-
61 if
conj1) якщо (з дієсловом у дійсному способі)we shall do it if he comes — ми зробимо це, якщо він прийде
2) якби, коли б, якщо б (з дієсловом у Subjunctive Mood)3) якщо, коли, у разіI will go to the stadium tomorrow even if it were raining — я піду на стадіон завтра, навіть якщо буде дощ
4) чи (у непрямому запитанні)I don't know if he is here — я не знаю, чи він тут
5) навіть якщо, хоч, хайif I am wrong, you are at least not absolutely right — хай я помиляюся, але й ви не зовсім праві
as if — неначе, ніби, немовби
if only — хоча б тільки, тільки б
* * *I [if] nумова, застереження; припущенняII [if]cj1) вводить умовні підрядні речення реальної умови якщо; не відповідної або суперечливої дійсності умови якщо (б); які містять положення, з якого виходить неминучий висновок якщо, разif x=a and y=a then x=у — якщо х=a, у=a тоді x=у; які виражають повторність якщо; ( кожного разу) коли
2) вводить допустові підрядні речення (часто even if) навіть якщо, хоча, нехай4) вводить речення (часто окличн), які виражають бажання (часто if only) якби; хоча б, тільки б; подив, обурення (звичайно з дiєcл. у заперечній форм)5) у сполученнях з числівниками цілих, добрих, принаймніif anything — навіть /скоріше/ навпаки; можливо навіть; у всякому разі
if you like — ( як вставне речення) якщо хочете, мабуть, якщо можна так висловитися
if not — якщо не... (то) що-що, a..; що б..., a
-
62 impending
adj1) що насувається (наближається); наступнийimpending death — неминуча (близька) смерть
impending arrival — наступний (майбутній) приїзд
2) навислий; загрозливий3) висячий, звисаючий* * *[im'pendiç]a1) який насувається, неминучий; загрозливий; навислий2) звисаючий -
63 indivertible
-
64 infallible
adj1) безпомилковий, непогрішимий2) безвідмовний, надійний, вірний3) неминучий* * *I nнепогрішима людина; абсолютно надійна річII a1) непогрішимий; безпомилковий2) безвідмовний, надійний, вірний; незаперечний -
65 logic
n1) логіка (наука)2) логічність, логіка (аргументації тощо); закономірність; розумність3) логічна частина обчислювальної машиниto chop logic — сперечатися, доводити
* * *n1) логіка ( наука); логіка, логічність ( аргументації); закономірність; логіка, неминучий висновок; неминучість якої-небудь поведінки2) логічна схема; алгоритм -
66 obligate
Iadj біол.облігатний (здатний жити лише в певних умовах)IIv1) зобов'язувати2) робити обов'язковим* * *I a1) обов'язковий, неминучий, закономірний2) необхідний, істотний3) бioл. облігатний ( здатний жити лише в певних умовах)II v; pass1) зобов'язати; наказати2) зобов'язувати; викликати на послугу-відповідь3) aмep. віддавати під або в заставу -
67 resistless
adj1) непереборний, нездоланний; неминучий2) нездатний чинити опір* * *[ri'zistlis]a1) непереборний -
68 sure
1. adj1) упевнений2) твердий, упевнений3) безсумнівний, безперечний4) вірний, безпечний, надійнийsure thing — безумовно, звичайно
I want to make sure that he is here — я хочу переконатися, що він тут
2. adv1) звичайно, безумовно, безперечно; справдіsure enough — дійсно, звичайно
2) амер. дужеas sure as... — правильно, вірно, як...
as sure as a gun (as death, as fate, as eggs is eggs) — безумовно, безсумнівно, напевно; як двічі взяти по два
3. intбезумовно!* * *I a1) упевненийsure person — самовпевнена людина; твердий, упевнений
sure faith — непохитна віра; пересвідчений; який упевнився
2) безсумнівний, безперечний; неминучий3) вірний, надійний4) обов'язковий, неодміннийII adv; сл.1) звичайно, дійсно2) звичайно, безумовно -
69 cock-sure
-
70 impreventable
adjневідворотний, неминучий -
71 undeclinable
adj1) що не може бути відхилений2) неминучий, невідворотний3) грам. невідмінюваний -
72 unevadable
adjнеминучий, невідворотний -
73 and
I [ʒnd] nзнак &II1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесуand so on, and so forth;, — так далі, тощо;; та інші
and then — а потім; крім того
and yet, and still — однак
and how — ще як; інші сполучення див. під відповідними словами
7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a -
74 avoidable
aне неминучий; такий, який можна уникнути -
75 avoidless
a; поет.неминучий, невідворотний -
76 certain
I nщось вірне, безсумнівне; фактII afor certain — напевно; безсумнівно
1) певний, незмінний, постійний2) деякий, певний; відомий3) predic упевнений; переконаний4) один, якийсьa certain person — хтось, одна людина
5) вірний, надійний; безсумнівний; безперечний; неминучий6) упевнений; вірний, точний; безпомилковий7) icт.; eвф. певного типу -
77 cocksure
-
78 corollary
-
79 eacapable
aнеобов'язковий; який можна відвернути; не неминучий -
80 either-or
nнеминучий вибір; альтернатива, дилема
См. также в других словарях:
неминучий — неминучий … Орфографический словарь-справочник
неминучий — см. неизбежный Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. неминучий прил. • неизбежный • … Словарь синонимов
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, неминучая, неминучее; неминуч, неминуча, неминуче (прост. и нар. поэт.). То же, что неминуемый. «Чует он беду неминучую.» Былина. «Неминучее дело под суд итти.» Салтыков Щедрин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, ая, ее (устар., обычно в народной словесности). Неминуемый, неизбежный. Гибель неминучая. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Неминучий — прил. нар. поэт. то же, что неминуемый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
неминучий — неминучий, неминучая, неминучее, неминучие, неминучего, неминучей, неминучего, неминучих, неминучему, неминучей, неминучему, неминучим, неминучий, неминучую, неминучее, неминучие, неминучего, неминучую, неминучее, неминучих, неминучим, неминучей … Формы слов
неминучий — немин учий … Русский орфографический словарь
неминучий — Тв. немину/чим, Пр. о немину/чем … Орфографический словарь русского языка
неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… … Український тлумачний словник
неминучий — ая, ее; нуч, а, е. Нар. разг. = Неминуемый. Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Энциклопедический словарь
неминучий — ая, ее; ну/ч, а, е., нар. разг. = неминуемый Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Словарь многих выражений