молитви

devotions

молитви;

{prei}
1. моля се, чета молитви
to PRAY forgiveness моля за прошка
2. моля, умолявам
(I) PRAY (you) моля (ви се)
to PRAY in aid призовавам/моля за помощ
to be past PRAYing for безнадеждно болен съм, загубен съм, безнадеждно глупав съм

* * *

{prei} v 1. моля се; чета молитви; to pray forgiveness моля за прош

* * *

умолявам;

* * *

* * *

pray [prei] v 1. моля се; чета молитви; to \pray God's forgiveness моля Бог за прошка; 2. рядко моля, умолявам; (I) \pray ( you) моля (ви се); what good will that do, \pray? каква полза от това, моля ви се? • to \pray in aid призовавам помощта на; to be past \praying for неизлечимо болен съм; непоправимо глупав съм; загубен съм.

{di'vouʃn}
1. преданост, привързаност, вярност
страст (to към)
2. посвещаване, набожност
рl молитви

* * *

{di'voushn} n 1. преданост; привързаност; вярност; страст (to

* * *

посвещаване; привързаност; преданост; вярност; набожност;

* * *

* * *

devotion[di´vouʃən] n 1. преданост; привързаност; вярност; девоция; passionate \devotion to golf силна страст към голфа; 2. посвещаване; 3. набожност, девоция; pl молитви; the priest was at his \devotions свещеникът си четеше молитвите.

{lɔ:d}
I. 1. похвала, възхвала
2. pl катол. утринни молитви
II. v поет. хваля, възхвалявам, славя

* * *

{lъ:d} n 1. похвала; възхвала; 2. pl катол. утринни молитви.(2) {lъ:d} v поет. хваля; възхвалявам; славя.

* * *

хваля; похвалвам; похвала; възхвалявам;

* * *

* * *

laud[lɔ:d] I. n 1. поет. възхвала; 2. pl рел. утринна молитва (при католиците); II. v хваля, възхвалявам.

{'ɔfə}
I. 1. принасям в жертва (и с up)
to OFFER (up) prayers to отправям молитви към
to OFFER homage to отдавам почит на
2. предлагам
to OFFER something to someone/someone something предлагам нещо на някого
he OFFERеd to drive us home той предложи да ни закара зкъщи
to OFFER an opinion изказвам мнение
to OFFER one's hand подавам ръка (за здрависване)
to OFFER one's hand (in marriage), ост. to OFFER правя предложение за женитба
3. опитвам се, правя опит, понечвам
to OFFER resistance оказвам съпротива, съпротивлявам се
he OFFERed to strike me той понечи да ме удари
4. представлявам, представям (се)
the fireworks OFFERed a fine spectacle фойерверките бяха/представляваха великолепна гледка
if a good occasion OFFERs ако се представи добър случай
the first path that OFFERs първата пътека, на която попаднем
5. обявявам/предлагам за продан, продавам, предлагам цена
6. търг. правя оферта
II. 1. предложение
OFFER of marriage предложение за женитба
to make an OFFER of money/help предлагам пари/помощ
2. търг. предложение, оферта
(goods) on OFFER (стоки) за продан (на намалена цена)
3. нещо, което се предлага

* * *

{'ъfъ} v 1. принасям в жертва (и с up); to offer (up) prayers to от(2) {'ъfъ} n 1. предложение; offer of marriage предложение за женит

* * *

обявявам; опитвам се; понечвам; оферта; оферирам; представлявам; предлагане; принасям; представям; предлагам; предложение;

* * *

* * *

offer[´ɔfə] I. v 1. предлагам; to \offer an apology извинявам се; to \offer battle давам сражение; to \offer an opinion изказвам мнение; 2. обявявам, давам (за продан); продавам; предлагам ( цена); оферирам; 3. опитвам се, понечвам; to \offer resistance оказвам съпротива, съпротивлявам се; 4. представлявам; представям (се); this stream \offers the best fishing този поток е чудесен за риболов; if an opportunity should \offer ако се предостави възможност; 5. принасям в жертва (и с up); to \offer (up) prayers to отправям молитви към; to \offer homage отдавам почит; почитам; II. n 1. предложение; an \offer of marriage предложение за женитба; 2. търг. предложение, оферта; to be on \offer предлагам се на намалена цена (за стока); 3. предлагане, подаване.

{'rouzəri}
1. rosarium
2. църк. молитвена броеница, (серия) молитви

* * *

{'rouzъri} n 1. rosarium; 2. цьрк. молитвена броеница; (серия)

* * *

n розова градина; броеница;rosary; n 1. rosarium; 2. цьрк. молитвена броеница; (серия) молитви.

* * *

* * *

rosary[´rouzəri] n 1. розариум, розова градина; 2. рел. молитвена броеница.

band, detachment.1. read

книж. peruse

(молитва) say

(безразборно) browse

чета на глас read aloud/out loud/out/off

чета (най-)внимателно pore through

чета всичко наред read without skipping

чета лекции read/deliver lectures

чета мисли read s.o.'s mind

чета, докато заспя read o.s. to sleep

чета между редовете read between the lines

чета буква по буква spell

човек, който много чете a great reader

чета молитви say/tell/count o.'s beads

чета молитва (преди или след ядене) ask a blessing

чета някому морал/конско евангелие call/haul s.o. over the coals, sl. jaw s.o.

чете се леко it is easy to read; it is highly readable

чете се с удоволствие it makes pleasant reading

пиесата е по-добра на сцената, отколкото когато се чете the play acts better than it reads

да се чете... to be read..., should read as follows...

не се чете (за подпис) illegible

2. (броя) count

* * *

чѐта,

ж., -и band, detachment.

——————

гл., мин. св. деят. прич. чел 1. read; книж. peruse; ( молитва) say; ( безразборно) browse; да се чете … to be read …, should read as follows …; не се чете (за подпис) illegible; пиесата е по-добра на сцената, отколкото когато се чете the play acts better than it reads; \чета буква по буква spell; \чета всичко наред read without skipping; \чета, докато заспя read o.s. to sleep; \чета лекции read/deliver lectures; \чета между редовете read between the lines; \чета мисли read s.o.’s mind; \чета молитва ( преди или след ядене) ask a blessing; \чета молитви say/tell/count o.’s beads; \чета на глас read aloud/out loud/out/off; \чета (най-)внимателно pore through; \чета някому морал/конско евангелие call/haul s.o. over the coals, sl. jaw s.o.; чете се леко it is easy to read; it is highly readable; чете се с удоволствие it makes pleasant reading; човек, който много чете a great reader;

2. ( броя) count.

* * *

read ; peruse (книж.); say (молитва); deliver lectures - чета лекции; (група, отряд): band ; detachment

* * *

{'feiθ'kjuə}
n лекуване/лечение чрез вяра и молитви

* * *

{'feid'kjuъ} n лекуване/лечение чрез вяра и молитви.

* * *

прочитать и прочесть

1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];

2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];

3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);

4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.

* * *

несов.; сов. - прочит`ать

1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати

2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

{prə'seʃənəl}
1. a шествен
2. n рел. молитва/химн при църковно шествие, сборник от такива молитви/химни

* * *

{prъ'seshъnъl} 1. а шествен; 2. п рел. молитва/химн при ц

* * *

шествен;

* * *

* * *

processional[prə´seʃənəl] I. adj шествен; FONT face=Times_Deutsch◊ adv processionally; II. n 1. химн; 2. требник.

1. n лат.

1) привіт, вітання

2) (A., скор. від Ave Maria) Аве Марія (молитва Богородиці)

2. int

1) привіт!

2) прости!, прощай!

* * *

n; лaт.

1) вітання; привіт ( при прощанні або зустрічі)

2) cкop. вiд Ave Maria (Ave)

int лaт. привіт!; ave Maria! цepк. радуйся Діва!; прости! прощай!

1. n

1) намистина; бусина; кулька

2) pl намисто (у разку); буси; бісер

3) pl церк. чотки

4) піна; булька

5) крапля (поту тощо)

6) вузлик, гулька (у вишиванні)

1) військ., розм. приціл, мушка

2. v

1) прикрашати (оздоблювати) намистом; вишивати бісером

2) нанизувати намисто

3) утворювати краплі (бульбашки)

4) церк. читати молитви

5) тех. відборто вувати

* * *

1) бусина; бісерина; кулька; pl намисто; бісер

2) eл. ізоляційна бусинка

3) pl; цepк. чотки

4) бульбашка ( піни); піна

5) крапля ( поту); pl; apxiт. крапельки ( прикраса на фронтоні)

6) вузлик, шишечка ( у вишивці або в'язанні)

7) бульбашка (газу, повітря)

8) метал. корольок

9) тex. заплечик; кромка; реборда; борт ( шини)

10) вiйcьк. приціл, мушка

11) pl рахівниця

1) прикрашати або оздоблювати намистом; вишивати бісером

2) нанизувати

3) утворити краплі, бульбашки

4) заст. читати молитви

5) тex. розвальцьовувати

1) пропонування ціни (на торгах)

2) пропонована ціна; надбавка (на аукціоні)

3) амер. ціна на виконання підряду

4) продаж з торгів

5) пропозиція

6) амер., розм. запрошення

7) карт. оголошення масті

8) претензія, домагання; спроба (тж спорт.)

v (past bade, bad, bid; p.p. bid, bidden)

1) пропонувати ціну (на аукціоні); набавляти ціну (на щось — for)

2) поет. наказувати; просити

3) оголошувати, заявляти

4) запрошувати (гостей)

5) карт. оголосити масть

* * *

1) пропозиція ціни ( на аукціоні); заявка ( на торгах); запропонована ціна; надбавка (на аукціоні, на торгах); aмep. ціна на виконання підряду; aмep. продаж з торгів

2) пропозиція

3) спроба (тж.; cпopт.); претензія; домагання

4) aмep. запрошення

5) кapт. оголошення масті; оголошення кількості взяток, торги

1) пропонувати ціну (на аукціоні, торгах); брати участь ( у торгах)

2) домагатися

3) наказувати; просити

4) заст. повідомляти, заявляти, оголошувати

5) заст. запрошувати

6) кapт. оголосити масть; оголосити кількість взяток

7)

1) відданість; прихильність; щире служіння; вірність

2) любов, щира прихильність

3) присвята, посвячення

4) побожність; благочестя

5) pl релігійні обряди; молитви

6) захоплення (чимсь)

* * *

1) (to) відданість, прихильність; ревне служіння; ( for) глибока прихильність, любов

2) присвячення ( декількох сторінок якій-небудь темі)

3) побожність

4) pl релігійні обряди; молитви

зцілення за допомогою молитви

* * *

1. n

1) пропозиція

2) пропозиція ціни

3) спроба

2. v

1) пропонувати

2) пропонувати для продажу

3) пропонувати ціну

4) висувати, пропонувати увазі

5) намагатися, пробувати

6) приносити (в жертву)

7) траплятися

8) виголошувати (молитви)

* * *

1) пропозиція

2) освідчення ( offer of marriage)

3) eк. пропозиція (товару, цінних паперів)

4) спроба

1) пропонувати

2) висувати, пропонувати для розгляду

3) виражати, висловлювати; надавати; пропонувати

4) пропонувати для продажу; виставляти на продаж; запропонувати ціну

5) намагатися, пробувати

6) бути, траплятися

7) ( offer up) читати ( молитви)

1) см. Моление 1;

2) молитва (им. мн. молитви, р. молитов), моління за що, (зап.) о що, ум. молитовка, молитвочка. [Мерзенні молитви, ненавидне кадило (Куліш). От скінчилися відправи і останнюю молитву на колінах прошептали всі пустинники й черці (Франко)]. Заупокойная -ва - молитва задушна (по душі). -ва перед причастием - причасна молитва. Разрешительная -ва - прощальна молитва, (перед гробом) розгрішальна молитва, (напис. на бумажке) розгрішення (-ння). Учить -ве, подсказывать слова -вы (детям, уча их молиться) - молити, сов. помолити (дітей). [Почала молити дітей (Сл. Ум.). Ти, старий, хоч-би дитину богу помолив (Золотон.)]. Давать, дать -ву кому (напр. родильнице, младенцу) - молитвувати, обмолитвувати, змолитвувати, помолитвувати, (реже) молитвити, помолитвити кого (напр. породіллю, дитину) и що. [Змолитвуйте мені ножик, ім'я йому дайте (Рудан.)]. Испрошенный -ми - вимолений, (сщ.) вимоленець (-нця), вимоленка. Избавляться избавиться -вой от чего - вимолюватися, вимолитися, (о мног.) повимолюватися з чого; срв. Отмаливаться 2 (под Отмаливать). [Хоч скільки молися, з біди не вимолишся (Номис)].

* * *

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

1) to read

2)