-
1 линёк
зоол.I. (рыбка) линок (-нка), линочок (-чка), (детёныш) линча (-чати). [Уповила хлопця як линочка (Рудан.)].II. Линёк - джгут (-та), линьок (-нька), мотуз, кінець (-нця). [А він як уперіще його джгутом межи плечі (Сл. Ум.)]. Дать -ньков кому - кінцем почастувати кого (Херс.).* * *I уменьш.-ласк. ихт.лино́к, -нка́II мор.ліньо́к, -нька́ -
2 Линёвка
1) см. Линевание;2) (транспарант) лінійка, сітка, транспарента (-ти). -
3 линейная скорость
Русско-украинский металлургический словарь > линейная скорость
-
4 мель
мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).* * *мілина́, міли́зна, мілке́, -ого; обміль, -лі -
5 кукушкин
зозулин (-на, -не). -ны дети - безбатченки, дитинчата-зозуленята. -кин лён, бот. Linum catharticum L. - льон (-ну) проносний, зозулин льон. -ны сапожки (башмачки, ножки), бот. Cypripedium Calceolus L. - зозулині черевички (-ків), жовті зозульки (-льок). - ны слёзки (слёзы), бот. а) Orchis (latifolia) L. - зозулинець (-нця) широколистий; б) -ны слёзки и Кукушница, Platanthera bifolia L. - любка дволиста.* * *зозу́лин, -а, -екуку́шкины слёзки — бот. зозули́нець, -нця [плями́стий], орхіде́я [плями́ста]
\кукушкин цвет — бот. бузькі́в вого́нь, зозу́лин цвіт
-
6 линь
зоол. Cyprinus tincaI. лин (-на). Мясо -ня - линина. [Найкраща риба - линина, а м'ясо - свинина (Приказка)].II. Линь, морск. - линь (-ня), (короткий) кінець (-нця).* * *I мор.лінь, -ня́II ихт.лин, -а -
7 обмелевать
несов.; сов. - обмел`еть1) мілі́ти, обмілі́ти и змілі́ти2) ( садиться на мель) сіда́ти на мілину́ (на міли́зну), сі́сти на мілину́ (на міли́зну), опиня́тися на мілині́ (на міли́зні), опини́тися (опиню́ся, опи́нишся) на мілині́ (на міли́зні) -
8 Линевать
-ся лініювати, -ся, лініяти, -ся. Линёванный - линійований, лініяний. -
9 основание
1) астр., матем. осно́ва- нижнее основание
- основание конуса
- основание логарифмов
- основание пирамиды
- основание степени
- основание тела
- основание треугольника
- основание хромосферы
- смешанные основания2) техн. осно́ва; ( сооружения) підва́лини, -лин, мн. підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка; ( фундамент) фунда́мент, -ту- кессонное основание
- основание колонны
- плоское основание
- свайное основание
- слабое основание
- сплошное основание
- упругое основание -
10 фундамент
техн.фунда́мент, -ту; ( здания - ещё) підва́лини, -лин, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка- бутовый фундамент
- жёсткий фундамент
- кесонный фундамент
- консольный фундамент
- ленточный фундамент
- пилонный фундамент
- свайный фундамент
- сейсмостойкий фундамент
- сплошной фундамент
- спусковой фундамент
- столбовой фундамент
- фундамент на сваях
- фундамент плотины
- фундамент станка -
11 основание
1) астр., матем. осно́ва- нижнее основание
- основание конуса
- основание логарифмов
- основание пирамиды
- основание степени
- основание тела
- основание треугольника
- основание хромосферы
- смешанные основания2) техн. осно́ва; ( сооружения) підва́лини, -лин, мн. підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка; ( фундамент) фунда́мент, -ту- кессонное основание
- основание колонны
- плоское основание
- свайное основание
- слабое основание
- сплошное основание
- упругое основание -
12 фундамент
техн.фунда́мент, -ту; ( здания - ещё) підва́лини, -лин, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка- бутовый фундамент
- жёсткий фундамент
- кесонный фундамент
- консольный фундамент
- ленточный фундамент
- пилонный фундамент
- свайный фундамент
- сейсмостойкий фундамент
- сплошной фундамент
- спусковой фундамент
- столбовой фундамент
- фундамент на сваях
- фундамент плотины
- фундамент станка -
13 венерин
\венерин башмачо́к — бот. [зозу́лині] череви́чки, -ків
-
14 даль
далечі́нь, -ні, твор. -нню, далечина́, далина́, да́леч, -і, даль, -лі, твор. -ллю; відда́линада́ли — мн. да́лі, -лей; відда́лини, -лин, го́ни, род. п. гін и го́нів
-
15 замазывание
замазування, замащування; (окон.) китування, закитовування (вікон); (щелей глиной) шпарування, зашпаровування (щілин).* * *зама́зування; зама́щування; заму́рзування; шпарува́ння, зашпаро́вування; китува́ння, закито́вування -
16 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
17 квасной
квасний, квасовий. -ной патриотизм - квасний (квасовий) патріотизм, (перенесенный на украинцев, ирон.) галушковий патріотизм. Гуща -ная - кваслини (-лин).* * *квасни́й\квасной за́пах — квасни́й за́пах
\квасной патриоти́зм — ирон. квасни́й патріоти́зм
-
18 кукушечий
зозулячий.* * *зозу́лячий, зозу́лин, -а, -е -
19 лён
и Лена истор.1) (ленное поместье, удел, фр. tief) лен (-ну), лено (-на), феод (-ду), уділ (-лу);2) (юр.: ленное владение, фр. feage) лен, лено, (стар.) голд (-ду); ленне володіння чим.* * *льон, -укуку́шкин \лён — бот. зозу́лин льон
-
20 линовка
См. также в других словарях:
Линёво — Линёво: Линёво населённый пункт в Жирновском районе Волгоградской области. Линёво населённый пункт в Шарыповском районе Красноярского края. Линёво населённый пункт в Шумихинском районе Курганской области. Линёво посёлок… … Википедия
ЛИН — (Λίνος) в греческой мифологии сын Аполлона и дочери аргосского царя Псамафы, отданный матерью на воспитание пастухам и разорванный собаками, за что бог наслал на Аргос страшную Месть, убивавшую детей (Paus. I 53,7). Горестная судьба Л. стала… … Энциклопедия мифологии
Лин — а, муж.Отч.: Линович, Линовна; разг. Линыч.Производные: Лина.Происхождение: (Греч. личное имя Linos. От linos скорбная песнь.)Именины: 17 янв., 18 нояб. Словарь личных имён. Лин Имя греческого мифического героя, музыканта и певца. 17 (4) января и … Словарь личных имен
ЛИН — СО РАН ЛИ СО РАН Лимнологический институт СО РАН ранее: ЛИН СО АН СССР http://lin.irk.ru/ образование и наука ЛИН ЛИН СО АН СССР Лимнологический институт СО АН СССР … Словарь сокращений и аббревиатур
линёк — ЛИНЁК, нька, муж. 1. см. линь 2. 2. Короткая верёвочная плеть (в старое время на кораблях). | прил. линьковый, ая, ое и линёчный, ая, ое. II. ЛИНЁК см. линь 1. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ЛИН — в греческой мифологии сын Аполлона и одной из Муз, сказочный певец и величайший музыкант, живший в гроте на Геликоне, горе Муз. Вступил в музыкальное состязание с Аполлоном и был убит им за дерзость. Согласно позднему мифу, Лин обучал Геракла… … Большой Энциклопедический словарь
ЛИНЁК — 1. ЛИНЁК1, линька, муж. (разг.). уменьш. к линь1. 2. ЛИНЁК2, линька, муж. (мор. ист.). уменьш. к линь2; короткая смоленая веревка, служившая на судах для наказания. «То время было время линьков и битья по морде; мне несколько раз волею неволею… … Толковый словарь Ушакова
ЛИНЁК — 1. ЛИНЁК1, линька, муж. (разг.). уменьш. к линь1. 2. ЛИНЁК2, линька, муж. (мор. ист.). уменьш. к линь2; короткая смоленая веревка, служившая на судах для наказания. «То время было время линьков и битья по морде; мне несколько раз волею неволею… … Толковый словарь Ушакова
лин. — лин. лн. линия Л лин. линейный лин. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
ЛИНЁК 1 — ЛИНЁК 1, нька, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ЛИНЁК 2 — см. линь 1. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
