-
1 магістер
-а1) ( дореволюционная учёная степень) маги́стр2) ( глава духовно-рыцарского ордена) ист. маги́стр -
2 magisterium
[магістеріум] 1. m 2. n -
3 магистр
магістер (-тра).* * *1) научн. магі́стр2) ист. магі́стр -
4 magister
[магістер]m -
5 мастер
1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);6) (титул у англичан) мастер (-ра);7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).* * *1) ма́йстер, -тра2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а -
6 spell
I1. n1) заклинання; замовляння2) чари, чарівність; чарівна сила3) строк; час, проведений за певним заняттямa spell of service — строк (час) служби
4) проміжок часу, періодat a spell — підряд, відразу; без перерви
5) приступ (хвороби тощо)6) амер., розм. період істерії (похмурого настрою, дразливості)7) змінаto give smb. a spell — змінити когось
8) розм. тріска; скіпка, скалка9) перекладка, поперечка2. v1) зачаровувати, заворожувати; заговорювати2) наділяти магічними (чарівними) властивостями3) зміняти (когось)4) змінюватися, працювати по черзі5) дати відпочинок (передишку)6) передихнути, відпочити7) говорити, розмовляти8) розповідати; вимовлятиIIv (past і p.p. spelt, spelled)we do not pronounce as we spell — ми вимовляємо не так, як пишемо
2) складати (слова з літер)what do these letters spell? — як читається слово, складене з цих літер?; яке слово утворюють ці літери?
3) розбирати, розшифровувати, тлумачити4) розглядати, вивчати5) означати, призводити до; обіцяти6) просити; висловлювати бажання натякомspell out — читати по літерах (з труднощами); диктувати по літерах; розшифровувати, розбирати; пояснювати точно (докладно)
he spelled out what he meant — він пояснив, що він мав на увазі
spell it out for me — скажіть чіткіше; я вас не зовсім зрозумів
to spell backward — читати (писати) у зворотному порядку (навпаки); перекручувати зміст, тлумачити неправильно
* * *I [spel] n1) заклинання, замовляння2) чари, чарівність; чарівна силаII [spel] v1) зачаровувати; замовлятиIII [spel] n1) термін, час2) проміжок часу, період4) зміна; cпeц. змінник, напарник5) aвcтpaл. відпочинок, перепочинокIV [spel] v1) змінити ( кого-небудь у роботі); перемінятися, працювати по черзі2) дати відпочинок, перепочинок; перепочити, відпочитиV [spel] v(spelled [-d], spek)1) вимовляти або писати ( слово) по буквах ( spell out); складати ( слово з букв)2) читати по складах, з трудом розбирати написане ( spell out)3) розбирати, розшифровувати, тлумачити ( spell out)4) означати, спричиняти5) просити, виражати бажання натяком -
7 тылсымчы
сущ.1) волше́бник, магтылсымчы карт — стари́к-волше́бник
2) перен. ма́стер сло́жного де́ла, сверхма́стерполимер тылсымчылары — мастера́ полиме́ра
-
8 ezermester
* * *формы: ezermestere, ezermesterek, ezermestertма́стер м на все ру́ки* * *мастер на все руки; nép. умелец; gúny. всех дел мастер; tréf. маг и волшебник;a nép. az ilyen embereket \ezermestereknek nevezi — в народе таких людей зобут умельцамиvalóságos \ezermester — швец, и жнец, и на дуде игрец;
-
9 spell
I [spel] n1) заклинання, замовляння2) чари, чарівність; чарівна силаII [spel] v1) зачаровувати; замовлятиIII [spel] n1) термін, час2) проміжок часу, період4) зміна; cпeц. змінник, напарник5) aвcтpaл. відпочинок, перепочинокIV [spel] v1) змінити ( кого-небудь у роботі); перемінятися, працювати по черзі2) дати відпочинок, перепочинок; перепочити, відпочитиV [spel] v(spelled [-d], spek)1) вимовляти або писати ( слово) по буквах ( spell out); складати ( слово з букв)2) читати по складах, з трудом розбирати написане ( spell out)3) розбирати, розшифровувати, тлумачити ( spell out)4) означати, спричиняти5) просити, виражати бажання натяком -
10 гностицизм
ГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. γνωστικόζ - пізнавальний, той, хто пізнає) - термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II - IV ст.), які широко застосовували філософські розмисли у поєднанні з містичним пізнанням містерій віри. Частково має ще дохристиянське походження. Набував різноманітних еклектичних форм, які об'єднували багато елементів магії, містичних традицій, перських вчень дуалістичного характеру, єврейської теології та елліністичної філософії. З елементами християнської доктрини гностики найчастіше поєднували платонізм та піфагореїзм, особливо часто посилаючись на біблійне вчення про творіння та діалог "Тимей" Платона. Гностичну традицію поділяють на східний (сирійський) та західний (Александрійський) Г. До представників східного Г. відносять Сатурніла, Василіда, його сина Ісидора, Вардесана та Маркіона. До західного крила Г. належать Карпократ, його син Епіфан та Валентин (пом. бл. 160 р.), який мав найбільшу кількість послідовників. Загальним уявленням для різних представників Г. є дуалізм між Богом, який виступає духовним началом, ототожнюється зі світлом і є джерелом всякого блага, з одного боку, та матеріальним світом, який асоціюється передусім зі злом та темрявою, з іншого. Гностики визнають ці два начала рівносильними і вказують, що між ними в космічному масштабі точиться боротьба. Стосовно Божественного світу вживається термін "плерома" (від грецьк. досконалість, повнота). Саме плерома, згідно з Валентином, є засадою буття, позбавленою будьякого оформлення та поділу. Як Божественна повнота вона існує споконвіку і тому не має початку, але породжує все інше. Гностики визнають існування сутностей-посередників (ангелів, еонів), які породжуються з плероми і є носіями Божественної природи, одночасно виступаючи як абстрактні творчі сили і міфічні істоти. Процес породження еонів гностики іноді називають еманацією. Матеріальний світ, на думку гностиків, створював не добрий Бог, а злий, якого вони називають Деміургом (іноді ототожнюється з давньоєвр. Богом-творцем Ягве) і якого вони визнають проміжною, третьою ланкою між Богом та світом (трихотомія). Деміург також виступає найнижчим еоном, який у певний момент з'єднався з матерією і дав таким чином початок різноманітним часткам духу (душам), які складають світ. Різноманітні живі істоти світу (включно з людьми) є результатом занурення еонів у матерію. Подібне поєднання не є для духовних сил природним. Людське становище у цьому світі нагадує ув'язнення душі (в рамках тіла). Духовне начало людини прагне звільнитися від матерії і возз'єднатися з Богом у плеромі. Проте самостійно люди цього зробити не можуть. Тому для їхнього порятунку прийшов останній еон, духовний Спаситель (Христос, який іноді ототожнюється з Першою Людиною), щоб запропонувати їм гнозис - вчення про їхню справжню духовну природу і про шляхи повернення душ людей до Бога. У відповідності з ученням про гнозис, все людство поділяється на три головні групи - тілесних (соматиків), душевних (психіків) та духовних (пневматиків) людей. Перші з них є язичниками, які прив'язані до негідних пристрастей, не здатні від них звільнитися і тому приречені на загибель. Душевні люди - це передусім більшість християн і юдеїв, які вже вийшли на шлях покаяння і спасіння. Проте справжнього спасіння заслуговують лише представники останньої групи, власне гностики, які здатні безпосередньо пізнавати Бога і наближатися до нього за допомогою гнозису. Внутрішній організації гностичних сект був притаманний аскетизм і відносно високий статус жінок, передовсім внаслідок культу Божественної Мудрості. Ставленню гностиків до Христа властивий докетизм - вчення про примарність фізичного приходу Спасителя і заперечення його людської природи. Прихід Христа як останнього еона позначує остаточний розрив духовного начала з матеріальним. Для аргументації Г. характерним є широке використання алегоричного методу інтерпретації священних текстів. З одного боку, Г. загрожував тій доктрині, яка пізніше отримала назву православного (ортодоксального) християнства, а з іншого - він спонукав її точніше визначитися стосовно вчення про церковне передання та одкровення. Г. вплинув на багатьох ранньохристиянських авторів, зокрема, на Елемента Александрійського та Оригена. Г., як релігійно-філософському вченню, властивий відхід від теоретичного опрацювання проблем логіки і метафізики і зосередження уваги на практичній етиці, а, отже, й людині. Останню, порівняно з грецьк. філософією, вони розглядають певною мірою спрощено, оскільки підходять до неї поза суспільно-політичними реаліями, національними й культурними особливостями народів.В. Катусенко -
11 Ямвліх
Ямвліх (245/80 - бл. 330) - пізньоантичний філософ, неоплатонік і неопіфагорієць. Учень Порфирія. Засновник і головний представник "сирійської школи" неоплатонізму, до якої.належав також імператор Юліан Відступник. Для творчості Я. характерна реміфологізація філософії, здійснення її симбіозу з релігійно-магічним, теургічним досвідом (передусім близькосхідних вірувань та релігійних практик). Деталізує неоплатонічну космологію (два Єдиних - "несказанний початок усього" та "благе суще"; подвоєння і поділ на тріади Розуму та Душі). Кожна з виокремлених космогонічних сутностей персоніфікується і постає як окремий бог (позасвітові боги), їх продовжує сонм із десятків внутрішньосвітових богів, що поділяються на кілька категорій. Теургія (священнодійство, контакт з божественними силами) отримує перевагу перед суто інтелектуальним досвідом мислення. Я. розробляє метод коментаря платонівських діалогів, в основі якого - встановлення головної мети діалогу, з котрою узгоджується подальше тлумачення. Виділяє також різні типи тлумачення (фізичний, етичний, математичний, метафізичний), кожний з яких розкриває свій смисловий шар твору. Ямвліхів метод коментаря і тлумачення стане головним інструментом подальшої роботи неоплатонічної думки.[br]Осн. тв.: "Звід піфагорійських вчень", "Про богів", "Халдейська теологія", "Платонова теологія", "Про символи", "Про єгипетські містерії".
См. также в других словарях:
магістер — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
магістеріум — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
магістер — див. магістр … Український тлумачний словник
магістерський — I маг істерський а, е, іст. Прикм. до магістр, магістер 1); належний магістрові. Магістерський титул. II магіст ерський а, е. Стос. до магістра (у 2, 3 знач.) … Український тлумачний словник
магістр — рідше магі/стер, тра, ч. 1) У Стародавньому Римі – титул деяких службовців. 2) У Візантії – високий придворний титул. 3) У середні віки – голова духовного або рицарського ордену. 4) У Західній Європі за середньовіччя – викладач гуманітарних наук … Український тлумачний словник
Хаджибей — Ладыженский Г. А., 1899 год. Хаджибей. Масло на холсте. Картина выставлена в экспозиции Одесского художественного музея Хаджибей (тур … Википедия
Мастер и Маргарита — У этого термина существуют и другие значения, см. Мастер и Маргарита (значения). Мастер и Маргарита … Википедия
Зачарованные — Charmed … Википедия
Мастер и Маргарита (роман) — Это статья о романе. О фильмах, снятых по нему, см. Мастер и Маргарита (значения) Мастер и Маргарита Обложка современного издания (издательство «Эксмо») Жанр: роман Автор: Михаил Булгаков Язык оригинала … Википедия
МиМ — Это статья о романе. О фильмах, снятых по нему, см. Мастер и Маргарита (значения) Мастер и Маргарита Обложка современного издания (издательство «Эксмо») Жанр: роман Автор: Михаил Булгаков Язык оригинала … Википедия
Diablo II — У этого термина существуют и другие значения, см. Diablo. Diablo II Обложка диска «Diablo II» Разработчик Blizzard North … Википедия