неряха

неохайний (-ного), неохайна (-ної), неохая (ж. р.), нечупара, нечепура, (диал.) нечупайда (общ. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (-люї, ж. р.), нетіпаха, нетьопуха, нетіпанка, підтіпанка, (замарашка) таляпалка, таляпало, зателепа (общ. р.), зателепанка (ж. р.), затьопа, задрипа (общ. р.), задрипанець (-нця, м. р.), задрипанка (ж. р.), дрипавка, захвойдаха, замазура, замазуха, замурза, жмайло, шльондра, шлюндра, шлинда, розстьоба (общ. р.), (растрёпа) патлань, пелехань (м. р.), пелеханя (ж. р.), патлач (-ча), -лачка, кудлань, пелех, космач (-ча, м. р.), -мачка, косматій (-тія), -тійка, коструб, кострубань; срв. Замарашка, Космач. [Кара божа, не дівка! Ти як голову вичесала? Хто тебе візьме таку нечупару? (Коцюб.). Та то, каже, така нетіпаха; нечепура - куди їй! (Рудч.). Я не бачив її в будень дома, але казали, що вона ходить великою нехлюєю (Грінч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). Нетіпанка - одежу на себе начепить та вивозить-виялозить так, що й свого доброго не пізнаєш! (Мирний). Оце ще зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, пояс аж по землі волочиться (Брацл.). Уже й вечір минає, зателепи немає, а як вечір проминув, зателепа прилинув (Грінч. III). Не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого нехлюя, задрипу, затьопу (Гр. Григор.). І хто її візьме, таку задрипанку? - на вулиці як приберуться, та й то на їй скрізь висить, а вже коли дома порається, то й глянути гидко (Бердянщ.). Дрипавко, ти! (Липовеч.). Де це ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? от захвойдаха! (Зміївщ.). Хоч у неділю причепурилася-б, замазуро! (Хорольщ.). Мені тільки досадно, що він мене застав такою шлиндою, - в капоті, нечесану (Л. Укр.). Відібрала пелеханя сокола від мене (Голов. IV). Бач, яка космачка! ти хоч-би пальцями пригладила свою голову! (Новомоск.)].

* * *

м., ж.

1) (грязно-ходящая) задрипа, затьопа, замурзанка, замазура, нетіпаха, захвойданка, нечупара;

2) (гр.-делающая) нехлюя, неохайна. Срв. Неряха.

* * *

1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;

2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;

3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;

4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;

5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.

* * *

1) куди́

2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

неохайний, неохайливий, нечепурний, нечупарний, нехарний, нехлюйний, (диал.) зачумузаний, (неубранный) неприбраний. [Чистоти не любить… неохайна, - у кухні порозводила таргани (Крим.). Школа була в невеличкій неохайній, необмазаній будівлі (Грінч.). Розпатлана, в заялозеній спідниці нагадала Гнатові його нечепурну жінку (Коцюб.). І Трахтемирів геть горою нечепурні свої хатки розкидав з долею лихою (Шевч.). Мерзла в обідраній, нечупарній хаті (Грінч.). Там хати старі, зачумузані, - нема охоти й дивитися на їх (Звин.)]. -ный человек - неохайна людина, (неряха) нечепура, нечупара, нечупайда, невмивака, невтирака, замазура, замурза (общ. р.), неохайник (м. р.), не(о)хая (ж. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (ж. р.), шмаровоз (м. р.), нетіпаха, нетьопуха, задрипа (ж. р.), задрипанка, забовтюха, забовтянка (ж. р.). [Ах ти-ж, шмаровозе! (Васильч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). А ти, задрипанко, шинкарко, перекупко п'яна! (Шевч.)].

* * *

неохайний, нечупарний, нечепурний, нехлюйний, нехарний, (забрызганный, запачканный) зателепаний, задрипаний, захвойданий, замурзаний, зашльондраний; срв. Замаранный (под Замарывать), Косматый. [І чистоти не любить… неохайна, - у кухні порозводила таргани (Крим.). Я-б її й забрав за себе, так вона дуже нечупарна (Кобеляч.). Вийшов сторож, якийсь дід нечупарний (Н.-Лев.). Розпатлана, в заялозеній спідниці вона нагадала Гнатові його нечепурну жінку (Коцюб.)]. -вый человек - неохайна людина; срв. Неряха.

* * *

1) ( неопрятный) неоха́йний, нечепурни́й; задри́паний; ( запущенный) занеха́яний; диал. нечупа́рний, нехарапу́тний, неха́рний

2) (небрежный, сделанный кое-как) неоха́йний

1) диал. см. уполовник

2) ( служанка) на́ймичка

3) (перен.: замарашка) замазу́ра, замазу́ха; ( неряха) нечепу́ра, неті́панка, нетіпа́ха, підті́панка, диал. нечупа́ра

1) вульг. пові́я, пові́йниця, шлю́ха, шльо́ха, шльо́ндра, шлю́ндра, підті́панка

2) ( неряха) диал. неоха́йна, -ої; нечепу́ра, нечепуру́ха, хво́йда, нетіпа́нка, нетіпа́ха, задри́панка, підті́панка; диал. нечупа́ра

ероха, общ. р.

1) см. Нечоса, Неряха, Космач;

2) см. Задира.

1) каглянка;

2) (грязная, неряшл. женщина) нетіпанка, нечепура, некукібниця, нехлюя; см. Неряха.

ходити неохайно (нечупарно и т. п.), ходити неохайним (нечупарою, неохаєю и т. п.; срв. Неряха).

нечоса (общ. р.) кудла (общ. р.), кудлай (-лая, м. р.), патлань (-ня), патлач (-ча), -лачка, пелех (м. р.); (неряха) нечупара, нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (ж. р.).