Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

муха

  • 21 защекотать

    1) (стать щекотать) залоскотати, (иногда) замарудити. [Щось тепле і одрадне їх серце залоскотало (Мирн.). Муха їм в носі замарудила (Основа)];
    2) (о сороке) заскрекота[і]ти, зачекотати, зацокати, зацокотіти; срвн. Застрекотать;
    3) см. Защекочивать.
    * * *
    I
    1) ( вызвать раздражение) залоскота́ти, залоскоті́ти, -коти́ть
    2) ( замучить щекоткой) залоскота́ти
    II
    ( застрекотать) заскрекота́ти, заскрекоті́ти, заджеркота́ти, -ко́че, заджеркотіти, -коти́ть, заджерґота́ти, -ґо́че, заджерґоті́ти, -ґоти́ть; ( о людях) зацокоті́ти, зацокота́ти

    Русско-украинский словарь > защекотать

  • 22 изощрять

    изощрить
    1) загострювати, загострити, (утончать) витончувати, витончити що. [Вона загострила надзвичайно його вразливість (Єфр.)];
    2) (делать гибким) насталювати, насталити. Изощрённый - загострений, витончений; насталений. [Він повертав голову в той бік, куди летіла муха, - загострений слух постерегав у повітрі тонкий дзвін її крилець (Корол.). Слух дуже витончений (Корол.)].
    * * *
    несов.; сов. - изощр`ить
    1) ( утончать) вито́нчувати, ви́тончити; ( обострять) заго́стрювати, загостри́ти, -гострю́, -го́стриш; ( развивать) розвива́ти, розви́нути и розви́ти, -зів'ю́, -зів'є́ш; ( совершенствовать) удоскона́лювати, удоскона́лити
    2) (делать острым, оттачивать) виго́стрювати, ви́гострити, заго́стрювати, загостри́ти, вито́чувати, ви́точити

    Русско-украинский словарь > изощрять

  • 23 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 24 крутиться

    1) (скручиваться) крутитися, скручуватися, витися, сукатися;
    2) крутитися, вертітися. [Крутиться, як муха в окропі (Номис). Вертиться, наче в'юн в ополонці (Номис)];
    3) (обвиваться вокруг чего) крутитися, обкручуватися, витися круг чого;
    4) (о ветре, вихре) крутитися, вихорити(ся), (о мятели) крутити, хурделити, (о воде водоворота) крутитися, вирувати, нуртувати. [Плачучи, крутиться вітер круг хат (Грінч.)];
    5) (таскаться) тягатися, волочитися;
    6) см. Коловращаться.
    * * *
    1) крути́тися; ( вращаться) оберта́тися
    2) (перен.: постоянно находиться где-л., подле кого-л.) крути́тися; топта́тися; (суетиться, хлопотать) товкти́ся
    3) страд. крути́тися; сука́тися (сука́ється и су́читься), сучи́тися; скру́чуватися; звива́тися

    Русско-украинский словарь > крутиться

  • 25 ктырь

    энтом. Asilus L. волочниця, вовчок (-чка), вовчок-муха.
    * * *
    энтом.
    воло́чниця, вовчо́к, -чка́

    Русско-украинский словарь > ктырь

  • 26 кусать

    куснуть кусати, куснути, (сильно) кусонути; (о собаке ещё) рвати, рватися; срв. Кусаться; (о насекомых ещё) тяти, тнути, їсти, жалити, (редко) джиґати, джиґнути, (ещё реже) джеґалити, (однокр., сильно) джиґонути кого; срвн. Жалить. [Скажений собака і хазяїна кусає (Приказка). Ви, комарики мої, ой, за що, про що ви кусаєте мене? (Пісня)]. Собака собаки не рве (Номис). Муха тне (Свидн.). Блощиці тнуть (Тесл.). Комарі так джеґалять - аж-аж-аж! (Конотіпщ.)]. Комары невыносимо -сают - комарі нестерпно кусають (тнуть, жалять, їдять). Кусанный - кусаний.
    * * *
    несов.; сов. - кусн`уть и кусан`уть
    куса́ти, кусну́ти

    куса́ть [себе́] ло́кти — перен. куса́ти (гри́зти) [собі́] лі́кті

    Русско-украинский словарь > кусать

  • 27 летунья

    летюха, лі[е]туха, полі[е]туха. [А я муха-полетуха (Грінч. III)].
    * * *
    летю́ха, полету́ха

    Русско-украинский словарь > летунья

  • 28 мереть

    мирать и мирывать мерти, умирати, (диал.) мертнути. [З щастя не мруть (Номис). Муха вип'є отрути та й мертне, та й мертне (Звин.)].
    * * *
    1) ме́рти (мру, мреш)
    2) ( замирать) ме́рти, завмира́ти, замира́ти

    Русско-украинский словарь > мереть

  • 29 мешать

    мешивать
    1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;
    2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;
    3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];
    4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);
    5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -
    1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;
    2) мішаний, змішаний и т. п.
    * * *
    I меш`ать
    (быть помехой в чём-л.) заважа́ти; ( препятствовать) перешкоджа́ти
    II
    1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти
    2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати
    3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати

    Русско-украинский словарь > мешать

  • 30 мотаться

    1) (стр. з.) мотатися, змотуватися, бути мотаним, змотуваним. [Пряжа поплутана, погано мотається (Богодух.)];
    2) мотатися, мо[е]тлятися, теліпатися, (диал.) майта[о]лати(ся). [Головою потряхує, щоб тії патли не мотались (Квітка). Танцює, яж волоки на ногах розплуталися, мотляються (Основи, 1862). На животі мотлявсь товстий ланцюжок од годинника (Грінч.). Ну дяк гоцака садити, - тільки борода та коса майтолає (Мирн.)];
    3) (суетиться делая что-л.) мотатися, кидатися, (диал.) бадатися. [Мотаюся, кидаюся по хаті, щоб усе зробити на час (М. Грінч.). Я за всім бадаюсь, бадаюсь, як муха в окропі (Полт.)];
    4) (слоняться по свету) тинятися, вештатися. [А так собі - тиняюся по світу (Котл.). Третій рік уже дома не був, і не знаємо, по яких він світах вештається (Богодух.)].
    * * *
    I несов.; сов. - мотн`уться
    1) мота́тися, мотну́тися; (несов.: болтаться) метля́тися, теліпа́тися
    2) (несов.: в хлопотах, занятиях) мота́тися
    3) (несов.: скитаться) мота́тися, тиня́тися, ве́штатися
    II страд.
    марнотра́титися, гайнува́тися, розтринькуватися, ци́ндритися

    Русско-украинский словарь > мотаться

  • 31 мушка

    1) (ум. от Муха) мушка, мушчина, (детск.) муся. [Ой, був комар оженився та з мушкою не нажився (Чуб. V)];
    2) (крапинка) крапка, цятка. По белому полю красные -ки - на білому тлі червоні крапки, біле тло поцятковане червоними крапками;
    3) (на лице) наліпка, цятка, мушка;
    4) (пластырь) мушка, наліпка, пластир (-ра) и плястер (-стра); (из шпанских -шек) шпанська мушка;
    5) (прицельная) мушка;
    6) (рябь в глазах) метелики (-ків);
    7) (карт. игра) мушка.
    * * *
    I
    1) уменьш.-ласк. му́шка; ( на лице) ця́тка
    2) ( пластырь) му́шка
    3) ( на ткани) му́шка, кра́пка, крапи́нка, ця́тка
    II

    брать, взять на му́шку кого́-что — бра́ти, узя́ти на му́шку кого́-що

    Русско-украинский словарь > мушка

  • 32 набрасываться

    набросаться
    I. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;
    2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.
    II. Набрасываться, наброситься -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;
    2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].
    * * *
    I страд.
    1) накида́тися
    2) накида́тися, накреслюватися, -люється
    II несов.; сов. - набр`оситься
    1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)
    2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)

    \набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти

    3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся

    \набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́

    Русско-украинский словарь > набрасываться

  • 33 наваливаться

    навалиться
    1) (стр. з.) навалюватися, бути навалюваним, наваленим, понавалюваним и т. п.; срв. Наваливать. На тачку -тся до 40 пудов земли - на тачку накидається пуд(ів) із сорок землі;
    2) нахилятися, нахилитися, (о мног.) понахилятися. Стена -лилась на эту сторону - стіна нахилилася на цей бік;
    3) напирати, наперти, навалюватися, навалитися, спиратися, спертися, злягати, налягати, налягти, (о мног.) понапирати, понавалюватися, поспиратися, поналягати на кого, на що. Не -тесь на меня - не напирайте (не навалювайтесь, не спирайтесь, не злягайте, не налягайте) на мене. -литься на дверь - наперти (на) двері. [А биймо двері… - напрімо скільки сили (Куліш)]. -вались дружнее (поощрение гребцам, рабочим на тяге) - візьмися (наляж) жвавіше;
    4) (жадно нападать на еду) допадатися, допастися до чого. -лился как бык на барду - допався як віл до браги (як кіт до сала, як муха до меду);
    5) навалюватися, навалитися, (нападать) нападати, (насыпаться) насипатися, насипатися, (о мног.) понавалюватися, понасипатися куди. В колодец -лилось много земли - у колодязь (у криницю) навалилося (насипалося, нападало) багато землі.
    * * *
    I несов.; сов. - навал`иться
    1) нава́люватися, -лююся, -люєшся, навали́тися, -валю́ся, -ва́лишся; ( налегать) наляга́ти, налягти́, -ля́жу, -ля́жеш
    2) ( на что - набрасываться с жадностью) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -падешся (до чого)
    3) ( падать во множестве) нава́люватися, навали́тися; ( насыпаться) насипа́тися, наси́патися, -плеться; (сов.: нападать) напа́дати
    4) страд. несов. нава́люватися, -люється: накида́тися, наверта́тися; приверта́тися
    II
    нава́люватися, -люється

    Русско-украинский словарь > наваливаться

  • 34 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 35 неблагополучный

    1) (неудачный, неблагоприятный) нещасливий. -ный исход дела - нещасливий кінець справи. Случилось что-то -ное - сталося щось недобре (неладне), сталося якесь нещастя. [Щось неладне йому сталося (Звик.)];
    2) ( опасный) небезпечний, (рус.) неблагополучний, (сомнительный) непевний. [Що там неблагополучного в житах? жук? муха? чи що? (Кониськ.)]. Местность -на по холере - місцевість небезпечна на холеру (холерно непевна). -ный в отношении эпидемии - небезпечний від пошести, пошесно непевний;
    3) (о человеке: несчастный) нещасний, нещасливий, безталанний.
    * * *
    нещасли́вий

    Русско-украинский словарь > неблагополучный

  • 36 охотница

    1) охоча до чого, ласа, голінна на що, до чого, (шутл.) охотуха. [А я муха- полетуха, шити-прясти охотуха]. Судиться я не -ца - позиватися (до позвів) я не охоча;
    2) мисливиця. [Ти, срібнолука богине мисливице, поміч свою нам подай (Л. Укр.)].
    * * *
    I
    мисли́виця
    II
    охо́ча, -ої; голі́нна; ла́са

    Русско-украинский словарь > охотница

  • 37 ошпариваться

    ошпариться о(б)шпарювати(ся) о(б)шпаритися, о(б)парюватися, о(б)паритися, о(б)пікатися, о(б)пектися окропом. [Опарився як муха на окропі].
    * * *
    несов.; сов. - ошп`ариться
    обпа́рюватися, обпа́ритися и пообпа́рюватися, обшпа́рюватися, обшпа́ритися, опа́рюватися, опа́ритися, ошпа́рюватися, ошпа́ритися; несов. попа́ритися

    Русско-украинский словарь > ошпариваться

  • 38 передёргивать

    -ся, передёргать, -ся, передёрнуть, -ся пересмикувати, -ся, пересмикати, - ся, пересмикнути, -ся; просмикувати, -ся, просмикнути, -ся, тріпати, -ся, тріпнути, -ся. -рни занавеску - просмикни запинало. -дёргать шерсть - пересмикати, перебрати, перескубти вовну. -дёрнуть карту - пересмикнути карту. -нуть плечами - знизнути плечима, звести плечима. Его -нуло, он -нулся - його пересмикнуло (струснуло, тріпнуло), він тріпнувся. [Так і струснуло Газіса від ханських слів (Леонт.). Тріпається як муха в окропі]. Передёрганный - пересмиканий. Передёрнутый - пересмикнутий.
    * * *
    несов.; сов. - передёрнуть
    1) пересми́кувати, пересмикну́ти; ( о судорожном движении) сі́пати, сіпну́ти и сіпону́ти
    2) ( извращать - факты) перекру́чувати, перекрути́ти и поперекру́чувати

    Русско-украинский словарь > передёргивать

  • 39 перетягивать

    перетянуть
    1) перетягувати, перетягати, перетягнути, перетягти, (о мног.) поперетягати що; см. Перетаскивать. [Перетягли колоддя у двір];
    2) (тянуть лишку, снова) перетягати, перетягнути;
    3) (перевязать) перетягати, перетягти. [Перетягли мотузом перину посередині. Перетягла стан гарною крайкою];
    4) (тяжестью) перетягати, перетягти, нести, понести, (перевешивать) переважувати, переважати, переважити. [Як вас ні зваж, все буде рівновага така, що перетягне й муха (Куліш). Важке сало: мабуть так що й моє понесе на терезах]; (пересилить кого) перетягати, перетяг(ну)ти. [Давай перетягатися на ціпку: хто кого перетягне]. -вать колесо, бочку, сапог - перетягати (сов. перетягнути) колесо, бочку, чобіт, поперетягати колеса, бочки, чоботи. -вать, -нуть кого на свою сторону - перетягати, перетягнути, перетягти кого на свій бік. Перетянутый - перетягнений, перетягнутий. [Стрункий стан, перетягнений червоним поясом. Черевики не нові, а перетягнені].
    * * *
    несов.; сов. - перетян`уть
    1) перетяга́ти и перетя́гувати, перетягти́ и перетягну́ти и поперетяга́ти и поперетя́гувати
    2) спец. перетяга́ти, перетягну́ти

    Русско-украинский словарь > перетягивать

  • 40 помеха

    перешкода, завада, замішка, перемішка, завага, зачіпка, перечіпка, перебивка; срв. Препятствие, Препона. [Ні разу не зазнала я жадної перешкоди в своїй роботі (Кон.). Вона була для них лише завадою (Франко). Старий спить - замішки не буде (Мова)]. Досадная -ха - прикра перешкода. Быть -хой кому - зава(д)жати, перешкоджати, бути, стояти на заваді, на перешкоді кому, чому, до чого. Ему всё -ха - йому й муха на заваді. Служащий -хой - перешкідний.
    * * *
    1) перешко́да, зава́да; пере́чіпка; диал. пере́мішка, запо́на
    2)

    поме́хи — мн. спец. перешко́ди, -шко́д, зава́ди, -ва́д

    Русско-украинский словарь > помеха

Страницы

См. также в других словарях:

  • Муха — Муха, Альфонс Мариа Альфонс Муха Alfons Mucha Альфонс Муха в 1906 году Имя при рождении …   Википедия

  • МУХА — жен. родовое названье двукрылых насекомых с хоботом; местами и пчела. | Детская игра: становят чурку на колышек и сбивают броском. Летом муха одолевает скотину, овод. Муха комнатная бывает простая и кусачка, да еще мушища или мухарь, большая… …   Толковый словарь Даля

  • муха — быть засиженным мухами, в мухе, делать из мухи слона, задавить муху, пристать как муха, раздавить муху, с мухой.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. муха тахина, мухач, мушка …   Словарь синонимов

  • Муха — МУХИН Фамилии из запросов посетителй. Образоваы от некрестильного имени или прозвища Муха. Такие имена (Комар, Жук) от названий насекомых были известны на Руси. В Ономастиконе Веселовского есть: Муха, Мухин: Михаил Васильевич Муха Беклемишев,… …   Русские фамилии

  • МУХА — МУХА, мухи, жен. Общее название широко распространенных насекомых, принадлежащих к разным группам из отряда двукрылых. Комнатная муха. Жужжать, липнуть, как мухи. Слетаться, как мухи на мед. ❖ Гессенская муха (зоол.) насекомое, вредитель хлебных… …   Толковый словарь Ушакова

  • МУХА — «МУХА» (The Fly) США, 1986, 100 мин. Фантастика, фильм ужасов, мелодрама. Самая популярная лента канадца Дейвида Кроненберга, сделанная на крупной американской киностудии «XX век Фокс», с большим размахом, постановочными эффектами, замечательным… …   Энциклопедия кино

  • муха — болтунья муха (Коринфский); докучливая (Нем. Данченко); надоедливая (Даль); назойливая (Гусев Оренбургский, Чехов); несносная (Л.Толстой); проворная (А.Толстой); прозрачно крылатая (Сергеев Ценский); пронырливая (Даль); упрямая (Сергеев Ценский); …   Словарь эпитетов

  • МУХА — прозвище руководителя крестьянского восстания на севере Молдавии и в Зап. Украине в 1490 92 …   Большой Энциклопедический словарь

  • МУХА — (Musca), небольшое ясно различимое созвездие Северного полушария. Величина его наиболее яркой звезды, Альфы, равна 2,7 …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • Муха — см. Насекомые …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • МУХА — МУХА, и, жен. Общее название широко распространённых двукрылых насекомых. Семейство мух. Комнатные мухи. М. цеце. Как сонная м. кто н. (вял и сонлив; разг. неод.). Из мухи слона делать (перен.: сильно преувеличивать что н.; неод.). Какая тебя м.… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»