-
1 нора
1) нора; специальнее: (берлога, логово и змеиная -ра) скота, скотище; (подводная в береге) нора, печера; (кротовина) кротовина. [Пташина гніздо своє має, лисиця теж нору (Самійл.). Ходім шукати заячих нір (Звин.). Гадюки збираються у свої скоти (Грінч. I). Вовче скотище (Мордовець). Раки живуть по печерах (Сл. Гр.)]. Лисья -ра - лисича нора, лисича скота (Грінч. II); срв. Лисий. Изрывать, изрыть -рами что - норити, (і)знорити, понорити що; срв.II. Изрывать;2) (перен.) нора, (медвежий угол) закуток (-тка), закутина, глухий кут, глухий світ, застум (-му), (закоулок) закамарок (-рка), закапелок (-лка); срв. Захолустье.* * * -
2 ранґ афінора
ранг аффино́ра -
3 слід афінора
след аффино́ра -
4 источник
1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.* * *джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка -
5 лисий
лисячий, лисичий. [Лисяча шкурка (Грінч. II). Лисичий хвіст (Н.-Лев.)]. -сий мех - лисяче, лисове хутро, лисиці, лиси. [Крийся, зятю, куницями та лисицями (Метл.)]. По -сьи - по-лисичому. -сья нора -1) (принадл. лисице) лисичина яма;2) (ход) лисича нора. -сье племя - лисове кодло.* * *тж. лис`иныйли́сячий, лиси́чий -
6 отнорок
бічна нора.* * *бічна́ нора́, відні́рок, -рка -
7 сурчина
бабако́ва (байбако́ва) нора́, нора́ бабака́ (байбака́) -
8 Мышина
1) (мясо) мишатина. [Мишатиною харчується (Куліш)];2) (шкурка) мишаче хутро, мишачі кожушки;3) (нора) мишача нора (нірка). -
9 миноранта
матем.мінора́нта -
10 минорантный
матем.мінора́нтний -
11 миноранта
матем.мінора́нта -
12 минорантный
матем.мінора́нтний -
13 вход
1) (место, реже действие) вхід, увіхід, прихід, війстя. [Стань із Тітінієм коло ввіходу! (Куліш). Нора з приходу вузенька]. У входа - з приходу, на приході, край порогу. Вход в рыболовный сак - горланка;2) (действие) - вступ, вступання. [Вступ для всіх вільний]. Вход в новый дом, на квартиру, на новую службу - вхідчини, входини. [Він справляє вхідчини]. Иметь вход к кому - мати доступ до кого, вхожати до кого.* * *вхід, род. п. вхо́ду; ( проход) хід -
14 выглаживать
-ся, выгладить, -ся1) вигладжувати, -ся, вирівнювати, -ся, утирати, -ся, утертися. [Хлопці ковзалку втирають];2) (утюгом) випрасовувати, -ся, випрасувати, -ся; (несомненный руссизм) вигладжувати, вигладити; (о норе) уплавзовувати, -ся, уплавзувати, - ся. Выглаженный -1) вигладжений, вирівняний, утертий, уплавзований, [Уплавзована нора (Мнж.)];2) випрасуваний.* * *несов.; сов. - в`ыгладитьвигла́джувати, ви́гладити; ( выравнивать) вирі́внювати, ви́рівняти и мног. повирі́внювати; ( утюгом) прасува́ти и випрасо́вувати, ви́прасувати -
15 дыра
діра (мн. діри). [Ну, й сорочка! Самі діри]. Дыра, сквозь которую протекает вода (в крыше, запруде, плотине, или проеденная мышами, червями) - проточина. Сапоги в -рах - діряві чоботи, (шутл.) чоботи з душниками, ч. з вікнами, ч. їди просять.* * *1) діра́, ді́рка; ( сквозь которую протекает вода) прото́чиназаткну́ть дыру́ — перен. заткну́ти ді́рку
2) ( захолустье) глухи́й за́куток (-тка); нора́; ( глушь) глушина -
16 забой
1) (снежный) замет (-ту). [Попід тинами та попід хатами понамітало високі замети];2) (в шахте) піч (р. печи), нора. [А там у землі подовжня шахта, а в їй і по той, і по той бік наче печери, - печі звуться. Кожен шахтяр лізе в свою піч та там і рубає вугіль (Загірня)].* * *I горн.ви́бій, -бою, забі́й, -бо́юII( убой животных) забі́й, -бо́ю -
17 логовище
Логово лігвище, кублище, лігво, кубло, леговище, (редко) тирло, барліг (-логу); срв. Берлога - см. Нора. [Знай свиня своє лігво (Номис). По кублищах своїх звір'я заляже (Куліш)]. -ще волчье - вовче лігво (тирло). [Оттут саме вовче тирло (Гуманщ.)]. -ще медвежье - ведмеже лігвище (лігво), ведмедячий барліг.* * *тж. л`оговолі́гвище, лі́гво, кубло́, ку́блище, ти́рло; ( берлога) барлі́г, -лога́ и -ло́га -
18 миноранта
мат.мінора́нта -
19 минорат
юр. мінорат (-ту).* * *юр.мінора́т, -у -
20 норка
1) (ум. от Нора) нірка. [(Лиса) бралася нищечком у нірку до байрака (Біл.-Нос.)];2) зоол. Lutreola lutreola L. - норка, нурка, нуриця, нурець (-рця).* * *I уменьш.ні́ркаII зоол.но́рка
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НОРА — жен. норь вор. (нырять) нозьма дон. язвина ·стар. ямина печуркой, подходом, трубой, особ. вырытая животным; | рана подкожная, язва; нора и рана, перестановка букв? Норка жука. Лисья нора. Это не землянка, не жилье, это какая то душная нора. Мы… … Толковый словарь Даля
нора — диал. норь, воронежск., нор яма в воде, омут , сиб. (Даль), укр. нора, др. русск. нора, чеш. nоrа, слвц. nоrit᾽(sа) погружаться, нырять , польск. nоrа, nurа нора ; с др. вокализмом: русск. цслав. вънрѣти, въньрѫ παρεισδύεσθαι, словен. pondreti,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
НОРА — НОРА, норы, вин. нору, мн. норы, жен. Углубление под землей с ходом наружу, вырытое животным и служащее ему жилищем. Лисья нора. Нора барсука. || перен. Маленькое темное помещение, тесное жилье (разг.). «В ваши каторжные норы доходит мой… … Толковый словарь Ушакова
нора — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? норы, чему? норе, (вижу) что? нору, чем? норой, о чём? о норе; мн. что? норы, (нет) чего? нор, чему? норам, (вижу) что? норы, чем? норами, о чём? о норах 1. Нора это углубление, которое зверь… … Толковый словарь Дмитриева
нора — См … Словарь синонимов
НОРА — НОРА, ы, вин. у, мн. норы, нор, норам, жен. 1. Жилище животного углубление под землёй с ходом (ходами) наружу. Лисья, барсучья н. 2. перен. Тёмное, неблагоустроенное жилище. Живёт в какой то норе. Уйти в свою нору (также перен.: начать жить в… … Толковый словарь Ожегова
НОРА — (норв. Nora) героиня пьесы Х.Ибсена «Кукольный дом» (1879), молодая женщина, жена адвоката Торвальда Хельмера, мать троих детей. Завязка драмы происходит как бы в двух временных планах, в которых Н. живет. С одной стороны, она всегда помнит о… … Литературные герои
НОРА — «НОРА», СССР, ГЛАВНАЯ РЕДАКЦИЯ ЛИТЕРАТУРНО ДРАМАТИЧЕСКИХ ПРОГРАММ ЦТ, 1980, цв., 151 мин. Телеспектакль. По мотивам пьесы Генрика Ибсена «Кукольный дом» («Нора»). В ролях: Лариса Малеванная (см. МАЛЕВАННАЯ Лариса Ивановна), Анатолий Ромашин (см.… … Энциклопедия кино
нора́ — нора, ы, у; мн.норы, нор, норам … Русское словесное ударение
Нора — ж. 1. Углубление под землей с одним или несколькими ходами наружу, вырытое животным и служащее ему жилищем. отт. разг. Естественное или искусственное углубление в земле. 2. перен. разг. Маленькое, тёмное помещение, тесное жилище. Толковый словарь … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нора — нора, норы, норы, нор, норе, норам, нору, норы, норой, норою, норами, норе, норах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
