-
1 миг
1) мить (-ти), мент (-ту) и (реже) менть (-ти), хвиля, мінута, (редко) миг, змиг (-гу), мах (-ху); см. Мгновение. [Була їдна мить, що він хтів ударити панича (Крим.). Все - мент, не треба нам життя (Олесь)]. Мигом, нрч. - миттю, вмить, одним ментом, вмент, вменть, як стій, (духом) духом, на дух, (пров.) льотом, вльот, (фамил.) за одним махом-пахом. [Він миттю сів на коня (Крим.). Умить усе було зроблено (М. Грінч.). На дух зробив (Франко). Зроби мені вльот Липовеч.). Я льотом долетів до гайового окраю (М. Вовч.)]. В один миг - в одну мить, в один мент, одним ментом, в одну менть, миттю, вмить, вмент, вменть, в мінуті, у три мига, як оком змигнути, як «га» сказати, як стій. [В один мент зник йому з очей (М. Грінч.). І в мінуті стали гори як золоте море (Рудан.)]. В два -га - в два махи;2) междом. - миг, блим, кліп, луп. [Мов оси у літню пору з гнізда, - лиш миг! - і вже не видно (Франко). Кліп (блим) очима (М. Грінч.). А сова із дупла очицями луп-луп (Сл. Гр.)].* * *мить, -ті, хвили́нка, хвили́на, хви́лька -
2 миндальный
миг[ґ]далевий. -ное дерево - см. Миндальник 1. -ный камень - см. Миндалевик. -ное масло, молоко - миг[ґ]далева олія, -леве молоко, (подслащённое) оржат (-ту). -ное печенье - см. Миндальник 3. -ные, бот. Amygdalaceae - миг[ґ]далюваті (-тих).* * *1) мигда́льний, мигдале́вий2) (перен.: слащавый) солоде́нький; ну́дно-соло́дкий -
3 миндалевидный
миг[ґ]далюватий. -ные глаза - миг[ґ]далюваті очі (р. очей).* * *мигдалеподі́бний -
4 мерцание
миг(о)тіння, мигкотіння, мигання, мигкання, мерехтіння, блимання, блим (-му), бликання, меркотіння, кліпання.* * *мерехті́ння, бли́мання, мигті́ння, миготі́ння, мига́ння -
5 мерцать
миг(о)тіти (-г(о)чу, -г(о)тиш), мигкотіти, мигати, мигкати, мерехтіти, блимати, бликати, меркотіти, кліпати. [Світло ледве мигтить (Вороний). Зорі миготіли з простору (Франко). Лямпа мигкотить, - мабуть гасу нема (Звин.). Сьогодні зорі дуже мигають (Звин.). Свічка мерехтить (Н. Рада). У вагоні ледве блимають дві свічки (Грінч.). Лямпа бликає (Звин.). Світло меркотіло в ліхтарях (Крим.). В чорному небі кліпали зорі (Коцюб.)].* * *мерехтіти, бли́мати, мигті́ти, миготіти; ( вдали) мрі́ти -
6 миндаль
бот. Amygdalus communis L. (дерево) миг[ґ]даль (-ля); (плод) миг[ґ]даль (-лю). [Є й мигдаль яснозелений, єсть і сивая маслина (Крим.)]. Сладкий, горький -даль - солодкий, гіркий миг[ґ]даль. -даль обсахаренный - миг[ґ]даль у цукрі (цукрований). -даль в скорлупе - миг[ґ]далеві горіхи (-хів). Дикий -даль (A. nana L.) - бобчук (-ка), дикий миг[ґ]даль. Земляной -даль, бот. Cyperus esculentus L. - смикавець (-вця) (їстівний), земляний миг[ґ]даль (горіх).* * *мигда́ль, -лю -
7 мелькать
мелькнуть1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].* * *несов.; сов. - мелькн`уть1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти -
8 миндальник
1) (дерево) миг[ґ]даль (-ля), миг[ґ]далеве дерево;2) (роща) миг[ґ]далевий гай (р. гаю);3) (печенье) миг[ґ]далеве печево, марципан (-ну).* * *бот.мигда́льник -
9 миндалина
-линка миг[ґ]далина, -линка, миг[ґ]далик. Нёбная -на - піднебінний миг[ґ]далик (-ка).* * *1) мигда́лина2) анат. мигда́лик, мигда́лина3) геол. мигда́лина -
10 знак
1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.* * *1) знак, -а; ( метка) позна́кав \знак к чего́ — на знак чого́
\знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів
2) (отпечаток, примета) знак, -у и -ув \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад
-
11 мелькание
1) миг(о)тіння, мигання, (шутл. мигавка), мелькання; (мерцание) мерехтіння, блимання, бликання. [Серед того прудкого мигання невиразно майнула в уяві чиясь голова (Крим.)];2) майоріння, маяння;3) маячіння, манячення;4) миг(о)тіння, мерехтіння, мріння. Срв. Мелькать 1 - 4.* * *1) мигті́ння, миготі́ння, мига́ння, бли́скання, мелька́ння; майорі́ння2) бли́скання; мерехті́ння, бли́мання, мигті́ння -
12 дрожать
дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.* * * -
13 мановение
(рукой) мах, помах (-ху); (преимущ. головой) кив (-ву), (глазами) миг[ґ] (-г[ґ]у), морг (-гу). [Кивом руки звелів йому вийти (М. Грінч.)]. По -нию его руки всё стихло - він повів рукою, і все ущухло. Как по -нию волшебного жезла - наче з єдиного маху чарівної палички, мов чаром; см. Волшебный. [Весь табор мов чаром попав в отупіння й зомління (Франко)].* * *по́мах, -у, мах, -у -
14 мгновение
мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].* * *мить, -ті; ( момент) моме́нт, -у, мент, -у; ( определённый короткий промежуток времени) хвили́на, хви́лька, хвили́нкав \мгновение о́ка — як оком змигну́ти
-
15 мельк
1) см. Мелькание;2) междом. - мельк, блим, блик, (там и сям) миль-миль. [У вічі - мельк червінці золотії! (Біл.-Нос.)].* * *межд.миг, блим -
16 мигание
1) (веками) кліпання, блимання, бликання, моргання, (г)липання, мигання, (грубо) лупання (очима, повіками); (частое) кліпанина, морганина, мигавка, (грубо) лупанина;2) (подмигивание) моргання кому, до кого или на кого;3) (о свете) блимання, бликання, мигання, миг(о)тіння, моргання, кліпання; срв. ещё Мерцание.* * *1) клі́пання, морга́ння, мига́ння; лу́пання2) морга́ння3) мига́ння, бли́мання; лу́пання; мигті́ння, миготі́ння -
17 мигом
-
18 мимика
міміка. При помощи -ки - мімікою, на миг[ґ]ах, на кивах, на моргах. [Говорить мімікою про любощі (Куліш). Хоч і німе, а так тобі на миґах усе розкаже, лучче другого язикатого (Борзенщ.)].* * * -
19 мимический
мімічний. [Мімічний танець (Грінч.)]. -кий знак - мімічний знак (-ку); миг[ґ] (-г[ґ]у), кив (-ву).* * *мімі́чний -
20 молоко
1) молоко, (детск.) моня. [Захотів молока від бика (Номис)]. Женское -ко - жіноче молоко, покорм (-му). [Мати занедужала, і в неї не стало покорму (Стор.)]. Коровье -ко - коров'яче молоко. -ко створожилось - молоко зсілося. Парное -ко - сиродій (-дою), свіже молоко, молоко з-під корови. Топлёное -ко - пряжене молоко. Снятое -ко - спідняк (-ку). [Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Канівщ.)]. Кипячёное -ко - (пере)киплене (парене) молоко. Кислое -ко - кисле молоко. Птичье -ко - пташаче (пташине) молоко. [Хіба пташачого (пташиного) молока нема (М. Грінч.)]. Миндальное -ко - миг[ґ]далеве молоко, оржат (-ту). Известковое -ко - вапняний розчин (-ну), (у штукатуров для побелки) вапняне молоко. Конопляное, маковое -ко - конопляне, макове молоко. У неё лицо кровь с -ком - з лиця вона біла та рум'яна. У него ещё -ко на губах не обсохло - у нього (йому) ще молоко на губах не обсохло. [Я стара, а ти ще блазень, в тебе ще на губах молоко не обсохло (Н.-Лев.)]. Утячье -ко, бот. Euphorbia Esula L. - молочай (-чаю) (гострий), молочняк (-ку); см. Молочай 1. Заведение (пункт) для переработки -ка - молочарня;2) (у птиц - cera: жёлтая кожа у корня клюва) восковиця.* * *молоко́; ( материнское) поко́рм, -у
- 1
- 2
См. также в других словарях:
миг — миг, а … Русский орфографический словарь
миг — миг/ … Морфемно-орфографический словарь
МиГ-29 — МиГ 29 … Википедия
МиГ-15 — МиГ 15 … Википедия
МиГ-21 — ВВС Индии, 2005 год. Тип истребитель … Википедия
МИГ-15 — Назначение: истребитель Первый полёт: 30 декабря 1947 года Принят на вооружение … Википедия
Миг-15 — Назначение: истребитель Первый полёт: 30 декабря 1947 года Принят на вооружение … Википедия
МиГ-27 — ВВС Индии, 2011 год. Тип ис … Википедия
МиГ-23 — Тип многоцелевой и … Википедия
МиГ-17 — МиГ 17 … Википедия
МиГ-9 — в музее ВВС в Монино, 2011 год. Тип … Википедия