-
101 смекать
несов.; сов. - смекн`утьметикува́ти, -ку́ю, -ку́єш, зметикува́ти и диал. зметикну́ти; (несов.: разбираться, соображать) тя́мити, -млю, -миш, кміти́ти (кмічу́, кміти́ш), кмети́ти (кмечу́, кмети́ш), мізкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, куме́кати, (сов.: сообразить) зміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, прирозумі́ти -
102 смыслить
розумі́ти; тя́мити, -млю, -миш; (в ком-чём, что - разбираться) розумі́тися (на кому-чому, в кому-чому), зна́тися (на чому), диал. шу́пити, -плю, -пиш (в чому, що), шуру́пати (в чому, чого) -
103 совестить
соро́мити, -млю, -миш, стиди́ти, -джу́, -ди́ш: стида́ти, со́вістити, -віщу, -вістиш -
104 сознавать
несов.; сов. - созн`ать1) (что) усвідо́млювати, -люю, -люєш, усвідо́мити, -млю, -миш (що); (знать, понимать) бу́ти (бу́ду, бу́деш) свідо́мим, ста́ти (ста́ну, ста́неш) свідо́мим; ( признавать) визнава́ти, -знаю́, -знає́ш, ви́знати (що)\сознавать ва́ть опа́сность — усвідо́млювати небезпе́ку, бу́ти свідо́мим небезпе́ки
\сознавать ва́ть свою́ оши́бку — усвідо́млювати (визнава́ти) свою́ по́ми́лку
2) (несов.: воспринимать сознательно окружающее) усвідо́млювати; ( осознавать) бу́ти свідо́мим\сознаватьть себя́ — см. сознание 1)
-
105 сообщать
несов.; сов. - сообщ`ить1) ( кому - уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш (кого, кому); ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш (кого, кому), оповіща́ти, оповісти́ти (кого); ( словесно) перека́зувати, -зую, -зуєш, переказа́ти, -кажу́, -ка́жеш и мног. поперека́зувати (кому); ( доводить до сведения) доповіда́ти, доповісти́ и допові́сти, -ві́м, -віси́ (кому)2) ( передавать) передава́ти, -даю́, -дає́ш, переда́ти, -да́м, -даси́3) ( чему что - придавать) надава́ти, нада́ти (чому чого)\сообщать щи́ть но́вые ка́чества — нада́ти нови́х власти́востей
4) ( предоставлять) подава́ти, пода́ти\сообщатьть све́дения — подава́ти, пода́ти відо́мості
-
106 срамить
соро́мити, -млю, -миш, осоро́млювати, -люю, -люєш; страми́ти, -млю́, -ми́ш; диал. бе́штати; ( позорить) ганьби́ти, -блю́, -би́ш -
107 срамиться
соро́мити (-млю, -миш) себе́, осоро́млюватися, -лююся, -люєшся; страми́тися, -млю́ся, -ми́шся; ганьби́ти (-блю́, -би́ш) себе́, ганьби́тися, набира́тися со́рому -
108 стыдить
соро́мити, -млю, -миш, стиди́ти, -джу́, -ди́ш; стида́ти, -да́ю, -да́єш -
109 сэкономить
заоща́дити, -джу, -диш, зеконо́мити, -млю, -миш, оща́дити, -джу, -диш -
110 трубить
1) сурми́ти, труби́ти; поэз. суре́мити2) (перен.: разглашать) труби́ти, дзвони́ти, роздзво́нювати, розтру́блюватив тру́бы (во все тру́бы) \трубить — [на весь світ] труби́ти, [в усі́ дзво́ни] дзвони́ти
3) (долго заниматься чем-л.) труби́ти -
111 уведомлять
несов.; сов. - ув`едомить -
112 угораздить
1) (безл.: побудить, умудрить) нада́ти; ( надоумить) напоу́мити2) (угодить куда-л.) попа́сти, потра́пити -
113 уединять
несов.; сов. - уедин`итьвідокре́млювати, відокре́мити, усамі́тнювати, усамі́тнити -
114 уронить
1) упусти́ти, пусти́ти; зрони́ти; (потерять что-л., лишиться чего-л.) загуби́ти2) ( свалить) звали́ти, ски́нути; ( опрокинуть) переки́нути; ( столкнуть) зіштовхну́ти; ( сбить) зби́ти3) (опустить - голову, руки) опусти́ти, спусти́ти; ( склонить) схили́ти, похили́ти4) (перен.: промолвить) промо́вити, мо́вити; зрони́ти; ( небрежно) ки́нути6) ( привести в упадок), прост. занедба́ти -
115 уяснять
несов.; сов. - уясн`ить1) з'ясо́вувати, з'ясува́ти; ( осознавать) усвідо́млювати, усвідо́мити; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти2) (объяснять кому-л.) поя́снювати и поясняти, поясни́ти; ( разъяснять) роз'ясня́ти и роз'я́снювати, роз'ясни́ти -
116 ход
дать \ход де́лу — зру́шити спра́ву, да́ти рух (хід) спра́ві; и
хо́ду — і хо́ду, і хо́да, і закива́в п'я́тами
на ходу́ — на ходу́, хо́дячи; ( идя) ідучи́
на по́лном (на всём) ходу́ — на всьо́му (на по́вному) ходу́
не дава́ть, не дать хо́ду кому́ — перен. не дава́ти, не да́ти хо́ду кому́
пара́дный \ход — пара́дний хід
чёрный \ход — чо́рний хід
поддава́ть, подда́ть хо́ду — приско́рювати, приско́рити (пришви́дшувати, пришви́дшити) хід (ходу́), наддава́ти, надда́ти ходи́ (хо́ду), піддава́ти, підда́ти хо́ду, придава́ти, прида́ти (сов. дода́ти) ходи́
подзе́мный \ход — підзе́мний хід, хідни́к, потайни́к, -а
пойти́ в \ход — ру́шити, піти́ в хід (в рух)
по́лный \ход! — по́вний хід!
по́лным хо́дом — по́вним хо́дом, на по́вний хід
пусти́ть в \ход все сре́дства — вжи́ти всіх за́ходів
пусти́ть в \ход маши́ну — нада́ти ру́ху маши́ні, урухо́мити маши́ну
пусти́ть в \ход но́вое сло́во — запрова́дити в ужи́ток нове́ сло́во
свои́м хо́дом идти́ (сле́довать) — свої́м хо́дом іти́
с хо́ду — ( с разбега) з хо́ду
теле́га на желе́зном ходу́ — віз на залі́зних о́сях
\ход по́ршня — техн. хід по́ршня
\ход — со двора́ хід з дво́ру (з подві́р'я)
\ход (хо́ды́) сообще́ния — воен. хід (хо́ди) сполу́чення
хо́ду дать — дремену́ти, накива́ти п'я́тами
\ход собы́тий — хід (пере́біг, ро́звиток) поді́й
\ход боле́зни — хід (пере́біг, ро́звиток) хворо́би
в хо́де войны́ — у хо́ді війни́
-
117 экономить
заоща́джувати, еконо́мити -
118 экономничать
скупи́тися; ( экономить) заоща́джувати, еконо́мити -
119 Помывать
помыть мити, банити (иноді, часом), помити, побанити що, (стирать бельё) прати (н. вр., перу, переш), попрати (білизну, плаття), (одну вещь) випрати що. Срв. Мыть. [Так іще-ж дитини не скупала і полотен білих не попрала (Стар.)]. -мыть голову - змити голову. Помытый - помитий; (о белье) попраний, (об одной вещи) випраний. -
120 обесточить
эл. знестру/ мити
См. также в других словарях:
мити — мити, міти мати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
мити — I (кого що й без додатка очищати від бруду водою / іншою рідиною), вимивати, вимити; полоскати (перев. речі, посуд); змивати, змити (з чогось); відмивати, відмити (від чогось); шарувати, вишаровувати, вишарувати (енергійно тручи, чистячи тощо);… … Словник синонімів української мови
мити — ми/ю, ми/єш, недок., перех. 1) також без додатка. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. || розм. Прати (білизну, одяг і т. ін.). || Відділяти що небудь від чогось промиванням, відокремлювати що небудь у чистому вигляді;… … Український тлумачний словник
Мити, Мвапе — Мвапе Мити Общая информация … Википедия
мити — во хималајските планини: суштество за кое некои сметаат дека се наоѓа на преминот меѓу мајмунот и човекот … Macedonian dictionary
мити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
МИТИ́НСКИЙ Николай Николаевич — Николай Николаевич (1873/74–1912), учёный и инженер. Тр. по строит. механике и сопротивлению материалов. Автор проектов и руководитель стр ва ряда ж. д. сооружений и мостов на Петерб. Моск. ж.д … Биографический словарь
фити-мити — хрусты, деньжонки, мани, манюхи, бабульки, деньжата, бобы, деньги, бабло, гроши, денежки, башли, пети мети, капиталы, финансы, бабки, копейка, капуста, презренный металл Словарь русских синонимов. фити мити см. деньги Словарь синонимов русского… … Словарь синонимов
Дзидзо Токумицу-Ке (Хито-Но Мити, Хито-Но Мити Кедан) — Синкретическая синтоистско буддийская секта, зарегистрированная в 1924 г. на основе секты Дзиндо Токумицу ке в качестве подразделения секты Фусо ке. Основателем секты является Мики Токухару и его сын Мики Токутика. В основе вероучения секты лежит … Религиозные термины
тити-мити — ТИТИ МИТИ, титей митей, мн. Деньги. Это только за очень дополнительные тити мити. Возм. через уг. Ср. пети мети … Словарь русского арго
Дискография Мити Фомина — Митя Фомин … Википедия
