Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

на+моих+глазах

  • 21 в глазах

    [PrepP; Invar; the resulting PrepP is sent adv]
    =====
    according to s.o.'s perception or opinion:
    - in the eyes of s.o.;
    - in s.o.'s eyes <estimation, opinion>;
    - as s.o. sees it;
    - [in limited contexts] s.o. looks on s.o. < sth.> as (on)...;
    - to s.o.
         ♦ Выше всего он ставил настойчивость в достижении целей: это было признаком характера в его глазах... (Гончаров 1). Persistence in the pursuit of a certain aim was a quality he valued most; it was a mark of character in his eyes... (1a).
         ♦...Собственно против отца у меня не было никакого дурного чувства. Напротив: он как будто ещё вырос в моих глазах... (Тургенев 3)....I bore no ill will against my father. On the contrary, he seemed to have risen in my estimation... (3a).
         ♦ "Я не скрываюсь: я люблю то, что вы называете комфортом, и в то же время я мало желаю жить. Примирите это противоречие как знаете. Впрочем, это всё в ваших глазах романтизм" (Тургенев 2). "I don't deny that I love what you call comfort and yet I have little desire to live. Try and reconcile those inconsistencies if you can. In any case it's all romanticism to you" (2a).
         ♦ Она вздохнула, но, кажется, больше от радости, что опасения её кончились и она не падает в глазах мужа, а напротив... (Гончаров 1). [context transl] She sighed, but it seemed to be a sigh of happiness that her apprehensions were over and that she had not fallen in her husband's esteem, but quite the contrary (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в глазах

  • 22 вырастать в глазах

    rise in smb.'s estimation; grow in stature in smb.'s eyes; grow (improve) in smb.'s opinion (estimation)

    Я не мог не соглашаться с Катей. Она всё больше вырастала в моих глазах. (П. Нилин, Жестокость) — I had to agree with Katya. She was growing in my estimation.

    Вырос Миша и в собственных глазах. В отношении к ребятам у него появилась этакая добродушная покровительственность. (А. Рыбаков, Бронзовая птица) — Misha grew in stature in his own eyes as well. He adopted a good-natured patronizing attitude towards the troop.

    Русско-английский фразеологический словарь > вырастать в глазах

  • 23 на глазах

    szemlátomást

    Русско-венгерский словарь > на глазах

  • 24 Г-130

    НА ГЛАЗАХ PrepP Invar
    1. \Г-130 чьих, у кого (the resulting PrepP is sent adv
    in such a way as to be visible, noticeable, known etc: (right) before s.o. fc (very) eyes
    in front of s.o. in s.o. presence
    на глазах у всех - for all to see
    in plain (full) view (of everyone) openly right out in the open.
    (Михаил:) Извольте видеть, какая ситуация! Служащий ваш, которого вы оборвали за дерзость, фамильярничает на ваших глазах с женой брата вашего компаньона... (Горький 1). (М.:) There's a situation for you, if you please. Your employee, whom you've cut short for impertinence, permits himself, before your very eyes, to be familiar with the wife of your partner's brother (1a).
    В углу стояла огромная параша, которой все - и мужчины и женщины - пользовались открыто, на глазах у всех (Гинзбург 1). In the corner stood an enormous bucket which everyone, men and women alike, used in full view of one another (1b).
    Фашисты на глазах у всех формировали боевые отряды... (Эренбург 4). The fascists were openly forming military detachments... (4a).
    2. \Г-130\Г-130 чьих, у кого (the resulting PrepP is sent adv
    ( sth. happens) during s.o. 's life, giving him the opportunity to have personal knowledge of it
    before s.o. fe (very) eyes
    in (during) s.o. 's lifetime
    to witness... Мало было людей на свете, которых бы он (мой отец) в самом деле любил: Голохвастов был в том числе. Он вырос на его глазах, им гордилась вся семья... (Герцен 2). There were few people in the world that he (my father) really liked and Golokhvastov was one of them. He had grown up before his eyes and the whole family was proud of him (2a).
    Литературная карьера товарища Сизова началась почти на моих глазах (Войнович 1). Comrade Sizov's literary career had begun before my very eyes (1a).
    3.
    adv
    ( sth. happens) surprisingly quickly (bringing about a radical change in the situation, s.o. 's or sth. *s state of being etc): right before your ( s.o. fc) eyes
    (right) before your ( s.o. fc) very eyes (in limited contexts) dramatically.
    ...Два-три крохотных события, две-три случайные встречи, и мир, взлелеянный с такой любовью, с таким тщанием, начинал терять свою устойчивость, трещать по швам, разваливаться на глазах (Максимов 3). Two or three trivial events, two or three chance meetings, and the world he had cherished with such loving care began to crumble, fall apart, disintegrate before his very eyes (3a).
    Слух о зловещем высказывании члена Политбюро быстро рассыпался по Москве, и отношение к Ефиму людей на глазах менялось. Некоторые его знакомые перестали с ним здороваться... (Войнович 6). The report of the Politburo member's statement regarding foreign elements spread rapidly throughout Moscow, and people's behavior toward Yefim changed dramatically. Some of his acquaintances stopped greeting him... (6a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-130

  • 25 шинча ончылно

    1) на глазах, быстро, в поле зрения, перед взором, на виду, на видном месте

    Шинча ончылно йомеш. Исчезает на глазах.

    Шинча ончылно иземеш. Уменьшается на глазах.

    Ӱдыр ден вате-влаклан мо кӱлеш, чылажат шинча ончылно. О. Тыныш. Всё, что нужно девушкам и женщинам, – на виду.

    2) на глазах, на виду, доступно наблюдению; явно, заметно

    Эҥер вӱд шинча ончылнак кылма, вичкыж ийыш савырна. К. Васин. Вода на реке замерзает на глазах, превращается в тонкий лёд.

    Сравни с:

    койын
    3) перед глазами (о чём-л., что ярко воспроизводится в мыслях, представлении, памяти)

    Черле шольым кызытат шинча ончылнем. О. Тыныш. До сих пор у меня перед глазами мой больной брат.

    4) перед глазами, на глазах чьих-л. (происходить, проходить и т. п.), быть свидетелем чего-л., наблюдать что-л.

    Шинча ончылнемак рвезе кушко вет. В. Исенеков. Ведь на моих глазах рос парень.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    ончылно

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    шинча

    Марийско-русский словарь > шинча ончылно

  • 26 Г-126

    В ГЛАЗАХ чьих, кого PrepP Invar the resulting PrepP is sent adv
    according to s.o. 's perception or opinion
    in the eyes of s.o.
    in s.o.'s eyes (estimation, opinion) as s.o. sees it (in limited contexts) s.o. looks on s.o. sth. as (on)... to s.o.
    Выше всего он ставил настойчивость в достижении целей: это было признаком характера в его глазах... (Гончаров 1). Persistence in the pursuit of a certain aim was a quality he valued most it was a mark of character in his eyes... (1a).
    ...Собственно против отца у меня не было никакого дурного чувства. Напротив: он как будто ещё вырос в моих глазах... (Тургенев 3)....1 bore no ill will against my father. On the contrary, he seemed to have risen in my estimation... (3a).
    Я не скрываюсь: я люблю то, что вы называете комфортом, и в то же время я мало желаю жить. Примирите это противоречие как знаете. Впрочем, это всё в ваших глазах романтизм» (Тургенев 2). "I don't deny that I love what you call comfort and yet I have little desire to live. Try and reconcile those inconsistencies if you can. In any case it's all romanticism to you" (2a).
    Она вздохнула, но, кажется, больше от радости, что опасения её кончились и она не падает в глазах мужа, а напротив... (Гончаров 1). ( context transl) She sighed, but it seemed to be a sigh of happiness that her apprehensions were over and that she had not fallen in her husband's esteem, but quite the contrary (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-126

  • 27 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 28 В-146

    ЗЕЛЕН ВИНОГРАД (sent (with copula) usu. pres) said when s.o. criticizes, badmouths sth. unjustly, simply because he himself does not possess it or cannot get it
    thatis just sour grapes
    the grapes are sour.
    Я был стыдлив от природы, но стыдливость моя ещё увеличивалась убеждением в моей уродливости... Я был слишком самолюбив, чтобы привыкнуть к своему положению, утешался, как лисица, уверяя себя, что виноград ещё зелен, то есть старался презирать все удовольствия, доставляемые приятной наружностью, которыми на моих глазах пользовался Володя и которым я от души завидовал... (Толстой 2). I was bashful by nature, but my bashfulness was increased by the conviction that I was ugly.... I was too vain to reconcile myself to my situation and comforted myself, like the fox, by reassuring myself that the grapes were still sour, that is, I tried to despise all the pleasures that were obtainable through a pleasant appearance, that Volodya enjoyed before my eyes and that I envied with all my heart (2b).
    From Ivan Krylov's fable "The Fox and the Grapes" («Лисица и Виноград»), 1808. English source: Aesop's fable.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > В-146

  • 29 зелен виноград

    [sent (with copula); usu. pres]
    =====
    said when s.o. criticizes, badmouths sth. unjustly, simply because he himself does not possess it or cannot get it:
    - the grapes are sour.
         ♦ Я был стыдлив от природы, но стыдливость моя ещё увеличивалась убеждением в моей уродливости... Я был слишком самолюбив, чтобы привыкнуть к своему положению, утешался, как лисица, уверяя себя, что виноград ещё зелен, то есть старался презирать все удовольствия, доставляемые приятной наружностью, которыми на моих глазах пользовался Володя и которым я от души завидовал... (Толстой 2). I was bashful by nature, but my bashfulness was increased by the conviction that I was ugly.... I was too vain to reconcile myself to my situation and comforted myself, like the fox, by reassuring myself that the grapes were still sour; that is, I tried to despise all the pleasures that were obtainable through a pleasant appearance, that Volodya enjoyed before my eyes and that I envied with all my heart (2b).
    —————
    ← From Ivan Krylov's fable "The Fox and the Grapes" ("Лисица и Виноград"), 1808. English source: Aesop's fable.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > зелен виноград

  • 30 кредит

    1) (платежеспособность чья) кредит (-ту) чий, (доверие к кому) кредит чий, віра, довіра до кого. [Тепер кредит мій чи моя повага стоїть у Римі на слизькому ґрунті (Куліш)]. Его -дит несколько упал - його кредит підупав, занепав. Потеря -та - утрата кредиту, довіри. Он потерял всякий -дит в моих глазах - я зовсім утратив віру до його. Его -дит плох - його кредит не високо стоїть (не багато варт). Нет ему -дита - нема йому кредиту; нема йому віри;
    2) -дит (денежный) - кредит (грошевий). Открывать -дит (денежный) кому на что - відкривати (відкрити) кредит кому на що. [Кооперативний банк відкриває кредит сільсько-господарським кооперативам (М. Грінч.). Соціялісти відкинули одностайно нові кредити на дальшу війну (Грінч.)]. Закрыть -дит - закрити, припинити кредит. -дит долгосрочный, короткосрочный - кредит довготерміновий (довгостроковий), короткотерміновий (короткостроковий), кредит на довгий (на короткий) термін. -дит сверхсметный - кредит понадкошторисний, понадобрахунковий. Мелкий -дит - дрібний кредит. Учреждения мелкого -дита - установи дрібного кредиту (кредитування). Касса мелкого -дита - каса, дрібного кредиту (кредитування). Касса взаимного -та - каса взаємокредитування, взаємного кредиту (кредитування). Брать (взять) товар в -дит - брати (набрати, взяти) краму набір (наборг, на віру, боргом); см. Кредитовать, -ся. [Бо вже наборг хлоп не хоче горілоньки брати (Гол.)]. -дит портит отношения - кредит (боргування) псує відносини; кредит (боргування) роздружує друзів;
    3) кредит (в счётных книгах) - кредит. Занести на -дит счёта - записати на кредит (до кредиту) рахунку.
    * * *
    I кр`едит
    бухг.
    кре́дит, -у
    II кред`ит
    (заём, долг) креди́т, -у

    госуда́рственный \кредит — фин. держа́вний креди́т

    в \кредит — на́борг, бо́ргом

    Русско-украинский словарь > кредит

  • 31 на

    I предлог
    1) с вин. в разн. знач. на (каго-што)
    кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:
    б) (для обозначения направленности действия в сторону какого-либо орудия, способа работы) на (што), за (што)
    в) (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) на (што)

    на другой день — на другі дзень, другім днём

    2) с предл. в разн. знач. на (кім-чым)
    кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:
    а) (при глаголах ехать, переправляться и т.п. для обозначения способа передвижения) на (чым)
    в) (для обозначения непосредственного отношения к кому-либо, к какому-либо орудию действия) на (чым), за (чым)

    двое на вёслах, один на руле — два на вёслах (за вёсламі), адзін на рулі (за рулём)

    II частица на

    вот тебе (и) на! — вось табе (і) на!, вось табе (і) маеш!

    Русско-белорусский словарь > на

  • 32 упасть

    Американизмы. Русско-английский словарь. > упасть

  • 33 на

    1. предл
    1) сверху on, upon

    (куда?) на стол — on/upon the table

    (где?) на столе́ — on the table

    2) область, место in

    на у́лице — in/AE on the street/road

    на Кавка́зе — in the Caucasus

    на Се́вере — in the North

    3) учреждение, место занятий at

    на рабо́те — at work, in the office

    на заво́де — at the factory/plant

    на уро́ке — at the lesson

    на собра́нии — at the meeting

    на Кавка́з — to the Caucasus

    доро́га на Москву́ — road to Moscow

    по́езд на Ки́ев — train for Kiev

    е́хать на за́пад — to go West

    5) во время чего-л in, during; on

    на кани́кулах — during the holidays/vacation

    на пя́тый год — in the fifth year

    на тре́тьем ку́рсе — in the third year (of studies)

    на второ́й день — on the second day

    на э́той/про́шлой неде́ле — this/last week

    на э́тих днях — one of these days

    на дня́х ( в прошлом) — the other day

    на по́езде/самолёте/маши́не и т. п. — by train/plane/car, etc

    7) срок for

    на неде́лю — for a week

    доtill

    отложи́ть на за́втра — to put off till tomorrow

    8) цель for

    на́ зиму — for the winter

    тра́тить на кни́ги — to spend on books

    9) мера, количество

    продава́ть на вес/на ме́тры — to sell by weight/by the metre

    на два го́да моло́же — two years younger

    на фут коро́че — a foot shorter

    купи́ть това́ру на миллио́н рубле́й — to buy a million roubles' worth of goods

    - перевести на немецкий язык 2. част разг; мн - на́те
    возьми here!, here you are!, there, take it!

    Русско-английский учебный словарь > на

  • 34 на

    на 1
    πρόθ. με αιτ. και, προθτ.
    1. επάνω, επί, στον, στην, στο κ.τ.τ. положить книгу на стол βάζω το βιβλίο πάνω στο τραπέζι.• на землю, на земле (πάνω) στη γη•

    наклеить марку на конверт κολλώ γραμματόσημο στο φάκελλο•

    на полу, на пол στο πάτωμα•

    на улицу, на улице στο δρόμο•

    на сущу, на суще στην ξηρά.

    2. μέσα, εντός, εις, στον, στην, στο κ.τ.τ. первый работник на селе ο πρωτοπόρος της δουλειάς στο χωριό•

    тоска на сердце θλίψη στην καρδιά•

    служить на флоте υπηρετώ στο στόλο•

    идти на свадьбу πηγαίνω στο γάμο•

    идти на завод πηγαίνω στο εργοστάσιο•

    пришли на память прошлогодние события ήρθαν στη μνήμη τα περσινά γεγονότα ή θυμήθηκα τα περσινά γεγονότα.

    3. (κατεύθυνση) προς, κατά•

    окна на восток παράθυρα κατά την ανατολή•

    дверь на улицу πόρτα κατά το δρόμο•

    посмотреть на него κοιτάζω προς αυτόν.

    4. (επαφή σύγκρουση) επί, επάνω στον, στην, στο κ.τ.τ. наскочить на забор προσκρούω στον περίβολο•

    наткуться на камень σκοντάφτω στην πέτρα.

    5. (ομοιότητα)• προς, με• σαν•

    беспокойство похожее на страх ταραχή που μοιάζει με φόβο.

    6. (χρόνος)• τον, την, το• στον, στην, στο κ.τ.τ. на 15 июля назначен митинг την (στις) 15 Ιούλη καθορίστηκε συλλαλητήριο•

    на той неделе την ερχόμενη εβδομάδα•

    на следующий день την επόμενη (μέρα)•

    на другое утро το άλλο πρωί•

    на каникулах (σ)τις διακοπές.

    || προς•

    в ночь с 24 на 25 декабря тц νύχτα της 24 προς την 25 Δεκέμβρη.

    || σε•

    со дня на день από μέρα σε μέρα•

    с часу на час από ώρα σε ώρα.

    7. κατά, ως προς•

    мягкий на ощупь μαλακός (κατά) την αφή.

    8. (σκοπός• αφορμή) ως, για, δια•

    подарить на память δωρίζω για ενθύμιο•

    подарок на день рождения δώρο για τα γενέθλια•

    на всякий случай για κάθε ενδεχόμενο•

    деньги на ремонт χρήματα για επισκευή.

    9. (ειδικότητα, επάγγελμα) για•

    буду учиться на лётчика θα μάθω (σπουδάσω) για αεροπόρος.

    10. (αιτία) για, δια•

    спосибо на добром слове ευχαριστώ για τα καλά λόγια.

    11. χάρη, για, προς•

    на славу για δόξα•

    на страх για φόβο•

    родиться на горе γεννιέμαι για πίκρες.

    12. (τρόπο) με, κατά•

    на старинный образец κατά τον παλαιό τύπο (υπόδειγμα)•

    на скаку με καλπασμό, καλπάζοντας κατά τον καλπασμό•

    на бегу τρέχοντας• κατά το τρέξιμο•

    на лету πετώντας, στο πέταγμα, στον αέρα•

    на ходу πηγαίνοντας, βαδίζοντας, κινούμενος.

    || (επί βαθμολογίας) για•

    сдать экзамен на отлично δίνω εξετάσεις (για) άριστα.

    13. (συνθήκες, κατάσταση)• με•

    на пустой ή на голодный желудок με αδειανό το στομάχι.

    || από, εκ•

    на память από μνήμης;

    14. με•

    дверь закрыта на замок η πόρτα είναι κλεισμένη με κλείδωνιά•

    она одета на меху αυτή είναι ντυμένη με γούνα•

    ходить на костылях βαδίζω με τα δεκανίκια•

    жарить на масле τηγανίζω με λάδι•

    мы поедем на пароходе θα ταξιδέψομε με το πλοίο•

    играть на деньги παίζω με χρήματα.

    15. (αύξηση, μείωση, διαίρεση κλπ.) περί, κατά•

    продвинуться на 200 метров προωθούμαι κατά 200 μέτρα•

    на 10 лет моложе брата κατά δέκα χρόνια μικρότερος από τον αδερφό.

    || (για ποσοτική διαφορά) κατά, για•

    я опоздал на 10 минут εγώ άργησα κατά 10 λεπτά•

    отступить на два шага υποχωρώ κατά δυο βήματα.

    16. εναντίον, κατά•

    жаловаться на директора παραπονούμαι κατά του διευθυντή.

    || μπροστά, εμπρός•

    это про-изходило на моих глазах αυτό γινόταν μπροστά στα μάτια μου.

    17. (αφθονία, πλήθος) επί, επάνω•

    ухаб на ухабе πλήθος λακκούβες, η μιά κοντά στην άλλη•

    дыра на дыре τρύπα στην τρύπα (η μια κοντά στην άλλη).

    на 2
    (μόριο με σημ. κατηγ.) να (πάρε, πιάσε)•, возьми να, πάρε•, лови να, πιάσε•, это тебе να, αυτό είναι για σένα.
    εκφρ.
    вот (тебе и) наκ. (απλ.) вот те на (για κάτι απροσδόκητο, παράξενο) να λοιπόν, νάτα μας, αυτό μας έλειπε ακόμα•
    на-ка (-поди); (да и) на-поди – (απλ.) (για αγανάκτηση)1 ωρίστε μας.

    Большой русско-греческий словарь > на

  • 35 родиться

    Новый русско-итальянский словарь > родиться

  • 36 лӱҥгышташ

    лӱҥгышташ
    -ам
    многокр.
    1. качаться, раскачиваться; покачиваться

    Руштын да лӱҥгыштеш опьянел и качается;

    лӱҥгышт шога стоит и качается.

    Кидем изиш чытыра, садлан шинча ончылнем пирын саҥгаже кок велыш лӱҥгыштеш. М. Рыбаков. Руки немного трясутся, поэтому лоб волка в моих глазах раскачивается в две стороны.

    Сравни с:

    тайнышташ
    2. перен. брести; идти медленно или с трудом

    Мӧҥгӧ велыш лӱҥгыштам, пеш ноенам. Бреду в сторону дома, очень устал.

    Сравни с:

    лӱҥгешташ

    Марийско-русский словарь > лӱҥгышташ

  • 37 глаз

    sil’m (-än, -id), разговорное – bul’k (-un, -uid); чёрные глаза – mustad sil’mäd; ◊ иди с глаз долой! lähte sil’mišpäi! сказать в глаза – sil’mihe sanuda; на моих глазах – minun sil’miš; видеть своими глазами – nähta sil’mhä; не верю глазам своим – en usko ičein sil’mile; с глазу на глаз – oc ocha, ocati, ocatusi, sil’metusin; идти куда глаза глядят – mända kuna pä kandab

    Русско-вепсский словарь > глаз

  • 38 на

    1. с предл. и вин. п. ("куда", "где") деер и аффиксами дательно-местного падежа -д, -т; положи книгу на парту дегтрән парт деер тәв; работать на заводе заводт көдлх; на моих глазах мини нүднд; 2. с предл. п. (при обозначении средств передвижения) передаётся конструкцией предложения; плыть на пароходе пароходар йовх; 3. с предл. п. (в предикативных сочетаниях на вопросы: "когда ", "при каких обстоятельствах, условиях") передаётся аффиксами дательно-местного падежа -д, -т; на праздниках нәәрт, нәр-нааднд; 4. с вин. п. (при обозначении года, месяца, дня) передаётся конструкцией предложения; на той неделе дарук долан хонгт
    частица разг. мә; на, возьми! мә, ав!

    Русско-калмыцкий словарь > на

  • 39 глаз

    э̄са; (медведя) инӈэ̄ктэ; бросаться в глаза ичэвул-мӣ; на моих глазах ичэрӣдӯв; сказать в глаза мэ̄ндун гун-мӣ; идти куда глаза глядят оӈоктотви дюлэ̄скӣви ӈэнэде-мӣ

    Русско-эвенкийский словарь > глаз

  • 40 на

    I
    предлог
    1. с вин. (указывает на-правление действия) ба, ба рӯи…, ба болои…; бар; идти на улицу ба кӯча рафтан; сесть на своё место ба ҷои худ нишастан; положить на стол ба рӯи миз гузоштан; не попадайся мне на глаза! ба назарам нанамо!; обижаться на кого-л. аз касе хафа шудан; ответ на вопрос ҷавоби савол; подписка на газеты ба газетаҳо обунашавӣ
    2. с вин. (при обозначении срока) ба, дар, ба муддати…, барои; работа на завтра кор барои фардо; увидеться на другой день дар рӯзи дигар вохӯрдан; запасти дров на зиму барои зимиетон ҳезум тайёр- кардан; работы ещё на целую неделю кор боз ба як ҳафтаи тамом мерасад
    3. с вин. (при обозна-чении колцчественной разницы, ше-пени превосходства или недостатка): опоздать на пять минӯт панҷ дақиқа дер мондан; старше на два года ду сол калон; на мёсяц раньше як моҳ пеш; на двадцать рублей больше бист сӯм зиёдтар
    4. с вин. (при обозначении множителя или делителя) ба; раз-делйть на три ба се тақсим кардан; помножить пять на четыре панҷро ба чор зарб задан; разделйть на две части ба ду ҳисса тақсим кардан; разрё-зать на кускй пора-пора кардан
    5. с вин. (при обозначении меры, коли-чества, определяющих границы чего-л.) ба; купить на дёсять рублёй ба даҳ сӯм харидан; хватит на всех ба ҳама мерасад. свин. (при обозначении цели, назначения) ба; взять на воспитание ба тарбия гирифтан; испытывать что-л. на прочность маҳкамии чизеро сан-ҷидан; комната на двух человек хонаи дукаса; обед на пять человек хӯрок барои панҷ кас
    7. с вин. (при обозна-чении условий, обстоятельств) бо; на голодный желудок бо дили наҳор, бо дили гурусна; на свёжую голову баъди истироҳат // (при словах, выра-жающих эмоциональную оценку события) барои, ба; на горе ба бадбахтӣ, бадбахтона; на мою радость хушбахтона
    8. с вин. (при обозначении образа действия) ба; верить кому-л. на слово ба қавли касе бовар кардан; говорить на память ёдакӣ гап задан, аз ёд гуфтан
    9. с вин. (при обозначении ка-кого-л. признака) бо, ба; хромать на одну ногу ба як пой лангидан; нечист на руку дасташ қалб, каҷдаст
    10. с предл. (при обозначении места) дар, ба, ба болои…,бар болои…, даррӯи…, дар пеши…; жить на юге дар ҷануб зиндагӣ кардан; сидёть на заседании дар маҷлис нишастан; оставить на столе ба болои стол монда рафтан; на ногах ботинки дар пояш ботинка // (соответствует предлогу «в») дар; на воённой слӯжбе дар хизмати ҳарбӣ; первый на селе работник беҳтарин коркуни деҳа; тоска на сердце дил хафа // (при обозначении предметов, лиц, в присутствии которых что-л. совершается) дар пеши…; на людях дар пеши мардум; на моих глазах дар пеши назари ман; на миру и смерть красна посл. марги бо ёрон (бо дӯстон) тӯй аст
    11. с предл. (на вопрос «когда») дар, дар вақти…; на каникулах дар вакти таътил; на той неделе дар ҳафтаи оянда; на этих днях дар ҳамин рӯзҳо; на нашей памяти дар хотири (дар ёди) мо
    12. с предл. (при обозначении средства передвижения) бо; лететь на самолёте бо самолёт паридан; плыть на пароходе бо киштй рафтан; кататься на лодке бо қаик сайр кардан
    13. с предл; (при обозначении образа действия): на всем скаку чорхезза-нон; на бегу давдавон, давон-давон; на лету 1) дар айни парвоз, парвозку-нон 2) перен. якбора, дарҳол, тез; он схватывает мой мысли на лету ӯ ба фикри ман дарҳол пай мебарад
    14. с предл. (при посредстве) дар, бо; жарить на масле дар равған бирён кардан
    15. с предл. (при обозначении устройства, свойства, состояния) гдор; вагон на рессорах вагони рессордор; матрац на пружинах матраси пружинадор 1
    6. с предл. в сочет. с гл.: играть на рояле рояль навохтан; говорить на русском языке бо забони русй гап задан; перевести книгу на таджикский язык китобро ба [забони] тоҷикӣ тарҷима кардан; свободно читать на английском языке ба забони англисӣ бемалол хондан 1
    7. с предл. (при обозначении пребываныя в ка-ком-л. состоянии) дар; стоять на часах дар посбонӣ истодан, каровулӣ кардан <> на что [уж] (как ни, хотя и очень) ҳар чанд ки, агар чанде
    II
    частица в знач. сказ. разг. ма, мана; на, возьми ма, гир; на тебе книгу мана ба ту китоб <> вот те (тебё) [и] на! ана!, оббо!, ана халос!; на тебе! ана инро бин!; ана халос!, оббо!
    частица: какой ни на есть чй хеле ки бошад, ҳар навъе ки бо-шад; кто ни на есть касе ки (кӣ ки) бошад, ҳар кӣ бошад, хар кас; что ни на есть бисёр, ҷудо, ниҳоят да-раҷа, гузаро
    IV
    приставка
    1. префиксест, ки барои сохтани феъл ва исмҳои феълӣ кор фармуда шуда, маъноҳои зеринро ифода мекунад: 1) равона шудани амал ба сатҳи предмет - набежать давида баромадан, давида рӯи чизеро пӯшондан; налететь парида омада хамла овардан; наскочить бархӯрдан, дучор шудан; дарафтодан; наехать бархӯрдан 2) болои предмет гузоштан - намотать печондан; нашить аз рӯй дӯхтан, дӯхта часпондан 3) ба ҷо овардани амал дар сатҳи чизе - намёрзнуть қирав бастан; ях бастан (кардан) 4) пурӣ, аз ҳад зиёд будани амал - наговорить бисёр гап задан, лаққидан; напечь пухтан, пухта тайёр кардан; навозить бисёр кашонда овардан; насолить намак (шӯр) кардан, дар намак хобондан; натопить гарм кардан, тафсондан 5) дар феълҳои бо «-ся» тамом мешудагӣ - сершавӣ, пурра қаноат кардани шахси амалкунанда - наболтаться хуб гап зада гирифтан; наработаться бисёр (хуб) кор кардан 6) дар феълҳои дорои суффиксҳои «ива», «ыва», «сва» - сустшавӣ, андак рӯй додани амал - напевать замзама кардан; насвистывать паст-паст ҳуштак кашидан 7) барои сохтани намуди мутлақи феъл хизмат мекунад - написать навишта тамом кардан, навишта шудан; нарисовать кашидан, сурат кашидан
    2. барои сохтани сифату исмҳои дорои маънои зерин кор фармуда мешавад: болои чизе мавҷудбуда - нарукавный рӯиостинӣ; нагрудник пешгир
    3. барои сохтани зарфҳо кор фармуда шуда, дараҷаи олӣ, ҳадди ниҳоӣ ва аломати чизеро ифода мекунад - накрепко бисёр сахт; насгрого бисёр ҷиддӣ

    Русско-таджикский словарь > на

См. также в других словарях:

  • на моих глазах — нареч, кол во синонимов: 4 • в бытность мою (4) • в моем присутствии (4) • …   Словарь синонимов

  • НА ГЛАЗАХ — 1. делать что л.; происходить; что быть В присутствии кого л.; при непосредственном восприятии чего л. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) являются очевидцами события (Р). реч. стандарт. ✦ Р происходит на глазах Х а <у Х а>. неизм. В… …   Фразеологический словарь русского языка

  • В глазах — В ГЛАЗАХ. 1. у кого, чьих. Устар. Видно, известно кому либо. «Ваш сын, в моих глазах, писал Кутузов, со знаменем в руках, впереди полка пал героем» (Л. Н. Толстой. Война и мир). 2. кого, чьих. По чьему либо мнению. В глазах света Пьер был большой …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • В глазах темнеет — у кого. В ГЛАЗАХ ПОТЕМНЕЛО у кого. Разг. Экспрес. От слабости, предельной усталости кому либо становится плохо. Месяцы голода, нужды и душевных мучений сказались на моих нервах и физических силах: колени дрожат, ноги подгибаются, в глазах темнеет …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • В глазах потемнело — В ГЛАЗАХ ТЕМНЕЕТ у кого. В ГЛАЗАХ ПОТЕМНЕЛО у кого. Разг. Экспрес. От слабости, предельной усталости кому либо становится плохо. Месяцы голода, нужды и душевных мучений сказались на моих нервах и физических силах: колени дрожат, ноги подгибаются …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Носить повязку на глазах — чьих. Устар. Заблуждаться в чём либо; не понимать, не знать чего либо. Я носила на глазах моих повязку, но которую теперь люди сорвали с меня, и я уже ясно всё понимаю (Писемский. Сергей Петрович Хозаров и Мари Ступицына) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Доживи до моих лет! — Говорится, как правило, человеком молодым (быть может, даже моложе своего визави), чтобы преувеличить свой опыт, умения в глазах собеседника …   Словарь народной фразеологии

  • Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Чернавский, Михаил Михайлович — Чернавский М. М. [(1855 1943). Автобиография написана в декабре 1925 г. в Москве.] Родился 11 июля 1855 г. в семье сельского дьякона в Смоленской губ. Когда мне минуло 10 лет, отца перевели в Смоленск и сделали протодьяконом. Воспитывали меня в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Семейство настоящие крокодилы —         Настоящими крокодилами называют 12 видов, у которых: межчелюстная кость имеет впереди две глубоких ямки, в которые входят два самых передних зуба нижней челюсти. Кроме того, каждая верхняя челюсть имеет вырезку для принятия с каждой… …   Жизнь животных

  • СКОЛИИ — (Scoliidae). Если бы зоологи посчитали силу за важный признак, то сколии заняли бы первое место в ряду перепончатокрылых насекомых. Самые крупные из наших носителей жала – древесная пчела ксилокопа, шершень, шмель – выглядят жалкими… …   Жизнь насекомых

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»