навпаки

 навпаки

 навпаки

навпаки НКД, СГС; бала мана ичтэ дэ мишат этмей, о маа, хайта, эгленҗе дитина мені зовсім не заважає, вона мені, навпаки, за забавку СГС; хайтадан знову, повторно Г, К.

навпаки, навпроти, напроти

1) (в обратную сторону, задом наперёд, изнанкой вверх) навпаки, навспак, навиворі[о]т, навідворіт(ь), назворі[о]т, (диал.) навбакир, нав(в)ерле; (обратно) відворотно. [Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки (Г. Барв.). Що не загадай, усе зробить навпаки (Гр. Григор.). В житті частенько трапляється навпаки (Крим.). Або навпаки: попереду викладається якась теорія, а потім… (Крим.). Він тепер зробився забобонний, як-раз навиворіт, ніж перше (Куліш). І навідворіть: де-б мало бути «ъ», там видавці видрукували «ь» (Крим.). І все робили назворот (Котл.). Вони прийняли мої слова як-раз навбакир (Сл. Гр.). Наверле становиш стовпа, - товщим краєм угору: треба товщим у землю (Вовчанщ.). Під 50° полудневої ширини є найнижчий стан сонця, тоді як у нас найвищий, і відворотно (Калит.)]. -рот пошло дело - навпаки пішла справа, на переверт пішло діло (Н.-Лев.);

2) (напротив) навпаки. [Із тих грошей він не стратив ані шеляга, - навпаки, доложив до них іще пару ренських (Франко). Навпаки, історія дала нам зовсім инші приклади (Грінч.)]. А -рот - а навпаки. [Зовсім не старалися роз'ясняти свої догмати, а навпаки ще їх затемнювали (Л. Укр.)].

* * *

1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];

2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;

3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).

* * *

1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в

2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)

3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч

4) в знач. част., навпаки́

1. n

безладдя, розгардіяш, гармидер

2. adj

1) перевернутий догори дном; поставлений сторч

2) безладний, хаотичний

3. adv

1) догори дном, шкереберть

2) навпаки

4. v

1) перевертати догори дном

2) чинити безладдя

* * *

зворот, зворотний, протилежний, навпаки, навиворіт, супротивний, упертий, непривітний; тэрс адам непривітна, брутальна людина БТ; тэрс йан зворот, зворотний бік СМ; зворотний бік бабки — з ямкою ВН (пор. оң йан) ; тэрс йанна на зворотному боці К; тэрс йол зворотна дорога СМ; алды бир тэрс йолу він вирушив у зворотну дорогу СК; тэрс т'ий- одягати навиворіт П, Б; тэрс тӱрлӱ навпаки, зворотним чином Г,К; тэрс чевир- вивертати на зворотний бік СЛ, К, СК; тэрсне шамар ур- ударити навідліг тильним боком долоні Г; тэрс эт- робити навпаки, викручувати, виламувати О, К, завдавати болю, вередити, ятрити О; тэрсине навпаки О; тэрсне навпаки, навиворіт К.

1. n

1) (щось) зворотне, протилежне, супротивне

2) pl протилежність

2. adj

1) протилежний; супротивний; зворотний

2) протилежного напрямку

3) несприятливий (про погоду)

4) норовливий, примхливий

3. v

1) заперечувати, перечити

2) виступати проти

4. prep

contrary to всупереч, проти; протилежно

* * *

1) ( the contrary) щось протилежне

2) часто pl протилежність

1) протилежний

2) протилежного напрямку

3) несприятливий ( про погоду)

4) упертий, примхливий, свавільний, норовливий

1. adv

1) краще, швидше; охочіше; переважно

2) вірніше, скоріше, правильніше

3) до деякої міри, злегка, дещо, досить

4) амер. навпаки, зовсім ні

5) швидше, раніше (за часом); до цього

6) у минулому, колись

2. int

(у відповідь на запитання) звичайно, так; ще б пак; аякже

* * *

1) ( rather than) краще, скоріше; охочіше, радше, переважніше

2) певною мірою, досить, почасти; дещо; мабуть, можливо

3) навпаки; аж ніяк не; а не, замість; вірніше, правильніше, точніше; по правді кажучи

4) у гpaм.; знaч. вигуку ще е як!; звичайно!, зрозуміло!

adv лат.

навпаки

* * *

ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.

adv фр.

навпаки

* * *

1. n поет.

минуле

2. adj

1) зворотний (про рух)

2) відсталий

3) пізній, запізнілий; минулий

4) забарний; неохочий; боязкий, сором'язливий; несміливий, нерішучий

3. adv

1) назад; задки

2) у зворотному напрямі

3) навпаки; задом наперед

4) на гірше

* * *

1) зворотний (звич. про рух)

2) відсталий

3) пізній; запізнілий

4) повільний, гайний; який робить що-небудь неохоче; боязкий, соромливий; нерішучий

1) назад

2) у зворотному напрямку

3) навпаки, задом наперед

4) перекручено, спотворено; помилково

5) на гірше

adv розм.

1) всупереч, проти

2) навпаки, у протилежному напрямі

* * *

1) всупереч; проти

2) навпаки, у протилежному напрямку

1) навпаки

2) з другого боку; в іншому напрямі; у протилежному напрямі

* * *

1) навпаки

2) з іншого боку, в іншому напрямку

протилежно, навпаки; зворотно

* * *

1. n

1) хрестик (замість підпису неписьменного)

2) амер. хрестики (дитяча гра)

3) спорт. перехресна подача (передача) м'яча

4) абетка

2. adj

1) перехресний

2) дратівливий; буркотливий

3. adv

1) навхрест

2) навкоси, навкіс

3) перен. навпаки

4. v

1) перехрещувати (ся)

2) обплітати (навхрест)

* * *

1) хрест ( замість підпису неписьменного); хрестик ( у позначеннях)

2) aмep. хрестики ( дитяча гра)

3) cпopт. перехресна подача або передача м'яча

4) icт. абетка (тж. criss-cross row)

1) перехресний

2) дратівливий, буркотливий

1) хрест-навхрест

2) навскіс

3) навпаки; шкереберть

1) перехрещувати; перехрещуватися

2) обплітати ( хрест-навхрест)

3) перетинати уздовж, впоперек

1) назад; у зворотному напрямі; навпаки

2) обернено пропорційно

3) шляхом інверсії, через інверсію

* * *