-
1 низ
1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].* * *1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́дув са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді
2)\низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в
3)\низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́
-
2 понизовье
низ (-у), пониззя, побережжя.* * *пони́ззя -
3 аша
низ, нижня частина СБ, СМ, Г-М; ашаа П, СМ, Г-К, ашаға СБ, СМ, У униз, унизу; аша (ғ) а тӱштӱ він упав униз СМ; эниниз ашаа спустіться вниз Г; ашағасна / ашаасна ал- брати понижче (про спів) У; ашада внизу СГ; ашада отруй мешкає внизуМ; суйун ашасы нижня течія річки СЛ, К; ашасын йандырий підпалює його знизу СГ; ашадан знизу СБФ, О; пор. ашах. -
4 ашах
низ, спід, нижня частина СМ; таваче хойайсы — ашах кладеш на сковороду, це — спід СМ, Б; ашаға тӱш- падати вниз, спускатися додолу СК; пор. аша. -
5 диб
низ М; див. дип. -
6 тӱб
низ О; тӱбдэн знизу О; див. тӱп. -
7 bottom
1. n1) дно; днище; низ; нижня частина (чогось)to touch bottom — торкнутися дна; перен. цілком опуститися
2) сидіння (стільця); сідниця, зад3) підводна частина корабля4) судно (торговельне)5) суть, основа; підвалина, фундамент; засада6) задня частина штанів7) запас життєвих сил; витривалість; міцність8) причина9) ложе ріки, річище10) мет. під, черінь11) текст. фунт, протрава12) pl тех. осад, гуща; осадок, поденки15) тех. буксаto knock the bottom out of an argument — розстроїти плани, спростувати аргумент
2. adj1) нижній, найнижчий2) останній, крайній; що знаходиться на дніbottom dollar — останній долар, остання копійка
bottom drawer — шухляда комода, в якому зберігається придане (посаг) нареченої
3. v1) прилаштовувати дно (низ, сидіння)2) торкатися дна; вимірювати глибину3) шукати причину; добиратися до суті; вникати, розуміти* * *I n1) низ, нижня частина; кінець2) суть, основа3) дно (моря, ріки, озера)4) дно, днище5) мop. днище; підводна частина корабля; судно ( торговельне)7) зад; задня частина штанів8) запас життєвих сил, витривалість; міцність (людини, коня)9) ложе ріки, річище10) бyд. основа, фундамент; метал. під; гeoл. постіль, ґрунт; підстильна породаII abottom soil — підґрунтя; тeкcт. ґрунт, протрава, закріплювач барвника
1) нижній, найнижчий; останній, крайній2) який знаходиться на дні, донний3) який служить причиною; який лежить в основіIII v1) прилаштовувати дно, низ, сидіння2) торкатися дна; вимірювати глибину3) добиратися до суті, шукати причину; вникати, розуміти4) (on, upon) pass базувати, обґрунтовувати; давати обґрунтування; базуватися, ґрунтуватися5) тex. ґрунтувати -
8 вниз
1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.* * *нареч.уни́з, нани́з; диал. надоли́ну, удоли́ну; ( книзу) дони́зу, додо́лу, до́лі\вниз по реке́ — уни́з (нани́з) рі́чкою (ріко́ю, по рі́чці, по ріці́); ( по течению) за водо́ю, за течіє́ю
-
9 base
1. n1) основа, підстава; базис, база; низ; дно2) основний момент (пункт)3) база, опорний пункт4) стартова площадка5) мат. основа (геометричної фігури)6) буд. фундамент7) архт. п'єдестал, цоколь; підвалина8) тех. штатив9) геол. підошва11) хім. основа12) друк. колодка для кліше13) спорт. місце старту, стартова лініяto get to first base — амер., розм. добитися першого успіху, зробити перші кроки (в чомусь)
to change one's base — амер., розм. відступати, тікати
2. adj1) низький, підлий2) нижній3) низький, негучний4) низькорослий, невисокий5) фальшивий, неповноцінний6) неблагородний, окисний (про метал); низькопробний7) простонародний, грубий, зіпсований (про мову)8) основний9) базовий10) військ. донний11) незаконний, незаконнонароджений12) юр. примусовий, рабський, кріпацький3. v1) засновувати; обґрунтовувати2) закладати фундамент (основу)3) базувати; розміщувати війська* * *I n1) основа; базис; база; низ, дно; підніжжя2) основа, підстава, основний момент, пункт3) база; опорний пункт; пepeв.; вiйcьк. ( стартова) площадка4) мaт. основа5) бyд. підмурок, підвалини; донна частина; фундамент; apxiт. п'єдестал, цоколь; тex. фундаментна плита; основна рама ( машини); основна дошка ( приладу); тex. штатив6) гeoл. підошва ( base surface); гeoл. підстильний шар, підстильна порода7) гeoд. базис8) eл. цоколь ( лампи); ізолююча основа ( рубильника)9) кiнo підкладка10) xiм. основа11) пoлiгp. ніжка літери, підставка кліше12) лiнгв. основа ( слова)13) cпopт. місце старту; стартова площадка або лінія14)II aoff base — aмep. необґрунтований ( про твердження); помилковий, далекий від істини; зненацька
1) основний, базисний; фундаментальний2) базовий3) cпeц. основний; базовий; який стосується базиbase rock — гeoл. основна порода
base point — тoп. основний орієнтир
4) базисний5) вiйcьк. донний6) aв. наземнийIII v1) (on, upon) засновувати, обґрунтовувати2) базувати; розміщати війська3) бyд. фундируватиIV a1) ниций, підлий2) нижній3) низький; неголосний4) арх. низькорослий, невисокий5) невисокої якості; неякісний; низькопробний; фальшивий, неповноцінний або низької вартості ( про монету)6) соромний, негожий7) окисний ( про метали); низькопробний ( про сплав)8) простонародний, грубий ( про мову)9) заст. незаконний, незаконнонароджений10) юp.; пepeв.; icт. примусовий; рабський, кріпоснийV [beis] nгра в бари (тж. prisoner's base) -
10 bottom
I n1) низ, нижня частина; кінець2) суть, основа3) дно (моря, ріки, озера)4) дно, днище5) мop. днище; підводна частина корабля; судно ( торговельне)7) зад; задня частина штанів8) запас життєвих сил, витривалість; міцність (людини, коня)9) ложе ріки, річище10) бyд. основа, фундамент; метал. під; гeoл. постіль, ґрунт; підстильна породаII abottom soil — підґрунтя; тeкcт. ґрунт, протрава, закріплювач барвника
1) нижній, найнижчий; останній, крайній2) який знаходиться на дні, донний3) який служить причиною; який лежить в основіIII v1) прилаштовувати дно, низ, сидіння2) торкатися дна; вимірювати глибину3) добиратися до суті, шукати причину; вникати, розуміти4) (on, upon) pass базувати, обґрунтовувати; давати обґрунтування; базуватися, ґрунтуватися5) тex. ґрунтувати -
11 изнанка
виворі[о]т (-роту), спід (р. споду), спідка, низ (-зу), злий бік, другий бік, (кожи ещё) бахтарма (пров.). [Не лицем, а виворотом (Март.). В панотцеві не пізнаєш, де лице, а де виворіт (Свидн.). У цеї матерії й спідка гарна (Липов.). Сукно не погане, а ну покажи, яке воно на злий бік (Звин.)]. На -ку, нрч. - навиворі[о]т, виворотом. [Повісь кожуха виворотом (Чигир.)]. Надеть на -ку - надягти на виворіт, (гал.) на руби надіти. Выворачивать, -ся (вывернуть, -ся) на -ку - вивертати, вивертатися (вивернути, вивернутися), (о мног.) повивертати, -ся, (перелицевать) перелицювати що. [Кожухи повивертали (Сл. Гр.)]. С -ки - з вивороту. -ка жизни - зворотний бік життя, (подоплека) життьова підоплічка.* * *1) ви́воріт, -роту, спід, род. п. спо́ду; спі́дка, низ, -ус \изнанкаки — з ви́вороту, зі спо́ду
2) перен. зворо́тний бік (род. п. боку), зворо́тна сторона́ -
12 низехонький
и Низёхонек низесенький; (совсем низкий) низісінький; (малёхонький) малесенький.* * *уменьш.-ласк. фольк.низе́сенький -
13 низехонько
нрч. низесенько; (совсем низко) низісінько. Низким -ко - низько-низісінько, низько-пренизько.* * *нареч. уменьш.-ласк. фольк.низе́сенько -
14 низина
1) (низкость) низкість (-кости.) низина, низькота. Комната такая -на, что сидеть душно - кімната така низька, що (или аж) сидіти душно;2) низина, низькоділ (-долу), низовина, низ (-зу); срв. Низ 4 и Низменность 1. [Ліворуч, в тумані горіла низина Подолу (В. Підмог.). За високими горами, десь на низькодолі (М. Макар.). Набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.)];3) (перен.) низина (мн. -зини). [З низин тих мрачних і лячних я хотів їх підвести… до світлих висот (Франко)].* * *низина́, низькоді́л, -до́лу, низовина́, оболо́нь, -ні, оболо́ння -
15 низовье
пониззя (-ззя), низ (-зу), (устар.) низов'я (-в'я). [Пониззя Дніпра (Київ). Ой попливли наші славні запорожці та понад низов'ями широкими та глибокими (Пісня)]. В -вьях реки - в пониззі ріки (річки).* * *пони́ззя, низо́в'я, низ, -у, понизо́в'я -
16 подошва
(ноги, обуви, толстая кожа под низ обуви) підошва. Сапоги на одной, на двойной -шве - чоботи на простій, на подвійній підошві, чоботи прості, ромпасові (зап.). Двойная -шва - подвійна підошва, (зап.) ромпас (-са). Шкурка на боты, язык на -шву (говорят вралю) - шкура на чоботи, язик на підошви (Ном.). -ва (горы) підгір'я, спід гори, низ гори, підніжжя, обніжжя, п'ята гори. У -швы горы - під горою, внизу гори, під підгір'ям, біля підгір'я. Срв. Подножие, Основание 2.* * *1) підо́шва2) строит. підо́шва -
17 аст
1. низ У-СЛ.2. сл. ім. низ, спід О, У-СЛ; астында під ним СЛ; йердан / эрдан астында СЛ / Г у неї під шийкою, під підборіддям; … аст бол тихіше, спокійніше, заспокійся О. -
18 bottom
1) n низ, -зу; дно (род. дна)2) a нижній; донний -
19 basement
n1) основа; фундамент; підвалина2) підвал; підвальне приміщення; цокольний поверх* * *n1) основа; фундамент, цоколь, низ будинку2) підвал; ( напів)підвальний поверх; цокольний поверх -
20 bumped-up
См. также в других словарях:
низ — низ/ … Морфемно-орфографический словарь
НИЗ — муж., ·противоп. верх, высота: часть или конец предмета, обращенный к земле, изножье, основанье, нижняя часть, конец, край. Низ дома каменный, а верх деревянный. Подделать под дома каменный низ, основанье, кладку, фундамент. У нас под избами все… … Толковый словарь Даля
НИЗ — НИЗ, низа, мн. низы, м. 1. только ед. Часть предмета, ближайшая к основанию, к земле. В доме низ каменный. От низа до верха. || Сторона, грань, на к рой предмет покоится, который касается поверхности, когда стоит (спец.). Низ фарфоровых изделий… … Толковый словарь Ушакова
НИЗ — НИЗ, низа, мн. низы, м. 1. только ед. Часть предмета, ближайшая к основанию, к земле. В доме низ каменный. От низа до верха. || Сторона, грань, на к рой предмет покоится, который касается поверхности, когда стоит (спец.). Низ фарфоровых изделий… … Толковый словарь Ушакова
низ — НИЗ, низа, мн. низы, м. 1. только ед. Часть предмета, ближайшая к основанию, к земле. В доме низ каменный. От низа до верха. || Сторона, грань, на к рой предмет покоится, который касается поверхности, когда стоит (спец.). Низ фарфоровых изделий… … Толковый словарь Ушакова
НИЗ — Новосибирский инструментальный завод ОАО г. Новосибирск, организация НИЗ начальные извлекаемые запасы нефти энерг. НИЗ Национальный институт здравоохранения в разных странах … Словарь сокращений и аббревиатур
низ — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? низа, чему? низу, (вижу) что? низ, чем? низом, о чём? о низе и в низу; мн. что? низы, (нет) чего? низов, чему? низам, (вижу) что? низы, чем? низами, о чём? о низах 1. Низом объекта является та … Толковый словарь Дмитриева
низ — См. низменность... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. низ дно, низменность; низок, основание, народ, изножье Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
низ… — НИЗ…, перед глухими согласными нис. Глагольная приставка, означающая движение сверху вниз, напр. низринуться, низвергнуть, ниспадать, ниспослать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НИЗ — НИЗ, а ( у), о низе, на низу, мн. ы, ов, муж. 1. Часть предмета, ближайшая к основанию, а также само основание. Н. колонны. Уложить книги под самый н. или в самый н. (в нижнюю часть чего н.). Во флигеле сдаётся н. (нижний этаж). 2. мн.… … Толковый словарь Ожегова
низ... — низ... НИЗ..., прист. Означает движение сверху вниз, напр. низвергать, низринуться. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова