-
1 невідворотний
inevitable, indivertible; fatal -
2 невідворотний
inescapable, irresistible -
3 невідворотний
-
4 невідворотний вирок суду
Українсько-англійський юридичний словник > невідворотний вирок суду
-
5 неотвратимый
невідхильний, невідворотний, непереборний, непереможний, (неизбежный) неминучий, (роковой) призначений долею, фатальний, (неустранимый) непозбутній. [Це непереборний закон історії (Доман.)]. -мое бедствие - невідхильне (неминуче) лихо. -мая ошибка - непозбутня помилка. -мое последствие, -мый результат - неминучий (невідворотний) наслідок.* * *невідворо́тний, невідхи́льний; ( неизбежный) немину́чий -
6 неотразимый
невідпорний, невідхильний, невідворотний, непереборний, непоборний, неподоланний, непереможний; незаперечний, незбитий, (без промаха, верный) не(по)хибний; (роковой) призначений долею, фатальний. [Змалювати дівчину фарбами, створити з неї дивний, невідпорний портрет, що перед ним кожен тремтів-би (В. Підмог.). Як зберегла ти цю непоборну ніжність? (В. Підмог.)]. -мый довод - незаперечний (незбитий) доказ. -мый красавец - непереможний (поразительный: надзвичайний, дивний) красень. -мое средство против чего - не(по)хибний (неомильний) спосіб на що. [Я знаю нехибний (неомильний) спосіб на щури (Зеркало)]. -мый рок - непереможна (неминуча) доля, (в выражениях: так на віку (неминуче) судилося). -мый удар - невідхильний (непереможний, фатальний) удар. Его речь производила -мое впечатление - його мова справляла непереможне (непоборне) враже[і]ння.* * *1) невідпо́рний, невідхи́льний; ( непреодолимый) неперебо́рний; ( непобедимый) неперемо́жний\неотразимыйая си́ла — неперебо́рна (невідпо́рна) си́ла
\неотразимыйые до́воды — невідпо́рні (незапере́чні) до́води
\неотразимыйый на́тиск — невідпо́рний на́тиск
\неотразимыйый уда́р — невідхи́льний уда́р
2) (перен.: чрезвычайный) чарівни́й, ди́вний, надзвичайни́й\неотразимыйое впечатле́ние — надзвича́йне вра́ження
\неотразимыйый го́лос — чарівни́й (ди́вний, надзвича́йний) го́лос
-
7 order of course
-
8 indivertible
-
9 avoidless
adj поет.неминучий, невідворотний* * *a; поет.неминучий, невідворотний -
10 ineluctable
adjнеминучий; невідворотний* * *aнеминучий, невідворотний -
11 inescapable
adjнеминучий; невідворотний* * *aнеминучий, невідворотний -
12 scapeless
adjнеминучий, невідворотний* * *[`skeiplis]a; іст.неминучий, невідворотний -
13 unpreventable
adjневідворотний, неминучий* * *aневідворотний, неминучий -
14 undeclinable
adj1) що не може бути відхилений2) неминучий, невідворотний3) грам. невідмінюваний -
15 неустранимый
неусувний, (неотвратимый) невідводний, невідворотний; (непреодолимый) непоборний, непереможний; (неминуемый) неминучий.* * *неусувни́й; ( непреодолимый) неперебо́рний, неперемо́жний; ( неизбежный) немину́чий -
16 nieodwołalny
1. безапеляційний;2. категоричний;3. невідворотний; остаточний; невідкличний; неминучий -
17 inescapable
неминучий, невідворотний -
18 inevitable
-
19 irresistible
непереборний, невідворотний; неспростовний- irresistible impulse
- irresistible impulse test
- irresistible proof -
20 inevitable
adj1) неминучий; невідворотний2) розм. незмінний, постійний* * *a1) неминучий2) незмінний, постійний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
невідворотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невідворотний — а, е. Якого не можна відвернути, якому не можна перешкодити здійснитися. || у знач. ім. невідворо/тне, ного, с. Те, чого не можна відвернути, чому не можна перешкодити здійснитися … Український тлумачний словник
невідворотність — ності, ж. Абстр. ім. до невідворотний … Український тлумачний словник
невідворотно — Присл. до невідворотний … Український тлумачний словник
невідзовний — а, е, діал. Неминучий, невідворотний … Український тлумачний словник
невідкличний — а, е, зах. Неминучий, невідворотний … Український тлумачний словник
невідхильний — а, е. Якого не можна відвернути, уникнути; невідворотний … Український тлумачний словник
неминучий — I (про дію, подію, явище якого не можна уникнути, відвернути), неодмінний; невідворотний, невідхильний, неусувний (про щось перев. небажане якому не можна перешкодити здійснитися, реалізуватися); невблаганний, невмолимий (про щось дуже небажане… … Словник синонімів української мови
невблаганний — а, е. 1) Якого не можна вблагати, упросити; непохитний, незламний. || Який виражає стійкість, непохитність, незламність. 2) Якого не можна змінити, пом якшити і т. ін. || Якого не можна відвернути; невідворотний, неминучий. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
невмолимий — неумоли/мий, а, е. 1) Який виявляє стійкість, твердість, якого не можна умолити; невблаганний. || Який виражає стійкість, непохитність. 2) Якого не можна змінити, порушити; непорушний. || Якого не можна відвернути, стримати; невідворотний;… … Український тлумачний словник
рокований — а, е, поет. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до рокувати. || роко/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Неминучий, невідворотний; фатальний. || Визначений наперед долею. || Який виражає покірність долі … Український тлумачний словник
