-
1 оргия
оргія (-гії).* * *о́ргія -
2 ორგია
оргія -
3 orgie
оргія -
4 Георгина
оргінія, аргонія, жоржина, картоплянка. Цвет георгины - оргінієвий (жоржинний) цвіт. -
5 оргиастический
оргіасти́чний -
6 orgy
n1) оргія; розгул2) безліч, сила-силенна, низка (розваг тощо)3) надмірне захоплення (чимсь)4) звич. pl вакханалії, вакхічні оргії* * *n1) оргія; розгул2) (of) хвиля, спалах, сплеск ( чого-небудь)3) pl; icт. вакхічні оргії, вакханалії ( the orgies of Bachus) -
7 Bacchanalia
n plвакханалія, оргія, п'яний розгул* * *n; pl1) icт. вакханалія, свято на честь Вакха, Бахуса2) ( bacchanalia) вакханалія, оргія -
8 bacchanalize
vгуляти, пиячити, віддаватися розгулу, оргіям; перетворювати у вакханалію, в оргію -
9 debauch
1. n1) пиятика, гульня; оргія; дебош; бешкет2) розгул; розпуста2. v1) розбещувати, розтлівати2) зваблювати; спокушати3) віддаватися розгулу* * *I v1) розбещувати, розтлівати; спокушати, зваблювати2) псувати, спотворюватиII n1) пиятика, гульня, оргія; дебош2) розгул; розпуста -
10 debauchery
n1) пияцтво; обжерливість; непомірність2) розпусність, розбещеність3) pl оргії, гульня* * *n1) пияцтво; обжерливість; непоміркованість2) розпуста, розбещеність3) pl оргії, гульня -
11 Saturnalia
n pl1) сатурналії (у стародавньому Римі)2) (s.) (тж вжив. як sing) розгул, вакханалія, оргія* * *n; pl1) сатурналії ( у Древньому Римі)2) ( saturnalia) оргія, вакханалія; дикий розгул -
12 wild
1. n1) pl (the wilds) нетрі, хащі2) поет. незаймана природа, лоно природи; пустеляto play the wild — амер. поводитися нестримано (нерозсудливо)
the call of the wild — поклик природи, прагнення на лоно природи
2. adj1) дикийwild hay — с.г. сіно з диких трав
2) нецивілізованийwild man — дикун; перен. людина крайніх переконань
3) лякливий, полохливий (про коня тощо)4) необроблений, цілинний5) пустельний, незаселений; незайманийwild forest — одвічний ліс, праліс
6) бурхливий, буйний; невгамовний; шалений, нестямний, несамовитий, скажений, божевільнийto be wild about (over) smth. (smb.) — бути в нестямі від чогось (когось)
7) гучнийwild laughter — гучний сміх, регіт
8) необдуманий; безглуздий, навіжений; фантастичний9) штормовий; бурхливий (про море, погоду)wild wind — ураган, шторм
10) розм. розпусний, розбещений, розгульний11) нехитрий, простий; самобутнійwild apple — дика яблуня, кислиця, лісова яблуня
wild boar — зоол. дика свиня, дикий кабан
wild camomile — бот. дика ромашка, аптечна (лікарська) ромашка
wild cat — зоол. дикий кіт; запальна людина; ризикована справа; неофіційний страйк; поїзд, що йде не за розкладом
wild cotton — бот. ваточник
wild leek — бот. дика цибуля, левурда, черемша
wild mine — незареєстрована, по-хижацькому розроблювана шахта
wild oat — бот. вівсюг
wild pig — зоол. дикий кабан
wild plantain — бот. банан текстильний (прядильний)
wild radish — бот. редька дика (польова)
wild rose — бот. шипшина собача
wild strawberry — бот. лісові суниці
wild times — грозові роки; смутні часи
wild turnip — бот. суріпиця
wild vetch — бот. мишачий горошок
W. West — дикий захід (про захід США)
W. West show — вистава циркового типу (з ковбоями, індіанцями тощо)
W. West film (novel) — ковбойський фільм (роман)
to run wild — здичавіти; заростати (бур'янами тощо); рости без нагляду (про дітей)
* * *I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало -
13 bacchanalize
vгуляти, пиячити, віддаватися розгулу, оргіям; перетворювати у вакханалію, в оргію -
14 orgy
n1) оргія; розгул2) (of) хвиля, спалах, сплеск ( чого-небудь)3) pl; icт. вакхічні оргії, вакханалії ( the orgies of Bachus) -
15 предаваться
предаться1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.* * *несов.; сов. - пред`аться1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися -
16 Українка, Леся
Українка Леся (Косач (Квітка), Лариса Петрівна) (1871, Звягель, Волинь - 1913) - укр. поетеса, драматург, прозаїк, публіцист. Чільна постать укр. модернізму. Онука укр. декабриста Я. Дрогоманова, небога М. Драгоманова, дочка однієї з перших укр. феміністок Олени Пчілки. У своїх соціально-політичних поглядах У.Л. виступала як послідовна спадкоємиця родинних ліберально-демократичних традицій О. сновний внесок У.Л. в історію філософської думки здійснено в жанрі філософської драми, уперше розробленому нею в укр. літературі. Представлена в її драматургії філософія культури ідейно споріднена з філософією життя Ніцше й Шопенгауера та з європейським інтуїтивізмом кін. XIX - поч. XX ст. Історію європейської цивілізації У.Л. розглядає крізь призму символічної опозиції Античності й християнства - як трагічну поразку органічного, стихійно-творчого вітального першопочатку (найповніше репрезентованого грецьк. Античністю) перед лицем дедалі більшої агресії глибоко прагматичного за своєю етикою моністичного світогляду (остаточно інституціалізованого християнством: "Християни убивали дух так, як ні один цезар не вмів убивати"), принципово ворожого творчості й самій безпосередності життя ("Одержима", "У пущі", "В катакомбах", "Адвокат Мартіан", "Руфін і Присцілла"). В такому культурфілософському песимізмі У.Л. випередила Шпенглерову антитезу культури й цивілізації, оскільки в соціально-філософському плані вказана дихотомія проявляється у неї як боротьба прагматичних імперій, покликаних нівелювати відмінності, проти вільного "духа оргії" підкорених провінцій ("Оргія"), тобто імперіалізм за своєю суттю означає смерть культури як безпосередньо-етичного переживання життя О. станнім притулком культури, відтак, залишається міф ("Лісова пісня"). Фактично стверджуючи в своїй художній практиці пріоритет (попри обережніше постульовану в теорії "доповнюваність") інтуїтивного, "жіночого" пізнання над раціональним, "чоловічим" ("Кассандра"), У.Л. виступила предтечею феміністичної філософії культури, піддавши послідовній реверсії традиційні тендерні ролі активного ("сильного") чоловіка і пасивної ("слабкої") жінки ("Камінний господар"). Така реверсія, на думку більшості сучасних дослідників, складає одну з сутнісних характеристик модерністичного світогляду. В Україні цей інтелектуальний переворот, здійснений У.Л., був оцінений критикою (Веретельником, Агєєвою, Павличко) тільки наприк. XX ст.[br]Осн. тв.: "Повне зібр. творів". У 12 т. (1927 - 1930); "Зібр. творів". У 12 т. (1975-1979).О. Забужко -
17 debauch
-
18 drunken orgy
-
19 bacchic
adj1) вакхічний2) розгульний; п'яний* * *a1) мiф. ( Bacchic) вакхічний; який стосується Вакха, Бахуса2) який має характер вакханалії, оргії; п'яний, розгульний, веселий -
20 bash
1. n1) розм. сильний удар2) військ., розм. атака, удар2. v розм.сильно бити, гамселити* * *I n1) сильний удар; вiйcьк.; жapг. атака, удар2) спробаII vтрощити, сильно битиIII n; сл.гулянка; оргіяto be on the bash — загуляти; гуляти, пиячити; займатися проституцією
См. также в других словарях:
ОРГ — «Объединённая региональная группа» юрфирма ОРГ областная рабочая группа Источник: http://agro.avtlg.ru/privatiz.htm ОРГ оперативная ракетная группа Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО… … Словарь сокращений и аббревиатур
орг. — орг. организация организационный организация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. орг. органический Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
орг-ия — орг ция организация организация орг ция учреждение Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
орг — (нов.). Сокращение, употр. в новых сложных словах: 1) в знач. организационный, напр. оргбюро, орготдел, оргвыводы; 2) в знач. организатор, напр. парторг, комсорг, курсорг. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
орг… — (неол.). Сокращение, употр. в новых сложных словах: 1) в знач. организационный, напр. оргбюро, орготдел, оргвыводы; 2) в знач. организатор, напр. парторг, комсорг, курсорг. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ОРГ 1Е — ОРГ 1... Первая часть сложных слов со знач.: 1) организационный, напр. оргбюро, оргкомитет, оргвыводы, оргработа; 2) организованный, напр. оргнабор, оргсвязь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ОРГ 2Е — ОРГ 2... Первая часть сложных слов со знач. органический, напр. оргстекло (прозрачный твёрдый материал на основе органических полимеров). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
орг... — орг... Первая часть сложных слов со знач.: 1) организационный, напр. оргбюро, оргкомитет, оргвыводы, оргработа; 2) организованный, напр. оргнабор, оргсвязь. II. ОРГ... Первая часть сложных слов со органический, напр. оргстекло (прозрачный твёрдый … Толковый словарь Ожегова
-орг — organisateur. Вторая часть сложных слов со знач. организатор. Парторг, комсорг, группорг, профорг и т. п. БАС 1. Курсорг. Уш. 1938. Комсомолец Махов скоро выдвинулся на первое место в соревновании шоферов. Начальник строительства и парторг… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
орг. — орг. организация Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии
Орг... — орг... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: организационный (оргбюро, оргвыводы, оргкомитет, орготдел, оргработа и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой