Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

набить

  • 1 набить

    сов. от набивать

    Русско-украинский политехнический словарь > набить

  • 2 набить

    сов. от набивать

    Русско-украинский политехнический словарь > набить

  • 3 набить

    -ся см. Набивать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > набить

  • 4 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 5 Накокошить

    (набить) набити чого; (наубивать) навбивати, (настрелять) настріляти кого, чого.

    Русско-украинский словарь > Накокошить

  • 6 натореть

    навикнути, звикнути, призвичаїтися, принатуритися до чого, (навостриться) наламатися и наломитися до чого, насталитися в чому, (набить руку) набити (наламати, наломити, наважити) руку до чого; срв. Натариваться 2 (под Натаривать).
    * * *
    (в чём) нави́кнути (до чого); призвича́їтися (до чого); ( набить руку) наби́ти (-б'ю, -б'єш) ру́ку (в чому, до чого)

    Русско-украинский словарь > натореть

  • 7 карман

    I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).
    II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;
    2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;
    3) техн. - ківш (р. ковша);
    4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).
    * * *
    1) кише́ня
    2) техн. карма́н

    Русско-украинский словарь > карман

  • 8 кубышка

    1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;
    2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;
    3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];
    4) см. Голотурия;
    5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.
    * * *
    1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нька

    класть де́ньги в кубы́шку, наполня́ть кубы́шку — кла́сти гро́ші в кубу́шку (в кали́тку)

    2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)
    3) бот. гле́чики, -ків

    Русско-украинский словарь > кубышка

  • 9 мозоль

    1) мозоля (-лі), (пров.) мозіль (-золи), мозуля, мозуль (-ля), могодзуля, мудзуля, муль (-ля), наростень (-тня), (гал.) нагніток (-тка), (только на пятке) гузка. [На мозолю наступило (Мирн.). А в нас що? Нужда та мозіль (Федьк.). Три мозулі, як цибулі (Гнід.). Настоптала закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Працюєш так, що такий муль муляється, що й чорт не з'їсть (Звин.). Наростня не можна просто зрізати (Поділля)]. Натирать, натереть, набивать, набить -ли - намулювати, намуляти, (зап.) намулити мозолі. [Три мозолі на долоні намуляла (Чуб. V)]. Работать до -лей - працювати, аж мозолями вкриватися; мозолитися. [Ти працюєш, мозолишся, а воно в тебе краде (Кониськ.)]. Наживать, нажить -лями что - набувати, набути, надбати, наживати, нажити мозоля[е]ними руками що. [Мозоляними руками надбає те, що має в господі (Мирн.)]. -золь костная - кісткова мозоля;
    2) (у обезьяны) зад (-ду);
    3) стар. - більмо; срв. Бельмо.
    * * *
    мозо́ля, -лі, мозо́ль, -ля

    Русско-украинский словарь > мозоль

  • 10 наловчиться

    призвича́їтися, наловчи́тися; ( набить руку) наби́ти (-б'ю, -б'єш) ру́ку; ( умудриться) примудри́тися

    Русско-украинский словарь > наловчиться

  • 11 наметаться

    I II
    ( приобрести сноровку) налама́тися, призвича́їтися, призви́читися; ( набить руку) наби́ти (-б'ю́, -б'є́ш) ру́ку

    Русско-украинский словарь > наметаться

  • 12 наторкать

    напха́ти; ( набить) наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    Русско-украинский словарь > наторкать

  • 13 оскомина

    оскома оскома. Набивать -мину - оскомити, пооскомити зуби. [Кислиці їсти - тільки зуби оскомити]. Набивать, набить себе -мину - оскомитися, пооскомитися.
    * * *
    тж. оск`ома
    оскома; диал. оско́мина

    Русско-украинский словарь > оскомина

  • 14 поднатореть

    (в чём) [тро́хи] нави́кнути (до чого); ( набить руку) [тро́хи] наби́ти ру́ку (в чому)

    Русско-украинский словарь > поднатореть

  • 15 понабить

    набити, (брюхо) натоптати, (во множ.) понабивати, понатоптувати. Срв. Набить.
    * * *
    понабива́ти, наби́ти

    Русско-украинский словарь > понабить

  • 16 понатореть

    наламатися. [Потанцювавши довгенько, вже наламавсь (Свидн.)].
    * * *
    (в чём) нави́кнути (до чого); призвича́їтися (до чого); ( набить руку) наби́ти ру́ку (в чому, до чого)

    Русско-украинский словарь > понатореть

  • 17 приловчиться

    ( приладиться) прила́дитися, приладна́тися; ( набить руку) наби́ти ру́ку; ( изловчиться) примудри́тися

    Русско-украинский словарь > приловчиться

  • 18 приучать

    приучить кого к чему привчати, привчити, при[за]вичати, при[за]вичити, звичати, звичити, зучати, зучити, при[у]звичаювати, при[у]звичаїти, принатурювати, принатурити, (о мн.) попривчати, позвичати, попризвичаювати и т. д. кого до чого, що робити. [Не смів поглянути на батька, скоро привчили! (Свидн.). То він так привичив (Черк. п.). Ви його не зучайте курити (Конст. п.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.). Звичили корову доїтися на налигачі (Борз. п.). Старшого (сина) старий призвичаював до господарства (Мирн.) Батько принатурив його до чумацтва (Харківщ.)]. -чить (путём упражнений) язык, руку к чему - наломити (несов. наламувати) язик, руку до чого, наважити (набить) (несов. наважувати) руку до чого. -чать к новым условиям жизни - призвичаювати (кого) до нових умов життя. -чить к новому климату - принатурити до нового клімату. Приучённый - привчений, учений, звичений, при[за]вичений, зучений, призвичаєний, принатурений до чого. [I руки ті не учені до зброї (Л. Укр.). Ні до плугу, ні до ціпа не призвичаєний (Кониськ.)].
    * * *
    несов.; сов. - приуч`ить
    привча́ти, привчи́ти и попривча́ти, призвича́ювати, призвича́їти и призви́чити; диал. принату́рювати, принату́рити

    Русско-украинский словарь > приучать

  • 19 Коробья

    1) (короб коробейника) короб (-ба);
    2) (сундук с пожитками) скриня. Набить -бью - добре скриню запорожнити, назбирати статків. Рядить -бью - готувати молодій скриню (посаг, віно).

    Русско-украинский словарь > Коробья

См. также в других словарях:

  • НАБИТЬ — НАБИТЬ, набью, набьёшь, повел. набей, совер. (к набивать). 1. что чем. Туго втискивая, вкладывая внутрь, наполнить что нибудь чем нибудь. Набить чучело. Набить подушку пухом. Набить погреб снегом. Набить трубку. Набить папирос. 2. что и на что.… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАБИТЬ — НАБИТЬ, бью, бьёшь; бей; итый; совер. 1. что чем. Наполнить, плотно вкладывая что н. внутрь чего н. Н. чучело. Н. погреб льдом. Чемодан, набитый вещами. 2. (обычно в форме прич. страд. прош. вр.), что кем (чем). Заполнить собой, скопляясь в… …   Толковый словарь Ожегова

  • набить — 1. см. наполнить. 2. см. прибить. 3. см. избить Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • набить — (в разных значениях) что и чего, что чем. 1. что и чего. Набить рубленую капусту в кадки. Набить десяток гвоздей. Набить уйму рыбы острогой. Набить табаку в трубку. Набить снегу в погреб. Набить желудей с дуба. Набить уток. Набить посуды. Выберу… …   Словарь управления

  • набить — бью/, бьёшь; набе/й; наби/тый; би/т, а, о; св. см. тж. набивать, набиваться, набивание, набивка, набойка 1) а) …   Словарь многих выражений

  • набить —   Набитый дурак или набитая дура (разг.) очень глупый, тупой человек.     Твоя Пелагея, этакая дура набитая. Чехов.   Набить оскомину    1) получить вяжущее ощущение во рту после употребления в пищу чего н. кислого или терпкого или натрудить себе …   Фразеологический словарь русского языка

  • набить — • до отказа набить …   Словарь русской идиоматики

  • набить морду — начистить рыло, пересчитать зубы, почистить морду, попортить вывеску, испортить портрет, надавать тумаков, выутюжить морду, обломать руки, начистить зубы, начистить морду, надавать шалабанов, поколотить, рожу растворожить, избить, отмордасить,… …   Словарь синонимов

  • набить брюхо — набить пузо, натрескаться, нажраться, налопаться, наесться, поесть, утолить голод, наесться до отвала, наесться досыта, насытиться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • набить оскомину — См …   Словарь синонимов

  • набить руку — См. привыкать …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»