Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

лим

  • 61 обездушеть

    ста́ти безду́шним (нечу́лим)

    Русско-украинский словарь > обездушеть

  • 62 обёртываться

    обернуться
    1) см. Обвёртываться, обвернуться;
    2) (обращаться назад, другой стороной, быть обращаему в иную сторону) обертатися, обернутися; (возвращаться) обертатися, обернутися. [Наче на крилах обернувся]. См. Возвращаться;
    3) (оглядываться) обертатися, обернутися на кого, до кого. [Обернімось трошки на себе та поміркуймо]. См. ещё Оглядываться;
    4) (изворачиваться, обходиться) обертатися, обернутися чим [Якось обернувся і цими грішми], обкручуватися, обкрутитися. См. ещё Обходиться;
    5) (превращаться) обертатися, обернутися ким, чим, в кого, в що, на кого, на що, перекидатися, перекинутися ким, чим, в кого, в що, скидатися, скинутися ким, чим. [Обернися порося на карася. Знов перекинувся в людину. Скидайся ти гадюкою, а я білим каменем стану].
    * * *
    несов.; сов. - оберн`уться
    1) (поворачиваться, поворачивать голову) оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися
    2) (неожиданно изменяться) оберта́тися, оберну́тися
    3) ( делать оборот - о капитале) оберта́тися, оберну́тися
    4) (проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися
    5) ( справляться) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати
    7) обгорта́тися, обгорну́тися; ( завёртываться) загорта́тися, загорну́тися; ( обкручиваться) обкру́чуватися, обкрути́тися; ( обматываться) обмо́туватися, обмота́тися

    Русско-украинский словарь > обёртываться

  • 63 обнаглевший

    яки́й (що) знахабні́в (став зухва́лим), знахабні́лий

    Русско-украинский словарь > обнаглевший

  • 64 обнаглеть

    знахабніти, стати (зробитися) нахабним, безчільним, (о мног.) поставати нахабними, -ні, безчільними, -ні.
    * * *
    знахабні́ти, ста́ти зухва́лим

    Русско-украинский словарь > обнаглеть

  • 65 обнаглить

    зроби́ти наха́бним (зухва́лим)

    Русско-украинский словарь > обнаглить

  • 66 палас

    ки́лим [ручно́ї робо́ти]

    Русско-украинский словарь > палас

  • 67 пена

    (у рта) піна; (вообще) піна, шум, шумовина, шумовиння (ср. р.). [Вода клекотіла і вкривала каміння білим шумом (Загірня)]. Родилась как Венера из пены морской - зродилась як (мов, наче) Венера з шумовиння морського (Єфр.). С пеной на устах, у рта - запінившись, запінений. [Блідий, запінений, він кричав на цілу вулицю (Коц.)]. Покрыть, -ся -ной - запінити, запінитися, (обычно о лошадях) змилити, -ся. См. Запенить, -ся.
    * * *
    пі́на; ( на жидкости); перен. шу́м, -у, шумови́ння, шумови́на, пі́нява

    Русско-украинский словарь > пена

  • 68 персидский

    перський, персіянський. -ский ковёр - перський килим. -ский обычай - перський, персіянський звичай.
    * * *
    пе́рський

    \персидский — ковёр пе́рський ки́лим

    \персидский ий порошо́к — пе́рський порошо́к

    \персидский язы́к — пе́рська мо́ва

    Перси́дский зали́в — Пе́рська зато́ка

    Русско-украинский словарь > персидский

  • 69 повёртываться

    повернуться повертатися, повернутися, обертатися, обернутися, крутитися, крутнутися, перекидатися, перекинутися. [Ключ не повертається в замку. Утерлася, повернулась, пішла (Шевч.). Під білим полотном мертвий повернувся. Крутнувся на одній нозі]. -нуться к кому спиной - повернутися до кого плечима, показати спину кому. Ну, -вайся! - ну, мерщій! ну, швидше! та повертайся-бо!
    * * *
    несов.; сов. - поверн`уться
    поверта́тися, поверну́тися; ( оборачиваться) оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися

    Русско-украинский словарь > повёртываться

  • 70 понаглеть

    понахабні́ти; ( стать более наглым) понахабні́шати; ( стать дерзким) ста́ти зухва́лим

    Русско-украинский словарь > понаглеть

  • 71 потрясать

    потрясти
    1) трясти, с[по]трясати, потрясти, стрясти що, чим, струшувати, струсити що, чим, (колебать) хитати, за[по]хитати що, чим, (однократ.) струснути, хитнути, (сильно) струсонути що, чим. [Буря трясла хатою (хату). Струмок струшував цілим млином (Дн. Ч.). Здавлене ридання потрясає все її тіло (Л. Укр.). Правили жертву богу, що землю хитає (Пот.). Світова війна захитала всю Европу. Грізний Зевес-самодержець струснув небом і землею. Нечистий дух стряс його (Св. П.). Грім струснув всіма вікнами в хаті]. -сать государственные устои - хитати державні підвалини;
    2) (душевно) зворушувати, зворушити, збурювати, збурити, вражати, вразити кого чим. Потрясённый -
    1) по[с]трясений, захитаний;
    2) вражений, зворушений, збурений. Сильно -сённый таким зрелищем - тяжко вражений таким видовищем. Общественный строй -сён - суспільний (громадський) лад захитано.
    * * *
    несов.; сов. - потряст`и
    1) ( чем - трясти) трясти́ и потряса́ти, потрясти́, труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти (чим); ( толчками) стряса́ти, стрясти́ (чим)
    2) ( что - колебать) потряса́ти, потрясти́, хита́ти, захита́ти и однокр. хитну́ти, стряса́ти, стрясти́, однокр. струсну́ти, струсону́ти (що); ( встряхивать) трясти́ и труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти, несов. трусну́ти, трусону́ти (що)
    3) (перен.: производить сильнее впечатление) звору́шувати, зворуши́ти и звору́шити, розвору́шувати, розворуши́ти, вража́ти, вра́зи́ти, потряса́ти, потрясти́; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити
    4) (перен.: расшатывать основы, устои; подрывать что-л.) підрива́ти, підірва́ти, розхи́тувати, розхита́ти; (тишину, покой) пору́шувати, пору́шити

    Русско-украинский словарь > потрясать

  • 72 приворачивать

    приворотить
    1) привертати, привернути що чим, підвертати, підвернути що до чого. [Сирою землею пригорнула, білим каменем привернула];
    2) (своротить, остановиться по пути) привертати, привернути, завертати, завернути, звертати, звернути куди или до кого, до чого. [Привернув я до громадської хати (Коцюб.). Хто-б не завернув на двір, - є кожному горілки чарка (Стор.)];
    3) (приворожить) привертати, привернути кого до кого, до чого чим; см. Привораживать. -чивающий (привлекающий) приворотний.
    * * *
    несов.; сов. - приворот`ить
    1) приверта́ти, приверну́ти
    2) (заходить, заезжать) заверта́ти, заверну́ти
    3) (приносить что-л. тяжёлое) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти и попритяга́ти, приволіка́ти, приволокти́
    4) ( прибавлять к сказанному) вверта́ти, вверну́ти, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути, прито́чувати, приточи́ти

    Русско-украинский словарь > приворачивать

  • 73 примирять

    примирить мирити, помирити, примиряти, примирити, (соглашать) годити и погоджувати, погодити, єднати, поєднати, ладнати, поладнати кого, що з ким, з чим, до миру (до згоди) приєднувати, приєднати кого з ким. [Ці (класові) інтереси так само не можна погодити, як не погодити інтересів вовків і овець (Азб. Ком.). Поєднає з недолею і з людьми (Шевч.). Як його ладнати чорне з білим? (Грінч.). Батька з сином знов до згоди приєднайте (Сам.)]. -рить враждебные (враждующие) лагери, стороны - погодити (поєднати) ворожі табори, сторони. Примирённый - помирений, погоджений, поєднаний з ким, з чим. -рённый с судьбой - примирений з долею.
    * * *
    несов.; сов. - примир`ить
    примиря́ти, примири́ти, несов. замири́ти; ( мирить) мири́ти, помири́ти, несов. погоди́ти

    Русско-украинский словарь > примирять

  • 74 разрыхлеть

    1) ста́ти (ста́не) пухки́м, зроби́тися (-биться) пухки́м; см. рыхлый 1)
    2) перен. ста́ти (ста́ну, ста́неш) (зроби́тися, -блю́ся, -бишся) крихкоті́лим; ( обрюзгнуть) обре́зкнути, забре́зкнути

    Русско-украинский словарь > разрыхлеть

  • 75 рвать

    I
    1) рва́ти; ( вырывать) вирива́ти; ( дёргать) сми́кати (сми́каю, сми́каєш и сми́чу, сми́чеш), ша́рпати; диал. ми́кати

    \рватьть гво́зди — витяга́ти цвя́хи (гвіздки́)

    \рватьть зу́бы — рва́ти (вирива́ти) зу́би

    \рватьть — и

    мета́ть — рва́ти й мета́ти

    \рватьть с про́шлым — рва́ти (порива́ти) з мину́лим

    си́льно рвёт нары́в — нари́в ду́же рве

    2) (нарушать целость чего-л.) рва́ти; ( разрывать на части) де́рти, -ру́, -ре́ш, дра́ти (деру́, дере́ш), матува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ( терзать) ша́рпати
    3) ( подрывать) підрива́ти; ( взрывать) виса́джувати (-джую, -джуєш) в пові́тря
    II безл.
    блюва́ти (блюю́)

    его́ рвёт — він блює

    Русско-украинский словарь > рвать

  • 76 рыхлеть

    1) става́ти (стає́) пухки́м, роби́тися (-биться) пухки́м; (становиться ноздреватым) дірча́віти; ( становиться более рыхлым) пухкі́шати, става́ти (роби́тися) пухкі́шим; см. рыхлый 1), 2)
    2) (становиться дряблым, полнеть) става́ти (роби́тися) крихкоті́лим, рихлі́ти, рихлі́шати; ( брюзгнуть) бре́зкнути

    Русско-украинский словарь > рыхлеть

  • 77 сохранность

    схоро́нність, -ності; ( целость) ці́лість, -лості

    быть в \сохранностьти — бу́ти ці́лим; ( сохраниться) [до́бре] зберегти́ся

    возврати́ть в \сохранностьти — поверну́ти в ці́лості

    Русско-украинский словарь > сохранность

  • 78 сохранный

    1) яки́й (що) підляга́є охоро́ні (зберіга́нню)

    \сохранныйое ме́сто — до́бре мі́сце для схо́ву, до́брий схов, до́бра схо́ванка

    ая распи́ска — охоро́нна розпи́ска

    2) ( целый) ці́лий

    быть \сохранный ым — бу́ти ці́лим

    Русско-украинский словарь > сохранный

  • 79 становиться

    I несов.; сов. - стать
    1) става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти и мног. постава́ти; ( останавливаться) спиня́тися, спини́тися, -ню́ся, -нишся; (сов.: возникнуть) поста́ти, -ста́не

    \становиться ться, \становитьсять в защи́ту кого́-чего́ — става́ти, ста́ти (встава́ти, вста́ти) на за́хист кого́-чого́, става́ти, ста́ти за ко́го-що

    \становиться ться, \становитьсять во главе́ чего́ — става́ти, ста́ти на чолі́ чого́, очо́лювати, очо́лити що

    \становитьсять ды́бом — ( о волосах) зди́битися, -биться, підня́тися (-ні́меться) вго́ру, полі́зти вго́ру

    \становиться ться, \становитьсять ме́жду кем — става́ти, ста́ти між ким

    \становиться ться, \становитьсять на кварти́ру к кому́ — става́ти, ста́ти на кварти́ру до ко́го

    \становиться ться, \становитьсять на коле́ни — става́ти, ста́ти на колі́на; (прям.) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш

    \становиться ться, \становитьсять на лёд — става́ти, ста́ти на лід

    \становиться ться, \становитьсять на лы́жи — става́ти, ста́ти на ли́жви

    \становитьсять на́ ноги — см. нога

    \становиться ться, \становитьсять на путь чего́ — перен. става́ти, ста́ти на шлях чого́

    \становиться ться, \становитьсять на учёт — бра́тися, узя́тися на о́блік

    \становиться ться, \становитьсять на — я́корьмор. става́ти, ста́ти на я́кір

    \становиться ться, \становитьсять у вла́сти — става́ти, ста́ти при вла́ді (коло керма́ вла́ди)

    ни \становиться ть, ни сесть не уме́ет — ні ста́ти, ні сі́сти не вмі́є

    2) (сов.: обойтись, стоить) ко́штувати, -тую, -туєш; обійти́ся, -йдеться

    во что бы то ни ста́ло — хай там що; що б там як; що б то не ста́ло; що б не було́; (любой ценой) за вся́ку ціну́; ( как бы то ни было) хоч би [там] що, хоч би що там було́, хто що будь, будь-що-будь

    II несов.; сов. - стать
    1) (сов.: начать) поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приняться) ста́ти (ста́ну, ста́неш), (в буд. вр.) бу́ти (бу́ду, бу́деш)

    что ты ста́нешь де́лать! — що ти [його́] бу́деш роби́ти!, що ти роби́тимеш!

    2) ( делаться) става́ти, ста́ти и мног. постава́ти, роби́тися, -блю́ся, -бишся, зроби́тися и мног. пороби́тися

    \становиться но́вится поня́тным — стає́ зрозумі́лим

    тоскли́во ста́ло кому́ — ту́га взяла́ кого́; ту́жно ста́ло кому́

    3) (сов.: произойти, случиться); ста́тися, тра́питися

    с (от) него́ ста́нет — він мо́же

    4) (безл.: оказываться в наличии; с отрицанием-исчезать, умирать) става́ти, ста́ти
    5) (сов. безл.: хватить) ви́стачити, ста́ти

    лишь ста́ло бы охо́ты — ті́льки б ви́стачило (ста́ло) охо́ти

    ста́ло быть в знач. — вводн. сл. жарг. о́тже; ото́ж; ( значит) вихо́дить, зна́чить

    Русско-украинский словарь > становиться

  • 80 фигурять

    1) ( франтить) франти́ти, франтува́ти; (щеголять в чём-л.) красува́тися, хверцюва́ти
    2) ( зазнаваться) зазнава́тися, става́ти зарозумі́лим, зарозуміва́тися; ( хвастаться) хвали́тися, хва́стати, хва́статися

    Русско-украинский словарь > фигурять

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лим — Карта бассейна реки Лим Характеристика Длина 220 км Площадь бассейна 5963 км² …   Википедия

  • ЛИМ — лаборатория испытания материалов ЛИМ Ленинградский институт металлов образование и наука, Санкт Петербург ЛИМ Львовский институт менеджмента http://lim.lviv.ua/​ г. Львов, образование и наука …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Лим Су Гён — Лим Су Гён, (кор. 임수경, 林秀卿, род. 6 ноября 1966)  южнокорейская общественная деятельница, журналистка. Родилась в семье среднего достатка. Училась в Корейском университете иностранных языков. В 1989 г. студенческая организация направила… …   Википедия

  • лимёз — limeuse f. Пильный станок, станок для заточки пильных зубцов. Сл. 1948. Небольшой строгальный станок, шепинг машина, лимез. Коренблит 1934 1 757 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • лим. — лим. лиман Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Лим — Sp Limas Ap Лим/Lim serbiškai Ap Lim albaniškai, bosniškai L u. Albanijoje, Juodkalnijoje, Serbijoje ir Bosnijoje ir Hercegovinoje …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • лимӯгиёҳ — [ليموگياه] навъи дарахт аз хонаводаи лимӯҳо …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Лим Ё Хван — SlayerS BoxeR Статус Играет Дата р …   Википедия

  • Лим Дже — Лим Дже, Лим Чже, (кор. 임제 林悌; 1549, Наджу  1587)  корейский поэт и писатель. Псевдонимы  Пэкхо («Белое озеро») и Кёмджэ. Содержание 1 Биография 2 Творчество …   Википедия

  • Лим Дон Хён — Общая информация Полное имя Лим Дон Хён Гражданство …   Википедия

  • Лим Сугён — Лим Су Гён, (кор. 임수경?, 林秀卿?, род. 6 ноября 1966, Сеул)  южнокорейская общественная деятельница, журналистка. Биография Родилась в семье среднего достатка. Училась в Корейском университете иностранных языков. В 1989 г. студенческая… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»