-
21 ineluctable
adjнеминучий; невідворотний* * *aнеминучий, невідворотний -
22 inescapable
adjнеминучий; невідворотний* * *aнеминучий, невідворотний -
23 inevasible
-
24 inevitable
adj1) неминучий; невідворотний2) розм. незмінний, постійний* * *a1) неминучий2) незмінний, постійний -
25 matter-of-course
adjприродний; само собою зрозумілий; неминучий* * *aцілком природний; неминучий -
26 pending
1. adj1) невирішений, незакінчений; що перебуває на розгляді; що очікує вирішення; що чекає розв'язання2) очікуваний, сподіваний3) неминучий, наступний, прийдешній4) висячий; що звисає2. prep1) протягом, під час2) до, чекаючиpending his arrival — чекаючи його прибуття, до його прибуття
* * *I [`pendiç] a1) який розглядається, який очікує рішення; невирішений; незакінченийpatent pending — заявка на патент подана, патент заявлений
2) майбутній, неминучий3) висячий, який звисаєII [`pendiç] prep1) під час, протягом2) до, в очікуванні -
27 scapeless
adjнеминучий, невідворотний* * *[`skeiplis]a; іст.неминучий, невідворотний -
28 shunless
-
29 unavertable
adjневідворотний; неминучий* * *a -
30 unavoidable
adj1) неминучий2) юр. незаперечний; неспростовний* * *a1) неневідворотний, неминучий2) юp. незаперечний -
31 unpreventable
adjневідворотний, неминучий* * *aневідворотний, неминучий -
32 unshunnable
adjнеминучий* * *a -
33 necessary
I n1) ( найбільш) необхідне2) ( the necessary) гроші, кошти ( на що-небудь)3) aмep.; дiaл. відхоже місце, нужник4) pl; юp. кошти, необхідні для утримування неправоздатної особиII a1) необхідний, потрібний2) неминучий; який логічно випливає, неминучий3) невід'ємний4) вимушений5) очевидний, який не потребує доказів -
34 unescapable
-
35 неотвратимый
невідхильний, невідворотний, непереборний, непереможний, (неизбежный) неминучий, (роковой) призначений долею, фатальний, (неустранимый) непозбутній. [Це непереборний закон історії (Доман.)]. -мое бедствие - невідхильне (неминуче) лихо. -мая ошибка - непозбутня помилка. -мое последствие, -мый результат - неминучий (невідворотний) наслідок.* * *невідворо́тний, невідхи́льний; ( неизбежный) немину́чий -
36 Неотклонимый
невідхильний, неминучий, непозбутній; срв. Неотвратимый. -мый удар - невідхильний (неминучий, непозбутній) удар. -
37 inevitable
adj неминучий; невідворотний- inevitable conflict неминучий конфлікт -
38 necessary
adj1. необхідний, потрібний2. неминучий; такий, що логічно випливає з чогось- necessary alternative єдина альтернатива- necessary conclusion неминучий висновок- necessary-and-proper clause стаття конституції США, що уповноважує Конгрес видавати всі необхідні закони -
39 unavoidable
-
40 inevitable accident
(нещасний) випадок, якого не можна (було) уникнути; неминучий нещасний випадок
См. также в других словарях:
неминучий — неминучий … Орфографический словарь-справочник
неминучий — см. неизбежный Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. неминучий прил. • неизбежный • … Словарь синонимов
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, неминучая, неминучее; неминуч, неминуча, неминуче (прост. и нар. поэт.). То же, что неминуемый. «Чует он беду неминучую.» Былина. «Неминучее дело под суд итти.» Салтыков Щедрин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, ая, ее (устар., обычно в народной словесности). Неминуемый, неизбежный. Гибель неминучая. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Неминучий — прил. нар. поэт. то же, что неминуемый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
неминучий — неминучий, неминучая, неминучее, неминучие, неминучего, неминучей, неминучего, неминучих, неминучему, неминучей, неминучему, неминучим, неминучий, неминучую, неминучее, неминучие, неминучего, неминучую, неминучее, неминучих, неминучим, неминучей … Формы слов
неминучий — немин учий … Русский орфографический словарь
неминучий — Тв. немину/чим, Пр. о немину/чем … Орфографический словарь русского языка
неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… … Український тлумачний словник
неминучий — ая, ее; нуч, а, е. Нар. разг. = Неминуемый. Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Энциклопедический словарь
неминучий — ая, ее; ну/ч, а, е., нар. разг. = неминуемый Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Словарь многих выражений