Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

лин

  • 101 мытьё

    миття (-ття), (посуды, овощей и т. п.) банення, (кипятком) парення, (мочалкой) віхтювання, (щёткой, мочалкой, б. ч. с песком, с золою) шарування; (стиранье белья) прання, праття, полоскання, (в щёлоке) зоління, луження; (умыванье) умивання, обмивання, змивання. [От до лиха цього миття! (Борзенщ.). Заробляє пранням по пральнях (Черкас.). Праття в мене багато, - коли я його й поперу? (Червоногр.)]. Изорваться от -тья - зіпратися. [Чисто сорочка зіпралася - як тенетка (Мирг.)]. Вода от -тья - змилини (-лин), змилки (-лок и -ків), виполоски (-ків); см. Обмылки. Тёплая вода для -тья - літепло, (головы) митель (-телю). Не -тьём, так катаньем - не києм, то палицею. Наше дело мытьё-глаженье, а барское бритьё-помаженье - всякий своє робить, любий пане мій, - мужик з гною жито, а пан з жита гній (Франко)].
    * * *
    миття́; прання́

    Русско-украинский словарь > мытьё

  • 102 новь

    1) (непашь, целина) цілина, новина, (диал.) цільник, цілик (-ку), цілець (-льця) (Франко), цілиця, (перелог) переліг, обліг (-логу). [Де був колись пустар одвічнодикий, він борозну найпершу проорав, і цілини великі скиби чорні лягли в степу (Грінч.). Орав милий на цілині (Пісня). На новині хліб сіяли (Липовеч.). От борона! такою бороною можна і цілик волочити (Звин.). Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю (Макс.)];
    2) см. Новина 2;
    3) (перен.: новые силы) нові сили (р. сил), цілина, новина. [Роман Турґєнєва «Нові сили» (М. Зеров). Багато ще в нас соковитої цілини (А. Любч.)];
    4) месяц на -ви (в -ви) - молодик (- ка); см. Новик 5.
    * * *
    с.-х.
    1) ( целина) цілина́, новина́

    Русско-украинский словарь > новь

  • 103 основа

    1) (у ткачей) основа (ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця);
    2) основа, основина, засада, підвалина, ґрунт, підстава, підклад. См. Основание. -вы геометрии - основи геометрії. Полагать в -ву чего - ставити (класти) в основу чого. Полагать -вы - закладати підвалини.
    * * *
    1) осно́ва
    2) (перен.: ядро, исходный материал чего-л.) осно́ва, заса́ди, -са́д, заса́да; ( устои) підва́лини, -лин, підму́р'я, підмурі́в'я, підму́рки, -ків, підмурі́вки; усто́ї, -їв; ( фундамент) фунда́мент, -у
    3) текст. осно́ва
    4) грам. осно́ва

    Русско-украинский словарь > основа

  • 104 основание

    1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;
    2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;
    3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);
    4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;
    5) бот. - насада, основа (напр. листка).
    * * *
    1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да
    2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння
    3) (причина, повод, мотив) підста́ва
    4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у
    5) мат. осно́ва

    \основание треуго́льника — осно́ва трику́тника

    6) хим. осно́ва

    Русско-украинский словарь > основание

  • 105 помои

    помиї (-їв), виполоски, змивання, змийки (-йок), (обмылки) милення, змилини (- лин), змилки (-лок). Загрязнить что-л. -моями - запомийнити що.
    * * *
    поми́ї, -ми́й и -ми́їв

    Русско-украинский словарь > помои

  • 106 прачкин

    пра́чки (род. п.), пра́лі (род. п.), пра́ччин, -а, -е, пра́лин

    Русско-украинский словарь > прачкин

  • 107 привёрстывать

    приверстать
    1) припасовувати, припасувати, пристосовувати, пристосувати, (о мн.) поприпасовувати, попристосовувати що до чого; см. Прилаживать. [Дошки так припасовують, щоб щілин не було (Чигир. п.). Ніяк не пристосую дошки до стовпа (Чигир. п.)];
    2) (устар.) додавати, додати, (присчитывать) прираховувати, прирахувати, (приписывать) до[при]писувати, до[при]писати.
    * * *
    несов.; сов. - приверст`ать
    1) полигр. приве́рстувати, приверста́ти
    2) ( присоединять) додава́ти, дода́ти; ( приписывать) припи́сувати, приписа́ти, допи́сувати, дописа́ти; ( причислять) прирахо́вувати, прирахува́ти

    Русско-украинский словарь > привёрстывать

  • 108 пригонять

    пригнать
    1) приганяти, пригонити, пригнати (о мног. поприганяти, попригонити), догонити, до[і]гнати. [Пригнати худобу додому. На кільку суму баришівник дожене йому худоби, від такої суми платять йому процент (Франко)]. -гнать народу - нагнати людей. -гнать лес - плоти пригнати, справити ліс;
    2) (примчаться) пригнати(ся), примчати(ся). [Пан, що було в його духу, пригнався (пригнал во весь дух) (М. Вовч.)];
    3) см. Загнать (лошадь);
    4) (прилаживать) припасовувати, припасувати, допасовувати, допасувати, пристосовувати, пристосувати, прилаштовувати, прилаштувати до чого, приганяти, пригнати, (в пазы) припазувати. [Дошки так припасовуються, щоб щілин не було (Чигар. п.). Мулярі тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (Франко). Ніяк не пристосую дошки до стовпа (Чигир. п.)]. Пригнанный -
    1) пригнаний. [Пригнана худоба];
    2) загнаний. [Загнаний кінь];
    3) припасований, допасований, пристосований, прилаштований до чого, припазований.
    * * *
    несов.; сов. - пригн`ать
    1) приганя́ти и приго́нити, пригна́ти и поприганя́ти и поприго́нити
    2) (несов.: примчаться) примча́ти, примча́тися; пригна́тися
    3) ( прилаживать) приганя́ти, пригна́ти и поприганяти, припасо́вувати, припасува́ти и поприпасо́вувати; ( подгонять) підганя́ти и підго́нити, підігна́ти и попідганя́ти и попідго́нити

    Русско-украинский словарь > пригонять

  • 109 прилаживать

    приладить
    1) что к чему - (приспособить) приладжувати, приладити, прилаштовувати, прилаштувати, сов. приладнати и приладнувати, пририхтовувати, пририхтувати, прилагоджувати, прилагодити, (пригонять) припасовувати, припасувати, пристосовувати, пристосувати, модлувати, примодловувати, примодлувати що до чого, (примеривать) примірювати, примірити що до чого, (приделывать) приправляти, приправити, примощувати, примостити, примайстровувати, примайструвати, пристроювати, пристроїти, (о мног.) поприладжувати, поприлаштовувати, попририхтовувати и т. д. [Науку приладити до народа (Осн. 1861). Петро передягся й почав прилаштовувати постоли (Черкас.). Треба-б було приладнати примостку до лави (Кониськ.). Свої органи пририхтували до граня (Гн. I). Я модлую перечку в човні (Павлогр.). Дошки так припасовують, щоб щілин не було (Чигир. п.). Ніяк не пристосую дошки до стовпа (Чигир. п.). Треба до дверей ручку приправити (Звин.)];
    2) (приготовить) лагодити, налагоджувати, налагодити, лаштувати, налаштовувати, налаштувати, ладнати, наладнати що до чого. -ладь всё к утреннему выезду - налагодь (налаштуй, наладнай) все до вранішнього виїзду. Прилаженный -
    1) приладжений, прилаштований, приладнаний и приладнований, пририхтований, прилагоджений и т. д.;
    2) налагоджений, налаштований, наладнаний.
    * * *
    несов.; сов. - прил`адить
    прила́джувати, прила́дити, приладно́вувати и прила́днувати, приладна́ти; ( приделывать) прилашто́вувати, прилаштува́ти, приправля́ти, припра́вити, пририхто́вувати, пририхтува́ти; ( пригонять) припасо́вувати, припасува́ти; ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти

    Русско-украинский словарь > прилаживать

  • 110 развалина

    1) \развалина

    ны — мн. руї́ни, род. п. руї́н, зва́лища, -лищ, руї́на (ед.), руйно́вище (ед.), розва́лини, -лин, розва́лище (ед.)

    \развалина ны го́рода — руї́ни мі́ста

    2) ( о человеке) руї́на

    Русско-украинский словарь > развалина

  • 111 разведывать

    несов.; сов. - разв`едать
    1) ( разузнавать) розві́дувати, -дую, -дуєш, розві́дати и мног. порозві́дувати
    2) (производить осмотр чего-л.) розві́дувати, розві́дати; ( обследовать) обслі́дувати, -дую, -дуєш (несов. и сов.), обсте́жувати, -жую, -жуєш, обсте́жити

    \разведывать дать но́вые месторожде́ния поле́зных ископа́емых — розві́дати нові́ родо́вища кори́сних копа́лин

    \разведывать дывать ме́стность — розві́дувати (обслі́дувати, обсте́жувати) місце́вість

    \разведывать дать расположе́ние сил проти́вника — розві́дати розташува́ння сил во́рога

    Русско-украинский словарь > разведывать

  • 112 сивиллин

    миф.
    сиві́лин, -а, -е

    Русско-украинский словарь > сивиллин

  • 113 стамуха

    диал. торо́с [на мілині́]

    Русско-украинский словарь > стамуха

  • 114 тайник

    1) тайни́к, -а, потайни́к, -а; ( потайное место) схо́ванка, схов, -у, схо́вок, -вку, хо́ванка, схрон, -у; диал. криї́вка, скри́тка, похоро́нка
    2) перен. тайни́к, потайни́к
    3) бот. зозу́лині сльо́зи, род. п. зозу́линих сліз

    Русско-украинский словарь > тайник

  • 115 устой

    1) строит. стоя́н, -а, стоя́к, -а; ( опора) опо́ра
    2)

    \устой тои — мн. перен. підва́лини, -лин, усто́ї, род. п. усто́їв

    4) ( сливки) вершки́, -кі́в

    Русско-украинский словарь > устой

  • 116 фундамент

    1) фунда́мент, -у, підва́лини, -лин; підму́рок, -рка и пі́дмурок, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у, підмурі́вка, підмурі́в'я, підмуро́вання
    2) перен. фунда́мент, підва́лини, підму́рок, підмурі́вок

    Русско-украинский словарь > фундамент

  • 117 Квасы

    кваслини (-лин); чинбарський, шевський квас.

    Русско-украинский словарь > Квасы

  • 118 Наквас

    1) см. Накваска 1;
    2) (плесень на кваш. капусте и т. п.) брезклини (-лин).

    Русско-украинский словарь > Наквас

  • 119 Намылки

    (з)милини (-лин), миловиння (-ння), змилки (-лок и -ків).

    Русско-украинский словарь > Намылки

  • 120 Николин день

    устар. Миколи. В (На) -лин день - на Миколи. [На Миколи, та й ніколи (Приказка)]. До -на дня, перед -ным днём, после -на дня - до Миколи, перед Миколою, після Миколи.

    Русско-украинский словарь > Николин день

Страницы

См. также в других словарях:

  • Линёво — Линёво: Линёво  населённый пункт в Жирновском районе Волгоградской области. Линёво  населённый пункт в Шарыповском районе Красноярского края. Линёво  населённый пункт в Шумихинском районе Курганской области. Линёво  посёлок… …   Википедия

  • ЛИН — (Λίνος) в греческой мифологии сын Аполлона и дочери аргосского царя Псамафы, отданный матерью на воспитание пастухам и разорванный собаками, за что бог наслал на Аргос страшную Месть, убивавшую детей (Paus. I 53,7). Горестная судьба Л. стала… …   Энциклопедия мифологии

  • Лин — а, муж.Отч.: Линович, Линовна; разг. Линыч.Производные: Лина.Происхождение: (Греч. личное имя Linos. От linos скорбная песнь.)Именины: 17 янв., 18 нояб. Словарь личных имён. Лин Имя греческого мифического героя, музыканта и певца. 17 (4) января и …   Словарь личных имен

  • ЛИН — СО РАН ЛИ СО РАН Лимнологический институт СО РАН ранее: ЛИН СО АН СССР http://lin.irk.ru/​ образование и наука ЛИН ЛИН СО АН СССР Лимнологический институт СО АН СССР …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • линёк — ЛИНЁК, нька, муж. 1. см. линь 2. 2. Короткая верёвочная плеть (в старое время на кораблях). | прил. линьковый, ая, ое и линёчный, ая, ое. II. ЛИНЁК см. линь 1. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЛИН — в греческой мифологии сын Аполлона и одной из Муз, сказочный певец и величайший музыкант, живший в гроте на Геликоне, горе Муз. Вступил в музыкальное состязание с Аполлоном и был убит им за дерзость. Согласно позднему мифу, Лин обучал Геракла… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЛИНЁК — 1. ЛИНЁК1, линька, муж. (разг.). уменьш. к линь1. 2. ЛИНЁК2, линька, муж. (мор. ист.). уменьш. к линь2; короткая смоленая веревка, служившая на судах для наказания. «То время было время линьков и битья по морде; мне несколько раз волею неволею… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛИНЁК — 1. ЛИНЁК1, линька, муж. (разг.). уменьш. к линь1. 2. ЛИНЁК2, линька, муж. (мор. ист.). уменьш. к линь2; короткая смоленая веревка, служившая на судах для наказания. «То время было время линьков и битья по морде; мне несколько раз волею неволею… …   Толковый словарь Ушакова

  • лин. — лин. лн. линия Л лин. линейный лин. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ЛИНЁК 1 — ЛИНЁК 1, нька, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЛИНЁК 2 — см. линь 1. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»