-
21 сошник
1) ( лемех) с.-х. лемі́ш, -меша́2) ( в рядовой сеялке) с.-х. сошни́к, -а3) ( у артиллерийского орудия) сошни́к4) анат. лемі́ш -
22 лемех
-
23 лемешный
техн.лемі́шний, лемеше́вий -
24 плуговой лемех
плугови́й лемі́ш -
25 сошник
техн.сошни́к, -ка́; ( лемех) лемі́ш, -меша́- высевающий сошник
- дисковый сошник
- килевидный сошник
- полозовидный сошник -
26 лемех
-
27 лемешный
техн.лемі́шний, лемеше́вий -
28 плуговой лемех
плугови́й лемі́ш -
29 сошник
техн.сошни́к, -ка́; ( лемех) лемі́ш, -меша́- высевающий сошник
- дисковый сошник
- килевидный сошник
- полозовидный сошник -
30 бесхарактерный
безхарактерний; (покладистый) потульний; (насм.) - лемеха, лемішка, квач, макух, макуха, з клоччя батіг. [Що ти за чоловік? Ти макуха - свого не обстоїш].* * *безхара́ктерний -
31 болтушка
1) копистка;2) см. Болтун 1 и Болтунья;3) бовтанка, бевка, калапаця, путря. [Зварить бувало лемішку, водою розпустить та й сьорбає. Мати не втерплять, капнуть йому молока до тої бевки. (Фр.)];4) яєшня (сбитая с молоком).* * *I см. болтун, болтунья II1) ( пойло) бо́втанка, бо́втачка; диал. бе́вка2) ( яичница) бо́втанка3) ( орудие для взбалтывания) копи́стка -
32 выделять
-ся, выделить, -ся1) (от семьи) виділяти, -ся, виділити, -ся, відділяти, -ся, відділити, -ся, різнитися, відрізнятися, відрізнитися. [Ми ще торік виділили старшого сина, а на рік і середульшого відділяти думка. Збудуй собі хату та й різнись тоді]. Выделиться на отдельный участок - піти на одруб, на одріз. Выделять, выделить свой скот из стада - вилучати, вилучити;2) (отличать, -ся) вирізняти, -ся, вирізнити, -ся, визначати, -ся, визначити, -ся, відзначувати, -ся, відзначити, -ся, значити, -ся, позначити, -ся, (вырезываться) вирізуватися, вирізатися, (выдвигаться) проступати, проступити, вибиватися, вибитися. В. пятнами - плямитися. В. из темноты - бовваніти. [В кожній драмі можна вирізнити три головні моменти (Єфр.). Він з-межи всіх вирізняється своїм життям. Обличчя виразно визначалося проти вікна своїм профілем (Грінч.). Обличчя в його було сердите та бліде, тільки на лицях плямився рум'янець. Розвитком своїм вибиваються в маси];3) в. лучшее зерно - чолкувати;4) в. пар - парувати;5) выделять (слизь, слюну и т. п.) - випускати. Выделяется (мокрота, слюна и т. п.) - харкотина (слина) одходить, витікає, слизить.* * *несов.; сов. - в`ыделитьвиділя́ти, ви́ділити; ( отличать) вирізня́ти, ви́різнити, виокре́млювати, ви́окремити, відрізня́ти, відрізни́ти -
33 вяз
берест, бересток (р. -тка); в'яз, в'язок; ільмак, ільняк, ілем (гал.).* * *в'яз, бе́рест -
34 вялый
1) зав'ялий, прив'ялий;2) млявий, оспалий, кволий, лемішкуватий, марудний, розлізлий. [Ворушить нашу оспалу думку]. Делать вялым (вялить) - в'ялити, звялити. Вяло - мляво. Делать вяло - робити мляво, робити як не своїми.* * *( о растениях) зів'я́лий, прив'я́лий; (перен.) мля́вий, кво́лий -
35 испахивать
испахать1) (землю) зорювати, зорати, виорювати, виорати, (известную часть ещё) уорювати, уорати, (о мн.) позорювати, повиорювати, поорати що. [У(в)орав парою кіньми усе що треба (Хот.)];2) (истереть сошник) зорювати, зорати леміш(а). Испаханный - зораний, виораний, уораний. -ться -1) виорюватися, виоратися, бути виораним, зорюватися, зоратися, бути зораним, пооратися;2) (о сошнике) зорюватися, зоратися;3) (истощиться от паханья) вироблятися, виробитися (орючи). Лошадёнка -халась - конячина виробилась (орючи).* * *несов.; сов. - испах`атьзо́рювати, зора́ти, вио́рювати, ви́орати -
36 карагач
бот. Ulmus pamilla берестюк (-ка), ілем (ільма).* * *бот.карага́ч, -а -
37 кататься
1) (валяться перекатываясь) качатися, бути качаним. [Серед хати качалась пляшка, звалена з стола (Н.-Лев.). І внучечка качається по садку білим клубочком (М. Вовч.)]. -тается по полу, по земле - качається долі. Как сыр в масле -ется - розкошує; царство й панство має;2) (переваливаться с боку на бок) (о животн.) качатися, викочуватися, (о людях) качатися. [Качавсь колесом і виробляв такі викрутаси (Куліш). Пес качається, щоб спину вичухати (Херсонщ.)]. -лся от боли - качався з болю. -ться клубком - качатися як клубок, клубком. -ется с пеной у рта - качається (звивається) запінений. -ться со смеху - качатися (заходитися, лягати, розлягатися) зо сміху;3) (ездить) кататися, їздити, проїжджатися, прокатуватися, поїзденьки справляти. [І зробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататися (Рудч.). Кататися на автомобілі (и автомобілем) (Крим.). Будемо заводити вечори з танцями, будемо прокатуватись кіньми (Н.-Лев.)]. -ться верхом - їздити, проїжджатися верхи. -ться с горки на салазках - спускатися (з гори) на санчатах (санчатами). -ться на коньках - бігати на ковзаня[а]х. -ться по льду - ковзатися, совгатися, (с)кобзатися (на льоду). [Роман ідучи до школи ковзався на льоду й увалився (Васильч.)]. -ться по Днепру - кататися (човном) на Дніпрі. Любишь -ться, люби и саночки возить - любиш яблучко, люби й оскомочку, (с иным оттенком) не терши, не мнявши, не їсти калачів.* * *1) кача́тися\кататься ться со́ смеху — перен. кача́тися (рва́ти бо́ки) від смі́ху
2) ( ездить) ката́тися; ( на коньках) ко́взатися3) страд. кача́тися; ката́тися; валя́тися -
38 копотун
-нья маруда, м'яло, вайло, макуха, мниха, лемішка, папуша (все общ. р.).* * *копу́н, -а, мару́да, мару́дник, вайло́ -
39 куколь
бот.I. 1) Agrostemma Githago L. - кукіль (р. куко[і]лю), ум. кукілець (-льця и -льцю), кукільчик (-ка и -ку). [Уроди, Боже, жито-пшеницю без куколю, без метлички (Чуб.). Земля не хліб, а кукіль родить, будяки (Коцюб.)]. Перемешанный с -лем - кукілюватий. [Кукілювата пшениця (Брацлавщ.)];2) Lolium temulentum L. - дурійка, шалійка.II. Куколь - відлога, кобка; (монашеский) каптур (-ра) (чернечий).* * *I к`укольбот.кукі́ль, -ко́лю и -колю́II церк.[черне́чий] ка́птур, -а и капту́р, -а -
40 ладонь
1) долоня. [Біла постать сміх і сльози із долонь своїх пила (Олесь)]. Как на -ни - як на долоні. Бить, хлопать в -ни - см. Бить в ладоши (Ладоша);2) (гладь) рівнява, гладінь;3) (гумно) тік, (р. току). Крытая -донь - клуня, стодола;4) (лемех) леміш (-ша);5) горн. - стоян (-на), стояк (-ка).* * *1) доло́няв \ладонь — (о размере чего-л.) з доло́ню, як доло́ня
2) ( площадка для молотьбы) диал. точо́к, -чка́, тік, род. п. то́ку
См. также в других словарях:
Лем — Лем: Лем, Станислав польский писатель, сатирик, философ, фантаст и футуролог. Лем, Томаш польский переводчик, сын Станислава Лема. Лем, Ханс норвежский гимнаст, серебряный призёр летних Олимпийских игр 1908 Лем, Иван… … Википедия
Лем — (Lem) Станислав (1921, Львов – 2006, Краков), польский прозаик, драматург, критик, литературовед и философ, один из крупнейших научных фантастов мира. Родился в семье врача, окончил медицинский ф т Ягеллонского ун та в Кракове (1948). Печатается… … Литературная энциклопедия
ЛЕМ — (Lem) Станислав (р. 1921) польский фантаст, футуролог, философ, культуролог. Окончив гимназию в 1939, Л. поступил на мед. ф т Львов, ун та. В годы оккупации Л. вынужден прервать учебу и работает автомехаником, а после войны продолжает… … Энциклопедия культурологии
ЛЕМ — (Lem) Станислав (родился в 1921), польский писатель. В многочисленных произведениях в жанре научно философской фантастики (романы Астронавты , 1951, Дневник, найденный в ванне , Солярис , оба 1961, Голос Неба , 1968, Насморк , 1976, Мир на земле … Современная энциклопедия
ЛЕМ — (Lem) Станислав (р. 1921) польский мыслитель, философ, писатель фантаст. Основные произведения: «Человек с Марса» (1946); «Астронавты» (1950); «Магелланово облако» (1955); «Диалоги» (1958); «Звездные дневники» (1954, 1958); «Возвращение со звезд» … Новейший философский словарь
Лем — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
леміш — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Лем С. — ЛЕМ (Lem) Станислав (р. 1921), польск. писатель. В многочисл. произведениях в жанре науч. филос. фантастики, в т. ч. в ром. Астронавты (1951) Дневник, найденный в ванне , Солярис (оба 1961), Голос Неба (1968), Насморк (1976), Мир на земле ,… … Биографический словарь
Лем С. — Станислав Лем Stanisław Lem Дата рождения: 12 сентября 1921(19210912) Место рождения … Википедия
әлем — 1 (Жамб.: Шу, Қорд.; Жезқ., Ұлы.) қасиетті орындарда ілінетін шүберек, шүберек жыртындылары. Ағаштың басына ә л е м байлапты (Жамб., Шу). Ертеде киелі жерлерге ә л е м байлайтын болған (Жезқ., Ұлы.) 2 (Түрікм.: Ашх., Красн.) кілем шетіндегі… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
үлем — 1. Организмның эшчәнлеге тукталу һәм аның һәлак булу; организмда яки аның бер өлешендә матдәләр алмашы тукталу хәле 2. Кеше яки хайванның яшәүдән тукталу хәле. Хөкем нигезендә үтерү җәзасы; үтерү үлемгә хөкем итү. күч. Нәрб. һәлак булу, юкка чыгу … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
