-
1 ставить
I1) ста́вити, -влю, -виш; станови́ти, -новлю́, -но́виш, ста́вляти; (строить: обычно об избах) підніма́ти, підійма́ти; (из кирпича; о фундаменте) кла́сти (кладу́, кладе́ш)\ставитьть в вину́ — ста́вити за (в) прови́ну (вину́)
\ставитьть в затрудни́тельное положе́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
\ставитьть в изве́стность — см. известность
\ставитьть в необходи́мость — зму́шувати, приму́шувати
\ставитьть вопро́с ребро́м — ста́вити пита́ння ру́ба
\ставитьть в приме́р — см. пример
\ставитьть в счёт — ( на счёт) ста́вити в раху́нок; перен. ста́вити (бра́ти) на карб, карбува́ти, закарбо́вувати
\ставитьть вы́ше — (рит. превы́ше всего́) ста́вити над усе́ (понад усе́, ви́ще всьо́го)
\ставитьть диа́гноз — мед. ста́вити діа́гноз
\ставитьть знак ра́венства ме́жду кем-чем — ста́вити знак рі́вності між ким-чим
ть крест на ком-чём — ста́вити хрест на ко́му-чо́му (над ким-чим)
\ставитьть на своём — ста́вити на своє́му, добива́тися (домага́тися) свого́, поверта́ти на своє́
\ставитьть кого́ на [своё] ме́сто — ста́вити кого́ на [своє́] мі́сце, показа́ти мі́сце кому́
\ставитьть под ружьё — воен. ста́вити під рушни́цю
\ставитьть препя́тствия — чини́ти (ста́вити) перешко́ди
\ставитьть реко́рд — ста́вити реко́рд
\ставитьть самова́р — ста́вити (наставля́ти, ста́вляти) самова́р (самова́ра)
\ставитьть себя́ на чьё ме́сто — ста́вити себе́ на чиє́ мі́сце
\ставитьть термо́метр (гра́дусник) — ста́вити термо́метр (гра́дусник)
\ставитьть те́сто (хле́бы, пироги́, блины́) — учини́ти ті́сто (хліб, пироги́, млинці)
2) ( показывать на сцене) театр. ста́вити; виставля́тиII\ставитьть пье́су — ста́вити (виставля́ти) п'є́су
( поставлять) поставля́ли -
2 Позаставлять
-ставить позаставляти, позастановляти що чим (напр., вікна горшками). -ставить, позастановить дорогу - заставити, застановити дорогу. -
3 тероризм
ТЕРОРИЗМ ( від лат. terror - страх, жах) - різновид політичної діяльності, яка ставить за мету досягнення політичних цілей шляхом залякування супротивників, створення атмосфери непевності, жаху, невідворотності нових екстремальних випробувань. Зведений у доктринальний принцип, Т. становить основу певної екстремістської практики, відповідної філософії і навіть міфо-поетики (ще з античних часів людство звеличує і виправдовує тирановбивць і визнає значну частку моральної правоти за тими, хто із зброєю в руках протистоїть брутальній силі ворога). Деякі усталені ідеології (напр., анархізм, комунізм, фашизм) містять джерело Т. як певної системи ідей та зрощеної з нею практики (державної, політичної, воєнної та ін.). Т. може також тлумачитись як інструмент волюнтаристського втручання у перебіг історичного процесу (див. революціонаризм), як романтизований спосіб життя одинаків, які "кидають виклик" цілому світові, що мусить бути "докорінно змінений" шляхом низки терактів. Здійснення акту Т. може набувати символічного змісту, невиправдано героїзувати особу терориста, навіювати бажання наслідувати його геростратову славу - саме тому докорінна вимога антитерористичної філософії - послідовний спротив Т., непримиренна боротьба з ним, його міфологією та ідеологією. Т. - не тільки засіб досягнення цілей маргіналами, нелегалами і політичними злочинцями. До соціального терору може вдаватися правлячий режим, влада - у разі, коли вона ставить за мету приборкати суспільство, змусити його до покори. Розвиток людства ставить на порядок денний нові проблеми, пов'язані з новими, винятково небезпечними версіями і різновидами Т. ("ядерний Т.", "технотероризм", "біотероризм"). В умовах глобальної комунікаційної та Інтернет-революції великих масштабів набуває "кібертероризм". Запобігання проявам Т., його подолання й викорінення становить один із найважливіших напрямів сучасної політики.В.Заблоцький -
4 значити
I зн`ачитиматем. означа́тьII знач`ити -
5 backer
n1) той, хто допомагає комусь (підтримує, субсидує)2) той, хто ставить на гравця* * *n2) той, хто ставить на гравця, боксера -
6 fencer
n1) фехтувальник2) тренер з фехтування3) майстерний сперечальник4) робітник, який ставить (ремонтує) огорожу5) кінь, який бере участь у перегонах з перешкодами6) розм. переховувач краденого* * *n2) фехтувальник; тренер з фехтування4) робочий, який ставить або лагодить огорожі5) кінь, який бере участь у перегонах з перешкодами6) жapг. переховувач краденого -
7 marksman
n (pl marksmen)1) влучний стрілець2) неписьменний, що ставить замість підпису значок* * *n2) неписьменний, той, хто ставить знак замість підпису -
8 trapper
n1) мисливець, який ставить капкани2) попона* * *Iп мисливець, що ставить капкани; трапперIIn; icт. попона -
9 unbacked
adj1) що не має підтримки (прихильників)2) необ'їжджений (про коня)3) що не має спинки (про лаву тощо)unbacked horse — кінь, на якого ніхто не ставить
* * *[en'bʒkt]a2) необ'їзджений ( про коня) unbacked horse кінь, на котрого ніхто не ставить -
10 поставлять
поставить1) ставити и ставляти, поставити (о мн. поставляти), становити, постановити що; срв. Ставить и Поставить. -влять рекрут - ставити (поставити), виставляти (виставити) рекрутів. -влять себе в обязанность - за обов'язок собі ставити, становити, мати що. Ему -вили в обязанность сделать это - йому поставлено за обов'язок це зробити (вчинити). -вляю себе за честь быть его другом - за честь собі маю (вважаю) бути його другом. Долгом -вляю предупредить вас - за свій обов'язок маю (вважаю) застерегти вас. -влять правилом, законом - уставляти, установляти, ставити, становити за правило, за закон. -вляю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться - ставлю, становлю собі за правило ні на кого, ні на чию допомогу не надіятися (не покладатися, не звірятися, не спускатися). Ему -вили в вину этот поступок - йому взято за провину цей вчинок. -вить на своём - доказати свого, довести свого, настояти на своєму, поставити на своє. [Щоб я свого не доказав? Ні в світі (Куліш). Дочка поставить на своє (Н. Лев.)];2) (снабжать кого чем) постачати, постачити, достачати, достачити кому и на кого що, приставляти, приставити кому що, (в достаточном количестве) вистачати, вистачити, настачати, настачити кому и на кого що. [Аби ті лицарі та городи на війну скільки треба війська постачали (Доман.). Один, скажемо, коло землі працює, хліб робить, а другий звіря ловить, м'яса на всіх постачає (Єфр.). Він нам дрова приставляє (Звин.). Таке військо вистачимо, що й кримського хана звоювали-б (Стор.). Не могли на всіх настачити (Єфр.)]. -влять муку на армию, для армии - постачати борошно військові и на військо. Вы должны - вить дрова к 1-му августа - ви повинні постачити (достачити), приставити дрова до 1-го серпня. Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве - усього постачено (достачено, вистачено, настачено) досить (скільки треба);3) настановляти, настановити, ставити, поставити, становити, постановити, (только о многих) ставляти, поставляти, понастановляти кого ким и на кого, за кого (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвячувати, висвятити, (о мн.) повисвячувати кого на кого. [(Латинське духовенство) ставляло своїх біскупів чи попів по руських землях (Куліш). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили ще й отаманом настановили (ЗОЮР). Його громада титарем настановила (Г. Барв.)]. -вить кого священником - настановити (висвятити) кого на попа. Поставленный -1) см. Поставить;2) постачений, достачений, приставлений, вистачений;3) настановлений, поставлений, постановлений; висвячений.* * *I несов.; сов. - пост`авитьпоставля́ти, поста́вити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити; ( снабжать) постача́ти, поста́читиII1) см. ставить 1)2) ( посвящать в сан) церк. висвя́чувати, ви́святити -
11 пример
I. 1) (действ.) приміряння, примірення;2) (прибавленное при мерянии) домірок (- рка);3) (излишек) перемір (-ру).II. Пример -1) (образец для подражания, следования) приклад (-ду), зразок (-зка), взірець (- рця), взір (р. взору); см. Образец; (повод, плохой -мер) призвід (-воду). [Будь ти нам духовним батьком, будь нам прикладом високим (Франко). Середні віки дають зразки вже свідомого наближування до народньої стихії (Єфр.). Вони-б (діти) не шкодили, а ти призвід даєш. Старший брат - злодій, а за його призводом краде вже й молодший (Звин.)]. Давать, подавать -мер кому - давати приклад, зразок, взірець кому. Показывать хороший -мер кому - показувати (давати) добрий приклад, показувати добру дорогу кому. Брать кого-л., что-л. в -мер - брати когось, щось за приклад (за зразок, за взірець). Брать с кого, с чего -мер - брати з кого, з чого приклад, зразок. Приводить, ставить в -мер кого - наводити як приклад, за зразок кого, за взірець становити кого, що. Ставить себе в -мер кого - мати собі за приклад (за взір, за зразок) кого. Делать по чьему -ру, следовать чьему -ру - іти за чиїм прикладом; робити чиїм робом, іти у чий слід, іти за ким, у слід кому вступати. По -меру кого - за прикладом, за зразком кого, чиїм. По -меру старших - за прикладом старших или прикладом старших. По -меру (образцу) чего - на зразок, на взір чого или зразком, взором яким. Сила -ра - вага прикладу, зразка;2) (образчик для сравнения, пояснения) приклад (-ду), зразок (-зка). [Кожне правило пояснюється прикладом. Приклади - не закон]. На -мер - наприклад. Этому был -мер - такий приклад (такий випадок) був. Этому не было -ра - такого прикладу не було. Не в -мер (невпример) -1) не для прикладу;2) (без всякого сравнения) незрівняно, без (всякого) порівняння, не в заміру. Не в -мер другим - не так, як инші. Награда не в -мер другим - нагорода, як виняток.* * *при́клад, -у; диал. при́від, -воду; ( образец) зразо́к, -зка́, взіре́ць, -рця́, взір, род. п. взо́рудля приме́ра — для при́кладу; ( для образца) для зразка́, для взірця́, на взіре́ць
к приме́ру — напри́клад, примі́ром
не в \пример (кому-чему) на — відмі́ну (від кого-чого); ( в противоположность) на протиле́жність (кому-чому); не так, як (хто-що); ( при сравнительной степени) незрівня́нно; ( гораздо) набага́то, бага́то, зна́чно, дале́ко, куди́
-
12 non-profit
adj що не ставить за мету отримання прибутку; некомерційний- non-profit institutions некомерційні організації- non-profit organization амер. громадська організація (доброчинна, просвітницька тощо), що не ставить за мету отримання прибутку -
13 выставлять
матем., техн., несов. выставля́ть, сов. вы́ставитьвиставля́ти, ви́ставити -
14 замещать
(назначать, ставить на чьё-л место) заміща́ти; ( заменять) заміня́ти, замі́нювати, заступа́ти -
15 метить
вчт, техн., физ.( ставить метку) значи́ти, мі́тити -
16 намечать
техн., несов. намеча́ть, сов. наме́тить(ставить знак, метку и т. п.) значи́ти, познача́ти и позна́чувати, позначи́ти, наміча́ти, намі́тити -
17 выставлять
матем., техн., несов. выставля́ть, сов. вы́ставитьвиставля́ти, ви́ставити -
18 замещать
(назначать, ставить на чьё-л место) заміща́ти; ( заменять) заміня́ти, замі́нювати, заступа́ти -
19 метить
вчт, техн., физ.( ставить метку) значи́ти, мі́тити -
20 намечать
техн., несов. намеча́ть, сов. наме́тить(ставить знак, метку и т. п.) значи́ти, познача́ти и позна́чувати, позначи́ти, наміча́ти, намі́тити
См. также в других словарях:
СТАВИТЬ — ставлю, ставишь, несов. (к поставить). 1. кого что. Придавать кому чему н. стоячее положение, укреплять стоймя, помещать что н. куда н. так, чтоб стояло. Ставить палку в угол. Ставить столбы. Ставить цветы в вазу. Ставить книги на полку. Бутылки… … Толковый словарь Ушакова
СТАВИТЬ — и становить что; ставливать, станавливать; в песнях и сказках ставлять: Ставляет он столы белодубовые и пр. заставить стать и стоять, помещать где либо стоячую вещь, стойком, стоймя, как положить и класть говорят о помещении логом, лежмя, плашмя … Толковый словарь Даля
ставить — Ставить во главу угла что признать что н. основным, самым важным. Ставить дисциплину во главу угла. Ставить крест на чем перен. считать что н. бесповоротно конченным, потерянным; отчаяться в ком нибудь, потерять надежду на кого н.… … Фразеологический словарь русского языка
ставить — СТАВИТЬ, влю, вишь; несов., что. Грабить, обворовывать. ставить хату обворовывать квартиру. Возм. влияние уг. «ставить» в самом широком зн., напр. «ставить банки» бить в живот, «ставить на уши» грабить в пустынном месте, «ставить пику» бить ножом … Словарь русского арго
ставить — См. помещать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ставить помещать, класть, устанавливать; становить; оценивать, назначать, укреплять, наставлять, городить, установлять,… … Словарь синонимов
СТАВИТЬ — СТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; несовер. 1. что. Помещать, укреплять стоймя, в стоячем положении, не лёжа. С. столбы. С. книги на полки. С. портрет на стол. 2. кого (что). Заставлять стать 1 (в 1 знач.), занять где н. место в стоячем положении. С.… … Толковый словарь Ожегова
Ставить в счёт — кому. ПОСТАВИТЬ В СЧЁТ кому. Прост. Вменять что либо в вину кому либо. Мне дорог дружбы неподдельной Душевный лад и обиход. Где слово шутки безыдейной Тотчас тебе не ставят в счёт (Твардовский. За далью даль) … Фразеологический словарь русского литературного языка
ставить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я ставлю, ты ставишь, он/она/оно ставит, мы ставим, вы ставите, они ставят, ставь, ставьте, ставил, ставила, ставило, ставили, ставящий, ставимый, ставивший, ставленный, ставя; св. поставить 1. Если вы … Толковый словарь Дмитриева
ставить — влю, вишь; нсв. (св. поста/вить) см. тж. ставиться 1) что Придавать чему л. стоячее положение, располагать, укреплять в стоячем положении. Ста/вить мачту, антенну. Ста/вить телеграфные столбы. Ста/вить лестницу к стене … Словарь многих выражений
ставить — вопрос ставить • действие ставить вопрос • действие ставить диагноз • действие ставить задачу • действие ставить опыты • действие ставить проблему • демонстрация ставить спектакли • существование / создание ставить условия • существование /… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ставить — (в разных значениях) что л. куда и где. 1. куда (направление действия). Ставить книги в шкаф. Ставить посуду на стол. Ставить утюг на плиту. Ставить резолюцию на голосование. Левин, ставивший между тем ружье в шкаф, уже выходил из двери (Л.… … Словарь управления
