Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

неодмінно

  • 21 without

    1. n
    зовнішній бік

    on the without — із зовнішнього боку; на вулиці

    2. adv
    1) зовні; із зовнішнього боку; за межами
    2) на вулиці, на відкритому повітрі, не в приміщенні
    3) на вигляд, з виду, зовні
    4) назовні, надвір
    3. prep
    1) без

    without doubt — без сумніву, безсумнівно

    without end — без кінця, безконечно

    without fear — без страху; безстрашний

    without that — без того, щоб (не)

    2) зовні, за (межами)
    3) крім, без, не рахуючи

    without doors — на вулиці, надворі

    4. conj
    коли не, якщо не, без того щоб (не)

    I shan't go without I get the wire — я не поїду, якщо не одержу телеграми

    * * *
    I n
    простір або місце за межами чого-н.
    II adv
    1) зовні, із зовнішньої сторони

    the house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд

    he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами

    without fear — без страху; безстрашний

    to go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.

    III prep
    1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

    to do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.

    if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього

    2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

    he left without a word — він пішов, не сказав ні слова

    a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас

    she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять

    3) не рахуючи, окрім, без

    you are too many without me — вас, без мене занадто багато

    without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги

    without day /date/ — на невизначений термін

    without prejudice (to)без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)

    IV
    cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

    I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист

    they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися

    English-Ukrainian dictionary > without

  • 22 would

    I
    n
    1) потяг, невиразне бажання (прагнення)
    2) (the would) бажане; воля
    II
    v
    1) допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу, узгодженого з минулим часом у головному реченні

    she told us she would come at five — вона сказала нам, що прийде о п'ятій (годині)

    2) допоміжне дієслово для утворення умовного способу
    3) службове дієслово, що виражає звичну або повторювану дію в минулому

    he would stand for hours watching the machine work — він, бувало, цілими годинами спостерігав за роботою машини

    he would often call on us — він, бувало, часто заходив до нас

    4) модальне дієслово, що виражає:
    а) упертість, наполегливість

    I warned you, but you would do it — я застерігав вас, але ви неодмінно стояли на своєму

    I would have stayed there forever — я з задоволенням лишився б там назавжди; в) імовірність

    that would be his house — це, мабуть, його дім

    5) ввічливе прохання

    would you help me, please — будьте (такі) ласкаві, допоможіть мені

    would to God it were a mistake — о, Боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!

    * * *
    I [wud] n
    1) тяга, невиразне бажання або прагнення
    2) ( the would) воля (в противоп. долгу или необходимости)
    II [wud] v
    (повна форм; wad, ad, d (редуковані форми))
    2) виражає волю, бажання, схильність; I would not do it for anything я ні за що не стану цього робити
    3) виражає перевагу I would rather stay at home я з великим задоволенням залишився б дома; I would rather not speak about it мені б не хотілося про це говорити
    4) виражає сильне бажання: I would I were young again як я хотів би знову стати молодим
    5) виражає прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)

    would you (kindly) pass the salt — є будь ласка, передайте ( мені) сіль

    6) виражає пропозицію, сумнів

    that would be he! — це, мабуть, він!

    this explanation would seem satisfactory — даного пояснення, мабуть, достатньо

    7) виражає дію, що повторюється або є звичною

    he would often call on us — він, бува, до нас заходив

    she would get up very early — вона, як правило, дуже рано вставала

    8) неправ. див. should; в 1-ій oc. од., мн.: I would be glad to go there я був би радий туди поїхати ІІІ Б допоміжне дієслово
    9) в підрядному доповнювальному слугує для вираження майбутнього часу, узгодженого з минулим часом в головному реченні

    he told me he would be there — він сказав мені, що буде там

    10) слугує для утворення форм 2-ої 3-ої oc. умовного способу в головному реченні при підрядному умови

    he would come if you invited him — він би прийшов, якби би ви його запросили

    if he were in your place he would do it — він би це зробив, якщо був би на вашому місці

    I wouldn't know — звідки мені знати

    would to God it were a mistake! — о боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!

    English-Ukrainian dictionary > would

  • 23 certainly

    adv
    1) звичайно, неодмінно; безсумнівно; безумовно

    may I come in?- — С. можна увійти? - (Так,) звичайно

    English-Ukrainian dictionary > certainly

  • 24 necessarily

    adv
    1) із запереченням обов'язково, неодмінно

    English-Ukrainian dictionary > necessarily

  • 25 абавязкова

    доконечно
    неодмінно
    обов'язково

    Білорусько-український словник > абавязкова

  • 26 канечне

    доконечно
    неодмінно
    обов'язково

    Білорусько-український словник > канечне

  • 27 беспременно

    нареч.
    неодмі́нно, обов'язко́во, ко́нче, доко́нче, доконечне, доконе́чно

    Русско-украинский словарь > беспременно

  • 28 обязательно

    нареч.
    1) обов'язко́во; неодмі́нно, доко́нче, доконе́чне, доконе́чно, ко́нче, коне́чне, коне́чно; ( безоговорочно) притьмо́м и при́тьмом, при́тьма́
    2) (в знач. сказ.: услужливо) послу́жливо; ( любезно) люб'я́зно

    Русско-украинский словарь > обязательно

  • 29 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

  • 30 certainly

    ['sɜːtnlɪ]
    adv
    звича́йно, напе́вно, неодмі́нно

    English-Ukrainian transcription dictionary > certainly

  • 31 fail

    [feɪl] 1. v
    1) не досягти́, не зроби́ти; не збува́тися
    2) зазна́ти невда́чі; не вда́тися

    to fail to understand — не зрозумі́ти

    to fail to appear — не з'яви́тися

    he failed to persuade me — йому́ не вдало́ся перекона́ти мене́

    3) не вистача́ти, бракува́ти

    time fails me — мені́ не вистача́є ча́су

    4) не ви́правдати ( надій)

    I will never fail you — я вас ніко́ли не підведу́

    5) бу́ти неспромо́жним; збанкрутува́ти
    6) сла́бнути, ви́явитися недоста́тнім

    his health failed — його́ здоро́в'я похитну́лося

    my heart failed me — я переляка́вся

    7) прова́люватися (на іспитах, виборах)
    2. n
    1) невда́ча, прова́л
    2) невда́ха
    3) той, хто провали́вся на і́спиті
    ••

    without fail — обов'язко́во, неодмі́нно

    English-Ukrainian transcription dictionary > fail

  • 32 mistake

    [mɪ'steɪk] 1. n
    по́ми́лка; непорозумі́ння; хи́бна ду́мка

    by mistake — помилко́во

    and no mistake розм. — безсумні́вно, безпере́чно; неодмі́нно, обов'язко́во

    2. v ( past mistook; p. p. mistaken)
    1) помиля́тися; розумі́ти непра́вильно
    2) прийма́ти кого́сь за і́ншого (щось за і́нше) ( for)

    I mistook you for your brother — я прийня́в вас за ва́шого бра́та

    English-Ukrainian transcription dictionary > mistake

  • 33 necessarily

    ['nesɪs(ə)rɪlɪ]
    adv
    1) обов'язко́во, неодмі́нно
    2) немину́че

    English-Ukrainian transcription dictionary > necessarily

  • 34 sure

    [ʃɔː], [ʃuə] 1. adj
    1) ві́рний, безпомилко́вий; наді́йний; безпе́чний

    sure shot — впра́вний стріле́ць

    2) (звич. pred.) безпере́чний, пе́вний

    be sure to tell me — неодмі́нно скажі́ть мені́

    he is sure to come — він обов'язко́во при́йде

    3) упе́внений

    sure of — переко́наний у

    sure of oneself — самовпе́внений

    to feel sure [that] — бу́ти впе́вненим (що)

    to make sure — 1) перекона́тися, упе́внитися 2) забезпе́чити

    I must make sure of a house for winter — я пови́нен забезпе́чити себе́ житло́м на зи́му

    ••

    well, to be sure! — от тобі́ й ма́єш!, отако́ї!

    to be sure — зрозумі́ло, звича́йно

    a sure draw — 1) ліс, у яко́му напе́вно во́дяться лиси́ці 2) заува́ження, розрахо́ване на те, щоб приму́сити кого́сь ви́дати себе́ (проговори́тися)

    sure thing! — напе́вно!; звича́йно!; безсумні́вно!

    2. adv
    1) звича́йно, безумо́вно, безпере́чно; спра́вді

    as sure as — ві́рно, як

    sure enough — спра́вді, звича́йно

    I sure am sorry about it — я ду́же шкоду́ю про це

    ••

    as sure as eggs is eggs жарт. — ві́рно, як дві́чі по два чоти́ри

    as sure as a gun sl. — безумо́вно

    as sure as fate, as sure as death — безсумні́вно

    3. int
    безумо́вно!

    English-Ukrainian transcription dictionary > sure

  • 35 surely

    ['ʃɔːlɪ], ['ʃuəlɪ]
    adv
    1) тве́рдо, ві́рно; наді́йно

    slowly but surely — пово́лі, але́ пе́вно

    2) безсумні́вно, звича́йно; напе́вно

    to know full surely — зна́ти напе́вно

    3) безпе́чно; наді́йно
    4) заст. обов'язко́во, неодмі́нно ( у відповіді)

    English-Ukrainian transcription dictionary > surely

  • 36 will

    I [wɪl] 1. n
    1) во́ля; си́ла во́лі

    the will to live — во́ля до життя́

    2) тверди́й на́мір; бажа́ння, хоті́ння

    against one's will — про́ти во́лі, всу́переч бажа́нню

    at will — за бажа́нням; як завго́дно

    to have one's will — досягти́ свого́

    of one's own free will — за вла́сним бажа́нням, з до́брої во́лі

    to show good [ill] will — прояви́ти добрози́чливість (недобрози́чливість)

    3) ене́ргія, ентузіа́зм

    with a will — енергі́йно

    4) запові́т, духівни́ця

    to make [to draw up] one's will — скла́сти запові́т

    ••

    where there is a will there is a way — де хоті́ння, там і вмі́ння; було́ б бажа́ння, а можли́вість бу́де

    2. v ( past і p. p. willed)
    1) проявля́ти во́лю; хоті́ти, бажа́ти, жада́ти

    he who wills success is half-way to it — си́льне бажа́ння є запору́кою у́спіху

    2) зму́шувати, велі́ти, приму́шувати; вселя́ти, виклика́ти

    to will oneself to fall asleep — приму́сити себе́ засну́ти

    to will oneself into contentment — приму́сити себе́ задовольни́тися

    3) заповіда́ти
    II [wɪl] v ( past would)
    1) допоміжне дієслово; слугує для утворення майбутнього часу у 2-й і 3-й особі однини і множини

    she will come at four o'clock — вона́ при́йде о четве́ртій годи́ні

    you will see him soon — ви ско́ро його́ поба́чите

    2) у сполученні з іншими дієсловами виражає звичайну дію; часто зовсім не перекладається

    accidents will happen — нещасли́ві ви́падки за́вжди́ трапля́ються

    boys will be boys — хло́пці за́вжди́ є хло́пці

    they will take their swimming training before the supper — вони́ звича́йно трену́ються у пла́ванні пе́ред вече́рею

    3) модальне дієслово, що виражає
    а) намір, рішучість, обіцянку (особл. у 1-й особі однини і множини)

    I will let you know — я неодмі́нно дам вам зна́ти

    б) припущення, ймовірність, можливість

    you will be Mrs. Brown — ви, ма́бу́ть, мі́сіс Бра́ун

    English-Ukrainian transcription dictionary > will

  • 37 would

    she told us she would come at five — вона́ сказа́ла нам, що при́йде о п'я́тій годи́ні

    it would be better — було́ б кра́ще

    3) службове дієслово, що виражає звичну дію в минулому

    he would stand for hours watching the machine work — він, бува́ло, ці́лими годи́нами спостеріга́в за робо́тою маши́ни

    4) модальне дієслово, що виражає
    а) упертість, наполегливість

    I warned you, but you would do it — я застеріга́в вас, але́ ви неодмі́нно хоті́ли зроби́ти по-сво́єму

    would I were a child — хоті́в би я зно́ву ста́ти дити́ною

    come when you would — прихо́дьте, коли́ схо́чете

    that would be his house — це, ма́бу́ть, його́ дім

    would you help me, please — чи не бу́дете ласка́ві допомогти́ мені́

    English-Ukrainian transcription dictionary > would

  • 38 nieodmiennie

    [нєодмєннє]
    adv

    Słownik polsko-ukraiński > nieodmiennie

  • 39 აუცილებლად

    конче; неодмінно, обов'язково

    Грузинсько-український словник > აუცილებლად

  • 40 абавязкова

    доконечно
    неодмінно
    обов'язково

    Білорусько-український словник > абавязкова

См. также в других словарях:

  • неодмінно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • неодмінно — Присл. до неодмінний …   Український тлумачний словник

  • неодмінно — [неиоудм’і/н:о] присл …   Орфоепічний словник української мови

  • неодмінне — присл., діал. Неодмінно …   Український тлумачний словник

  • безперемінно — 1) заст. Присл. до безперемінний. 2) присл., діал. Обов язково, неодмінно …   Український тлумачний словник

  • невідмінно — присл., рідко. Те саме, що неодмінно …   Український тлумачний словник

  • бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності …   Український тлумачний словник

  • будь-що — I будь чого/, займ. неознач. Все одно (байдуже) що, що завгодно. II присл. За всяку ціну; хай там що; за всяких умов; обов язково, неодмінно …   Український тлумачний словник

  • зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… …   Український тлумачний словник

  • конче — присл. 1) Неодмінно, обов язково. 2) Дуже, вкрай …   Український тлумачний словник

  • миленький — а, е. Пестл. до милий. || у знач. ім. миле/нький, кого, ч.; миле/нька, кої, ж. Кохана людина. •• Як миле/нький неодмінно, само собою …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»