-
1 нагло
нрч. нахабно, зухвало, зухвально, безчільно. -ло лгать - нахабно (в живі очі) брехати.* * *нареч.наха́бно; зухва́лодержа́ться \нагло ло — трима́тися (пово́дитися) нахабно (зухва́ло)
-
2 наглодаться
нагло[и]датися, нажвакуватися, нагризтися, попогло[и]дати (досхочу) и т. п., (о мног.) понагло[и]дуватися, понажваковуватися, понагризатися.* * *нагри́зтися, -зу́ся, -зе́шся; ( наглотаться) наковта́тися -
3 Нагладывание
нагло[и]дування, нажваковування, нагризання. -
4 Наглодание
нагло[и]дання, нажвакування, нагризо[і]ння. -
5 Нагладывать
наглодать нагло[и]дувати, нагло[и]дати, нажваковувати, нажвакувати, нагризати, нагризти, (о мног.) понагло[и]дувати, понажваковувати, понагризати чого. Наглоданный - нагло[и]даний, нажвакований, нагризений, понагло[и]дуваний и т. п. -
6 вдруг
нар.1) (внезапно) враз, нараз, раптом, зненацька, нагло, напруго, як стій, вмить. [Враз, несподівано, з боку почувся брязкіт рушниць (Коцюб.). Аж нараз почувся стукіт (Франко). Раптом стихло усе (Л. Укр.). Зненацька проміння ясне од сну пробудило мене (Л. Укр.). Ми розмовляємо, коли це як стій приходить він. Заслаб напруго. Помер як стій (нагло)];2) (сразу, разом) - разом, відразу, враз. [Музики разом стали, неначе струни порвали (Неч.-Лев.). Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (Коцюб.). Вся моя злість на Йвася відразу десь і зникла (Грінч.)];3) как вдруг - аж, аж гульк, аж ось, як ось, коли, коли разом, коли раптом. [Тільки-що поблагословивсь їсти, аж тая стріла так і встромилася у печеню (Гр.). Сиджу, книжку читаю. Як ось батько: «Козаки!» (Тесл.). Поспішала в Московщину; аж гульк зіма впала (Шевч.). Сиділа увечері пізно в своїй хаті, коли у двері щось стук-стук (М. Вовч.)].* * *нареч.1) ( внезапно) ра́птом, враз, нара́з, коли́, коли́ це, на́гло, ( неожиданно) знена́цька, при́тьмом и притьмо́м, при́тьмакак \вдруг — коли́ ра́птом, коли́ це (враз, нара́з), аж ось, ( глядь) аж (коли́) гульк (глядь)
2) ( сразу) ра́птом, відра́зу, ра́зом, враз3) ( разом одновременно) ра́зом, враз, за́раз4) (в знач. част.: а если?) ра́птом, аж (а) ра́птом, а що як, а бува́ -
7 невзначай
нрч.1) (неожиданно) несподівано, зненацька. [Несподівано набрів на той будинок, що довго не міг його відшукати (Київ). Вітер зненацька налітав на військо враже (Галуз.). Як виглянув в вікно зненацька, прийшов Латин в великий страх (Котл.). Заздрість зненацька десь ворухнулась глибоко (Ледянко)];2) (вдруг) раптом, раптово, зненацька, нагло, як стій. [Чи не здурів ти раптом? (Київ). Іспити призначили раптом (зненацька), без попередження (Київ). Ще часом помреш нагло! (Київ). Я до вас сама ладналася занести гроші, але-ж як стій занедужала (Крим.)];3) (неумышленно) невмисне[о], ненавмисне[о], (пров.) незнарошна. [Я не(на)вмисне сказав це (Київ). Незнарошна стукнули ліктем об шибку (Звин.). «Від кого-ж я тікала? - так бігла, та на старого пана й наскочила.» - «Так незнарошна-б то?» (Мирний)];4) (случайно) випадково, випадком, зненацька, (диал.) невбачай, (ненароком) ненароком. [Я зустрівся з ним випадково (Київ). Він натрапив зненацька на своє відкриття (Кінець Неволі). Бач, невбачай, та й попав (Номис). Чудна пригода з чоловіком, що ненароком загруз у меду (Україна)].* * *нареч.1) ( неумышленно) ненавми́сно, ненавми́сне, неуми́сно, неуми́сне; ( ненамеренно) ненаро́ком; ( случайно) випадко́во, випа́дком2) ( неожиданно) знена́цька, несподі́вано -
8 coroner
-
9 бесстыдный
бесстыжий1) безстидний, безсоромний, (нагло б.) - безчільний;2) соромітний, сороміцький, соромницький, срамотний, стидкий. [Сороміцькі пісні]. -но - безстидно, безсоромно, безчільно. -но лгать - без сорому брехати, брехати в живі очі.* * *безсоро́мний, безсти́дний, соромі́тний, соромі́тницький, соромі́цький, безсоромі́тний, наха́бний, безпардо́нний -
10 лгать
1) неправду казати, брехати, (иногда) побріхувати, (шутл.) москаля везти (підпускати), смаленого луба плести, в брехунівку заїздити; см. Врать. [Брехати не ціпом махати (Номис). Бреше, як шовком шиє (Номис). Підвезе він вам москаля (Куліш)]. -ать на исповеди - на сповіді неправду казати, (шутл.) попа в решеті возити. -ать в глаза - в живі очі брехати. Он лжёт, как по писанному - бреше, як із книги чита (вичитує). Кто лжёт, тот и крадет - хто уміє красти, той уміє й брехеньку скласти (Номис);2) см. Обманывать;3) (на кого, перед кем, кому, в чём-л., на что-л.) неправду казати, брехати на кого, перед ким, кому, в чому, набріхувати на кого; срвн. Облыгать. Он нагло лжёт на меня - він нахабно бреше (набріхує) на мене. Зачем ты лжёшь на себя? - нащо ти на себе набріхуєш (клеплеш, пеню зводиш)?* * *бреха́ти -
11 нахально
нрч. нахабно, (нагло) зухвало, зухвально, безчільно. [Зазираючи нахабно провінціялці в лице (Л. Укр.). Нахабно реготався (Черкас.)].* * *нареч.наха́бно -
12 нахраписто
нареч.нахра́писто; ( нагло) наха́бно -
13 нахрапом
нрч. живосилом, ґвалтом, нахрапом, налопом, навісом, нападом, самопихом, на- самопих. [Човна взяв живосилом (Корол.). Налопом увійшли у хату (Сл. Гр.). Навісом не можна робити (Чернігівщ.). Нападом до мене лізе (Тобіл.). Лізуть у хату самопихом (Зміївщ.). Як я до їх піду на-самопих? (Чернігівщ.)].* * *нареч. -
14 неожиданно
нрч. несподівано, несподіванкою, (редко) неспогадано, (невзначай) зненацька, зні[е]чев'я, невбачай, ненароком, нечайно, (врасплох) ненадійно, (диал.) знеобачки[а], знезнанки, знезнямки, зненазнімка, знетельки, знетелька, (вдруг) раптом, раптово, нагло, спрожогу. [«Скажіть: ви в політиці радикал?» - несподівано спитав мене він (Крим.). Десь берези хвартушок; і несподівано птичка (П. Тичича). Він не помітивши несподівано наткнувся на Храпкових (Ле). Находить на його несподіванкою і неможливо попередити (Корол). Собака, гавкнувши зненацька, прожогом кинувся до брами (Кониськ.). Коли зненацька чую: «Ось Байдари!» (Л. Укр.). Лихо так зненацька підкралося (Коцюб.). Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів (Котл.). Ненароком акація зацвіла вдруге (Звин.). Міцна рука його плеча нечайно дотулилась (Франко). Ненадійно у ночі напали на чату опришки (Маковей). Знеобачка Настин регіт почувся (М. Вовч.). Струнка тінь знезнанки спинилася (Васильч.). Знетелька шурхнула маленька сіренька пташка (Основа 1863). Якесь так знетелька верть на закаблуках та зирк на парти (Яворн.). Аж раптом її чоловік вертається додому (Липовеч.). Раптом дощ! А ми з тобою йшли бульваром через луку (Крим.). Раптово спитала їх пані Висока (Н.-Лев.)].* * *нареч. -
15 нечаянно
нрч.1) (неожиданно) несподівано; (внезапно) нагло, нагально;2) (нехотя) не хотячи, нехотячи, (редко) нехотя, (ненарочно) ненавмисне[о], невмисне[о], незумисне[о], (пров.) незнарошна, ненарошне, незнарошне, ненароком, (случайно) випадково, випадком, (непреднамеренно) без наміру. [Нехотячи розбив миску (Звин.). Поправляючи сукню, вона ніби незумисне оглянулась набік (Н.-Лев.). Незнарошна пхнув її (Звин.). Я йшов через лід та ненарошне увалився (Васильч.). Ось ви незнарошне приснули (водою), - веселка знялася біля вас (Мирний). Я знов, мов ненароком, глянув на неї (Васильч.). Про віщо тільки ненароком мені дізнатись довелось (Самійл.)].* * *нареч.1) несподі́вано; ( случайно) ненаро́ком2) ненавми́сно, ненавми́сне, неуми́сно, неуми́сне; випадко́во, ви́падком и ви́падком -
16 пропадать
пропасть1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].* * *I несов.; сов. - проп`астьпропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тисяIIпа́дати [ці́лий день] -
17 Наглецки
см. Нагло. -
18 Повал
1) (действ.) повалення;2) см. Буревал 2;3) см. Мор, Падёж. Повалом (внезапно) - раптом, нагло. -лом, повалком (вповалку) спать, лежать - покотом, впокіть, лоском спати, лежати. [Полягали спати всі покотом. Вилягло жито - так усе лоском і лежить]. Дети -лом лежат (все больны) - діти покотом лежать. Разбить неприятеля наповал - розбити ворога впень, до ноги. Убить наповал кого - на смерть убити (забити) кого. -
19 (as) sudden as an April shower
як сніг на голову, як грім (серед) ясного (чистого, безхмарного) неба; зненацька, як стій, раптом, наглоEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) sudden as an April shower
-
20 nagle
[нагле]advспішно, раптом, враз, негайно, нагло
См. также в других словарях:
нагло — нагло … Орфографический словарь-справочник
нагло — развязно, нецеремонно, бесцеремонно, в резкой форме, внаглую, нахально, бессовестно, внагляк, без зазрения совести, цинически, нахраписто, разухабисто, нагловато, в нагляк, по хамски, резко, нескромно, цинично, хамски, грубо, с понтом, бесстыже,… … Словарь синонимов
нагло — • нагло врать • нагло издеваться • нагло лгать • нагло обмануть … Словарь русской идиоматики
нагло — (3*) нар. Скоро: иже нагло гнѣваѥтьсѧ ли ˫арить. сице||выи правьды кромѣ ѥсть (ὀξέως) СбТр ХII/XIII, 61–61 об.; долготерпеливыи... все терьпить... на которѹ нагло не ражизаѥтсѧ. Пр 1383, 115а; || скоропостижно: она же ре(ч) ему муж(ь). ми нагло… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нагло отвечающий — нагло отвечающий … Орфографический словарь-справочник
нагло-дерзкий — нагло дерзкий … Орфографический словарь-справочник
нагло-деспотичный — нагло деспотичный … Орфографический словарь-справочник
нагло-настоичивый — нагло настоичивый … Орфографический словарь-справочник
нагло скромный — Золотой твой пояс стянут, / Нагло скромен дикий взор! / Пусть мгновенья все обманут, / Канут в пламенный костёр! А.Блок, Вот явилась… … Словарь оксюморонов русского языка
Нагло — I нареч. качеств. 1. Отличаясь наглостью; бесцеремонно, нахально. отт. Назойливо, неотвязно. 2. Выражая наглость или свидетельствуя о ней. II предик. Оценочная характеристика чьего либо поведения, чьих либо действий, поступков как крайне наглых,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нагло — Присл. до наглий 1), 2) … Український тлумачний словник
