-
1 невежество
1) неуцтво, невігластво, (гал.) іґноранція, (необразованность) неосвіченість, (неведение) невідання, (темнота) темність (-ности), темнота, темрява, (простота) простота. [Ретроградство та неуцтво (Грінч.). Темнота, невігластво (Доман.). Вбачались йому мілійони голоти, і темність, і вбожество їх (Самійл.). Злидні, темнота, чвари, насильство (Р. Край)]. -ство в чём - неуцтво (неосвіченість) у чому, в царині чого. Из -ства, по -ству - з неуцтва (з неосвічености и т. п.). Мрак (тьма) -ства - темрява неуцтва, темна неосвіта. Историческое -ство - неуцтво (неосвіченість) в царині історії. Крайнее -ство - крайнє (надмірне) неуцтво (невігластво). Учёное -ство - наукове неуцтво (невігластво). Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве - скніти (животіти, нидіти, дубіти), задубіти (загрузнути, зашкарубнути) в неуцтві (в темряві);2) (соб.: невежды) неуцтво, невігластво, неуки (-ків), невігласи (-сів), темнота, простота. [Дикунство та неуцтво бралися до своїх справ (Велз)];3) (невежливость, невежл. поступок) неввічливість, незвичайність (-ости); см. Невежливость 2.* * *1) ( необразованность) неосві́ченість, -ності; ( культурная отсталость) те́мрява, темнота́ и темно́та; ( отсутствие знаний) не́уцтво; ( свойство невежды) невігластвов \невежество ве жить (косне́ть) — в те́мряві (не́уцтві) жи́ти (животі́ти)
из \невежество ва, по \невежество ву — че́рез неві́гластво, че́рез не́уцтво
2) см. невежливость -
2 любознательный
знаттєлюбивий, (пытливый) допитливий, довідливий; охочий (сильнее жадібний) до науки, до знання (до знаття); срв. Пытливый. [Тільки ніч примусила допитливого хлопця заспокоїтись (Черкас.)]. Літописець Самійло Величко був дуже довідливий (Україна, 1914 р.)]. -ный ум - знаттєлюбивий, допитливий розум. Наука -на, а невежество любопытно - наука допитлива, а неуцтво має лиш цікавість; наука шукає знання, неуцтво - цікавости.* * *допи́тливий, ціка́вий, жа́дібний (жа́дібний) до знання́, знаттєлю́бний -
3 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
-
4 потёмки
1) (мрак, тьма) потемки (-ків), темрява, темнява, темнота, тьма, пітьма; см. Тьма. Чужая душа -ки - в чужій душі - мов серед ночи; чужа душа (голова) темний ліс (Ном.). В -ках, нар. - поночі, напотемки, потемку; срв. Впотьмах;2) (время, след, за сумерк.) ніч (р. ночи), пізній вечір (-чора);3) (невежество) темрява, темнота.* * *по́темки, -ків; ( мрак) пі́тьма и пітьма́, те́мрява; ( сумерки) при́смерки, -ків, при́смерк, -у, су́тінкив потёмках — в по́темках; ( впотьмах) по́ночі, по́темки
-
5 темнота
1) те́мрява, темно́та и темнота́; по́темок, -мку, те́мінь, -мені; те́мність, -ності, темни́на2) (тёмный цвет чего-л.) темнота́3) (перен.: невежество) те́мрява, темнота́; ( непросвещённость) те́мність4) (перен.: непонятность) незрозумі́лість, -лості; ( неясность) нея́сністьтемно́ты — (мн.: непонятные места) те́мні пля́ми (місця́)
-
6 темь
1) те́мрява, темно́та и темнота́; те́мінь, -мені2) (перен.: невежество) те́мрява, темнота́ -
7 Мужичество
1) (состояние мужика, крестьянство) мужицтво, (зап.) хлопство. Жить в -ство - жити в мужицтві, мужикувати. [Жив колись у мужицтві (колись мужикував), а тепер, бач, панського життя доскочив (Крим.)];2) (грубость, невежество) мужицтво, простацтво. [«Коли-б хоч від мужицтва відвикла!» - «Тобі все панство в голові» (Свидн.)]. -
8 Невежествовать
см. Невежество 1 (Коснеть в -стве).
См. также в других словарях:
невежество — невежество … Орфографический словарь-справочник
Невежество — Невежество недостаток знаний, необразованность, отсталость, сопровождающие определённое действие (очень часто встречается «от старшего поколения к младшему», ввиду известной проблематики). «Невегласие»(Вл. Даль: невежество, неученость)… … Википедия
НЕВЕЖЕСТВО — Невежды всесторонни. Феликс Райчак Все мы невежды, но в разных специальностях. Уилл Роджерс Невежество делает людей смелыми, а размышление нерешительными. Фукидид Невежество знать не больше, чем знают другие. Жан Ростан Чем тупее угол зрения, тем … Сводная энциклопедия афоризмов
невежество — Невежа, невежда, невежество. [...] современная семантическая дифференциация слов невежда и невежа продукт послепушкинской эпохи. Синонимы: высокого слога невежда и простого невежа не различались в языке XVIII и начала XIX вв. по своим предметным… … История слов
НЕВЕЖЕСТВО — НЕВЕЖЕСТВО, невежества, ср. (неод.). 1. только ед. Отсутствие познаний. Обнаружить на экзамене полное невежество. || Некультурность, отсталость. «Они с капиталами, при всем своем полном невежестве, прожить могут.» А.Островский. 2. Невоспитанность … Толковый словарь Ушакова
невежество — невежественность, необразованность, непросвещённость, неразвитость; дремучесть, темнота, тьма, серость (разг.) / в какой л. области: неграмотность, безграмотность, малограмотность Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.:… … Словарь синонимов
НЕВЕЖЕСТВО — НЕВЕЖЕСТВО, а, ср. 1. Отсутствие знаний, некультурность. Обнаружить своё н. в чём н. 2. Невежливое поведение, невежливость (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
невежество — Абсолютное, азиатское (разг.), глубокое, глупое, грубое, дикое, закоренелое, закоснелое, косное, круглое, полное, слепое, совершенное, темное, тупое, ученое. Словарь эпитетов русского языка. 2006 … Словарь эпитетов
невежество — • абсолютное невежество • беспросветное невежество • вопиющее невежество • глубокое невежество • дикое невежество • дремучее невежество • крайнее невежество • непроходимое невежество • полное невежество • поразительное невежество • потрясающее… … Словарь русской идиоматики
Невежество — (ц.слав. – не ведать, не знать) – отрицательное интеллектуальное качество личности, выражающееся как отсутствие знаний и реального опыта, некультурность, малообразованность человека. Невежество часто понимают как этическое качество личности и… … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
невежество — • образованное невежество • учёное невежество … Словарь оксюморонов русского языка