лихо

1. сильно; интенсивно, в значительной степени

Сравни с:

чот, виян

2. быстро, с большой скоростью

Сравни с:

писын

3. громко; сильно звучащим голосом, мощно

Сравни с:

чот

4. усердно, старательно, упорно

Сравни с:

тыршен

5. стойко, решительно, отважно, храбро, настойчиво

Сравни с:

лӱдде

6. бурно, лихо

7. хорошо; впечатляюще по своим качествам

Смотри также:

сайын, устан

• Avoid evil and it will avoid you - Не буди лихо, пока оно тихо (H)

• Avoid the evil and it will avoid thee - Не буди лихо, пока оно тихо (H)

• Between two evils 'tis not worth choosing - Или пень об сову, или сову об пень - все рано ей больно (И), Хрен редьки не слаще (X), Что в лоб, что по лбу (4)

• Choose the lesser of two evils - Из двух зол выбирают меньшее (И)

• Desperate evils require desperate remedies - Клин клином вышибают (K)

• Evil be to him who evil thinks - Злой человек не проживет в добре век (3), Кто за худым пойдет, тот добра не найдет (K)

• Evil comes in by ells and goes away (out) by inches - Беда приходит пудами, а уходит золотниками (Б)

• Evil doers are evil dreaders - У злой Натальи все люди канальи (У)

• Evil doer weeps (The) - Злой человек не проживет в добре век (3)

• Evil does not cure evil - Злом зла не поправишь (3)

• Evil gotten, evil spent - Худо нажитое впрок не идет (X)

• Evil is brought on by oneself - Человек сам себе враг (4)

• Evil lesson is soon learnt (An) - Дурные примеры заразительны (Д), На злое дело всякого станет (H)

• Evil that comes out of (goeth out of, issues from) thy mouth flieth into thy bosom (The) - Кто другому яму копает, тот сам в нее попадает (K)

• Evil to him who evil does (thinks) - Злой человек не проживет в добре век (3), Кто за худым пойдет, тот добра не найдет (K)

• Evil will never said well - В кривом глазу все криво (B), От лихого не услышишь доброго слова (О), У злой Натальи все люди канальи (У)

• Evil won is evil lost - Худо нажитое впрок не идет (X)

• He knows best what good is that has endured evil - Кто нужды не видал, тот и счастья не знает (K), Не вкусив горького, не узнаешь и сладкого (H), Не узнав горя, не узнаешь и радости (H)

• He who does evil suspects evil on the part of his fellow man - В кривом глазу все криво (B), У злой Натальи все люди канальи (У)

• He who thinks evil wishes it on himself - Что людям желаешь, то и сам получаешь (4)

• If you help the evil, you hurt the good - Вора миловать - доброго губить (B)

• Never do evil for evil - Злом зла не поправишь (3), Из зла добро не родится (И)

• Never do evil hoping that good will come of it - Злом зла не поправишь (3), Из зла добро не родится (И)

• Of two evils choose the least (the lesser, the prettier) - Из двух зол выбирают меньшее (И), Лучше лишиться яйца, чем курицы (Л)

• One evil breeds (brings) another - Коготок увяз - всей птичке пропасть (K)

• That which is evil is soon learned - Дурные примеры заразительны (Д), На злое дело всякого станет (H)

• That which is good for the head, is evil for the neck and the shoulders - Аптека и лечит, так калечит (A)

• Уоu cannot fight evil with evil - Злом зла не поправишь (3)

1) ( удалой) baldanzoso

2) ( стремительный) precipitoso, veloce

••

3) (бойкий, проворный) svelto, bravo

* * *

1) уст. и прост. ( злой) malvagio, cattivo, duro

2) ( удалой) temerario, baldanzoso

••

* * *

gener. baldanzoso

I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);

2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].

II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].

* * *

1) (плохо) погано (ум. поганенько, ув. поганючо), кепсько, зле, (гал.) лихо. [Погано зробив. Поганючо співали. Кепсько живеться мені на світі. Їм тут було не зле. По-польськи він балакає, але лихо];

2) (тошно) млосно. [Стає душно, аж млосно (Мирн.)], паморочно [Стало ще тісніше, якось паморочно], нудно. Мне дурно - млосно мені. Ей дурно сделалось, стало - їй стало млосно, (обморочно) вона зімліла. Делаться дурно - млостити (-стить) (безл.). [Мене млостить - мне дурно]. Мне начинает, начало (стало) делаться дурно - мене починає (почала) обнімати млі[о]сть.

* * *

1) нареч. пога́но, зле

2) в знач. сказ. недо́бре, пога́но, мло́сно

нещастя, лихо, недоля, лиха доля, зла доля, лиха година, злидні, злигодні (-нів); срвн. Злополучие. [Щастя дочасне, а злидні довічні (Приказка)]. Горе -злосчастие - лихо- недоля, горе-безталання.

* * *

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й

підступ (-пу) и підступи (-пів), лукавство, хитрощі (-щів), підкопування (під) кого, злий (лихий) умисел (-слу) на кого. Строить -вы - кувати лихо проти (на) кого, копати (рити) проти кого, під ким, на кого, умишляти (зле, лихе) на кого; срвн. Подкапываться под кого. [Десь далеко кується проти вас лихо, розставляє свої сільця чиясь підступна ворожнеча (Крим.)].

* * *

миновывать, минуть и миновать

1) кого, что (обходить, объезжать, оставлять в стороне) - минати, минути, поминати, поминути, о(б)минати, о(б)минути, проминати, проминути кого, що. [Я на ті дівочі голоси просто й пішов, минаючи хати (М. Вовч.). Нема чого стрибати нам в огонь, коли його і обминути можна (Грінч.). Певне не додому йдеш, бо свій провулок проминув (Грінч.)]. Да -нёт (-нует) нас чаша сия! - хай мине нас ця гірка (лиха) доля, ця лиха година, (возвыш.) ця чаша;

2) что (пропускать, оставлять без внимания) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що. [Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова (Г. Барв.). Не читай цього, промини (Брацлавщ.)]. Минуя, Миновав что (за исключением, кроме) - поминаючи, виключивши що, за винятком, за виїмком, крім, окрім чого;

3) не -вать (не избежать) чего - не минути, не обминути чого, не втекти чого и від чого. Не -вать ему тюрьмы - не минути йому в'язниці, не втече він від кари. Этого не -вать - цього не (об)минути (не (об)минеш), від цього не втечеш. Как ни беречься, а не -вать ожечься - хоч як бережешся (стережешся), а нарешті впечешся. Чему быть, того не -вать - що статися має, те станеться. Двум смертям не бывать, одной не -вать - смерти не відперти; раз мати родила, раз і вмирати (Приказки);

4) (о времени) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, поминати, поминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, спливати, спливти и сплисти; срв. Проходить 10. [Минула весна, літо минає (Грінч.). Зминуло ще скількись днів (Крим.). Час іде, минається (М. Вовч.). І обід, і полудень минувсь, а Левка нема (Квітка). Весна нашої приязни проминула безповоротно (Крим.). Уже петрівочка поминає (Мил.). Перейдуть віки, світ завалиться (Рудан.). Зійшло і літо (Борзенщ.). Збігло кілька років (Коцюб.)]. Зима ещё не -вала - зима ще не минула(ся), не проминула, не перейшла, не перезимувалася. Вся беда -вала - все лихо минулося. [Згадай лихо, та й байдуже: минулось, пропало (Шевч.)]. Срок уже -нул - термін (речінець, строк) уже (про)минув, вийшов, (истёк) уплив. Опасность -вала - небезпека минула(ся). Ему -нуло двадцять лет - йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років, йому дійшов, йому поминув двадцятий рік. Миновавший - що минув(ся), проминув и т. п.; минулий, перебутий. [Страшний та остаточно щасливо перебутий епізод (Франко)].

* * *

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

наганивать, нагнать

1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];

2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];

3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;

4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;

5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;

6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);

7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -

1) нагнаний, понагонений;

2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;

3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;

4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -

1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;

2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;

3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.

* * *

1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити

2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти

3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рювати

1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти

2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити

3) см. наганивать

одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.

* * *

несов.; сов. - одол`еть

1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти

2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти

3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

-читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.

* * *

несов.; сов. - ок`ончиться

отлечь

1) хим. - осідати, осісти; срв. Оседать 3, Отстаиваться;

2) (отстать) відставати, відстати, відхилятися, відхилитися, відходити, відійти. Столб -лёг от стены - стовп відійшов від стіни;

3) відлягати, відлягти від чого, легшати, полегшати на чому, (сов.) відлиг(ну)ти на чому (на серці, на душі), відходити, відійти, попускати, попустити. -ло от сердца (на сердце, на душе) у кого - відлягло (відійшло) від серця, від душі кому. У меня -ло от сердца - мені (или в мене) відлягло від серця. Боль -ла - біль (р. болю, м. р.) попустив, полегшав, відійшов, відлигнув или безл. полегшало, попустило. Отлёглый, хим. - осілий. -лое горе - минуле горе, лихо или горе (лихо), що відійшло, що минуло.

* * *

несов.; сов. - отл`ечь

предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.

* * *

несов.; сов. - предвест`ить

1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́

2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти

принести и принесть

1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;

2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];

3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];

4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;

5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.

* * *

несов.; сов. - принест`и

1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити

2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)

3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити

4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́