Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мак+и

  • 21 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 22 Макиавеллически

    по-макіявелівському, макіявелістично.

    Русско-украинский словарь > Макиавеллически

  • 23 глава

    голова, глава, а теснее -
    1) господар (р. -ря), хазяїн;
    2) см. Главарь;
    3) (на церкви) верх, (купол) баня, (макушка) маківка;
    4) (в книге) розділ, (торж.) голова. [Том перший, розділ третій]. Во главе - на чолі. [На чолі війська]. Быть во главе - вести перед, стояти на чолі.
    * * *
    I
    1) ( голова) голова́; глава́
    2) ( главное лицо) голова́, глава́; ( предводитель) проводи́р, -я; ( хозяин) госпо́дар, -я, хазя́їн

    \глава прави́тельства — голова́ (глава́) у́ряду

    3) ( купол церкви) ба́ня, верх, -у
    4) (вершина горы, дерева) верши́на, верх, верхі́в'я, верхови́на, шпиль, -ля

    во главе́ с кем — на чолі́ з ким

    быть (идти́, стоя́ть) во главе́ кого́-чего́ — бу́ти (іти́, стоя́ти) на чолі́ кого́-чого́

    ста́вить (класть) что во главу́ угла́ — кла́сти (ста́вити) що в осно́ву (в осно́ву осно́в), бра́ти що за осно́ву

    II
    (раздел книги, статьи) ро́зділ, -у, глава

    Русско-украинский словарь > глава

  • 24 головка

    -вочка
    1) см. Голова;
    2) (у растений) голі[о]вка. [Головка капусти]. Маковая головка - маківка;
    3) (оконечность различных предметов, напр., гвоздя) головка, шапка, шапочка; (только шарообразная) булава, галка, бурулька;
    4) головки (в сапогах) - пришви, передки. Петушьи головки, бот. (Lamium purpureum) - красна кропива, шандра.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. голі́вка, голо́вка
    2) (утолщённая оконечность чего-л.) голо́вка, голі́вка; ( мака) ма́ківка, уменьш.-ласк. ма́ківочка; ( капусты) кача́н, -а; ( лука) цибули́на
    3) ( группа вожаков) голо́вка; верхі́вка
    4) мн. спец. при́шви, род. п. при́шов и пришв, передки́, -кі́в, голо́вки, -вок

    Русско-украинский словарь > головка

  • 25 деревянный

    дерев'яний, деревляний, деревний. Д-ые части в плуге - деревінь (р. -віни). Д-ые изделия - дерев'яні (деревні) вироби, (собир.) деревня (ж. р.). [Колеса, вила. й инша деревня]. Д-ое масло - олива. Д-ая башка (брань) - дурна (бараняча) голова, дурна макітра, дубоголовий бовдур.
    * * *
    дерев'я́ний

    Русско-украинский словарь > деревянный

  • 26 дотирать

    дотереть дотирати, дотерти; (мак, миндаль и т. п.) доминати, дом'яти.
    * * *
    несов.; сов. - дотер`еть
    дотира́ти, доте́рти

    Русско-украинский словарь > дотирать

  • 27 дребезжать

    задребезжать д(е)ренчати, зад(е)ренчати, дзеленькотіти, задзеленькотіти, торкотіти, хряп(о)тіти. [Аж шибки в вікнах задеренчали. Розбитий горщик завсіди деренькоче (деренькотить). Вікна, мов живі, задзеленькотіли. Вищербила макітру - тепер хряптить. Візок торкотить].
    * * *
    деренча́ти; усилит. деренькота́ти, деренькоті́ти, деркоті́ти; диал. ди́ркати и дирча́ти

    Русско-украинский словарь > дребезжать

  • 28 дремота

    дрімота, (дрёмушки) дрімки, дрімниці, дрімливиці, (гал.) дрімак. [Ой ходить сон, коло вікон, а дрімота коло плота. Соньки-дрімки - в головоньки, дрімниці - в очиці]. Наводящий дремоту - дрімлящий. Дала йому хліба дрімлящого (Казка)]. Расположенный к дремоте - дрімлючий. Об'ятый дремотой - см. Дремлющий. Предаться дремоте - роздріматися. Потерять, утратить из-за дремоты - продрімати щось. Дремота одолевает - сон бере, (шутл.) сліпці сватають, соньки-дрімки беруть.
    * * *
    дрімо́та; дрі́мки, -ків; фольк. дрімли́виці, -виць

    \дремота одолева́ет кого́ — спа́ти хо́четься кому́, сон наляга́є на кого́, сон бере́ (змага́є) кого; сліпці́ сва́тають кого́

    Русско-украинский словарь > дремота

  • 29 дымный

    1) димний, курний, димливий, димуватий [Димливий ліхтар. Димувата кузня], (с копотью) чадний;
    2) (серо-синев. цвета) димний. [Мак червоний, перістий і димний].
    * * *
    ди́мний, курни́й

    \дымный по́рох — ди́мний по́рох

    Русско-украинский словарь > дымный

  • 30 дымчатый

    похожий цветом на дым) димчастий, димний. [Білодимчасті хмари (М. Вовч.). Мак червоний, перістий і димний]. Дымчатый кварц - димовик.
    * * *
    димча́стий, ди́мчатий, серпа́нковий и серпанко́вий

    Русско-украинский словарь > дымчатый

  • 31 запылать

    1) запалати, (сильно и с шумом) запалахкотіти (-кочу, -котиш) и -котати (-кочу, -кочеш). [Земля затрясеться, небо запалає (Шевч.). Огонь знов запалахкотів (Н.-Лев.). Сухих дров поклав, то як запалахкотіло в грубі (Рудан.)];
    2) (стать огненным, огнеподобным) запалати, заполоменіти, заогнитися, зажаріти. [Небо запалало. Земля під нею запалала, сонечко як мак почервоніло (Квітка). Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Васильч.). Очі заогнилися ненавищами (Васильч.)];
    3) (возгореться: о войне, борьбе, битве и т. п.) запалати, (вспыхнуть) спалахнути; (раскраснеться) зашарі[и]тися, зачервонітися, запашіти, зажеврітися (см. Зардеть, -ся, Раскраснеться). Снова -лала свирепая битва - знову лютий бій запалав. Щёки у нее -лали - лиця у неї или їй зашаріли(ся), запашіли. Он весь -лал - він увесь зашарівся. -лать страстью, негодованием, гневом, ненавистью - запалати, запалитися жагою (пристрастю), обуренням, гнівом, (з)ненавистю (ненавищами). [І почувши се, усі в синагозі запалали гнівом (Єв.)].
    * * *
    1) запала́ти, усилит. запалахкоті́ти, запалахкота́ти; ( распылаться) розпала́тися
    2) (перен.: сделаться ярко-красным) запала́ти; ( от прилива крови) запаші́ти, зашарі́ти

    Русско-украинский словарь > запылать

  • 32 изрубать

    и Изрублять изрубить (в куски) рубати, порубати, зрубати, сікти, посікти, тяти, потяти кого, що, (всех) вирублювати, повирублювати, вирубати, порубати, висікати, висікти, витяти, витнути, вистинати усіх. [Не встиг козак Нечай на коника сісти, зачав ляшків-панків на капусту сікти (Пісня). Він їй очіпка зіб'є, а вона йому свиту порубає (Херсонщ.). Витнув- би піввійська (Стар.-Черн.). Зрубав ляха (Дума) ]. -бить мелко - порубати, посікти дрібно. - бить совершенно - порубати на мак, посікти на молот. -бить солому, капусту - посікти солому, капусту. -бить мясо, дерево (цельные предм.) - порубати, порізати м'ясо, дерево. Изрубленный - порубаний, посічений, потятий, (о мн.) вирубаний, висічений, повистинаний. -ться - рубатися, порубатися, бути порубаним, посіченим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - изруб`ить
    1) -( рубить на части) руба́ти, поруба́ти; ( сечь) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́
    2) ( убивать) руба́ти, поруба́ти, виру́бувати, ви́рубати; ( засекать) сікти́, посікти́, сов. ви́сікти, -січу, -січеш, потя́ти, -тну́, -тне́ш

    Русско-украинский словарь > изрубать

  • 33 икра

    1) (рыбьи яички) і[и]кра, (зап.) ікриця, (преимущ. раковая) кашка. Зернистая икра - зерни[я]ста ікра. Паюсная, солёная икра - кав'яр (-ру). [Купи лишень їй кав'яру солоного (Квітка). (Везе Марко) червоного вина з Цариграду відер троє у барилі, і кав'яру з Дону (Шевч.)]. Икра из белой рыбы - г[ґ]алаг[ґ]ан (-ну). Жабья икра - клек (-ку), (диал.) жабуриння, (зап.) жабини (-бин). Рачья икра - кашка, пшеничка. Метать икру - нереститися, викидати ікру, (икриться) тертися. [До Великодня забороняють ловити рибу, бо вона тоді нереститься (Київщ.)]. Метание икры - нерест (-ту);
    2) анат. Sura - литка, (поджилка) жижка; мн. икры - литки (-ток), жижки (-жок); (диал. у Лемков) листка, листа. [Поколола терном та будяками пальці й литки (Н.-Лев.)];
    3) икра (льдина) - крига, крижина;
    4) (насм.: тушь у цензоров) чорномазь (-зи), мак (-ку).
    * * *
    I
    1) зоол. ікра́, диал. і́криця; (преим. раковая) ка́шка
    2) кул. ікра; ( красной рыбы) кав'яр, -у
    II см. икры

    Русско-украинский словарь > икра

  • 34 клевать

    Клюнуть клювати, клюнути, дзю[ьо]бати, дзю[ьо]бнути, (сильно) дзю[ьо]бонути. [На маківці сиділа, дрібен мачок дзюбала (Пісня). Клюють очі козацькії, а трупу не хочуть (Шевч.)]; (о рыбе) клювати, клюнути, (брать приманку) заїдати, заїсти червяка, (ловиться) братися, йнятися (несов.) [Сьогодні риба не йметься (Полт.). Клює - а не береться (Київщ.). Риба клювала (Коцюб.) Ще не клювало (безлич.). Коли поплавець дрижить, це риба заїдає червака (Звин.)]. -вать носом (сидя дремать) - куняти, клювати носом, окуні ловити. [Хто слухає, а хто окунів ловить (Квітка)]. Клюнуть носом - (шутливо) окуня впіймати. Денег куры не клюют - грошей без ліку; грошви не впрогорт. Клёванный - кльований, дзю[ьо ]баний. -ться - клюватися, клюнутися, дзю[ьо]батися, дзю[ьо]бнутися; срвн. Ловиться.
    * * *
    несов.; сов. - кл`юнуть
    клюва́ти, клю́нути; клю́кати, клю́кнути; ( о птицах) дзьо́бати и дзьоба́ти, дзьо́бнути, дзю́бати и дзюбати, дзю́бнути

    клева́ть но́сом — перен. куня́ти, клюва́ти но́сом, окуні́в лови́ти

    Русско-украинский словарь > клевать

  • 35 котёл

    (всякий) казан (-на), (зап.) котел (р. кітла), (медный) мідень (-дня), (чугунный) баняк, чавун (-на), (железн.) залізняк (-ка). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.)]. -тёл высокого, низкого давления - казан високого, низького тиснення. -тёл с обратным пламенем - казан з оберненим полум'ям. -тёл с жаровыми трубами - жарничний паровик. -тёл паровой - паровик. -тёл вертикальный - сторчовий казан. Трубчатый -тёл с огневой коробкой - цівний казан з полум'яницею. Голова с пивной -тёл - голова як макітра. -тлом кипит - як у казані клекоче. Как в -тле кипеть (о нравствен. мучениях) - мов у казані кипіти (Єфр.). Горшок -тлу не товарищ - кінь волові не рівня; казан глекові не до пари. Горшок -тлу смеётся, а оба черны - дорікав горнець котлові, що чорний, аж і сам сажний (Приказка).
    * * *
    каза́н, -а, коте́л, -тла́

    а́томный \котёл — физ. а́томний каза́н (коте́л)

    Русско-украинский словарь > котёл

  • 36 котелок

    1) казанок (-нка), котелець (-льця), котелок (-лка), банячок (-чка), чавунчик, чавунець (-нця); см. Котёл. [Поставили триноги, повісили казанок (Н.-Лев.). Докопавсь до грошей, да й витяг як сили мога котелок хороший (ЗОЮР)]. -лок солдатский - казанок, бак (-ка), бачок (-чка). [Бери ложку, бери бак, а не хочеш буде й так (Солд. пісня)];
    2) (шляпа) (рус.) котелок (-лка), (гал.) габік (-ка), (с франц.) мелон (-на), казанок (-нка) (Виннич.).
    * * *
    1) казано́к, -нка́, каза́нчик, котеле́ць, -льця́, котело́к, -лка́

    \котелок ва́рит — перен. макі́тра ва́рить

    2) ( мужская шляпа) котело́к; диал. казано́к

    Русско-украинский словарь > котелок

  • 37 краснеться

    червоніти. [Довго-довго кров степами текла, червоніла (Шевч.). Здалека жовтіли соняшники, червонів мак (Харківщ.)].
    * * *
    червоні́тися, червоні́ти; (рдеть, покрываться румянцем) шарі́тися, шарі́ти

    Русско-украинский словарь > краснеться

  • 38 кувшинка

    бот. Nymphaea L. латаття. Белая -ка, N. alba L. - біле латаття, водяна лілія, водяний мак (-ку), глечики, збаночки (-ків).
    * * *
    бот.
    лата́ття

    Русско-украинский словарь > кувшинка

  • 39 купол

    баня, ум. банька; (маковка) маківка. [Стара дубова церква з п'ятьма банями (Н.- Лев.). А на нашій церковці що за банька хороша (Сл. Гр.)]. Небесный -пол - небесна баня, небесне шатро. [Блакитна баня спускається все нижче (Коцюб.). Під синім зоряним шатром неба було тихо та тепло (Коцюб.)]. Гранный -пол - гранчаста баня. Сферический -пол - сферична баня.
    * * *
    ба́ня, ма́ківка; ( о небе) шатро́, склепі́ння; купол

    Русско-украинский словарь > купол

  • 40 лакомство

    1) см. Лакомление 2;
    2) (реже) ласощ (-щи) и (обычно) ласощі (-щів и -щей), лакомина и (пров.) ла[и]гомина, присмачка, смакота, ум. лакоминка, ла[и]гоминка, присмачка. [Як почне жінка вередувати, забажаючи усякої ласощи (Квітка). Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін (Номис). Мати дає дітям лакоминки (р. п.ед.) (Звин.). Не їсти беруться, а курить,- смакота яка! (Борзенщ.)]. -ства - ласощі, лакомини (-мин) и (пров.) ла[и]гомини, ум. лакоминки (-нок), (сладости) солодощі (-щів) (вкусные вещи) смакощі (- щів), присмаки (-мак). [Насіння, оріхи та инші сільські ласощі (Єфр.). Там лакомини різні їли (Котл.)]. Истратить на -ства что - потратити на ласощі, проласувати що.
    * * *
    ла́сощі, -щів; лагоми́на, уменьш. лагоми́нка

    ла́комства — мн. ла́сощі

    Русско-украинский словарь > лакомство

Страницы

См. также в других словарях:

  • мак — мак, а …   Русский орфографический словарь

  • мак — мак/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Мак — Papaver somniferum L …   Википедия

  • МАК — Международная авиакомпания Китая авиа, КНР, организация Источник: http://www.logistic.ru/news/2004/8/9/20/35822.html МАК Московская автомобильная компания авто, Москва, организация Источник: http://www.mn.ru/issue.php?2003 39 23 МАК международн …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • МАК — муж. растенье, цвет и семя Papaver, дающее съедомый мак, семя, а на Востоке опий, сонное зелье (молоко из надрезов маковки). Различают дикий мак, самосейку, P. rhoeas, и мак бегун, P. somniferum. Глухой мак, порода с глухими головками, где семя… …   Толковый словарь Даля

  • мак — а ( у); м. 1. Травянистое растение сем. маковых с крупными цветками (часто красного цвета), содержащее млечный сок и дающее плод в виде коробочки с мелкими семенами. Сеять м. М. зацвёл. Полевой м. Покраснел, как м. 2. собир. Семена этого растения …   Энциклопедический словарь

  • МАК — (Papaver), род растений сем. маковых. Многолетние или однолетние травы с млечным соком. Листья б. ч. пе ристорассечённые или перистораздель ные. Цветки крупные, б. ч. красные, белые или жёлтые, одиночные, на длинных цветоносах; опыляются… …   Биологический энциклопедический словарь

  • МАК — а ( у); м. 1. Травянистое растение сем. маковых с крупными цветками (часто красного цвета), содержащее млечный сок и дающее плод в виде коробочки с мелкими семенами. Сеять м. М. зацвёл. Полевой м. Покраснел, как м. 2. собир. Семена этого растения …   Энциклопедический словарь

  • МАК — МАК, мака, муж. 1. Травянистое растение с длинным стеблем и крупными яркими, чаще красными цветами, дающее плод в виде коробочки, наполненной мелкими семенами. На клумбах пестрели пионы и маки. Пунцовый мак. Красный, как мак. 2. только ед. Семена …   Толковый словарь Ушакова

  • мак — (семена)      Используется в кондитерском производстве.       Способ применения несложен, но требует навыка. Сначала мак промывают теплой водой, затем дважды ошпаривают крутым кипятком: первый раз мгновенно сливают воду, второй раз держат около… …   Кулинарный словарь

  • Мак.ру — Обложка журнала № 5(05) 2007 Специализация: компьютерный журнал Периодичность выхода: раз в два месяца Язык: русский Адрес редакции: 125284, г. Москва, ул. Беговая, 13 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»