Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

муха

  • 1 муха

    энтом. Musca L. муха, соб. мушва. [До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе (Номис). І де ця мушва береться? (Харк.)]. -ха комнатная (M. domestica L.) - муха хатня, муха домова. -ха синяя (M. vomitoria L.) - грайка, бурчало, гучок (-чка). -ха трупная (Cynomyia (Calliphora) mortuorum L.) - (муха) трупниця, суєтка-трупниця. -ха мясная, мясоедка (Sarcophaga carnaria L.) - м'яснуха, суєтка м'ясна, заплювиця. -ха цветочная (Syrphus Latr.) - повисюха, полуденник. -ха обыкновенная навозная (Scatophaga stercoraria L.) - плюгавка-погнійка. -ха шпанская (Cantharis L.) - майка, помиток (-тка), шпанська муха. -ха гессенская (Cecidomyia destructor say.) - гесенська муха. -ха осенняя (жигалка) - спасівська муха, джиґавка. -ха-наживка - жировиця. -ха белая (снежинка) - біла муха. [Вже й білі мухи літають (Луб.)]. -ха одолевает скотину, лошадей - муха б'є худобу, коні. Так тихо, что слышно как -ха пролетит - тихо, що й муху чути як летить; тихо як в усі; тихо, хоч мак сій. Докучлив как -ха - уїдливий як муха. Льнёт как -ха - липне як муха. Делать из -хи слона - робити з мухи слона. Он -хи не убьёт - він і мухи не скривдить. Убить -ху (выпить) - убити муху. Он под -хой - він під мухою (під чаркою). За -хой с обухом - за мухою з обухом.
    * * *
    му́ха

    му́хи — мн. мухи, род. п. мух; собир. мушва́

    быть под му́хой (с му́хой) — бу́ти напідпи́тку (під ча́ркою)

    Русско-украинский словарь > муха

  • 2 черёмуха

    бот.
    чере́мха, чере́муха, очере́мха; ( об одном дереве и древесине его) черемши́на

    Русско-украинский словарь > черёмуха

  • 3 Жужжалка

    муха) бурчало.

    Русско-украинский словарь > Жужжалка

  • 4 пчела

    бджола и пчола, ум. бджілка и пчілка, (образно) божа муха, божа пташка. -ла, соб. и -лы - бджола и пчола, бджоли и пчоли, боже птаство, божа отара, муха. [З двох пнів бджоли вироїлася нам ціла пасіка (Кониськ.). Догодуй бджолу до Івана, то убере тебе мов пана Приказка). В омшанику порожні улики, а колись були з медом і з бджолами (Кониськ.). Гей Січ іде, мов пчола гуде (Франко). Божа муха - к божій матері (Приказка)]. -ла рабочая - робоча бджола.
    * * *
    бджола́; диал. пчола́

    Русско-украинский словарь > пчела

  • 5 жигалка

    зоол., муха жалиця (Вхр.), джигалка, спасівська муха.
    * * *
    энтом.
    жига́лка; спа́сівська му́ха; диал. жали́ця

    Русско-украинский словарь > жигалка

  • 6 испанский

    еспанський, (стар.) гишпанський, шпанський. -ская вишня - шпанка. -ская овца - шпанка. -ские овцы - (собир.) шпанка, шпана. -ские ветры (пирожное) - безе (нескл.). -ская муха, Cantharides - шпанська муха, майка.
    * * *
    іспа́нський, еспа́нський

    Русско-украинский словарь > испанский

  • 7 комнатный

    1) хатній. [Хатній поріг (Сл. Гр.). Хатні двері (Звин.)]. -ная температура - хатня температура;
    2) (относящийся к чистым комнатам) кімнатний, світличний, покойо[є ]вий, горничний. -ный (лакей) - покойовий (-вого). -ная прислуга (соб.) - покойові (-вих). -ные фразы - салонові фрази;
    3) (домашний) хатній, домовий. [Казала польова миша хатній (Манж.). Хатнього злодія не встережешся (Номис)]. -ный (домашний) арест - домовий арешт. -ная муха - хатня муха. -ные растения - хатні рослини. -ные собачки - покойові песики (собачки). [Обливав покоєвих собачок своєї матери окропом (Франко)].
    * * *
    кімна́тний; ха́тній

    Русско-украинский словарь > комнатный

  • 8 надоедливый

    и Надоедчивый набридливий, обридливий, обридний, докучливий, докучний, укучливий, (пров.) увіристий, (назойливый) доїдливий, в'їдливий, настирливий, настирний, навратливий, назолистий, (постылый) осоружний. [Старий Іван скинув обридливу сльозу (Грінч.). Докучлива муха (Мирний). Докучне ляпотіння дощу (Грінч.). Такий увіристий чоловік: скажи та й скажи панам! (Пирятинщ.). Доїдливая муха (Біл.-Нос.). Дощик уїдливий (Чупр.). Настирне питання (Коцюб.). Добра-б тобі не було, осоружна мухо! (Мирний)].
    * * *
    тж. надо`едный
    набридливи́й, обри́дливий; ( докучливый) доку́чливий, надоку́чливий, доку́чний, надоку́чний, насти́рний, осору́жний

    Русско-украинский словарь > надоедливый

  • 9 огромный

    величезний, величенний, великонний, здоровенний, здоровезний, надмірний, безмірний. -ное состояние - величезний статок, величезні статки-маєтки. -ные суммы, средства - величезні суми, кошти. -ные пространства - величезні, безмірні простори. -ное большинство - величезна більшість. -ная величина - безмірна великість (величина). -ная потеря - величезна (безмірна) втрата. -ное честолюбие - надмірна честолюбність (амбіція). -ная тыква - здоровенний гарбуз. -ная муха - здоровенна муха. -ный человек - здоровенний чолов'яга. Срв. Большущий, Громадный, Громадина.
    * * *
    величе́зний; здорове́нний, здорове́зний, здорове́цький, прездоро́вий, си́льний

    Русско-украинский словарь > огромный

  • 10 Наплёвывать

    наплевать
    1) напльовувати, наплювати, (сквозь зубы) начвиркувати, начвиркати, (о мног.) понапльовувати, поначвиркувати на кого, на що. [От не люблю куріїв, - понакурюють та понапльовують повну хату (Харк.)];
    2) на кого (перен., только сов.) начхати, наплювати на кого, (редко) кому. [Ой, коли-б я, козаченько, була багатенька, наплювала-б я на тебе й на твого батенька (Пісня). Наплюю я багачу, коли своє молочу (Номис). Ат, начхати (наплювати) мені на його, мені про його байдуже! (Миргор.)]. -плюй да и отойди - плюнь (наплюй) та й покинь (відійди);
    3) (наслеживать) насліджувати, наслідити, (о мног.) понасліджувати. Это муха -вала - це муха наслідила. Наплёванный -
    1) напльований, начвирканий, понапльовуваний, поначвиркуваний;
    2) насліджений, понасліджуваний. -ться -
    1) (стр. з.) напльовуватися, бути напльовуваним, напльованим, понапльовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) напльовуватися, наплюватися, (сквозь зубы) начвиркуватися, начвиркатися, (о мног.) понапльовуватися, поначвиркуватися.

    Русско-украинский словарь > Наплёвывать

  • 11 больно

    1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];
    2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];
    3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.
    * * *
    I
    1) нареч. бо́ляче и боляче́
    2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть
    3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жко
    II
    (нареч.: очень) ду́же, ве́льми; ( слишком) на́дто; ( сильно) си́льно

    Русско-украинский словарь > больно

  • 12 вертеться

    вертітися, крутитися, обертатися. кружити(ся), снуватися, дзиґати(ся); (увиваться) звиватися. [Вертиться, як муха в окропі. Крутився серед людей. Звиваються коло покупців, як ті в'юни (Неч.-Лев.). Що ти тут дзиґаєшся - геть відсіля, годі тобі дзиґати]. Разговор вертелся - розмова в'язалася (біля чогось), крутилася, точилася. В. как веретено - веретенитися. В. в голове - снувати(ся), роїтися в голові. [Усякі думки снувалися в голові (Грінч.)]. Вертится на уме - на умі мотається, на думці крутиться. Вертится мысль - гадка роїться (Кримськ.).
    * * *
    вертітися, крути́тися; ( вращаться) оберта́тися

    Русско-украинский словарь > вертеться

  • 13 вздувать

    вздуть
    1) (огонь, угли) роздмухувати, (сов.) роздмухати;
    2) обдимати, обдути, надимати, здути, набубнити. [Зеленої конюшини не давай багато коням, бо обдимає (Звиног.). Живіт обдуло, набубнило. Як із'їсть муха отрути, так її й зідме]. Вздуть многих - пообдимати;
    3) вздуть цену - нагнати ціну. [На все таку ціну нагнали (понаганяли), що бідному тепер не докупитися];
    4) (только сов.) одлупцювати, одлушпанити, спарити, дати перцю (гарту), оддухопелити. [Одлупцюю так, що довго пам'ятатимеш].
    * * *
    несов.; сов. - вздуть
    1) ( дуновением поднимать) здійма́ти, зня́ти и здійня́ти и мног. поздійма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти; ( надувать) надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти
    2) (увеличивать в объёме; раздувать) здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти; обдима́ти, обду́ти
    3) (перен.: чрезмерно повышать) роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, наганя́ти, нагна́ти

    \вздувать це́ны — роздува́ти, розду́ти (здува́ти, зду́ти, наганя́ти, нагна́ти) ці́ни

    4) ( разжигать) роздува́ти, розду́ти, роздму́хувати, роздму́хати; ( зажигать) запа́лювати, запали́ти

    Русско-украинский словарь > вздувать

  • 14 воспрепятствовать

    перебити, перепинити, перешкодити, завадити, стати на перешкоді, стати на заваді, стати на переметі, стати на перечепі комусь, чомусь. [Що вам перебило прийти? Хіба дурному розум завадить? (погов.). Йому й муха на заваді]; (воспретить) поборонити, сперечити. [А як ти сьому поборониш, то гляди, щоб не було гріха на твоїй душі (Квітка). Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч (Кам'ян. п.)].
    * * *
    (кому-чему) перешко́дити, ста́ти на перешко́ді (кому-чому); ( не допустить) не допусти́ти, не дозво́лити (чого); ( запретить) заборони́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > воспрепятствовать

  • 15 выказывать

    выказать виявляти, виявлювати, виявити, появляти, появити, оказувати, оказати, показувати, показати; (себя) показувати (показати) себе, являти (виявити) себе, ставитися, виставитися [Ставивсь як лев, а згинув як муха]; визначатися, визначитися.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыказать
    (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, вика́зувати, ви́казати; ( показывать) пока́зувати, показа́ти

    Русско-украинский словарь > выказывать

  • 16 горемыка

    бідолаха, горопаха, горювальник (ж. р. горювальниця), сіромаха, сірома, побіденник [Вареники-побіденники, в окропі кипіли, муку терпіли], побідома, побідаха, неборак, неборака (общ. р.), бідага, бідаха, бідорака, бідораха, горяка, зазнайбіда, безталанник, бездольник (ж. р. - безталанниця, бездольниця). Ум. (общ. р.) - бідолашка, бідолашечка, бідашка, бідашечка, неборачка, горювальничок (горювальничка ж. р.), горюха (ж. р.) [Муха-горюха], безталанничок (ж. р. - безталанничка, безталанночка), бездольничка. Срв. Бедняга.
    * * *
    м., ж.
    бідола́ха, бідола́шний, -ого (м.), бідола́шна, -ої (ж.), сіро́ма, сірома́ха, серде́га, серде́шний (м.), серде́шна (ж.), горопа́ха, нетя́га (м.), небора́к (м.), небора́ка (м.), не́біж, -божа и небі́ж, -бо́жа (м.), небо́га (ж.), побіде́нник (м.); диал. сара́ка (м.)

    Русско-украинский словарь > горемыка

  • 17 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 18 жгуче

    пекуче, палюче, (г)остро; жалко, жарко. [Жалко вкусила мене муха]. См. Жгучий.
    * * *
    нареч.
    1) пеку́че; палю́че; жа́рко; лю́то
    2) пеку́че

    Русско-украинский словарь > жгуче

  • 19 жук

    зоол. жук (ум. жучок, жучечок, р. -чка, ув. жучище, жучина). Самка -ка - жучиха. Ж. молодой - жученя (мн. жученята). Ж. бронзовый - оленка, вонючка. Ж. майский - хрущ. Ж. шпанская муха - майка, майчик. Ж. навозный - гнойовик, гуджулай, -йка, гадзуля. Ж. носорог - носоріжок (р. -жка), волик, (самка) корівка, коровиця. Ж. олень - рогаль, рогач, тур, оленець (р. -нця), розсохач, щипун. Ж. клещатый - щипавка. Ж. хлебный - хлібоїд, житник, гречух, гречкосій, кузька, хрущик, красулька, красунок (р. -нка), наливайко. Ж. долгоносик - носай, носаль. Ж. скрипун - музичка. Ж. божья коровка - сонечко. Ж. светящийся (светляк) - світляк, блищак.
    * * *
    жук, -а

    Русско-украинский словарь > жук

  • 20 залезать

    залезть куда, за что залазити и залізати, залізти, (о мног.) позалазати, позалізати куди, за що, забиратися, убиратися, за[у]братися, (о мног.) позабиратися куди, на що, за що; (взлезать) злізати, злізти на що. [Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе (Приказка). Заліз як муха в патоку (Номис)]. -зать в душу кому - за[у]лазити в душу кому. -зать в долги - залазити (залізти), затягатися в борги, (образно) набиратися (набратися) на шию. Залезлый, Залезший - залізлий.
    * * *
    несов.; сов. - зал`езть
    залазити, -ла́жу, -ла́зиш и заліза́ти, залі́зти и мног. позала́зити и позаліза́ти; (забираться, заходить куда-л.) забира́тися, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. позабира́тися; (сов.: влезть, войти куда-л.) утеса́тися (утешу́ся, уте́шешся), утереби́тися, -блюся, -бишся

    Русско-украинский словарь > залезать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Муха — Муха, Альфонс Мариа Альфонс Муха Alfons Mucha Альфонс Муха в 1906 году Имя при рождении …   Википедия

  • МУХА — жен. родовое названье двукрылых насекомых с хоботом; местами и пчела. | Детская игра: становят чурку на колышек и сбивают броском. Летом муха одолевает скотину, овод. Муха комнатная бывает простая и кусачка, да еще мушища или мухарь, большая… …   Толковый словарь Даля

  • муха — быть засиженным мухами, в мухе, делать из мухи слона, задавить муху, пристать как муха, раздавить муху, с мухой.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. муха тахина, мухач, мушка …   Словарь синонимов

  • Муха — МУХИН Фамилии из запросов посетителй. Образоваы от некрестильного имени или прозвища Муха. Такие имена (Комар, Жук) от названий насекомых были известны на Руси. В Ономастиконе Веселовского есть: Муха, Мухин: Михаил Васильевич Муха Беклемишев,… …   Русские фамилии

  • МУХА — МУХА, мухи, жен. Общее название широко распространенных насекомых, принадлежащих к разным группам из отряда двукрылых. Комнатная муха. Жужжать, липнуть, как мухи. Слетаться, как мухи на мед. ❖ Гессенская муха (зоол.) насекомое, вредитель хлебных… …   Толковый словарь Ушакова

  • МУХА — «МУХА» (The Fly) США, 1986, 100 мин. Фантастика, фильм ужасов, мелодрама. Самая популярная лента канадца Дейвида Кроненберга, сделанная на крупной американской киностудии «XX век Фокс», с большим размахом, постановочными эффектами, замечательным… …   Энциклопедия кино

  • муха — болтунья муха (Коринфский); докучливая (Нем. Данченко); надоедливая (Даль); назойливая (Гусев Оренбургский, Чехов); несносная (Л.Толстой); проворная (А.Толстой); прозрачно крылатая (Сергеев Ценский); пронырливая (Даль); упрямая (Сергеев Ценский); …   Словарь эпитетов

  • МУХА — прозвище руководителя крестьянского восстания на севере Молдавии и в Зап. Украине в 1490 92 …   Большой Энциклопедический словарь

  • МУХА — (Musca), небольшое ясно различимое созвездие Северного полушария. Величина его наиболее яркой звезды, Альфы, равна 2,7 …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • Муха — см. Насекомые …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • МУХА — МУХА, и, жен. Общее название широко распространённых двукрылых насекомых. Семейство мух. Комнатные мухи. М. цеце. Как сонная м. кто н. (вял и сонлив; разг. неод.). Из мухи слона делать (перен.: сильно преувеличивать что н.; неод.). Какая тебя м.… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»