медвежий

1) ведмедячий, ведмежий. [Ведмедячий барліг (Грінч. I). Ведмежий суд (Греб.)]. -жья ветчина - ведмедяча (ведмежа) шинка. -жий жир (топлёный) - ведмедячий (ведмежий) лій (р. лою). -жье солнышко - ведмеже сонечко, місяць (-ця). -жья услуга - ведмежа послуга. Оказать -жью услугу - зробити ведмежу послугу, прислужитися як ведмідь. -жья шуба - ведмеже х[ф]утро, ведмеді (-дів), (тулуп) ведмежий кожух (-ха);

2) бот. -жий виноград, -жьи ягоды (Arctostaphylos Uva ursi Spr.) - мучниця. -жьи когти (Acanthus mollis) - акант (-та и -ту). -жий корень - см. Корень 2. -жья лапа - а) (Heracleum Spondylium L.) борщівник (-ку), щербач (-чу);

6) см. Машки. -жье ухо - см. Коровяк. -жье ушко (Primula Auricula L.) - первоцвіт (-ту) (садовий), аврикуля. -жий чеснок (Allium ursinum L.) - левурда.

* * *

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

ведмежачий, ведмеденячий.

* * *

см. медвежий

1) (шкура с шерстью; мн. меха) - а) (на звере) хутро, (зап. футро), смух (-ху). [Вовк радіє, що смух його огонь, мов сонце, гріє (Греб.)]; б) (выделанный на шубу, шуба) хутро, (зап. футро), специальнее: (волчий) вовки (-ків), (кошачий) коти (-тів), котики (-ків), (куний) куниці (-ниць), куни (р. кун), (лисий) лисиці (-сиць), (медвежий) ведмеді (-дів), (овечий) линтвар (-ря), (соболий) соболі (-лів), (ягнячий) смушок (-шку), смушки (-ків). -ха - х[ф]утра (-тер), соб. х[ф]утро. [Багацько в його є добра, отласу, хутра і срібла (Греб.)]. На -ху - на х[ф]утрі. [Кунтуш зелений на сірім футрі (К. Ст.)]. Шуба на -ху - х[ф]утро. Подбивать, подбить -хом - х[ф]утрувати, вих[ф]утрувати, на х[ф]утро брати, взяти що. Подбитый -хом - х[ф]утрований;

2) (бурдюк; мн. мехи) міх (-ха), бурдюк (-ка). [Я черпаю воду в міх (Крим.). Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки (Біблія)];

3) (для поддувания) міх, мішок (-шка), духало. [Після блискучого полум'я в горні міха не видко в кутку (Грінч.). Мішок, що ним вогонь роздимати, щоб залізо розпікалося (Звин.). Стогне, як циганське духало (Яворн.)]. Кузнечный мех - ковальський міх.

* * *

1) ху́тро

2) ( бурдюк) бурдю́к, -а, міх

1) нора; специальнее: (берлога, логово и змеиная -ра) скота, скотище; (подводная в береге) нора, печера; (кротовина) кротовина. [Пташина гніздо своє має, лисиця теж нору (Самійл.). Ходім шукати заячих нір (Звин.). Гадюки збираються у свої скоти (Грінч. I). Вовче скотище (Мордовець). Раки живуть по печерах (Сл. Гр.)]. Лисья -ра - лисича нора, лисича скота (Грінч. II); срв. Лисий. Изрывать, изрыть -рами что - норити, (і)знорити, понорити що; срв.

II. Изрывать;

2) (перен.) нора, (медвежий угол) закуток (-тка), закутина, глухий кут, глухий світ, застум (-му), (закоулок) закамарок (-рка), закапелок (-лка); срв. Захолустье.

* * *

1) энтом. Gryllotalpa vulgaris L. - ведмедик, ведме[і]дка, ведмедюк (-ка), капустянка, дідик, вовчок (-чка) (Жел.), земледух (-ха) (Верхр.), земляний рак;

2) (у плотников) струг (-га); см. Струг;

3) (каток) каток (-тка); (дроги на катках) биндюги (-гів), візок (-зка); (для передвиж. камней) станок (-нка);

4) см. Домкрат;

5) (крюк) гак (-ка и -ку);

6) (у бочаров) вісний стілець (-льця);

7) см. Корень (2) медвежий.