-
1 пропонувати
1) (виявляти бажання, готовність) to offer2) ( висловлювати пропозицію) to propose; ( радити) to suggestпропонувати ціну (на аукціоні) — to bid, to offer a price
3) (загадку, теорію, ідею) to put, to set, to propoundпропонувати до уваги — to propose, to bring forward, to put forward; to call attention (to)
-
2 пропонувати
put forth, ( кандидатуру) name, nominate, offer, proffer, propose, suggest -
3 пропонувати ціну
( на аукціоні) bid -
4 пропонувати ціну
quote (v.) -
5 пропонувати
предлага́ть -
6 пропонувати
proponuwatyдієсл. -
7 пропонувати
матем. предлага́ть -
8 пропонувати
შეთავაზება, შემოთავაზება -
9 пропонувати
прапазыцыяпрапанавацьпрапанова -
10 пропонувати
teklif etmek -
11 пропонувати захист
( комусь) offer protectionУкраїнсько-англійський юридичний словник > пропонувати захист
-
12 пропонувати повне прощення
Українсько-англійський юридичний словник > пропонувати повне прощення
-
13 пропонувати поправку
offer an amendment, propose an amendment, suggest an amendmentУкраїнсько-англійський юридичний словник > пропонувати поправку
-
14 пропонувати правову норму
Українсько-англійський юридичний словник > пропонувати правову норму
-
15 пропонувати трон
( комусь) offer the throne -
16 пропонувати угоду
(в т. ч. слідчому, прокурору тощо; про обвинуваченого) offer a dealУкраїнсько-англійський юридичний словник > пропонувати угоду
-
17 пропонувати хабара
Українсько-англійський юридичний словник > пропонувати хабара
-
18 foreslå
пропонувати -
19 proponere
пропонувати -
20 tilbyde
пропонувати
См. также в других словарях:
пропонувати — у/ю, у/єш, недок., перех., з інфін. і без додатка. 1) Виявляти бажання, готовність допомогти кому небудь або віддати кого , що небудь у чиєсь розпорядження. || Виявляти бажання, готовність продати, збути що небудь. Пропонувати послуги. ••… … Український тлумачний словник
пропонувати — [пропонува/тие] поуну/йу, поуну/йеиш … Орфоепічний словник української мови
пропонувати — I (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому н. тощо), висувати, висунути (перев. зі сл. пропозицію ), просити II ▶ див. висувати 3), радити … Словник синонімів української мови
пропонувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
деферовати — пропонувати, представляти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
викликати — I в икликати див. викликати. II виклик ати а/ю, а/єш і рідко викли/кувати, ую, уєш, недок., ви/кликати, ичу, ичеш і рідко ви/кликнути, ну, неш, док., перех. 1) Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого небудь, з явитися в… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
висувати — а/ю, а/єш і висо/вувати, ую, уєш, недок., ви/сунути, ну, неш, док., перех. 1) Сунучи, соваючи, переміщати що небудь наперед, на видне місце. || Витягати, виставляти що небудь ізсередини назовні. || Робити рух уперед якою небудь частиною тіла,… … Український тлумачний словник
сватати — аю, аєш, недок., перех. 1) кого, за кого, рідко на кому. За дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків. || Підшукуючи комусь пару, бути посередником в одруженні. 2) Самому… … Український тлумачний словник
вносити — висловлювати [IV] Вносити (польсь. wnosić) пропонувати, як виникає з контексту в III томі, стор. 231 (у IV томі цього слова знайти не вдалось): «Для того вношу, аби рада ухвалила сей бюджет без дискусії, відразу» має пояснення «висловлювати»… … Толковый украинский словарь
висувати — 1) = висунути (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), виставляти, виставити, вихиляти, вихилити, вистромлювати, вистромляти, вистромити, висолоплювати, висолопити, вивалювати, вивалити, солопити (про язик) 2) = висовувати, висунути (сунучи,… … Словник синонімів української мови