Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

начались

  • 41 занятие

    1) ( овладение) occupazione ж., presa ж.

    занятие города — occupazione [presa] di una città

    2) (дело, работа) occupazione ж., mestiere м., professione ж.

    род занятийprofessione ж., mestiere м.

    3) (заполнение времени, деятельность) attività ж., passatempo м., occupazione ж., lavoro м.
    4) ( учебные упражнения) занятия lezione ж. lezioni ж. мн.

    вести занятие — far lezione, fare scuola

    * * *
    с.
    1) ( действие см. занять); occupazione f, azione f
    2) (дело, труд, работа, действие) occupazione f

    пустое / бесполезное заня́тие — una perdita di tempo

    род заня́тий — occupazione f, professione f

    3) чаще мн. studi m pl, lezioni f pl

    в школах начались заня́тия — nelle scuole sono cominciate le lezioni

    * * *
    n
    1) gener. impresa, labore, occupazione, affare, esercizio (чем-л.), faccenda, lezione
    2) liter. barca
    3) econ. mestiere, lavoro, occupazione (чего-л.)
    4) tel. impegno

    Universale dizionario russo-italiano > занятие

  • 42 расспросы

    Русско-татарский словарь > расспросы

  • 43 схватка

    ж
    1) (бой, ссора, спор) бәрелеш
    2) спорт. көрәш
    3) ( при родах) тулгак тоту

    Русско-татарский словарь > схватка

  • 44 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 45 мороз

    мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].
    * * *
    моро́з, -у; ( небольшой) па́морозь, -і; ( ранний) за́морозок, -зку, за́морозь, -зі, диал. недо́світ, -у, мн. моро́зи, -зів, холоди́, -ді́в, холодне́ча, сту́дінь, -дені; фольк. морозе́нко

    Русско-украинский словарь > мороз

  • 46 поиск

    поиски шукання за чим, шуканина, шуканка. После долгих -ков нашёл - після довгого шукання (попошукавши довго) знайшов. -ки человека - шукання за людиною. Начались -ки - почалася шуканина. Все -ки виновного были тщетны - усі шукання за винним (злочинцем) пішли марно. Отправиться на -ки чего-н. - піти шукати чого. [Пішов шукати броду].
    * * *
    1) шука́ння; ( розыск) ро́зшук, -у; диал. пошука́нка

    по́иски — мн. шука́ння, род. п. шука́нь; ( розыски) ро́зшуки, -ків, ( суетливые) шукани́на, диал. пошука́нки, -нок

    2) горн. розві́дування
    3) воен. ро́звідка
    4) охотн. шука́ння

    Русско-украинский словарь > поиск

  • 47 начаться

    to start at zero

    The odometer has exceeded its mechanical limits and the reading started again at zero. — Одометр превысил свои механические пределы и показания вновь начались с нуля.

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > начаться

  • 48 начаться с нуля

    to start at zero

    The odometer has exceeded its mechanical limits and the reading started again at zero. — Одометр превысил свои механические пределы и показания вновь начались с нуля.

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > начаться с нуля

  • 49 с подачи

    в хоккее подача - assist (this player had two goals and two assists in the game)
    перен. at the behest оf, prodded by

    Термин «столкновение цивилизации» вошел в обиход с подачи С.Хантингтона. — The term "clash of civilizations" was coined by Samuel Huntington.

    Нападки в печати против этого олигарха начались с подачи его конкурентов. — Media attacks against this oligarch were orchestrated by his competitors.

    С подачи Пакистана США увлеклись новой идеей - найти и «отколоть» от бен Ладена умеренных талибов («Независимая газета»). — At the behest of Pakistan the United States started to play with the idea of identifying moderate members of the Taliban and splitting them from Bin Laden.

    Русско-английский словарь общей лексики > с подачи

  • 50 гонение

    во времена гонений на христиан при императоре он был подвергнут пыткам, а затем обезглавлен в Риме за христианскую веру — he was tortured and then beheaded for his Christianity at Rome during the persecution of Christians under Emperor Diocletian

    гонения за веру, преследование верующих — religious persecutions

    гонение на ранних христиан — the persecution of the early Christians, the early Christian persecutions

    гонение на христиан при императоре Адриане (2 в.) — the persecution of (the) Christians under [by] Emperor Hadrian

    гонение на христиан при императоре Деции (3 в.) — the persecution of (the) Chrstians by Emperor Decius, Decius' persecution of the Christians

    гонение на христиан при императоре Диоклетиане (4 в.) — the persecution of (the) Christians by Emperor Diocletian, Diocletian's persecution of (the) Christians, the persecution of Diocletian

    гонение на христиан при императоре Иулиане [Юлиане] Отступнике (4 в.)the persecution of (the) Christians under Julian the Apostate

    гонение на христиан при императоре Максимиане (3-4 вв.) — the persecution of (the) Christians by Emperor Maximian, the persecution of Maximian

    гонение на христиан при императоре Траяне (1-2 вв.) — the persecution of (the) Christians under [of] Emperor Trajan

    начать гонения, библ. воздвигнуть гонения — to raise persecution

    подвергаться гонениям, библ. быть гонимым to — suffer persecution

    Русско-английский словарь религиозной лексики > гонение

  • 51 мороз

    suvuq, ayaz
    начались морозы - suvuqlar başlandı

    Русско-крымскотатарский словарь (латиница) > мороз

  • 52 начаться

    başlanmaq
    начались каникулы - tatil başlandı

    Русско-крымскотатарский словарь (латиница) > начаться

  • 53 мороз

    сувукъ, аяз
    начались морозы - сувукълар башланды

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > мороз

  • 54 начаться

    башланмакъ
    начались каникулы - татиль башланды

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > начаться

  • 55 глюки

    1. ГЛЮКИ разг.-сленг
    seeing things то, что кажется, мерещится a hallucination

    У меня начались глюки - мне показалось, что видела подругу на улице, но она в другом городе. I must be seeing things - I thought I saw a friend of mine on the street, but she's in another city.

    2. ГЛЮКИ разг.-сленг glitches / screw-ups странное поведение <компьютеров, машин> strange behavior <of computers, cars>

    У этой программы - глюки. There's a glitch in this computer program.

    Дополнение к русско-английским словарям > глюки

  • 56 менять кукушку на ястреба

    неодобр., ирон.
    lit. part with a hawk for a cuckoo; cf. get no (little) change out of smb.

    Нелады между отцом и сыном [Акимом] начались уже давно, почти со времени отдачи Петра в солдаты. Уже тогда старик почувствовал, что он променял кукушку на ястреба... Пётр был такой же, как и отец: ловкий, сметливый, сильный, выносливый и, главное, трудолюбивый. (Л. Толстой, Хаджи-Мурат) — The disagreements between father and son had begun long ago - almost from the time Peter went as a soldier. Even then the old man felt that he had parted with an eagle for a cuckoo... Peter was a worker like his father, skilful, observant, strong, enduring, and above all, industrious.

    Русско-английский фразеологический словарь > менять кукушку на ястреба

  • 57 по горло

    разг.
    1) (очень сильно, чрезвычайно (занят, перегружен и т. п.)) up to the neck (ears, chin, elbow) in work

    Так начались его скитания по учреждениям. Усталые, по горло заваленные делами люди слушали его, удивлялись, сочувствовали, поражались и разводили руками. (Б. Полевой, Повесть о настоящем человеке) — Then commenced his wanderings from office to office. Weary officials, up to their neck in work, listened to what he had to say, expressed surprise and sympathy and helplessly shrugged their shoulders.

    Бабченко хмуро молчал. Он привык делать всегда всё сам, именно поэтому, пожалуй, он всегда был занят по горло, всегда спешил и часто не поспевал (К. Симонов, Дни и ночи) — Babchenko kept a sullen silence. He was used to doing everything himself, and just because of this he was always up to his neck in detail, always hurrying, and often not accomplishing what he set out to do.

    2) (очень много (дел, забот и т. п.)) up to the neck; more than enough; enough (work) and to spare

    В кузнице работы по горло: и наш инвентарь и селянский. (А. Макаренко, Педагогическая поэма) — There was work and to spare in the smithy, both on our own and village inventory.

    Работы на участке хватало по горло. Посевы требовали, чтобы их пропалывали от сорняков, подкармливали удобрениями. (А. Мусатов, Стожары) — They were up to their ears in work on the experimental plot. The crops required weeding and fertilizing.

    [Главный инженер] всё уговаривал Васю... не убиваться там очень-то, а скорей приезжать, потому что дел и до третьего квартала будет по горло. (И. Ракша, Евразия) — He kept telling Vasya... to stop upsetting himself so much and come back soon because they would be up to their necks in work until the third quarta anyway.

    Русско-английский фразеологический словарь > по горло

  • 58 понимать что к чему

    разг.
    know (understand) what's what; get the knack of things

    Начались занятия. Люда училась успешней, чем в прошлом году... Начала понимать что к чему. (И. Грекова, Кафедра) — Their studies began. Lyuda got on better than in the first year... She gradually got the knack of things.

    Русско-английский фразеологический словарь > понимать что к чему

  • 59 ревмя реветь

    прост.
    howl; howl dismally; bellow out loud; bawl one's head off

    - Потом начались приступы. И если схватит меня такой приступ где-нибудь в дороге, я не только ревмя реву, но и двигаться не имею возможности. (П. Нилин, Из африканского дневника) — Then the attacks started. And if one of them came on in the street, I not only used to bellow out loud, but was quite unable to move.

    В позапрошлом году, заблудившись за Качей, я встретил женщину, которая ревмя ревела, отыскивая какую-то контору. (В. Астафьев, Царь-рыба) — The year before last, losing my way on the other side of the Kacha, I met a woman who was bawling her head off after trying to find some office.

    Русско-английский фразеологический словарь > ревмя реветь

  • 60 чёртова дюжина

    прост.
    lit. devil's dozen; cf. baker's dozen

    Раскопки начались 13 августа. Начальник нашей экспедиции Сергей Павлович Толстов уверяет, что 13 - самое лучшее число. Но реакционные жрецы скрыли этот факт от народа, чтобы тайком наслаждаться дарами "чёртовой дюжины". (В. Берестов, Меч в золотых ножнах) — We started digging on the thirteenth of August. The chief of our expedition Sergei Pavlovich Tolstov assured us that thirteen was the luckiest of numbers. Reactionary priests, he said jokingly, had concealed this fact from the public in order to enjoy in secret the gifts of the gods given on the day of the 'devil's dozen'.

    Русско-английский фразеологический словарь > чёртова дюжина

См. также в других словарях:

  • начались — действия начались • действие, субъект, начало начались аресты • действие, субъект, начало начались беспорядки • действие, субъект, начало начались бои • действие, субъект, начало начались военные действия • действие, субъект, начало начались… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Политические репрессии в России начались задолго до 37-го года — Этот день должен был бы быть днем всеобщего траура, потому что страна пережила национальную трагедию, отголоски которой ощутимы до сих пор. В мирное время люди лишались жизни или изымались из нее на длительный срок. Нравственные и физические… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • съёмки — начались съёмки • действие, субъект, начало съёмки ведутся • действие, пассив на ся съёмки идут • действие, субъект съёмки начались • действие, субъект, начало съёмки проходят • действие, субъект, продолжение …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Воронежские Губернские Ведомости — начались изданием с 1 января 1838 г. и в течение 27 лет выходили один раз в неделю, а с 26 мая 1865 г. выходят два раза в неделю. С начала издания до 1 июля 1863 г. формат их был в 1/4 листа, а затем в лист. Первым по времени редактором был Н. Л …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • АНГЛО-ГЕРМАНСКИЕ ПЕРЕГОВОРЫ 1898-1901 — начались по инициативе английского министра колоний Джозефа Чемберлена. Опасаясь образования широкой антианглийской коалиции, правящие круги Великобритании стали склоняться к отказу от политики блестящей изоляции . После того как переговоры… …   Дипломатический словарь

  • 1008. — Начались крестьянские волнения в Бретани (продолжались до 1024 г) …   Хронология всемирной истории: словарь

  • 1474. — Начались Бургундские войны 1474 1477 гг. войны французского короля против герцога Бургундии за территориальное объединение Франции (см. также статью Бургундия) …   Хронология всемирной истории: словарь

  • 1551. — Начались: Эпидемя чумы. Перепись земель. Финансовая реформа (продолжались 1551 1552 годы) …   Хронология всемирной истории: словарь

  • 1576. — Начались мирные переговоры с поляками …   Хронология всемирной истории: словарь

  • 1918.08.11 — Начались боевые действия между гарнизоном Грозного и белоказаками оборона Грозного …   Хронология всемирной истории: словарь

  • 1921.05.28 — Начались оборонительные бои в ходе Монгольской операции, оборонительных (май июнь), а затем наступательных (июнь август) действий войск 5 й советской армии, Народно революционной армии Дальневосточной республики и Монгольской народно… …   Хронология всемирной истории: словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»