Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мерцать

  • 1 мерцать

    астр., вчт, физ.
    мерехті́ти, бли́мати

    Русско-украинский политехнический словарь > мерцать

  • 2 мерцать

    астр., вчт, физ.
    мерехті́ти, бли́мати

    Русско-украинский политехнический словарь > мерцать

  • 3 мерцать

    миг(о)тіти (-г(о)чу, -г(о)тиш), мигкотіти, мигати, мигкати, мерехтіти, блимати, бликати, меркотіти, кліпати. [Світло ледве мигтить (Вороний). Зорі миготіли з простору (Франко). Лямпа мигкотить, - мабуть гасу нема (Звин.). Сьогодні зорі дуже мигають (Звин.). Свічка мерехтить (Н. Рада). У вагоні ледве блимають дві свічки (Грінч.). Лямпа бликає (Звин.). Світло меркотіло в ліхтарях (Крим.). В чорному небі кліпали зорі (Коцюб.)].
    * * *
    мерехтіти, бли́мати, мигті́ти, миготіти; ( вдали) мрі́ти

    Русско-украинский словарь > мерцать

  • 4 мелькать

    мелькнуть
    1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];
    2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];
    3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];
    4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - мелькн`уть
    1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти
    2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

    Русско-украинский словарь > мелькать

  • 5 брезжить

    1) ( слабо светиться) світи́тися, зорі́ти; ( едва виднеться) мрі́ти; ( мерцать) мерехті́ти, бли́мати, побли́мувати, мигті́ти, миготі́ти
    2) (безл.: светать) світа́ти, розвидня́тися, розви́днюватися, зорі́ти, сірі́ти, мрі́ти; на світ (на зорю́, на день) займа́тися (благословля́тися)

    Русско-украинский словарь > брезжить

  • 6 гореть

    горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -
    1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];
    2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;
    3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].
    * * *
    горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися

    Русско-украинский словарь > гореть

  • 7 моргать

    моргнуть
    1) кліпати, кліпнути, моргати, моргнути, (грубее) лупати, лупнути; срв. Мигать 1;
    2) (подмигивать) моргати, моргнути на кого, підморгувати, підморгнути кому. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Віддай мене за такого, що чорнії вуса: він на мене кивне, моргне, а я засміюся (Пісня)].
    * * *
    несов.; сов. - моргн`уть
    морга́ти, моргну́ти; ( глазами) мига́ти, мигну́ти и змигну́ти, клі́пати, клі́пнути и лу́пати, лу́пнути, несов. підмо́ргувати; (мерцать, светиться) бли́мати, бли́мнути, мигті́ти, мигну́ти

    Русско-украинский словарь > моргать

  • 8 трепетать

    1) тріпоті́ти, тріпота́ти, тріпота́тися, трепета́ти, трепета́тися; ( дрожать) тремті́ти, дрижа́ти, ті́патися; ( чем - встряхивать) трі́пати; ( содрогаться) трі́патися, стрі́пуватися
    2) (мерцать о пламени, свете) мерехті́ти, бли́мати, мигті́ти, миготі́ти; ( чуть виднеясь) мрі́ти
    3) (перед кем-чем, при ком-чём, кого-чего - испытывать страх) тремті́ти, дрижа́ти (перед ким-чим, при кому-чому)
    4) ( за кого-что - тревожиться) побива́тися (за кого-що, за ким-чим, ким-чим); потерпа́ти (за кого-що)

    Русско-украинский словарь > трепетать

См. также в других словарях:

  • МЕРЦАТЬ — Семантическая судьба многих «славянизмов» (или «старославянизмов») на русской почве связана с историей русского научного языка. Терминология средневековой науки у восточных славян (так же, как и у южных) опиралась на лексическую базу языка… …   История слов

  • мерцать — См. гореть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мерцать излучать свет, моргать, мелькать, сквозить, сверкать, сиять, гореть, светиться, светить, вибрировать, мигать,… …   Словарь синонимов

  • мерцать —     МЕРЦАТЬ, мигать/мигнуть, моргать/моргнуть …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • МЕРЦАТЬ — МЕРЦАТЬ, мерцаю, мерцаешь, несовер. 1. Слабо поблескивать, светиться неровным, колеблющимся светом. Звезды мерцают. «Посмотри: в избе, мерцая, светит огонек.» А.Майков. 2. Быстро дрожать, вибрировать, колебаться (о ресничках; биол.). Толковый… …   Толковый словарь Ушакова

  • МЕРЦАТЬ — ( аю, аешь, 1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), ает; несовер. 1. Слабо светиться колеблющимся светом. Мерцают огоньки. 2. перен. Производить частые колебательные движения, вибрировать (спец.). | сущ. мерцание, я, ср. М. звёзд. | прил. мерцательный,… …   Толковый словарь Ожегова

  • мерцать — аю, др. русск. мьрцати. От меркать, меркнуть …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Мерцать — I несов. неперех. 1. Светиться неровным, колеблющимся светом. 2. Слабо блестеть, отражая такой свет; поблёскивать. II несов. неперех. Производить частые колебательные движения. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • мерцать — мерцать, мерцаю, мерцаем, мерцаешь, мерцаете, мерцает, мерцают, мерцая, мерцал, мерцала, мерцало, мерцали, мерцай, мерцайте, мерцающий, мерцающая, мерцающее, мерцающие, мерцающего, мерцающей, мерцающего, мерцающих, мерцающему, мерцающей,… …   Формы слов

  • мерцать — Заимств. из ст. сл. яз. Видоизменение мьркати в результате изменения к > ц и ь > е. См. меркнуть …   Этимологический словарь русского языка

  • мерцать — мерц ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • мерцать — (I), мерца/ю, ца/ешь, ца/ют …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»