Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наряд+2

  • 1 наряд

    1) (действие) - см. Наряжание и Наряжение;
    2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, виряд (-ду), нарядження, відрядження. [Цими днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням;
    3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. - ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный - наряд добовий;
    4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), список (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна);
    5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе синє вбрання надіва (Крим.). І пишно так горить нове твоє убрання, немов ти під вінець весільний одяглась (Філян.). Витрусила до дна кешені свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святними строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї);
    6) (у птиц) убрання;
    7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба;
    8) (инструментов) справилля (-лля); срв. Набор 3.
    * * *
    I
    ( одежда) убрання́ и убра́ння, убір, род. п. убо́ру, наря́д, -у; диал. стрі́й, род. п. стро́ю; (богатый, роскошный) ша́ти, род. п. шат
    II
    (распоряжение, предписание; отряд) наря́д, -у

    быть в \нарядде — воен. бу́ти в наря́ді

    Русско-украинский словарь > наряд

  • 2 наряд

    ( на работу) виря́д, -ду

    Русско-украинский политехнический словарь > наряд

  • 3 наряд

    ( на работу) виря́д, -ду

    Русско-украинский политехнический словарь > наряд

  • 4 наряд

    наря/д, -ду

    Русско-украинский металлургический словарь > наряд

  • 5 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 6 красоваться

    1) красувати(ся), красіти, пишати(ся), пишнитися, викрашатися. [Темний гай вже забув зимування сумне і красує в зеленім наряді (Л. Укр.). І красіють запашнії квітки (Грінч.). Гордая пальма пишає (Грінч.). Пишається над водою червона калина (Шевч.). Самітно в садочках пишняться тюльпани (Крим.). Калина викрашається на сонці (М. Грінч.)]; 2 (о хлебных злаках) красуватися, квітувати. [Жито почало красуватися (Київщ.)].
    * * *
    красува́тися, красува́ти, красі́ти, викраша́тися; ( горделиво) пиша́тися, пишати, диал. пишні́тися; ( ярко выделяться) виділя́тися, видні́тися

    Русско-украинский словарь > красоваться

  • 7 куда

    нрч.
    1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;
    2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;
    3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;
    4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;
    5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.
    * * *
    нареч.
    1) куди́
    2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

    \куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

    \куда как — ирон. ач як, ди́ви як

    Русско-украинский словарь > куда

  • 8 наряжаться

    нарядиться
    1) зряджатися, зрядитися; бути зряджуваним, зрядженим; призначатися, бути призначуваним, призначеним и т. п.; срв. Наряжать 1, 2 и 4. Я сам -дился в работу - я сам зрядився (порядився) працювати. -жаться в дорогу - вирядитися в дорогу. -жаться дом строить - збиратися (лагодитися) дім (хату) будувати;
    2) (нарядно одеваться) (гарно, пишно) убиратися, убратися, прибиратися, прибратися, виряджатися, вирядитися, зряджатися, зрядитися, уряджатися, урядитися, (зап.) вистроюватися и (редко) строїтися, вистроїтися, (прихорашиваться) причепурюватися, чепуритися, причепуритися, вичепурюватися, вичепуритися, прикукоблюватися, прикукобитися, виштатуватися, (о мног.) повбиратися, поприбиратися, повиряджатися и повиряджуватися, поз[пов]ряджуватися, повистроюватися, попри[пови]чепурюватися; бути (гарно, пишно) убираним, прибираним, виряджуваним, вистроюваним, убраним, прибраним, вирядженим, вистроєним, повбираним, поприбираним, повиряджуваним, повистроюваним и т. п.; срв. Наряжать 3. [Марнуєш гроші, вбираєшся немов княгиня (Самійл.). В неділю, прибравшись по-літньому, не вважаючи на осінь, побігла до нього (Н.-Лев.). Як у тебе дочки виряджаються серед будня! (Мова). Повиряджаються та йдуть удвох на село, сяючи намистом (Гр. Григор.). Вистроїлася, як до шлюбу (Липовеч.)]. -диться во что - убратися в що и (реже) убрати що, прибратися, вирядитися, урядитися, повбиратися и т. п. в що. [Вберись у шати пишні (Грінч.). Убрався в жупан і дума, що пан (Номису). В голубий жупан приберися (Макс.). Вирядивсь у саму красну одежу (Яворн.). У жупан синій уряджуся (Пісня)].
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`иться
    га́рно, пи́шно
    II
    наряджа́тися

    Русско-украинский словарь > наряжаться

  • 9 одежда

    и одёжа одежа (-жі), одіж (-жи), одяг, одіг (-гу), (з)одяга, (з)одів, одіва, одіння, шати (мн.), (костюм) убрання, убір (р. убору), стрій (р. строю). Праздничная -жда - святне убрання. Одна штука -жды - одежина. Приличная -жда - гарне убрання. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку.
    * * *
    1) о́дяг, -у, оде́жа, оді́ння; диал. оді́ва; о́діво; о́діж, род. п. о́дежі; (платье, наряд) убра́ння и убрання́, убі́р, род. п. убо́ру; ша́ти, род. п. шат, ша́та; диал. шма́ття, одяга́ло, шу́плаття, луді́ння; диал. фа́нтя
    2) ( покрытие дороги) спец. покриття́, о́дяг, -у

    Русско-украинский словарь > одежда

  • 10 парад

    1) воен. - парада. [Військова парада]. Принимать -рад - приймати параду. См. Смотр;
    2) (наряд) парада, убір (-ору), шати. В полном -де - при повній параді.
    * * *
    пара́д, -у

    Русско-украинский словарь > парад

  • 11 разнарядка

    спец.
    рознаря́дка; ( наряд) наря́д, -у

    Русско-украинский словарь > разнарядка

  • 12 убор

    1) диал. см. уборка 1)
    2) ( наряд) убі́р, род. п. убо́ру; (одежда, одеяние) убра́ння и убрання́, наря́д, -у, стрій, -ро́ю; ша́ти, род. п. шат, реже ша́та
    3) см. убранство 1)

    Русско-украинский словарь > убор

  • 13 Збруя

    1) (вооружение) зброя;
    2) (упряжь) упряж (-жи), ряд, наряд (-ду), збруя;
    3) (снасть) (рыбол.) справа, снасть (-ти), (инструментарий) знаряддя (ср. р.), начиння.

    Русско-украинский словарь > Збруя

  • 14 Наголовник

    1) відлога, капа, богородиця. [Одкинув відлогу (капу) з голови (Богодух.). Керея на йому з богородицею (Полтавщ.)];
    2) (женский наряд) очіпок (-пка), кораблик, кибалка. [В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала (Марк.)].

    Русско-украинский словарь > Наголовник

См. также в других словарях:

  • НАРЯД — 1. НАРЯД1, наряда, муж. (устар.). Одежда (преим. женская), костюм; то, во что рядятся, наряжаются. Ей не к лицу этот наряд. «Стоял в наряде пребогатом.» Крылов. «Вот он, Кузнецкий мост, наряды и обновы.» Грибоедов. «Шутовской надев наряд, ты был… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАРЯД — 1. НАРЯД1, наряда, муж. (устар.). Одежда (преим. женская), костюм; то, во что рядятся, наряжаются. Ей не к лицу этот наряд. «Стоял в наряде пребогатом.» Крылов. «Вот он, Кузнецкий мост, наряды и обновы.» Грибоедов. «Шутовской надев наряд, ты был… …   Толковый словарь Ушакова

  • наряд — См. украшение... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. наряд платье, украшение, убранство, убор, одеяние; поручение, приказ; черед, одежа, мервельез, документ, облачение,… …   Словарь синонимов

  • наряд — 1. НАРЯД, а; м. 1. Красивая праздничная одежда. Свадебный н. Тратить деньги на дорогие наряды. Одни наряды на уме! (о том, кто любит хорошо одеваться). / Об одежде. Клоунский н. Что это на тебе за н.? Ты, душенька, во всех нарядах хороша. 2.… …   Энциклопедический словарь

  • Наряд — составленное на специальном бланке задание на безопасное проведение работы, определяющее ее содержание, место, время начала и окончания, необходимые меры безопасности, состав бригады и лиц, ответственных за безопасное выполнение работы. Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • НАРЯД — подразделение, группа военнослужащих в воинской части, на корабле и в гарнизоне, назначаемые для несения внутренней, караульной или гарнизонной службы или для выполнения хозяйственных и других работ. Наряд назначается обычно на сутки …   Большой Энциклопедический словарь

  • НАРЯД — документ, которым устанавливается задание на выполнение работ исполнителям, непосредственно рабочему, бригаде работников. Наряд выдается до начала работы и содержит перечень работ, нормы расходования времени на их выполнение, расценки, формы… …   Экономический словарь

  • наряд — НАРЯД, а, м. Шутл. Очередь, черед. Сегодня твой наряд. Из арм …   Словарь русского арго

  • наряд — Первичное производственное задание бригаде, звену или отдельному рабочему, содержащее объёмы и сроки работ и размер оплаты труда [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)] наряд Документ, распоряжение о… …   Справочник технического переводчика

  • наряд — НАРЯД, арх.. истор. – Порядок, устав. У приказных людей ведется наряд, а у посадских людей послушание с ними, но толк с обоих (так! – Б.Ш.) сторон тот, чтобы теснить татар, вогулов и остяков во всяких промыслах и рыбных ловлях (3. 385). Ср. Волог …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • НАРЯД — 1) документ (распоряжение) о выполнении какой либо работы, об отправке какой либо продукции и т.п. (напр., Н. на погрузку); 2) группа лиц, выполняющих служебные обязанности по особому назначению, а также сами такие обязанности (напр., Н. милиции …   Юридический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»