непривітний

непривітний, непривітливий (неприязненный) неприязний, неласкавий, неприхильний. [Тільки всі вони якісь непривітні (Л. Укр.). Давиде, чого ти сьогодні такий непривітний? (Головко). День був сірий, холодний, непривітний (Крим.). Прощай, похмурий непривітний краю! (Вороний). Його неласкаві темні очі завсігди так дивилися, мов-би він усе гнівавсь (Грінч.). Така вже в його неприхильна вдача (Звин.)]. -вая (женщина) - непривітниця.

* * *

непривітний, нещирий, (негостеприимный) негостинний, негост(е)ливий.

* * *

неласкавий, неприхильний, непривітний, неприязний до кого, з ким; срв. Ласковый. [Гомін був неласкавий, сердитий (Грінч.)]. -вый к кому, с кем - неласкавий (непривітний, неприязний) до кого, з ким. [Яка ти неласкава з людьми! (В. Гжицьк.)]. -вая встреча - непривітна зустріч. -вый приём - неласкаве приймання (прийняття), неприязне вітання. -вый ребёнок - непривітна дитина.

* * *

1. n

1) прохолода

2) холоднокровність; спокійність

3) холодність

4) бочонок олії

2. adj

1) холоднуватий, прохолодний; свіжий

2) спокійний, холоднокровний

3) байдужий, непривітний, холодний; неласкавий

4) зухвалий, нахабний

5) круглий (про цифру)

6) слабкий (про запах)

3. v

1) охолоджувати, студити

2) холонути, остигати

3) поглинати тепло

* * *

1) прохолода

2) холоднокровність, незворушність

3) холодність, непривітність

1) прохолодний, свіжий; нежаркий

2) спокійний, незворушний, холоднокровний

3) сухий, непривітний, байдужий, холодний

4) зухвалий, нахабний

5) холодний ( про фарби)

6) круглий (про цифру, суму)

7) мислячий, розважливий

8) який висловлюється стисло або натяками, який щось недоговорює

9) cл. модний, сучасний; відмінний, першокласний

10) підходящий; задовільний

11) миcл. слабкий ( про запах); охололий ( про слід)

12) мyз.; cпeц. який виконується в класичних ритмах ( про джаз); спокійний

13) cпeц. нерадіоактивний

1) охолоджувати, студити; охолоджуватися, остигати, холонути (тж. cool down)

2) aмep.; cл. ігнорувати (кого-небудь, що-небудь); бути байдужим; не цікавитися

3) aмep.; cл. Убити, уколошкати

4) cпeц. поглинати тепло

5)

1. n

1) холод; охолодження

2) простуда, застуда

3) озноб; дрижаки

4) холодок, холодність, прохолодність (у стосунках)

5) розчарування, зневіра

6) тех. різке охолодження; гартування

2. adj

1) холодний; стулений

2) прохолодний; непривітний

3) байдужий, бездушний, нечулий; черствий

4) тех. загартований

3. v

1) охолоджувати, студити

2) заморожувати (в холодильнику)

3) охолоджуватися, холодіти, холонути

4) розхолоджувати; розчаровувати; засмучувати

5) відчувати озноб

6) розм. підігрівати (рідину)

7) тех. загартовувати

8) вибілювати

* * *

1) холод; охолодження, охолоджений стан; холодна погода

2) застуда; озноб, дрож, тремтіння

3) холодок ( у стосунках); холодність

4) розчарування

5) тex. різке охолодження, загартування

1) ( неприємно) холодний; студений

2) прохолодний, непривітний

3) байдужий; черствий

4) змерзлий

1) охолоджувати; студити; заморожувати ( у холодильнику); холонути

2) розчаровувати; позбавляти надії

3) відчувати озноб

4) aмep. ігнорувати

5) aмep. слв. відмовити у продажу наркотиків

6) метал. гартувати; відбілювати

1) грубий; непривітний

2) скупий, скнарий

3) упертий, непіддатливий

4) невдячний (про працю)

5) тех. тугоплавкий; важкооброблюваний

6) заст. простонародний

* * *

1) грубий; непривітний, нелюб'язний

2) скупий

3) завзятий, непіддатливий, настирливий

4) невдячний ( про працю)

5) тex. важкооброблюваний; метал. тугоплавкий

6) icт. простонародний

1. n

1) холод; холоднеча

2) простуда, застуда; нежить

2. adj

1) холодний; прохолодний

2) непривітний; сухий

3) байдужий

4) спокійний, урівноважений

5) слабкий (про запах)

6) тех. недіючий

* * *

1) холод, холоднеча

2) застуда; нежить; катар верхніх дихальних шляхів

1) холодний; який піддається або був підданий дії холоду; predic замерзлий, змерзлий; неутеплений, ненагрітий

2) застарілий, нецікавий

3) холодний, непривітний, сухий

4) байдужий

5) неприкрашений; відкритий; неприкритий

6) спокійний, урівноважений

7) слабкий ( про запах)

8) холодний ( про колір)

9) непритомний; мертвий

10) cл. легальний, законний

11) тex. недіючий; xiм. малоактивний ( про сполуку)

1) aмep. вірогідно, точно

2) aмep. повністю, цілком, зовсім

3) без підготовки, експромтом

1) грубуватий; непривітний; різкий

2) похмурий, понурий

3) хрипкий (про голос), грубий

4) необроблений, неотесаний

* * *

1) грубий; різкий; непривітний; похмурий, хмурий

2) хрипкий ( про голос)

3) cпeц. грубий, необроблений

1) суворий (про клімат)

2) непривітний (про погоду)

3) жорсткий, жорстокий; суворий (характер тощо)

* * *

1) негостинний, непривітний

2) похмурий, сумний; суворий

* * *

1) негостинний, непривітний

2) похмурий, суворий ( про місцевість)

непривітний; стриманий; пихатий

* * *

непривітний, нелюб'язний; стриманий

* * *

нелюб'язний, непривітний

* * *

1) кислий сік (неспілих фруктів)

2) непривітність; різкість

* * *

1) зимовий; морозний; холодний

2) льодяний, крижаний, зимний; замерзлий, закляклий

3) старий, старезний; сивий

* * *

1) зимовий, морозний, холодний

2) холодний, крижаний; застиглий

1) прохолода

2) холоднокровність, незворушність

3) холодність, непривітність

1) прохолодний, свіжий; нежаркий

2) спокійний, незворушний, холоднокровний

3) сухий, непривітний, байдужий, холодний

4) зухвалий, нахабний

5) холодний ( про фарби)

6) круглий (про цифру, суму)

7) мислячий, розважливий

8) який висловлюється стисло або натяками, який щось недоговорює

9) cл. модний, сучасний; відмінний, першокласний

10) підходящий; задовільний

11) миcл. слабкий ( про запах); охололий ( про слід)

12) мyз.; cпeц. який виконується в класичних ритмах ( про джаз); спокійний

13) cпeц. нерадіоактивний

1) охолоджувати, студити; охолоджуватися, остигати, холонути (тж. cool down)

2) aмep.; cл. ігнорувати (кого-небудь, що-небудь); бути байдужим; не цікавитися

3) aмep.; cл. Убити, уколошкати

4) cпeц. поглинати тепло

5)

1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;

2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].

* * *

1) ки́слий сік ( нестиглих фруктів)

2) неприві́тність; рі́зкість

зворот, зворотний, протилежний, навпаки, навиворіт, супротивний, упертий, непривітний; тэрс адам непривітна, брутальна людина БТ; тэрс йан зворот, зворотний бік СМ; зворотний бік бабки — з ямкою ВН (пор. оң йан) ; тэрс йанна на зворотному боці К; тэрс йол зворотна дорога СМ; алды бир тэрс йолу він вирушив у зворотну дорогу СК; тэрс т'ий- одягати навиворіт П, Б; тэрс тӱрлӱ навпаки, зворотним чином Г,К; тэрс чевир- вивертати на зворотний бік СЛ, К, СК; тэрсне шамар ур- ударити навідліг тильним боком долоні Г; тэрс эт- робити навпаки, викручувати, виламувати О, К, завдавати болю, вередити, ятрити О; тэрсине навпаки О; тэрсне навпаки, навиворіт К.