миг

1) момент (-ту), мить (-ти), часинка, часиночка, (вульг.) мент (-ту) и менть (-ти); срв. Мгновение, Миг. [Нехай життя - момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (Франко). Знала-б, - у тій менті вигнала-б! (Звин.)]. На один -мент - на один момент, на одну мить, на одну (коротеньку) часинку (часиночку), на годинку (годиночку). [Неначе трошечки почервоніла, так, на одну годиночку (Квітка)]. Как раз в тот -мент - саме в (на) той момент, саме в ту мить, саме в той час. [Він на той момент ускочив у пасіку (Житомирщ.). Але саме в той час він глянув униз (Н.-Лев.)]. В этот -мент - в (на) цей (той) момент, в цю (ту) мить, під ту мить, під ту хвилину. [Він люто ненавидів професора під ту хвилину (Крим.)]. В тот же -мент - в той-же момент, в ту саму мить, саме в (на) той час. В один -мент - в один момент, одним моментом, в одну хвилину, (образно) одного черку, як «га» сказати; срв. Мгновение (В одно -ние). [А молоді козаки одного черку опинилися на конях (М. Вовч.)]. В несколько -тов - в (за) (де)кілька моментів. Выжидать -мент - вижидати моменту, пильнувати хвилі. Улучить -мент - вигадати момент (часинку). [Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.)]. Критический -мент - критичний момент;

2) (пора, короткое время; период) момент, час, доба. [Один в момент найтяжчої зневіри з біди нас вивів хитрими словами (Франко). В кожній драмі можна вирізнити три головні моменти: зав'язку, розвиток боротьби і нарешті розвязку (Єфр.). Не який се сміх і не жартування, се важний святий час (Квітка)]. В данный -мент - в даний момент, (зап.) на разі. [Погоня була вже в лісі; правда, на разі не було безпосередньої небезпеки (Франко)]. Определённый исторический -мент - певний історичний момент, (период) певна історична доба;

3) (в механике и переносно) момент (-ту). -мент силы, инерции - момент сили, інерції. Национальный -мент - національний момент.

* * *

1) моме́нт, -у, мент, -у; ( мгновение) мить, -ті

2) физ. моме́нт

прекратиться припинятися, припинитися, переставати, перестати, перериватися, перерватися, (приостанавливаться) перепинятися, перепинитися, перейматися, перейнятися, (утихать) стихати, стихнути, ущухати, ущухнути, унишкнути(ся), (о мног.) поприпинятися, попереставати, поперериватися и т. д. [Рух не тільки не припинився, а ще дужчий став (Доман.). Позви за землі перестали (Єфр.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Кон.). Перервалися ваші лекції (Крим.). Дощі без перестану, вже пора-б їм і внишкнутися (Грінч.)]. Разговор -тился - розмова припинилася. Дождь -тился - дощ перестав (ущух, пере(й)нявся). Весь род його -тился - увесь (усенький) рід його перевівся. Война не -щалась в продолжение пяти лет - війна не припинялась (аж) п'ять років. -тилась возможность кому делать что - (описат.) увірвалось (вже) кому, увірвалася нитка (бас) кому робити що. [Вже Терешкові ввірвалась нитка верховодити (Кв.)]. Ни на миг не прекращающийся - невгавуч[щ]ий, невгавний, невсипущий. [Туга невсипуща].

* * *

несов.; сов. - прекрат`иться

1) припиня́тися, припини́тися; диал. запиня́тися, запини́тися; ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися, несов. скінчи́тися; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; диал. (несов.: успокаиваться) угава́ти; (о ссоре, шуме) ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися; (о буре, дожде, пожаре) ущуха́ти, ущу́хнути

2) ( закрываться) закрива́тися, закри́тися

1) ( единица времени) секу́нда; ( миг) мить, -ті

2) ( часть минуты - градуса) секу́нда

3) муз. секу́нда

мин. миг[ґ]далевий камінь (-меня и -меню).