-
1 настроенный
техн.1) ( приведённый в рабочее состояние) нала́годжений, настро́єний; налашто́ваний2) (о музыкальном инструменте, приёмнике, телевизоре и т. п.) настро́єний, нала́днаний3) ( отрегулированный) відреґульо́ваний -
2 расстроенный
техн.1) ( о механизме) розла́днаний, розла́джений2) (о радиоприёмнике, музыкальном инструменте) розстро́єний -
3 настроенный
техн.1) ( приведённый в рабочее состояние) нала́годжений, настро́єний; налашто́ваний2) (о музыкальном инструменте, приёмнике, телевизоре и т. п.) настро́єний, нала́днаний3) ( отрегулированный) відреґульо́ваний -
4 расстроенный
техн.1) ( о механизме) розла́днаний, розла́джений2) (о радиоприёмнике, музыкальном инструменте) розстро́єний -
5 розстроєний
техн. расстро́енный (о радиоприёмнике, музыкальном инструменте) -
6 бренчать
1) см. Брякать;2) (дергать за струну, наигрывать, плохо играть на струн. инстр.) бринькати, трюмкати.* * *1) бря́зкати, брязкоті́ти, бряжча́ти, бре́нькати, бренькота́ти, бренькоті́ти; теле́нькати; ( звенеть) дзе́нькати; ( слегка) побре́нькувати2) ( на музыкальном инструменте) бре́нькати, бриньча́ти, бренькота́ти, бренькоті́ти; ( слегка) побре́нькувати, три́нькати, тринди́кати -
7 забренчать
забри[е]нькати. [Став брати ту скрипочку, та якось і забринькав струнами (Рудч.)].* * *1) забря́зкати, забрязкоті́ти (усилит.), забряжча́ти, забре́нькати, забриньча́ти; зателе́нькати; ( зазвенеть) задзе́нькати2) ( на музыкальном инструменте) забре́нькати, забриньча́ти -
8 заиграть
см. Заигрывать.* * *I см. заигрывать I II1) (начать играть, развлекаться) загра́ти; (во что, с кем-чем) загра́тися, загуля́тися; ( забавляясь) поча́ти ба́витися2) (заблестеть, засиять) загра́ти, заблища́ти, заблисті́ти, -блисти́ть, зася́яти, зася́ти, -ся́є; (о смене оттенков, тонов) залелі́ти3) (о чувствах, мыслях, воображении) загра́ти, зашумува́ти, -мує, забуя́ти4) ( на музыкальном инструменте) загра́ти5) ( запеть) диал. заспіва́ти -
9 играть
1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.* * *1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]
\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)
\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи
\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма
\игратьть коме́дию — см. комедия
\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі
\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв
\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́
\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м
\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль
\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля
\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м
\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити
2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]
4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́
\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)
\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку
6) ( петь) диал. співа́ти\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]
-
10 нажаривать
нажарить1) насмажувати, насмажити, напряжувати, напрягти и напряжити, напікати, напекти, (о мног.) понасмажувати, понапряжувати, понапікати чого. [Насмажили гусей, поросят (Сл. Гр.). Загадав жінці напрягти сала (Рудч.). Напекла багато баранини (Сл. Гр.)];2) (нагревать сильно печку и т. п.) нажарювати, нажарити, напалювати, напалити, (о мног.) понажарювати, понапалювати що и в чому; (о солнце) нажарювати, нажарити, напікати, напекти, напалювати, напалити, насмалювати, насмалити кого, що;3) -вать на чём - вигравати, затинати на чому; см. Наяривать. Нажаренный -1) насмажений, напряжений, напечений, понасмажуваний и т. п. [Тараня у маслечку напряжена (Квітка)];2) нажарений, напалений, понажарюваний, понапалюваний; нажарений, напечений, напалений, насмалений. -ться -1) насмажуватися, насмажитися, понасмажуватися; бути насмажуваним, насмаженим, понасмажуваним и т. п.;2) (сильно нагреваться) нажарюватися, нажаритися, понажарюватися; бути нажарюваним, нажареним, понажарюваним и т. п.; (на солнце) нажарюватися, нажаритися, вижарюватися, вижаритися, напікатися, напектися, насмалюватися, насмалитися. [За день (бички) так вижарилися на тому сонці, - де вже його по такій спеці пастись! (Мирний)].* * *несов.; сов. - наж`арить1) (жаря, приготовлять) нажа́рювати, нажа́рити и мног. понажа́рювати, насма́жувати, насма́жити и мног. понасма́жувати, сов. напрягти́, напряжи́ти; напіка́ти, напекти́, и мног. понапіка́ти, сов. напра́жити; (преим. в сале, масле, сало), нашкварювати, нашква́рити2) ( накалять) нажа́рювати, нажа́рити; (ната́пливать; о солнце) напа́лювати, напали́ти, и мног. понапа́лювати; ( напекать) напіка́ти, напекти́, и мног. понапіка́ти3) (несов.: делать что-л. энергично, увлечённо; бить) шква́рити, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш); ( на музыкальном инструменте) виграва́ти -
11 плакать
плакивать плакати за ким, по кому, рюмсати, рюмати, (опис.) сльози ронити, (насмешл.) на кутні сміятися. Громко -ть - ревти, густи. -ть с причитанием - тужити, голосити, заводити по кому. [Тужать діти по матері. Заводить, як по рідній нені]. Много -ть - поплакати за ким. [Що вже поплакала мати за батьком]. Сильно -ть - дуже плакати, ревне плакати, (опис.) сльозами митися (вмиватися), слізьми землю топити. Навзрыд -ть - ридма ридати. Частыми слезами -ть - дрібними (слізьми) вмиватися. Мне хочется -ть - мені плачно, мене сльози розбирають, на сльози мене розбирає, на плач мені збирається. Часто - ть - тонкосльозим бути, киснути, квиснути. Снявши голову, по волосам не -чут - взяв чорт батіг, то хай бере й пужално. Плачущий - плачущий; (прил.) плачливий. [Осталась сама Орися плачуща (Свид.)].* * *пла́кати; (громко, нараспев) заво́дити; ( хныкать) скі́млити; ( жалобно стоная) квили́ти, проквиля́ти; (с причитаниями; перен.: о музыкальном инструменте) голоси́ти; сли́нити\плакать в жиле́тку — перен. пла́катися, бі́дкатися
-
12 побренчать
побри[е]нькати, потеленькати, потрюмкати. Срв. Побрякивать.* * *1) ( позвякать) побря́зкати, побряжча́ти, побре́нькати; ( позвенеть) подзе́нькати, подзеле́нькати, потеле́нькати2) ( на музыкальном инструменте) побри́нькати, побре́нькати -
13 пробренчать
1) пробрязкати, пробрязкотіти, пробряжчати, продеренчати;2) пробринькати.* * *1) пробря́зкати, пробряжча́ти, продзе́нькати, пробриньча́ти, продеренча́ти2) ( на музыкальном инструменте) пробриньча́ти, пробринькати -
14 проигрывать
проиграть1) (известное время) програвати, грати, програти. Они -грали всю ночь в карты - вони програли всю ніч у карти;2) (исполнять на музыкальном инструменте, на сцене) програвати, програти, перегравати, переграти. Не -грав наперёд раз-другой, не сыграю этого - не програвши (не перегравши) наперед разів зо два, не заграю цього. -грать концерт на скрипке - програти, переграти концерт на скрипку;3) (деньги, имущество и пр.) програвати, програти, (о мног.) попрогравати. [Програвав тисячу за тисячею і з багатого пана зробивсь убогим панком (Куліш). Або виграв, або програв (Номис)]. -грать пари, заклад - програти заклад. -грать дело, тяжбу - програти справу. -грать сражение - програти бій, баталію, утратити поле;4) (терпеть в оборотах, во мнении людей) програвати, програти, тратити, стратити, втрачати, втратити, прогадувати, прогадати. [Він на цьому багато втратив. Робітники побачили, що вони прогадали (Азб. Ком.). Він добра людина, але через свою гострість багато втрачає в людських очах]. -вать, - грать в чём - тратити, утратити на чому. [Багато на своїй принадності тратили (Єфр.)]. Проигрываемый - програваний. Проигранный -1) програний, переграний;2) програний, утрачений на чому, у чому.* * *несов.; сов. - проигр`ать1) програва́ти, програ́ти и попрограва́ти; (терять, быть в убытке) втрача́ти, втра́тити; ( прогадывать) прога́дувати, прогада́ти2) (несов.: играть в течение определённого времени) гра́ти [ці́лий день], програ́ти -
15 сыграть
1) зігра́ти; ( на музыкальном инструменте) загра́ти; ( в карты) згуля́ти\сыграть ра́л сона́ту — зігра́в (програ́в) сона́ту
\сыгратьть в ша́хматы — зігра́ти в ша́хи
\сыграть ра́йте нам на скри́пке — за́грайте нам на скри́пці
\сыгратьть роль в пье́се — зігра́ти роль у п'є́сі
2) (перен.: оказать влияние, иметь значение) відігра́ти, зігра́ти\сыгратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — зігра́ти на ру́ку кому́
\сыгратьть роль — відігра́ти (зігра́ти) роль
\сыгратьть сва́дьбу — спра́вити (відгуля́ти, відбу́ти; відпи́ти) весі́лля
\сыгратьть злу́ю шу́тку с кем — см. шутка 1)
\сыгратьть шу́тку (шту́ку) с кем (над кем) — посмія́тися (пожартува́ти) з ко́го (редко над ким); утну́ти (ушква́рити) шту́ку кому́
\сыгратьть в я́щик — да́ти (врі́зати) ду́ба, ґи́ґнути, ду́теля з'ї́сти
См. также в других словарях:
играть на музыкальном инструменте — ▲ изобразить ↑ посредством, музыкальный инструмент взять какую ноту. наигрыш. наигрывать. музицировать. играть с листа. детонирование. трубить. дудеть. разг: бреньчать. тренькать. пиликать. пилить. барабанить. скрипка рыдает. ↓ … Идеографический словарь русского языка
АППЛИКАТУРА — (от лат. applicare употреблять, класть на что нибудь). Порядок размещения пальцев при игре на музыкальном инструменте. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. АППЛИКАТУРА от лат. applicare, употреблять,… … Словарь иностранных слов русского языка
Переигрывать — несов. перех. и неперех. 1. Многократно играть в какую либо игру, играть на музыкальном инструменте или представлять на сцене. 2. Играть в какую либо игру, играть на музыкальном инструменте или представлять на сцене, снова, еще раз. 3. перех.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
МУЗЫКАНТ — (от лат. musicus). 1) играющий на каком либо музыкальном инструменте. 2) знаток музыки. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МУЗЫКАНТ играющий более или менее хорошо на каком нибудь музыкальном… … Словарь иностранных слов русского языка
наиграть — аю, аешь; наигранный; ран, а, о; св. 1. что и чего. Разг. Исполнить, проиграть на музыкальном инструменте подряд много (музыкальных пьес, песен и т.п.). Н. подряд несколько фортепьянных пьес. 2. что и чего. Разг. Приобрести в каком л. количестве … Энциклопедический словарь
наиграть — а/ю, а/ешь; наи/гранный; ран, а, о; св. см. тж. наигрывать, наигрываться, наигрывание 1) что и чего разг. Исполнить, проиграть на музыкальном инструменте подряд много (музыкальных пьес, песен и т.п.) … Словарь многих выражений
АККОМПАНИРОВАТЬ — (фр. accompagner). Сопровождать пение игрою на каком либо музыкальном инструменте. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. АККОМПАНИРОВАТЬ франц. accompagner. Сопровождать пение игрою на каком либо… … Словарь иностранных слов русского языка
наигра́ть — аю, аешь; прич. страд. прош. наигранный, ран, а, о; сов., перех. (несов. наигрывать). 1. (что и чего). разг. Исполнить, проиграть на музыкальном инструменте подряд много (музыкальных пьес, песен и т. п.). [Балакирев] засел за фортепьяно, наиграл… … Малый академический словарь
Наигрывать — I несов. перех. 1. разг. Играть много и всё подряд (музыкальные пьесы, этюды и т.п.). 2. Исполнять что либо на музыкальном инструменте тихо, приглушённо, для себя. 3. Играя на музыкальном инструменте, передавать лишь основной мотив, основную… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
КОРЕЙСКАЯ МИФОЛОГИЯ — Созданная древними корейцами автохтонная культура испытала с начала н. э. заметное влияние китайской и индийско буддийской цивилизации. В некоторые исторические эпохи Корея выполняла роль культурно идеологического посредника между континентальной … Энциклопедия мифологии
аппликатура — ы; ж. [итал. applicatura]. Муз. Способ расположения и порядок чередования пальцев при игре на музыкальном инструменте; обозначение этого способа в нотах. Расставить аппликатуру. * * * аппликатура (от лат. applico прижимаю, прикладываю), способ… … Энциклопедический словарь
