваги громадську функцію (Єфр.). Не можна не справити його наказу (Кон.). Співали дуже серйозно, наче одбували якусь святу повинність (Крим.). Отецький заповіт справдив я чесно (Куліш). Розказ (приказание) мій учиніте, вигубіть всі діти в мойому царстві (Чуб. III). Доконавши сего діла, робітники подалися геть (Франко)]. -нять, -нить приговор постановление, приказ, долг, поручение и т. д. - виконувати, виконати присуд, постанову, наказ, обов'язок, доручення и т. д. -нять служебные обязанности - виконувати службові обов'язки. -нять намерение - виконувати, здійснювати намір. -нять заповеди - виконувати, чинити, справляти, сповняти заповіді, заповіти. [Вони-ж твою заповідь чинили (Св. П.)]. -нять, -нить обещание, слово - виконувати, виконати, справляти, справити, справджувати, справдити обіцянку, слово, (сдержать) додержувати, додержати, доконати обіцянки, слова [Рабини справили свою обіцянку (Кон.). Вже де достав, то достав, а свого слова додержав (Н.-Лев.). Справдити обітницю поспішайсь (Грінч.)]. Не -нять обещания - не додержувати обіцянки, (насм.) робити з губи халяву. -нить пьесу - виконати п'єсу. -нить угрозу - здійснити, справдити погрозу. -нить условие - виконати умову. -нять обычай, обряды - виконувати, справляти звичаї, обряди, (с оттенк. сохранять, блюсти) додержувати, пильнувати звичаїв, обрядів. - нять, -нить чью-л. волю, желание - уволяти (-ляю, -ляєш), уволити (-лю, -лиш), чинити, учинити, робити, зробити, виконувати, виконати чию волю, бажання. [Мати й не подумала вволяти синову волю (Крим.). Вволіть мою волю в останній цей час (Грінч.). І він отсе тепер вволив мої бажання (Самійл.). Чини-ж мою волю (Шевч.). Вчиніть мою волю (Липовеч.). Ой, ви чумаченьки, ой, ви молоденькі, зробіть мою волю (Пісня)]. -нять, -нить повинности - відбувати, відбути повинності (відбутки);

2) чем (наполнять) сповняти, сповнити, виповняти и виповнювати, виповнити чого и (реже) чим; срвн. Наполнять. [Сповнив їх серце мудрощами (Св. П.). Смуток сповнив ваше серце (Св. П.)]. Исполняемый - виконуваний, справлюваний, здійснюваний, справджуваний, додержуваний. Исполненный -

1) виконаний, справлений, відбутий, здійснений, справджений, сповнений, спевнений; додержаний; (о воле, желании ещё) уволений, учинений. Это будет -нено в точности - це буде виконано достотно. Это не может быть -нено - цього не можна виконати, зробити; це не здійсненна річ;

2) чем - сповнений, виповнений, повний чого и (реже) чим. [Душа його була сповнена поезії (Крим.)]. -ный скорби, радости - сповнений скорботи, радости.

* * *

матем., несов. выполня́ть, сов. вы́полнить

- выполняться

сов. от осуществлять

несов. соверша́ть, сов. соверши́ть

1) техн. роби́ти, зроби́ти

- совершать посадку

2) матем. ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти; ( выполнять) вико́нувати, ви́конати

матем., несов. выполня́ть, сов. вы́полнить

- выполняться

сов. от осуществлять

несов. соверша́ть, сов. соверши́ть

1) техн. роби́ти, зроби́ти

- совершать посадку

2) матем. ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти; ( выполнять) вико́нувати, ви́конати

матем. выполня́ть ( осуществлять), осуществля́ть, производи́ть, соверша́ть

выполнить

1) виповняти, виповнити, сповняти, сповнити. [Виповнив яму землею і притоптав];

2) виконувати, виконати, справляти, -ся, справити, -ся, доводити (довести) до діла, вчиняти, вчинити. [Вчини мою волю = выполни моё желание]. Выполнить условие - виконати умову, додержати умови. Выполнять функции чьи - виконувати чиї функції; (о неодушевл.) правити за що. [Тепер дикт править за скло]. Выполненный -

1) виповнений, сповнений;

2) виконаний, справлений, доведений до краю. Выполняемый - виконуваний.

* * *

несов.; сов. - в`ыполнить

1) ( исполнять) виконувати, ви́конати; ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти, справля́ти, спра́вити, спо́внювати и сповня́ти, спо́внити

2) ( наполнять) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити, напо́внювати и наповня́ти, напо́внити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти

наблюсти

1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];

2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];

3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;

2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -

1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;

2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).

* * *

несов.; сов. - наблюст`и

1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)

2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)

3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого)

см. осуществлять

отправить

1) виряджати, вирядити, відряджати, відрядити, виправляти, виправити, наряджати, нарядити, слати, послати, висилати, вислати, (услать, спровадить) відсилати, відіслати, випроваджати и випроваджувати, випровадити, відпроваджати и відпроваджувати, відпровадити, спроваджувати, спровадити кого, що куди. -лять кого в дорогу, в поход - виряджати (виправляти) кого в дорогу, в похід. -вить послов - вирядити (нарядити, послати) послів. -вить товары по железной дороге - послати, вислати крам залізницею. -вить кому-л. письмо, посылку по почте - послати кому листа поштою, послати, подати кому посилку поштою. -вить кого из дому (спровадить) - випровадити, відпровадити, спровадити, відрядити кого з дому. -вить ни с чем - випровадити, відпровадити кого ні з чим. -вить в ссылку - запровадити (и запроторити, завдати) на заслання. -вить на тот свет - на той світ загнати, з світу зігнати;

2) справляти, справити, відправляти, відправити, управляти, управити, справувати що. -лять какую-л. должность, службу - справляти, справувати, відбувати які обов'язки, яку службу, урядувати на якій посаді; (служить чем) правити за кого, за що. -лять какие-л. функции - справляти які функції. -лять повинности - відбутки відбувати. Отправленный - виряджений, відряджений, виправлений, посланий, висланий и т. д.

* * *

предпринять починати, почати, розпочинати, розпочати що, підійматися, піднятися чого; (браться за что) братися, взятися до чого, заходжуватися, заходитися коло чого; (принимать наперёд какие-либо меры) вживати, вжити (наперед) якихсь заходів. [Ой що-ж тепер почну я, нещаслива, з дрібними дітьми! (Л. Укр.). Що мені почати, щоб визволитися з злиднів? - Та що-ж-би розпочав я голий-босий? Завести торг? Я- ж ні шага не мав (Л. Укр.)]. Трест -мает устройство фабрики - трест заходжується коло будування фабрики (-ється будувати фабрику), трест береться до будування фабрики. -нять кругосветное путешествие - піднятися подорожи навколо світа. Предпринятый - початий, розпочатий. -ться - починатися, початися, розпочинатися, розпочатися; вживатися (наперед).

* * *

несов.; сов. - предприн`ять

( что - начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що); (браться за что-л.) бра́тися, узя́тися (за що, до чого), ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (роби́ти що, ко́ло чо́го); ( организовать) організо́вувати (несов.), організува́ти несов., несов.; ( делать) роби́ти, зроби́ти (що); (осуществлять, совершать) зді́йснювати, здійсни́ти (що); (применять, прибегать) ужива́ти, ужи́ти (що)

претворить перетворювати и -ряти, перетворити, переміняти, перемінити, (образно) перетоплювати и -топляти, перетопити що в що; срв. Превращать. [Все, що дало мені життя, в красу перетопляв я (Франко)]. -рять воду в вино - перетворювати (переміняти) воду в вино. Претворённый - перетворений, перемінений, перетоплений в що.

* * *

несов.; сов. - претвор`ить

1) ( во что - преобразовывать) перетво́рювати, перетвори́ти (в що, на що); ( превращать) оберта́ти, оберну́ти (на що, в що)

2) ( вводить) запрова́джувати, запрова́дити; ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти; (несов., сов., реализовать) реалізува́ти; ( воплощать) вті́лювати, вті́лити

-ся, провертеть, -ся и провернуть, -ся (буравом) просвердлювати, -ся, просвердлити, -ся, прокручувати, -ся, прокрутити, -ся, прове[і]рчувати, -ся, провертіти, -ся, (о мн. или местами) попросвердлювати, -ся, попрокручувати, -ся, попрове[і]рчувати, -ся чим. [Цей камінь не просвердлюється]. Проверченный и провёрнутый - просвердлений, прокручений, проверчений.

* * *

несов.; сов. - проверн`уть

1) прові́рчувати, проверті́ти и проверну́ти и попрові́рчувати, прокру́чувати, прокрути́ти; ( просверливать) просве́рдлювати, просвердли́ти

2) (вертя, пропускать сквозь что-л.) прокру́чувати, прокрути́ти, проверта́ти, проверну́ти

3) ( проворачивать) прокру́чувати, прокрути́ти; ( поворачивать) поверта́ти, поверну́ти

4) (перен.: осуществлять) обла́годжувати, обла́годити и пообла́годжувати; ( продвигать) просува́ти и посо́вувати, просу́нути; ( проводить в жизнь) запрова́джувати, запрова́дити