-
1 опёнок
и Опёнка опеньок, підпеньок (-нька).* * *опе́ньок, -нька; диал. підпе́ньок, -нька, підпе́нька -
2 горсть
горстка, -точка1) жменя, ум. жмінька, жмінечка, увел. жменище. [Взяти щось у жменю. Жменя пшениці, піску, конопель, квіток]. Горсть льна, конопли - горстка льону, конопель (горстка = 4 - 5 жмінь); умен. горсточка. Г-и двух рук вместе - пригорщ (р. -щи), пригоршня;2) (малость) жменя, жмінька. [Нас жменя, а їх військо ціле. Хоч-би жмінька щастя (Чупр.)].* * *1) жме́ня2) (перен.: незначительное количество) жме́ня, кри́хта; ( кучка) ку́пка -
3 один
I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.* * *числ.1) оди́н\один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному
\один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н
2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н3) в знач. сущ. оди́н4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь -
4 горсточка
уменьш.-ласк.1) жме́нька, го́рсточка2) жме́нька, кри́хітка; ку́почка -
5 клюка
костур (-ра), (ув. костуряка, ум. костурець (-рця), соб. костуряччя), карлючка, ковінька, клюка, (заострённая) ключка, ум. ключечка, (в очепе) ключ (-ча). [Спираючись на костур, тюпає бабуся (Васильч.). Позабирали сліпці костуряччя та й подалися (Яворн.)]. Сохнуло -кой - скандзюбило кого.* * *ко́стур, кові́нька, клю́чка, клю́ка, увел. костуря́ка; карлю́чка -
6 кстати
нрч. до речи, (к делу) до діла, в діло, (к месту, влад) до ладу, влад, (к слову) до слова; (впору) саме вчас, (пров. всамчас), впору, вчас; (на руку) наруч, на руу. [Це лиш фрази, які до речи на своїм місці (Єфр.). Народові подобається «Кайдашева сім'я», до речи - писана прегарною мовою (Грінч.). А до речи: в голові вашій щось непевне одбувається (Крим.). Отся річ до діла (Квітка). Помажу комин - не біло, помию ложки - не в діло (Харк. Сб.). До ладу, як ложечка на меду (Номис). Що-б він не зробив, то все гаразд, все до ладу (Мирний). Дурень багатий, то й слово його влад (Номис). До слова: ти бачиш, як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови? (Кониськ.). Всамчас приходиш (Куліш). А йому се й наруч (Сл. Гр.)]. Это весьма -ти - це дуже до речи, це саме до діла. -ти, не можете ли вы мне сказать? - до речи (до слова): може, ви могли-б сказати мені? Говорить -ти - говорити (казати) до речи (до ладу). Это сказано -ти - це сказано до речи (до ладу, до діла). Вы пришли -ти - ви прийшли саме вчас, саме впору. Прийтись -ти - прийтися до речи (до ладу), здатися. [Ваше слово дуже до речи прийшлося (Київщ.). На сей раз приказка здалась (Глібой)]. Случиться -ти (о ком-либо) - нагодитися. [Саме як на те й він нагодився (Звин.)]. Это ему как раз -ти - це йому саме до речи, це йому дуже на руку, (фамил.) це йому (як- раз) на руку ковінька, (приличествует) це йому дуже (саме) впадає. [Марусі на руку ковінька - мерщій з хати (Квітка). Нікому так не впадає (пасічником бути), як йому (Глібов)]. Не -ти - не до речи, не до діла, не до ладу; см. Некстати.* * *1) нареч. до ре́чі; до шми́ги; ( к месту) до ді́ла, до ладу́; ( вовремя) упо́ру, вча́сно, са́ме вчас2) в знач. вводн. сл. до ре́чі -
7 кузовок
козубець (-бця), козубка, козубенька. [Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки (Котл.)].* * *1) уменьш. козубе́нька, козубе́ць, -бця́; диал. козу́бка2) ихт. козубе́нька -
8 лада
1) (м. р.) ладо (-да), любко (-ка), любонько, любчик (-ка), любусь (-ся), любий, милий, ласк. любенький, любесенький, миленький, милесенький (-ого). [Загинув ладо, - я загину! (Шевч.)];2) (о женщине) ладо (-да, ср. р.) любка, любонька, любця, любуня, люба (-бої), мила (-лої), ласк. любенька, любесенька, миленька, милесенька (-кої). [Царівно, ладо моє, мостіте мости (Чуб. III)].* * *м., ж. фольк.ла́до м., с., любко́ (м.), лю́бка (ж.), лю́бий, -ого (м.), лю́ба, -ої (ж.), лю́бчик (м.), лю́бонька (ж.), лю́бця (ж.), ми́лий (м.), ми́ла (ж.), ласк. любе́нький (м.), любе́нька (ж.), любе́сенький (м.), любе́сенька (ж.), миле́нький (м.), миле́нька (ж.), миле́сенький (м.), миле́сенька (ж.) -
9 ларчик
см. Ларец. А -чик просто открывался - а шкода було й мозок тим сушити; а річ була простісінька.* * *скри́нька, шкату́лка, шкату́ла, уменьш. скри́ньочка, скри́нечка; скриньчи́на; шкату́ла -
10 линёк
зоол.I. (рыбка) линок (-нка), линочок (-чка), (детёныш) линча (-чати). [Уповила хлопця як линочка (Рудан.)].II. Линёк - джгут (-та), линьок (-нька), мотуз, кінець (-нця). [А він як уперіще його джгутом межи плечі (Сл. Ум.)]. Дать -ньков кому - кінцем почастувати кого (Херс.).* * *I уменьш.-ласк. ихт.лино́к, -нка́II мор.ліньо́к, -нька́ -
11 меняться
мениваться1) (обмениваться) - а) (страд. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися, вимінюватися, (промениваться) промінюватися. Банковые билеты -тся на деньги - банкноти міняються на гроші; б) (возвр. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися з ким чим. [Кайданами міняються, правдою торгують (Шевч.). Писанками обмінююсь, як христосуюсь (Г. Барв.)]. Давай -ться чем-л. - давай мінятися чим и на що, давай мінька (міньки) на що, ходім міньки на що. [Давай мінька на одежу (Куліш)]. -ться без придачи (вещь на вещь) - мінятися так на так, (зап.) віть на віть, токма. -ться взглядами - а) (переглядываться) ззиратися, зглядатися, перезиратися, переглядатися з ким, між собою; б) (мнениями) обмінюватися (ділитися) поглядами, думками, звіряти погляди (думки) одно одному, звірятися поглядами (думками) між собою. -ться крестами - мінятися хрестами, брататися з ким, між собою. -ться словами - перекидатися словом (словами) одно з одним, між собою, перемовлятися з ким, між собою;2) (изменяться: страд. и ср. з.) мінятися, змінятися и змінюватися, відмінятися и відмінюватися; (только ср. з.) мінитися, (переменяться) перемінятися; (переиначиваться) переинач[кш]уватися. [Місяць світив Оксані в лице, і було видно, як дивно мінилося воно кожну мить (Васильч.). Сцена швидко переміняється (Л. Укр.)]. Времена -тся - час міниться. Моды -тся - моди з[від]міняються. Ветер -тся - вітер міниться (переміняється). -ться в лице - мінитися, мінитися на лиці, на виду, мінитися (змінятися) з лиця. [Андрій аж мінився, так сердивсь (Коцюб.)]. -ться к лучшему - змінятися на краще, повертати на краще.* * *міня́тися; ( изменяться) змі́нюватися, зміня́тися; ( обмениваться) обмі́нюватися -
12 надо
предл.I. см. Над.II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.* * *I предик.[ведь] \надо до же! — [і] тре́ба ж!
как \надо до — як тре́ба; як потрі́бно; як слід, як нале́жить
как не \надо до лу́чше — якнайкра́ще
\надо до быть — в знач. вводн. сл. ма́буть и мабу́ть, либо́нь
\надо до быть, бу́дет дождь — ма́буть (либо́нь), бу́де дощ
\надо до ду́мать (полагать) — тре́ба ду́мати (гада́ти); ( вероятно)
мабу́ть; не \надо до — не тре́ба; не потрі́бно; не слід
так ему́ и \надо до — так йому́ й тре́ба
того́ то́лько и \надо до — того тільки й тре́ба; ( на руку) на ру́ку ковінька
II см. надчто \надо до — (в знач. сказ.: очень хороший) хоч куди́; (прекрасный, отменный) чудо́вий
-
13 новёхонький
и Новёхонек новісінький, (диал.) новіненький. [Новісінька сукня (Київщ.). Новіненький віз (Бердич.)]. Новым -кий - новий-новісінький. [Одежина уся нова-новісінька (М. Вовч.)].* * *усилит.; тж. новёшенькийнові́сінький -
14 одежонка
оде́жинка, [благе́нька, погане́нька, сяка́-така́] оде́жина (оде́жа), [благе́нький, погане́нький] о́дяг, -у -
15 одеялишко
[благе́нька, погане́нька, така́-сяка́] ко́вдра -
16 паинька
пай (послушное дитя) цяця, цяцінька. Ты пай мальчик - цяця хлопчик з тебе.* * *ця́ця, ця́цінька; слухня́на (розу́мна) дити́на -
17 палка
ціпок (-пка), палиця, палетиця, кий (р. кия), кийок (р. кийка); ув. ціпура, палюга, палига, палюра, палимон, кияка, кия[ю]ра; (вообще жердина) патик, бук, бучок (обычно с гнутой рукояткой), бич, ув. бичина. -ка с загнутым концом - ковінька, (с крючком на конце) ключка, (с утолщением на конце) кий, кийок, (с шаровидным утолщен.) булава, (с метал. рукояткой в виде топора, употребл. в Карпатах) топірець (-рця), (в виде молотка) келеп, (пастушья) ґирлиґа, (для игры в мяч) гилка, (для барабана) довбешка. [Узяв у руки ціпок і пішов до Довбишів у гості (Неч.-Лев.). Язик доведе до Київа і до кия. Наука не йде на бука. Не біжить собака від калача, але від бича. Ударили мене по голові патиком]. Из-под палки - з примусу. [То не праця, коли з примусу]. Хватить -кой кого - потягти кого палицею, опалубити кого. Опираться, опереться на -ку - спиратися, спертися на палицю, підпиратися, підпертися палицею. [Іду та проти вітру палицею підпираюся]. Ему влепили двадцать -лок - вгатили (всипали) йому двацять буків, київ. -ка о двух концах - палиця на (про) два кінці. См. Клюка.* * *ціпо́к, -пка́, кий, род. п. ки́я, па́лка; ( большая) па́лиця; ( небольшая) кийо́к, -йка́; ( с загнутым концом) кові́нька; ( пастушья) ґирли́ґа, ґерли́ґа; (ветвь, очищенная от побегов) лома́ка, дрючо́к, -чка́, пати́к, -а; увел. кию́ра, кия́ка, палю́га -
18 пенёк
пенёчек1) пеньок (-нька), пеньочок (-чка); (у грибов) корінець (-нця);2) (у птиц) палки, колодочки.* * *1) уменьш. пеньо́к, -нька́2) ( ножка гриба) коріне́ць, -нця́3) (мн.: на теле птицы) колодочки́, -чо́к, па́лки, -лок4) (улей, колода) диал. пень, род. п. пня́, коло́да, коло́дка -
19 побасёнка
побасеночка брехенька, побрехенька, приповідка, казочка, баєчка.* * *ба́єчка, ка́зочка; побрехе́нька, брехе́нька -
20 подпалинка
уменьш.1) підпа́линка2) підпа́линка; руда́ (руде́нька) пля́мка (пля́мочка); сві́тла (світле́нька) пля́мка (пля́мочка)
См. также в других словарях:
Лёнька Пантелеев — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей … Википедия
ли́нька — линька … Русское словесное ударение
Лёнька-Пантелеев — (настоящее имя Леонид Иванович Пантёлкин, 1902 13 февраля 1923) знаменитый петроградский налётчик. Содержание 1 Биография 1.1 Детство, юность … Википедия
тюлёнька — сущ., кол во синонимов: 1 • судно (401) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
лёнька — ЛЁНЬКА, и, м., собств. Л. И. Брежнев … Словарь русского арго
лёнька — сущ., кол во синонимов: 2 • ленька (2) • лёня (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ковінька — и, ж. 1) Палиця з загнутим кінцем. •• Ма/тері його/ (її/ і т. ін.) кові/нька лайл. уживається для вираження незадоволення, обурення, досади тощо. 2) діал. Вид дитячої гри, що нагадує хокей … Український тлумачний словник
лёнька — (БСРЖ) … Словарь употребления буквы Ё
Ковінька — прізвище … Орфографічний словник української мови
ковінька — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
цюцінька — іменник жіночого роду, істота дит … Орфографічний словник української мови