лакей

a hand-me-down (from s.o.)

со своего плеча = from one's own wardrobe

• КАК ВИДНО

[Invar; sent adv (parenth); fixed WO]

=====

⇒ according to what can be seen, deduced:

- evidently;

- apparently;

- [in limited contexts] probably.

     ♦ Он [Пугачёв] остановился; его окружили, и, как видно, по его повелению четыре человека отделились и во весь опор подскакали под самую крепость (Пушкин 2). Не [Pugachev] stopped; his men gathered around him; and evidently by his command, four of them peeled off from the group and galloped right up to the fort at full speed (2a).

     ♦ Чемодан внесли кучер Селифан... и лакей Петрушка, малый лет тридцати, в просторном подержанном сюртуке, как видно, с барского плеча... (Гоголь 3). The trunk was brought in by Selifan, the coachman...and Petrushka, the valet, a fellow of about thirty, wearing a shabby loose frock coat (apparently at one time his master's)... (3c).

     ♦...В гневе [Пантелей Прокофьевич] доходил до беспамятства и, как видно, этим раньше времени состарил свою когда-то красивую, а теперь сплошь опутанную паутиной морщин, дородную жену (Шолохов 2). In anger he [Pantelei Prokofievich] would go berserk, and it was probably this that had prematurely aged his buxom wife, whose once beautiful face was now a web of wrinkles (2a).

• НИ ДАТЬ НИ ВЗЯТЬ coll

[Invar; fixed WO]

=====

1. [modif]

⇒ a person (or thing) looks absolutely the same as another person (or thing):

- (look) exactly (just) like (s.o. < sth.>);

- for all the world like (s.o. < sth.>);

- (s.o. < sth.>) could (easily) have been a [NP];

- like a regular [NP];

- a real [NP];

- a [NP] nothing less (nothing less than a [NP]).

     ♦ Ещё и ещё падали на стол снимки, и вот мелькнул покатый, тупой (ни дать ни взять мучной ларь) архиерейский дом... (Доморовский 1). More and more photographs fell onto the table. I caught a glimpse of a squat, square archbishop's palace (looking exactly like a flour-bin)... (1a).

     ♦ Пантелей Прокофьевич с Ильиничной - в заду брички рядком, ни дать ни взять - молодые (Шолохов 2). Pantelei and Ilyinichna, seated side by side at the back of the wagon, suddenly looked for all the world like a young couple (2a).

     ♦ Его [солдата] лицо было очень обыкновенное, будничное, чем-то знакомое - ни дать ни взять слесарь со "Спорта"... (Кузнецов 1). His [the soldier's] was a very ordinary, everyday type of face which had something familiar about it-he could easily have been a mechanic from the Sport Factory... (1b).

     ♦ Машина остановилась точно там, где нужно было: между Огородниковым и фон Дерецки. Последний, когда первый начал говорить, приосанился и нацепил на нос очки в железной оправе, ни дать ни взять теоретик из Пном-Пеня (Аксёнов 12). The machine stopped just where it should have: in the center of the table, between Ogorodnikov and Von Deretzki. When the former began speaking, the latter straightened up and put on wire-rim glasses, like a regular theoretician from Phnom Penh (12a).

     ♦ [Гвардеец:] Это даже невероятно... чтобы солдату да вдруг приснился такой волшебный сон... кукла разгуливает по дворцу... Удивительное дело. Ишь ты... Ну, ни дать ни взять - живая девочка (Олеша 7). [G.:] It's incredible that a soldier should have such a magical dream...a doll goes strolling round the palace.... Amazing. How d'you like that! A live girl...nothing less (7a).

2. [adv or sent adv; often foll. by a как-clause or phrase]

⇒ (to do sth.) in precisely the same way that someone else does it:

- just (exactly) like;

- for all the world like (as if);

- exactly (just) how (the way) (someone else does it).

     ♦...Люди на пароходе, в море, разговаривают и смеются беззаботно, ни дать ни взять как на твёрдой земле... (Тургенев 2)....People on a steamer at sea talk and laugh light-heartedly, for all the world as if they were on dry land... (2c).

     ♦ Дворня хохотала, дружно сочувствуя... лакею, прибившему казачка... "Вот, вот этак же, ни дать ни взять, бывало, мой прежний барин, - начал опять тот же лакей, что всё перебивал Захара, - ты, бывало, думаешь, как бы повеселиться, а он вдруг, словно угадает, что ты думал, идёт мимо, да и ухватит вот этак, вот как Матвей Мосеич Андрюшку" (Гончаров 1). [the translation of the idiom combines it with the preceding adverbial] The servants laughed, sympathizing with the footman who had beaten the boy.... "That's exactly the way my former master used to carry on!" said the footman who kept interrupting Zakhar. "Just when you'd think of having a little fun, suddenly he seemed to guess what was in your mind, and he'd grab you, just as Matvei Moseich grabbed Andryushka" (1b).

• ВАЛААМОВА ОСЛИЦА ( ЗАГОВОРИЛА) lit

[NP (sing only) or VPsubj (usu. indep. clause)]

=====

⇒ a meek, quiet person who unexpectedly begins to protest sth. or express his opinion about sth.:

- Balaam's ass (has begun to speak).

     ♦ "Ну, теперь тебе удовольствие будет, и именно на твою тему. Насмеёшься. У нас валаамова ослица заговорила, да как говорит-то, как говорит!" Валаамовою ослицей оказался лакей Смердяков (Достоевский 1). "Well, now you're going to have some fun, and precisely in your line. You'll laugh your head off. Balaam's ass, here, has started to talk, and what a talker, what a talker!" Balaam's ass turned out to be the lackey Smerdyakov (1a).

—————

• ВАЛААМОВА ОСЛИЦА (ЗАГОВОРИЛА) lit

[NP (sing only) or VPsubj (usu. indep. clause)]

=====

⇒ a meek, quiet person who unexpectedly begins to protest sth. or express his opinion about sth.:

- Balaam's ass (has begun to speak).

     ♦ "Ну, теперь тебе удовольствие будет, и именно на твою тему. Насмеёшься. У нас валаамова ослица заговорила, да как говорит-то, как говорит!" Валаамовою ослицей оказался лакей Смердяков (Достоевский 1). "Well, now you're going to have some fun, and precisely in your line. You'll laugh your head off. Balaam's ass, here, has started to talk, and what a talker, what a talker!" Balaam's ass turned out to be the lackey Smerdyakov (1a).

—————

I

• С ПЛЕЧА отвечать, осуждать и т.п. coll

[PrepP; Invar; adv]

=====

⇒ (to answer, condemn s.o. or sth. etc) right away, without thinking:

- (condemn <judge, reject>) out of hand;

- (answer) rashly;

- (decide) on the spur of the moment.

     ♦ [author's usage]...Решено было, что Капа расскажет ей о письме Миная, о Родичеве и Гузуне всё, как оно есть... Как она воспримет эту историю?.. Не осудит ли с беззаботного плеча? (Солженицын 10). It had been decided that Kapa should tell her about Minai's letter and the whole truth about Rodichev and Guzun....How would she react?...Mightn't she condemn them thoughtlessly, out of hand? (10a)

II

• С ПЛЕЧА чьего coll

[PrepP; Invar; the resulting PrepP is a nonagreeing postmodif or subj-compl with быть (subj: a noun denoting a piece of clothing)]

=====

⇒ (a piece of clothing that) belonged to, was worn by another:

- a hand-me-down (from s.o.);

- from (part of) s.o.'s wardrobe;

- once (at one time) s.o.'s;

|| со своего плеча≈ from one's own wardrobe;

- off one's own back.

     ♦ Чемодан внесли кучер Селифан... и лакей Петрушка, малый лет тридцати, в просторном подержанном сюртуке, как видно, с барского плеча... (Гоголь 3). The trunk was brought in by the joint efforts of Selifan the coachman...and the valet Petrushka, a fellow of thirty or so, wearing a very loose, well-worn coat, evidently a hand-me-down from his master... (3e). The trunk was brought in by Selifan, the coach man... and Petrushka, the valet, a fellow of about thirty, wearing a shabby loose frock coat (apparently at one time his master's)... (3c).

     ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила ее чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).

     ♦ "Ваше благородие! Отец наш вам жалует лошадь и шубу с своего плеча..." (Пушкин 2). "Your Honor, the Tsar Our Father is sending you as a present this horse and a fur coat off his own back" (2a).

прил. к лакей; (перен.) servile

1. прил. к ливрея

2. ( одетый в ливрею) liveried

слуга́

1. servanto;

2. (лакей) servisto.

* * *

1) servidor m, criado m, doméstico m, fámulo m; mucamo m (Лат. Ам.)

2) перен. servidor m; devoto m ( преданный какому-либо делу)

••

* * *

1) servidor m, criado m, doméstico m, fámulo m; mucamo m (Лат. Ам.)

2) перен. servidor m; devoto m ( преданный какому-либо делу)

••

* * *

1) gener. camarero, doméstico, fámulo, fàmulo, mucamo (Лат. Ам.), sirviente, criado, domestico, llamador, mozo, muchacho, paniaguado, servidor, siervo

2) amer. mucamo

3) liter. devoto (преданный какому-л. делу)

4) mexic. gato, morrongo, morroño

5) Bol. chino

6) Peru. mayordomo

7) Chil. facico, hueño

8) lat.amer. valet

••

* * *

1) gener. serviteur, boy (в бывших колониях), domestique

2) colloq. larbin

3) obs. garçon, officier

4) argo. galoup, galoupe

1) уст. ( служба лакея) лакейлык, ялчылык, лакей (ялчы) булып хезмәт итү

2) перен.; пренебр. лакейлык, ялагайлык

1) хатній. [Хатній поріг (Сл. Гр.). Хатні двері (Звин.)]. -ная температура - хатня температура;

2) (относящийся к чистым комнатам) кімнатний, світличний, покойо[є ]вий, горничний. -ный (лакей) - покойовий (-вого). -ная прислуга (соб.) - покойові (-вих). -ные фразы - салонові фрази;

3) (домашний) хатній, домовий. [Казала польова миша хатній (Манж.). Хатнього злодія не встережешся (Номис)]. -ный (домашний) арест - домовий арешт. -ная муха - хатня муха. -ные растения - хатні рослини. -ные собачки - покойові песики (собачки). [Обливав покоєвих собачок своєї матери окропом (Франко)].

* * *

1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;

2) см. Малой.

* * *

1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го

2) (мужчина, человек) хло́пець

3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

похлібець (-бця) и похлібця (-бця, м. р.) похлібниця, хлібоїдець (-дця), хлібоїдка, лизун (-на), підлиза (общ. р.). [Наддніпрянську шляхту взивано в щирій Польщі хлібоїдцями Потоцьких (Куліш). З тими панськими лизунами я ніякого діла не маю (Звин.)].

* * *

1) ( лакей) лаке́й, лаки́за, лаку́за

2) перен. презр. холу́й, -луя́, лаки́за, лаку́за, лаке́й

-ница

1) (домосед) хатник, -ниця, (пренебр.) пічкур (-ра), пічкурка, хатній (- ня) сидяка;

2) (лакей) покойовець (-вця), покойо[є]вий) (горничная) покоївка, покойова (- вої).