лым

пробить

1) пробивати, пробити; (тяжёлым ударом) провалювати, провалити. [Голову йому пробито (провалено). Вода пробила греблю]. -бить стену ядром - пробити (провалити) мур набоєм. -бить себе что-л. (наткнувшись на острие) - пробити собі що, пробитися на що. [Бугай погнався за собакою та й пробився на кілок (Мирн.)]. -бить дорогу - прокласти, пробити, проломити, дорогу, стежку;

2) вибити, продзвонити. Часы -били семь - годинник вибив (продзвонив) сьому годину, дзиґарі вибили сьому годину. -били зорю - вибили зорю. -бил последний час чей - останній час прийшов на кого, на що. [Ударив грім великої світової війни, і на українство прийшов, здавалося, останній час (Єфр.)]. -бил мой (его) час - прийшло моє до мене (його до його). -бить заклад - програти заклад. Пробитый - пробитий; (тяжёлым ударом) провалений.

* * *

несов.; сов. - проб`ить

1) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти; (прокладывать дорогу, тропу) проклада́ти, прокла́сти, торува́ти, проторува́ти; ( проламывать) проло́млювати и прола́мувати, проломи́ти; ( тяжёлым ударом) провалювати, провали́ти

2) (несов.: о бое часов, сигнале тревоги) проби́ти; ( о часах) ви́бити, уда́рити

3) ( проконопачивать) спец. проконопа́чувати, проконопа́тити

1) падлючий, падлючний, падлюцький, підлий, ниций. -лое дело - безчесна справа. Делаться, сделаться -лым - спідлюватися, спідлитися, падлючитися, спадлючитися. Сделавшийся -лым - спідлений, спідлілий;

2) (стар. сословн. термин) посполитий, простий;

3) (низкого качества) підлий, нікчемний. [Попривозили найпідлішого краму];

4) (несчастный, убогий) мізерний.

* * *

1) пі́длий; (преим. о поступках) підло́тний, падлю́чий, падлю́чний; ( низкий) ни́ций

2) ( принадлежащий к низшему сословию) ист. посполи́тий, про́сти́й

заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий.

1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;

2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;

3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;

4) (вбивать) забивати;

5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;

6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;

7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];

8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.

* * *

1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити

2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти

3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти

4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

дорослий, дійшлий, дохожалий. -ый сын - дорослий син, син на порі, на оженінні. -ая дочь - доросла дочка, дочка на порі, на відданні, відданиця. Сделаться -лым - увійти в літа (в розум), дорости, дійти літ, дійти до зросту.

* * *

1) прил. доро́слий; ( о человеке) ді́йшлий, доходжа́лий

2) в знач. сущ. доро́слий, -ого

-ся, добыть, -ся добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, видобувати, -ся, видобути, -ся, а специальнее - діставати, сов. дістати, (приобресть) придбати, розідбати, (наконец достичь) доскочити чого, засягати чого, сов. засягти, запобігати, запобігти чого, дороблятися, сов. доробитися чого, сов. розстаратися про що. [Або добути, або вдома не бути (прик.). Чи се-ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю кров'ю й потом? (Л. Укр.). Здобувся чоловік лиха. А хто-ж тобі гетьманськую булаву дістане? (Рудан.). Кривавим потом дороблятися хліба насущного. Ні за які гроші не доскочиш (Куліш). Роботою засягне собі щастя (Мирн.). Запобігай світа, поки служать літа (Ном.). Треба розстаратися про гроші]. Добыть (заработать) с трудом, с горем пополам - розгорити, загорювати що, розгорюватися на що. [Тяжко загорьований хліб їмо. Як-небудь розгорюємось на скотинку (Мирн.)]. Трудно (бывает) добывать что - трудно (сутужно) на що. [На сіль було трудно (Куліш)]. Добываемый - добуваний. [Власник землі брав собі по копійці з пуда добуваного вугілля]. Добытый - здобутий. Добывающий - добувальний, видобутний; сировинний. [Добувальна та обробна промисловість. Сировинна промисловість]. Добытое тяжёлым трудом - кривавиця. [За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Ном.)]. Добыть работой - приробити. [Збутися не довго, а спробуй приробити]. Добыть пением - виспівати. [Виспівав собі дівчину любу та гарну (М. Вовч.)]. Добыть нищенством - вижебрати; обманом - видурити; борьбой - вибороти и т. д.

* * *

несов.; сов. - доб`ыть

1) (что) добува́ти, добу́ти и мног. подобува́ти, здобува́ти, здобу́ти (що); ( с трудом приобретать) добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, роздобува́тися, роздобу́тися (чого)

2) горн. добува́ти, добути, видобува́ти, ви́добути

несов.; сов. - зараб`отать

1) заробля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; (сов.: тяжёлым трудом) загорюва́ти, -рю́ю, -рю́єш

2) (сов.: начать работать) запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти працюва́ти

сщ. мале (-лого). Он довольствуется -лым - він задовольняється з малого. Без -лого - безмаль, без маль не, без трошки, трохи не. [Безмаль не двадцять (Шейк.). Без трошки два хунти (Борзенщ.)].

* * *

1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;

2) см. Малой.

* * *

1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го

2) (мужчина, человек) хло́пець

3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

навалить

1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;

2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);

3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;

4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;

5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;

6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];

7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -

1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];

2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;

3) нахилений, понахиляний.

* * *

1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш

2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш

3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

недостиглий, недоспілий, недостояний, (зелёный) зелений, (зеленоватый) зелен(к)уватий, (только о злаках) свидовий, свидний, у свиду, (несколько) свидуватий, евидовитий. [Недостиглі ягоди (Брацл.). Недоспілий кавун (Сл. Ум.). Дитя моє недоспіле! (Рудан.). Хлопці геть обірвали груші, хоч і недостояні (Звин.). Зелені груші (Сл. Ум.). Яблука ще зеленкуваті (Звин.). Жито ще свидне (Гайсинщ.)]. -лым (в недозрелом виде) - см. Зелёный 3. -лый ум - недостиглий (недоспілий, недійшлий, зеленкуватий) розум.

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

подавить

1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;

2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -

1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;

2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).

* * *

несов.; сов. - подав`ить

1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти

2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти

3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти

4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти

простукати, (усиленно) простукотіти (-кочу, -тиш), простугоніти (-ню, -ниш), (чем-л. тяжёлым) прогупати, (ногами) протупотіти (-чу, -тиш), (прогрохотать) протарахкотіти, протурготіти, прогрюкати. [Простукали каблуками повдовж столів (Коцюб.). Простугонить шляхом віз. Хтось возом протарахкотів проз хату (Грінч.)]; (известн. время) простукати, вистукати (якийсь час), [Цілу ніч вистукав коло дверей]; (в колотушку) прокалатати.

* * *

1) просту́кати, простукоті́ти; (сильно во что-л.) прогрю́кати

2) ( стучать в течение определённого времени) сту́кати [ці́лий день], просту́кати

и Затхлый затхлий, притхлий. Сделаться -лым - затхнутися, притхнутися. [Яйця затхнулися].

минулий, перейшлий, про(й)шлий. [А ще прошлими вакаціями був зовсім не такий: несміливий, бандуроватий (Свидн.)]. -лая жизнь - минуле життя. -лый год - минулий рік, той рік, (диал.) торішній год, тогідній рік. -лое лето - минуле літо, торішнє (тогіднє) літо, те літо. В -лом году - минулого року, в минулому році, торік, уторік, тогід, того року, (диал.) у тогідньому році, за той рік. [Брат у тогіднім році знайшов (Гн. II). Як за той рік, будеш ти такою (Шевч.)]. На -лой неделе - на минулому (на тому) тижні, минулого (того) тижня. -лое - минуле (-лого), колишнє (-нього), минулість (-лости), минувшина, бувальщина. [Не згадуючи минулого, не гадаючи й про будучину, жила вона тільки теперішнім часом (О. Лев.). Згада козак колишнєє, згада та й заплаче (Шевч.). Той пункт, з якого треба було дивитись на нашу минулість (Грінч.). Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять (Єфр.). І наш народ має свою славну бувальщину (Київ.)]. Далёкое -лое - давнина, давня давнина, давнє давно, давні давна, старовина. [Спогадаймо давнюю давнину (Л. Укр.). І хоч-би на сміх де могила о давнім давні говорила (Шевч.)]. Человек с тёмным -лым - людина з непевним (з темним) минулим, з непевною (з темною) минувшиною.