-
41 гольмій
символ Horu\ \ гольмийen\ \ holmiumde\ \ Holmiumfr\ \ \ holmiumелемент №67 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 164,93; відомий 21 ізотоп з масовими числами 150—170, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1743 К; оксид і солі жовтого кольору; походження назви — від латинської назви Стокгольма; відкритий 1879 року П.Клеве (Швеція); застосовується як компонент магнітних сплавів -
42 диспрозій
символ Dyru\ \ диспрозийen\ \ dysprosiumde\ \ Dysprosiumfr\ \ \ dysprosiumелемент №66 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 162,50; існує 21 ізотоп з масовими числами 147—167, типовий ступінь окислювання +III; сріблястобілий метал; Tпл 1685 К; найбільш парамагнітний з усіх речовин; відноситься до лантаноїдів; походження назви — від грецького disprositos — важкодоступний; відкритий 1886 року П.Лекок де Буабодраном (Франція); застосовується як компонент магнітних сплавів, фосфорів -
43 ербій
символ Erru\ \ эрбийen\ \ erbiumde\ \ Erbiumfr\ \ \ Erbiumелемент №68 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 167,26; існує 23 ізотоп з масовими числами 151—173, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1795 К; відкритий 1843 року К.Мосандером (Швеція); застосовують як компонент магнітних сплавів, скла, яке добре поглинає інфрачервоне випромінювання -
44 європій
символ Euru\ \ европийen\ \ europiumde\ \ Europiumfr\ \ \ europiumелемент №63 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 151,96; відноситься до лантаноїдів; існує 23 ізотопа з масовими числами 138-160, типові ступені окислювання +II, +III сріблястобілий метал, Tпл 1095 К; походження назви - від лат. назви Європи; відкритий 1901 року Е.Демарсе (Франція); застосовується як поглинач нейтронів у ядерних реакторах -
45 залізо
символ Feru\ \ железоen\ \ ironde\ \ Eisenfr\ \ \ ferелемент №26 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 55,847; відомі 12 ізотопів з масовими числами 49, 52—62, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; сріблясто-білий пластичний метал; Tпл 1808 К; легко піддається куванню, прокатці; у вологому повітрі окисляється і покривається іржею; взаємодіє з більшістю елементів; легко розчиняється в розведених кислотах і пасивується в концентрованих; є одним з найбільш розповсюджених елементів у природі; зустрічається у вигляді руд; походження назви — від греко-лат. fars — бути твердим; відомо з стародавніх часів, початок його застосування припадає на VIII— VI ст. до н.е (залізний вік); застосовується як основа найголовніших конструкційних матеріалів — чавуну і сталі, як компонент спеціальних сплавів, як каталізатор; входить до складу гемоглобіну і має велике біологічне значення; у техніці під "залізом" мається на увазі метал, що складається з хімічного елемента — заліза (Fe) й з інших хімічних елементів, що входять до його складу лише як домішка чи забруднення (напр., вуглець у залізі розглядається як забруднення) -
46 золото
символ Auru\ \ золотоen\ \ goldde\ \ Goldfr\ \ \ [lang name="French"]orелемент №79 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 196,967; існує 29 ізотопів з масовими числами 175—179, 181—204, типові ступені окислювання +I, + III; важкий жовтий і блискучий метал, дуже пластичний і ковкий; Tпл 1337 К; відноситься до благородних металів; нерозчинне ні в лугах, ні в кислотах, але розчинне у царській горілці (HCl + HNO3), взаємодіє з галогенами; у природі зустрічається в самородному стані; походження назви — від лат. aurora — ранкова зоря; відоме із старовинних часів; використовується як міжнародний грошовий еквівалент; установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 р. сплаву з міддю): 375, 583, 750, 958; застосовують для виготовлення ювелірних виробів, а також для деталей хімічних апаратів, ущільнень у прискорювачах, у зуболікарській справі, в онкологічній радіології, як каталізатор, а також в електроніці, електротехніці тощо -
47 індій
символ Inru\ \ индийen\ \ indiumde\ \ Indiumfr\ \ \ indiumелемент №49 періодичної системи Д.І.Менделєєва, (III група, 5 період), атомна маса 114,82; відомі 29 ізотопів з масовими числами 104—132, типові ступені окислювання +III, +I, +II; сріблясто-білий м'який метал, хімічний аналог галію; Tпл 429 К; розчиняється в сильних кислотах; розсіяний елемент; одержують з відходів свинцево-цинкового й олов'яного виробництва, у яких його вміст коливається від десятих до тисячних часток відсотка; походження назви — за характерними синіми (кольору індиго) спектральними лініями; відкритий 1863 року Ф. Рейхом, Т. Ріхтером (Німеччина); застосовують як легувальні добавки в підшипникових сплавах, як компонент легкоплавких сплавів, припоїв, для виготовлення напівпровідникових матеріалів, антикорозійних покриттів тощо -
48 іридій
символ Irru\ \ иридийen\ \ iridiumde\ \ Iridiumfr\ \ \ iridiumелемент №77 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 192,2; відомі 31 ізотоп з масовими числами 168—198, типові ступені окислювання +III, +IV, +VI; важкий сріблясто-білий, дуже твердий і крихкий метал, стійкий до хімічних впливів: не розчинний в кислотах і царській горілці; Tпл 2683 К; належить до платинових металів; у самородному вигляді зустрічається рідко, частіше у вигляді осмистого іридію; походження назви — від грецьк. iris веселка; відкритий 1804 року С.Теннантом (Великобританія); застосовують як каталізатор в органічному синтезі, як компонент сплавів із платиною й осмієм (електроди, термометри, тверді наконечники, хірургічні інструменти, деталі для годинників тощо), для виготовлення тиглів, як захисне корозійностійке покриття, для виготовлення слабкострумових контактів тощо -
49 ітрій
символ Yru\ \ иттрийen\ \ yttriumde\ \ Yttriumfr\ \ \ yttriumелемент №39 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 5 період), атомна маса 88,905; відомі 21 ізотоп з масовими числами 81—100, 102; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий м'який метал, Tпл 1795 К; за хімічними властивостями близький до лантаноїдів, легко розчиняється в звичайних кислотах;у природі зустрічається разом з рідкісноземельними елементами; відкритий 1794 року Ю.Гадоліном (Фінляндія) в мінералі з Іттербю (Швеція); 1797 р. А.Екеберг назвав його "ітрієвою землею"; застосовується як конструкційний матеріал у ядерних реакторах, в авіації, а також як легувальний елемент у сплавах з алюмінієм, магнієм, хромом, титаном, залізом тощо; оксид Y2O3 застосовують для виготовлення ітрієвих феритів для радіоелектроніки, лічильновирішувальних пристроїв тощо -
50 іттербій
символ Ybru\ \ иттербийen\ \ ytterbiumde\ \ Ytterbiumfr\ \ \ ytterbiumелемент №70 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 173,04; відомі 27 ізотопів з масовими числами 152—178; типові ступені окислювання +II, +III; сріблясто-білий метал, відноситься до рідкісноземельних елементів (лантаноїд), Tпл 1092 К; походження назви — від містечка Иттербю; відкритий 1878 року Ж.Маріньяком (Швейцарія); застосовують як гетер у электровакуумных приладах, як легувальний елемент у спеціальних сплавах на основі алюмінію -
51 кадмій
символ Cdru\ \ кадмийen\ \ cadmiumde\ \ Kadmiumfr\ \ \ cadmiumелемент №48 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період), атомна маса 112,40; існує 25 ізотопів з масовими числами 100—122, 124, 128, типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий із синюватим відтінком метал, розчиняється в кислотах, у лугах нерозчинний; Tпл 594 К; одержують з побічних продуктів переробки цинкових, свинцевоцинкових і мідно-цинкових руд; походження назви — від грецьк. kadmeia — оксид цинку; відкритий 1817 року Ф.Штромеєром (Німеччина); застосовується як компонент у сплавах для припоїв, підшипників, типографських кліше, ювелірних виробів, у ядерній енергетиці при виготовленні регулювальних і аварійних стержнів реакторів, у лужних акумуляторах, для захисних покрить (кадміювання) тощо -
52 калій
Кru\ \ калийen\ \ potassiumde\ \ Kaliumfr\ \ \ potassiumелемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який (легко ріжеться ножем), пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря (наприклад, під шаром гасу), відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів (польовий шпат і слюда), міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві (Великобританія) електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію -
53 кальцій
символ Caru\ \ кальцийen\ \ calciumde\ \ Kalziumfr\ \ \ calciumелемент №20 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 4 період), атомна маса 40,08; існує 14 ізотопів з масовими числами 37—50, типовий ступінь окислювання +11; сріблясто-білий метал, що окислюється на повітрі, Tпл 1112±2К; енергійний відновлювач: витискує при нагріванні майже всі метали з їх оксидів, сульфідів і галогенідів; відноситься до групи лужноземельних металів; природні з'єднання — вапняк, мармур, гіпс, а також вапно, одержуване випалом вапняку; походження назви — від лат. calk — назва вапняку; металевий кальцій отриманий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують як відновлювач при одержанні металевого урану, торію, хрому, цирконію, берилію, ніобію, інших металів, для вилучення вісмуту зі свинцю й олова, як компонент антифрикційних сплавів (бабітів), кабельних і акумуляторних свинцевих сплавів, для десульфурації нафтопродуктів -
54 кисень
символ Oru\ \ кислородen\ \ oxygende\ \ Sauerstofffr\ \ \ oxygèneелемент №8 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 2 період), атомна маса 15,9994; відомі 8 ізотопів з масовими числами 13—20; типові ступені окислювання -II, -I; двоатомний газ без кольору і запаху, Tпл 55 К, Tкип 90 К, парамагнітний; під дією електричного розряду з кисню утворюється озон; малорозчинний у воді, добре поглинається деревним вугіллям і розплавленими благородними металами; утворює сполуки з усіма хімічними елементами, крім легких інертних газів, активно окислює органічні речовини; у вільному стані міститься в атмосферному повітрі (21% за об'ємом); одержують з повітря; походження назви — від грецьк. oxys — кислий і gennao — народжую — той, що народжує кислоту; відкритий 1771 року К.Шеєле (Швеція) і Д.Прістлі (Великобританія); використовують як окислювач у металургії і хімічній промисловості, у медицині, авіації, на підводних судах тощо -
55 кобальт
символ Coru\ \ кобальтen\ \ cobaltde\ \ Kobaltfr\ \ \ cobaltелемент №27 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 58,9332; існує 12 ізотопів з масовими числами 53—64, типові ступені окислювання +II, +III; сріблясто-білий з блідуваторожевим чи синюватим полиском метал, ковкий і пластичний; Tпл 1768 К; компактний кобальт на повітрі не окислюється, при 573 К починає покриватися тонкою плівкою оксиду; зустрічається в розсіяному стані у вивержених породах, у морській воді і мінеральних джерелах; відомі мінерали кобальту — кобальтин тощо; походження назви — від нім. Kobold — назва злого духа; відкритий 1735 року Г.Брандтом (Щвеція); застосовується як компонент жароміцних, коррозійностійких і магнітних сплавів, як каталізатор, у сільському господарстві — як мікродобриво, у вигляді ізотопу 60Co — як джерело γ-променів у техніці і медицині; важливий для життєдіяльності людини -
56 кремній
символ Siru\ \ кремнийen\ \ siliconde\ \ Siliziumfr\ \ \ siliciumелемент №14 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 3 період), атомна маса 28,086; відомі 10 ізотопів масовими числами 25—34; типові ступені окислювання -IV, +II, +IV; темно-сіра кристалічна речовина з металевим блиском, 1683 К; реагує з багатьма розплавленими металами, утворюючи силіциди; у природі зустрічається у вигляді SiO2 і силікатів; походження назви — від лат. silex — кремінь; російська назва від грецьк. kremnos — скеля; відкритий 1823 року И.Берцеліусом (Швеція); застосовують у металургії для розкислення, входить до складу залізних, мідних, алюминієвих та інших сплавів, є основним напівпровідниковим матеріалом і основою великої групи видів скла -
57 лантан
символ Laru\ \ лантанen\ \ lanthanumde\ \ Lanthanfr\ \ \ lanthaneелемент №57 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 138,91; відомі 24 ізотопи з масовими числами 125—148, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до групи рідкісноземельних металів, має гарну ковкість, Tпл 1194 К; при кімнатній температурі розкладає воду; легко розчиняється в розведених кислотах; у природі зустрічається у вигляді складного мінералу монациту; походження назви — від грецьк. lanthano — приховую, ховаю; відкритий 1839 року К.Мосандером (Швеція) у вигляді оксиду; застосовується як гетер, легувальна добавка до легких сплавів, як екстрагент плутонію з його рідкого сплаву з ураном -
58 літій
символ Liru\ \ литийen\ \ lithiumde\ \ Lithiumfr\ \ \ lithiumелемент №3 періодичні системи Д.І.Менделєєва (I група, II період), атомна маса 6,939; відомі 5 ізотопів з масовими числами 6—9, 11, типовий ступінь окислювання +1; сріблясто-білий, м'який, найлегший метал, належить до лужних металів; Tпл 454 К; на повітрі тьмяніє внаслідок утворення оксиду Li2O і нітриду Li3N; з водою реагує менш енергійно, ніж інші лужні метали; широко розповсюджений у природі (гірські породи, мінеральні джерела, морська вода, кам'яне вугілля тощо); походження назви — від грецьк. lithos — камінь; відкритий 1817 року І.Арфведсоном (Швеція); застосовують для легування алюмінієвих сплавів, бронзи, магнієвих сплавів, 6Li — для одержання тритію, для виготовлення регулювальних стрижнів в атомних реакторах, 7Li — як теплоносій у ядерних реакторах, як каталізатор полімеризації тощо -
59 лютецій
символ Luru\ \ лютецийen\ \ lutetiumde\ \ Lutetiumfr\ \ \ Luteciumелемент №71 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 174,97; відомі 23 ізотопи з масовими числами 151, 153—156, 162, 164—180, типовий ступінь окислювання + III; сріблястобілий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1936 К; походження назви — від лат. назви Парижа — Lutetia; відкритий 1907 року Ж.Урбэном (Франція) і К.Ауер фон Вельсбах (Австрія); застосовується як гетер -
60 магній
символ Mgru\ \ магнийen\ \ magnesiumde\ \ Magnesiumfr\ \ \ Magnésiumелемент №12 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 3 період), атомна маса 24,305; відомі 11 ізотопів з масовими числами 20—30; типовий ступінь окислювання +II, проста речовина, легкий сріблястобілий метал, тьмяніє на повітрі внаслідок окислювання; відноситься до групи лужноземельних металів; Tпл 922 К; хімічно дуже активний: на повітрі горить яскравим білим полум'ям, енергійно взаємодіє з деякими іншими елементами, у воді розчиняється з виділенням водню; у природі зустрічається у вигляді силікатних мінералів (олівін, серпентин тощо), магнезиту, доломіту, карналіту, у морській воді тощо; походження назви — від грецьк. magnesia — назва основного карбонату магнію, знайденого в XVIII столітті в Греції; відкритий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують для одержання сплавів на його основі і легування інших металів, у металотермії, в органічному синтезі, як компонент освітлювальних і запалювальних сполук у піротехніці тощо
См. также в других словарях:
Мендел — Мендел, Нэйт Нейт Мендел Nathan Mendel Мендел в 2009 году Основная информация Полное имя Нейтон Грегор Мендел Дата& … Википедия
Менделєєв — прізвище … Орфографічний словник української мови
менделізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Мендел, Нэйт — Нейт Мендел Nathan Mendel Мендел в 2009 году Основная информация Полное имя Нейтон Грегор Мендел Дата … Википедия
менделізм — у, ч. Вчення про закономірності спадковості, яке поклало початок генетиці … Український тлумачний словник
Гольберг, Ал-др Мендел. — дантист (Симфер., 1890 1900 гг.). {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
менделизм — мендел/изм/ … Морфемно-орфографический словарь
Менделеев — Мендел еев, а: период ический зак он Мендел еева, табл ица Мендел еева … Русский орфографический словарь
Менделеев, Дмитрий Иванович — МЕНДЕЛѢЕВЪ, Дмитрій Ивановичъ, проф. Спб. унив та, дир ръ палаты мѣръ и вѣсовъ, всемірно извѣстный ученый химикъ, выдающійся дѣятель по заводск. промышленности, оказавшій громадныя услуги воен. и мор. вѣдомствамъ въ вопросѣ о бездымныхъ порохахъ… … Военная энциклопедия
менделеевский — мендел еевский (от Мендел еев) … Русский орфографический словарь
менделевий — мендел евий, я … Русский орфографический словарь