-
81 ртуть
символ Hgru\ \ ртутьen\ \ mercuryde\ \ Quecksilberfr\ \ \ mercureелемент №80 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 200,59; відомо 30 ізотопів з масовими числами 177—206, типові ступені окислювання +II, +I; важкий блискучий рідкий метал, Tпл 234 K, помітно випаровується вже при кімнатній температурі; пари отруйні; хімічно малоактивна, розчиняється в концентрованій азотній і сірчаній кислотах, а також у "царській" горілці; розчиняє деякі метали (золото, срібло, цинк, свинець тощо), утворює амальгами; у природі поширена мало, частіше зустрічається у вигляді мінералу сульфіду ртуті (кіноварі), іноді в самородному стані; походження назви — від грецьк. hudor — вода і agtyros — срібло, рідке срібло; відоме з давніх часів; застосовують у багатьох приладах (термометри, барометри, реле, освітлювальні лампи), для виготовлення катодів в електрохімічному виробництві лугів і хлору, в електротехниці, у вибухових речовинах тощо -
82 рубідій
символ Rbru\ \ рубидийen\ \ rubidiumde\ \ Rubidiumfr\ \ \ rubidiumелемент №37 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період), атомна маса 85,47; відноситься до лужних металів (Tпл 312 K); відомо 26 ізотопів з масовими числами 74—99; типовий ступінь окислювання +I; м'який сріблясто-білий метал, хімічно активний, на повітрі самовільно займається, з водою і кислотами реагує з вибухом; у природі входить до складу карналіту і лепідоліту; відкритий 1861 року Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) методом спектрального аналізу по червоних лініях у спектрі; звідки і його назва — лат. rubidus — темно-червоний; застосовують як компонент матеріалу катодів у фотоелектричних приладах, як гетер у ртутних лампах; солі рубідію використовують в аналітичній хімії, у медицині -
83 рутеній
символ Ruru\ \ рутенийen\ \ rutheniumde\ \ Rutheniumfr\ \ \ ruthéniumелемент №44 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 5 період), атомна маса 101,07; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 92—112; типові ступені окислювання 0, +І, +VIII; сріблясто-білий, схожий на платину, метал, тугоплавкий (Tпл 2523 К), дуже твердий навіть при високих температурах, крихкий, має високу хімічну стійкість, здатність прискорювати деякі хімічні реакції, схильний до утворення комплексних сполук; у природі зустрічається разом з іншими платиновими металами; походження назви — на честь Росії (лат. назва Ruthenia); відкритий 1844 року K.К.Клаусом (Росія); застосовують як компонент сплавів з іншими платиновими металами, як каталізатор, входить до складу захисних покриттів на електричних контактах і декоративних покриттів на ювелірних виробах -
84 самарій
символ Smru\ \ самарийen\ \ samariumde\ \ Samariumfr\ \ \ samariumелемент №62 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 150,35, відноситься до лантаноїдів; відомо 24 ізотопи з масовими числами 133-135, 137-157; типові ступені окислювання +III, +II; сріблясто-білий метал, Tпл 1350 K; одержав назву від руди самарскит, у якій він уперше був виявлений (руда названа на честь російського інженера В.Е.Самарського-Биховца); відкритий 1879 року П.Лекоком де Буабодраном (Франція); застосовують як компонент легких сплавів, магнітних сплавів, для виготовлення фарб, люмінофорів, каталізаторів, електродів, стартерів ламп денного світла -
85 свинець
символ Pbru\ \ свинецen\ \ leadde\ \ Bleifr\ \ \ plombелемент №82 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 6 період), атомна маса 207,19; відомо 30 ізотопів з масовими числами 185—214; типові ступені окислювання +II, +IV; важкий, м'який пластичний метал темно-сірого кольору з синюватим відтінком, Tпл 601 K; на повітрі швидко покривається тонким шаром оксиду; розчиняється в азотній кислоті; розведені соляна і сірчана кислоти майже не діють на свинець; розчинні сполуки отруйні; в електрохімічному ряді напруг стоїть безпосередньо перед воднем; основний мінерал — галеніт PbS (свинцевий блиск), самородний зустрічається рідко; відомий з давніх часів; застосовують для виготовлення захисних оболонок електричних кабелів і акумуляторів, входить до складу антифрикційних сплавів для підшипників (бабіти), типографського сплаву, автоматних сталей; у виробництві тетраетилсвинцю, боєприпасів, для захисту від γ-випромінювання при роботі з радіоактивними речовинами тощо -
86 селен
символ Seru\ \ селенen\ \ seleniumde\ \ Selenfr\ \ \ séléniumелемент №34 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період), атомна маса 78,96; відомі 23 ізотопи з масовими числами 63—89, 91; типові ступені окислювання -II, +IV, +VI; проста речовина, що існує у вигляді декількох алотропних модифікацій: аморфний (червоний) селен — порошок, входить до складу світлочутливих шарів у ксерографії; кристалічний (сірий) селен — крихка речовина сірого кольору з металевим блиском, відноситься до групи рідких металів, Tпл 490 К; походження назви: від грецького Selene — місяць; відкритий 1817 року І.Берцеліусом, Г.Ганом (Швеція); мало розповсюджений у природі: зустрічається у вигляді домішки до природних сполук сірки з металами; одержують з відходів (пилу) випалу залізного колчедану; сірий селен застосовують як пігмент для скла, як напівпровідниковий світлочутливий матеріал, як модифікуючу і рафінуючу добавку в металургії, як каталізатор в органічному синтезі, як легувальний елемент для поліпшення оброблюваності різанням коррозійностійких сталей тощо -
87 сірка
символ Sru\ \ сераen\ \ sulphurde\ \ Schwefelfr\ \ \ soufreелемент №16 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 3 період), атомна маса 32,064; відомо 10 ізотопів з масовими числами 29—38; типові ступені окислювання -II, +II, +IV, +VI; проста речовина, тверда, жовтого кольору, нерозчинна у воді, розчиняється в сірковуглеці, бензолі; існує в декількох алотропних модифікаціях: моноклінна (модифікація, стійка вище 369 К (до 392 К), медово-жовті голчасті кристали, при зберіганні переходить у ромбічну сірку); пластична (модифікація, яка є стійкою утворювана при швидкому охолодженні розплавленої сірки, еластична, схожа на гуму маса, при зберіганні переходить у ромбічну сірку); ромбічна (модифікація, яка є стійкою нижче 369 К, і має жовто-лимонну масу), застосовується для одержання сірчаної кислоти, при варінні целюлози, у виробництві порохів, як інсектицид, як вулканізуючий агент тощо; відома з давніх часів; походження назви — від латинського Sulfur — ясно-жовтий; у природі зустрічається як у вільному виді (самородна), так і у виді різних сполук, напр., пірит FeS2 -
88 скандій
символ Scru\ \ скандийen\ \ scandiumde\ \ Scandiumfr\ \ \ scandiumелемент №21 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 4 період), атомна маса 44,956; відомо 12 ізотопів з масовими числами 40—51; типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал з характерним жовтим відливом, за властивостями подібний до рідкісноземельних металів, Tпл 1814 К; має високу хімічну активність: при звичайній температурі взаємодіє з киснем; розчиняється в кислотах; у природі зустричається, як домішка у багатьох мінералах; отримують, як побічний продукт при переробці уранової, вольфрамової й олов'яної сировини, одержують з відходів виробництва чавуну; відкритий 1879 року Л.Лільсоном (Швеція), виділений з мінералу гадолініту, уперше знайденого в Скандинавії (звідси і назва елемента); застосовують як сплави з різними металами: легкі сплави, ферити з малою індукцією; як нейтронний фільтр у ядерній техніці, а також у медицині, скляній і хімічній промисловості -
89 срібло
символ Agru\ \ сереброen\ \ silverde\ \ Silberfr\ \ \ argentелемент №47 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період), атомна маса 107,868; відомо 26 ізотопів з масовими числами 97, 99—123; типові ступені окислювання +I, +I, +III; блискучий, білий і м'який метал, відноситься до групи благородних металів, Tпл 1235 К; проводить тепло й електричний струм краще за інші метали; малоактивний метал, на повітрі не окислюється (чорніє внаслідок утворення чорного сульфіду Ag2S); у природі зустрічається у вигляді самородного срібла, а також мінералів аргентиту (срібний блиск) Ag2S, кераргіриту (рогове срібло) AgCl; відоме зі стародавніх часів; походження назви — від латинського Argentym — світлий, білий; застосовують для одержання сплавів різного призначення: для карбування монет, виготовлення ювелірних виробів — установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 г сплаву з міддю): 800, 875, 916, а також для дзеркал, захисних покриттів, столових приладів, лабораторного посуду, як каталізатор в органічному синтезі, для одержання фотоматеріалів тощо -
90 стронцій
символ Srru\ \ стронцийen\ \ strontiumde\ \ Strontiumfr\ \ \ strontiumелемент №38 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період), атомна маса 87,62; відомо 23 ізотопи з масовими числами 77—99; типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий метал, відноситься до групи лужноземельних металів (за хімічними властивостями близький до Ca і Ba), Tпл 1042 К; у природі зустрічається у вигляді мінералів целестин (SrSO4) і стронціаніт (SrCO3); походження назви — від села Стронціан у Шотландії, де виявлений мінерал, що містить Sr; відкритий 1787 року А.Крауфордом, В.Крюїкшенком (Великобританія); застосовують як легувальний елемент у мідних і алюмінієвих сплавах, у піротехніці (забарвлює полум'я в червоний колір), як гетер, ізотоп 90Sr — як джерело β-випромінювання (T1/2 = 28 лет) -
91 сурма
символ Sbru\ \ сурьмаen\ \ antimonyde\ \ Antimonfr\ \ \ antimoineелемент №51 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 5 період), атомна маса 121,75; існують 29 ізотопів з масовими числами 108—136; сріблястий крихкий метал, не розчиняється в HCl і H2SO4; Tпл 904 К; утворює два оксиди: Sb2O3 (Sb4O6) — амфотерний оксид і Sb2O3; основна сировина для одержання металевої сурми — мінерал сурм'яний блиск Sb2S3 (стибніт, антимоніт); відомий з давніх часів; входить разом з оловом і свинцем у сплави, що застосовують в поліграфії і машинобудуванні, а також, як компонент, у напівпровідникові матеріали -
92 талій
символ Tlru\ \ таллийen\ \ thalliumde\ \ Thalliumfr\ \ \ Thalliumелемент №81 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 204,37; відомо 25 ізотопів з масовими числами 184—201, 203—208, 210; типові ступені окисления: +I, +ΙΙΙ; сріблясто-білий метал із сіруватим відтінком; Tпл 576 К; на повітрі швидко окисляється, воду не розкладає, легко розчиняється в кислотах; відноситься до розсіяних елементів, зустрічається у вигляді незначних домішок у різних гірських породах; природний талій складається з двох стабільних ізотопів 203Tl і 205Tl; походження назви — від характерної зеленої лінії спектру (латинське thallus — зелена гілка); відкритий 1861 року В.Круксом (Великобританія); застосовують у фотографії і медицині, при виробництві оптичного скла з високим коефіцієнтом заломлення, у складі амальгами в рідинних термометрах для низьких температур, як компонент свинцевих підшипникових сплавів, а також різних легкоплавких і кислотостійких сплавів; талій і його сполуки токсичні -
93 тантал
символ Taru\ \ танталen\ \ tantalumde\ \ Tantalfr\ \ \ tantaleелемент №73 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 6 період), атомна маса 180,948; відомо 26 ізотопів з масовими числами 157—161, 166—186; типовий ступінь окислювання: +V; світло-сірий важкий метал із синюватим відливом; тугоплавкий (Tпл 3269 К), твердий, але не крихкий метал, що добре піддається механічній обробці; стійкий до дії більшості мінеральних органічних кислот (за виключенням HF); при нагріві на повітрі, починаючи з 773 К, поглинає O и N, сильно знижуючи при цьому свою пластичність; у природі в чистому вигляді не зустрічається, міститься в мінералах танталіт, колумбіт, лопарит; походження назви — від імені героя давньогрецької міфології Тантала; відкритий 1802 року А.Екебергом (Швеція); застосовують для виготовлення хімічної апаратури, посуду, тиглів, для одержання жароміцних і корозійностійких сплавів, у хірургії для скріплення кісток при переломах тощо -
94 телур
символ Teru\ \ теллурen\ \ telluriumde\ \ Tellurfr\ \ \ tellureелемент №52 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 5 період), атомна маса 127,60; відомо 32 ізотопа з масовыми числами 107—138; типові ступені окислювання: +II, +IV, +VI; сріблясто-сіра кристалічна речовина з металевим блиском; добре проводить теплоту й електричний струм, наближаючись в цьому відношенні до металів; має також напівпровідникові властивості; легко з'єднується з металами, утворюючи телуриди; Tпл 725 К; входить до складу багатьох мінералів (калаверит, гесит і інші); походження назви — на честь Землі, від латинського tellus — земля; відкритий 1782 року Ф.Мюллер фон Райхенштейном (Угорщина); застосовують для синтезу телуридів і їх сплавів для напівпровідникової техніки, як легувальну добавку до чавуну, сталей, міді, свинцю тощо -
95 тербій
символ Tbru\ \ тербийen\ \ terbiumde\ \ Terbiumfr\ \ \ terbiumелемент №65 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 158,924; відомо 19 ізотопів з масовими числами 146—164; типові ступені окислювання: +III, +IV; сріблясто-білий метал; Tпл 1633±4 К; відноситься до групи рідкісноземельних елементів; відзначається хімічною активністю; відкритий 1843 року К.Мосандером (Швеція); застосовують разом з іншими лантаноїдами в різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків, фарб тощо -
96 титан
символ Tiru\ \ титанen\ \ titaniumde\ \ Titanfr\ \ \ titaneелемент №22 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 4 період), атомна маса 47,90; відомо 13 ізотопів з масовими числами 41—53; типові ступені окислювання +II, +III, +IV; сріблясто-білий, легкий, тугоплавкий (Tпл 1933±10 К), корозійностійкий метал; основна сировина — мінерали рутил TiO2, ільменіт FeTiO3; відкритий 1795 року М.Клапротом (Німеччина); застосовують у чистому виді і як сплави з алюмінієм, молібденом, хромом, ванадієм, марганцем і іншими металлами в авіакосмічній, хімічній і суднобудівній промисловості, архітектурі тощо -
97 торій
символ Thru\ \ торийen\ \ thoriumde\ \ Thoriumfr\ \ \ thoriumелемент №90 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 7 період), атомна маса 232,038; відомо 24 ізотопи з масовими числами 213—236; типові ступені окислювання +IV, +II, +III; сріблясто-білий метал; Tпл 2023 К, перший член групи актиноїдів, родоначальник радіоактивного ряду сімейства торія; на повітрі покривається тонкою плівкою оксиду ThO2, розчинний у HCl; основна сировина — монацитовий пісок (монацит); при опроміненні його нейтронами утворюється ядерне паливо 233U; відкритий 1828 року І.Берцеліусом (Швеція); застосовують у ядерній техніці й енергетиці, рентгенотехніці, для легування магнієвих сплавів і вольфріму (ThO2), як гетер, для виробництва вогнетривких матеріалів тощо -
98 уран
символ Uru\ \ уранen\ \ uraniumde\ \ Uranfr\ \ \ uraniumелемент №92 періодичної системи Д.І.Менделєєва (група актиноїдів), радіоактивний елемент, атомна маса 238,03; відомо 15 ізотопів з масовими числами 226—240; типові ступені окислювання + III, +IV, +V; важкий сріблясто-білий блискучий метал, Tпл 1406 К, хімічно активний; природний уран складається з трьох ізотопів: 238U, 235U, 234U; основна руда — уранова смолка U2O8, зустрічається в природних водах і ґрунтах; ізотопи 238U і 235U — родоначальники двох природних радіоактивних сімейств; походження назви — від назви планети Уран; відкритий 1789 року М.Клапротом (Німеччина); застосовують як ядерне паливо і для одержання плутонію -
99 фосфор
символ Pru\ \ фосфорen\ \ phosphorusde\ \ Phosphorfr\ \ \ phosphoreелемент №15 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 3 період), атомна маса 30,9738; відомо 8 ізотопів з масовими числами 28—35; типові ступені окислювання -III, +III, +V; проста речовина, існує декілька алотропних модифікацій: білий, червоний, чорний фосфор; найбільш активний білий фосфор: отруйний, спалахує на повітрі (тому його зберігають під водою), світиться в темряві (звідси назва — від грецьк. pharos — той, що несе світло); Tпл 317 К; основна сировина — апатити, фосфорити; відіграє важливу роль у житті тварин і рослин; відкритий 1669 року Г.Брандтом (Німеччина); застосовують: білий фосфор — для одержання червоного фосфору, фосфорних кислот, як розкислювач і компонент деяких сплавів; червоний фосфор — у виробництві сірників; чорний фосфор — як електропровідний матеріал; у сплавах застосовується як розкислювач і компонент; у залізних сплавах, в основному, є шкідливою домішкою -
100 францій
символ Frru\ \ францийen\ \ franciumde\ \ Franciumfr\ \ \ franciumелемент №87 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 7 період), що включає 27 ізотопів з масовими числами 203—229 (стабільних ізотопів не виявлено); єдиний ізотоп, що зустрічається в природі (найбільший довгожитель) 223Fr (T1/2 = 21 хв); типовий ступінь окислювання +I; Tпл 300 К; походження назви — від лат. на честь Франції; відкритий 1939 року М.Лерей (Франція)
Страницы
См. также в других словарях:
Мендел — Мендел, Нэйт Нейт Мендел Nathan Mendel Мендел в 2009 году Основная информация Полное имя Нейтон Грегор Мендел Дата& … Википедия
Менделєєв — прізвище … Орфографічний словник української мови
менделізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Мендел, Нэйт — Нейт Мендел Nathan Mendel Мендел в 2009 году Основная информация Полное имя Нейтон Грегор Мендел Дата&# … Википедия
менделізм — у, ч. Вчення про закономірності спадковості, яке поклало початок генетиці … Український тлумачний словник
Гольберг, Ал-др Мендел. — дантист (Симфер., 1890 1900 гг.). {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
менделизм — мендел/изм/ … Морфемно-орфографический словарь
Менделеев — Мендел еев, а: период ический зак он Мендел еева, табл ица Мендел еева … Русский орфографический словарь
Менделеев, Дмитрий Иванович — МЕНДЕЛѢЕВЪ, Дмитрій Ивановичъ, проф. Спб. унив та, дир ръ палаты мѣръ и вѣсовъ, всемірно извѣстный ученый химикъ, выдающійся дѣятель по заводск. промышленности, оказавшій громадныя услуги воен. и мор. вѣдомствамъ въ вопросѣ о бездымныхъ порохахъ… … Военная энциклопедия
менделеевский — мендел еевский (от Мендел еев) … Русский орфографический словарь
менделевий — мендел евий, я … Русский орфографический словарь
