-
101 несчастье
1) ( горе) disgrazia ж., sciagura ж.••2) ( несчастный случай) incidente м.* * *с.1) ( горестное событие) disgrazia f, sciagura f; guaio m ( неприятность)произошло несча́стье — è successa una disgrazia
2) сказ. разг. (о ком-чём-л. плохом) il male / brutto è che...несча́стье в том, что не хватает времени — il male è che manca il tempo
несча́стье мне с тобой! — cosa mi combini!
несча́стье ты моё! — sei il mio tormento!; quanto mi fai penare!
к несча́стью — per sfortuna / disgrazia...; disgrazia volle che...
3) вводн. сл.к несча́стью (на несча́стье) — malauguratamente, per disgrazia...; sventuratamente
если к несча́стью... — se malauguratamente + cong...
если к несча́стью он вернётся, я его выкину из дома — se malauguratamente dovesse tornare io lo caccio fuori
к моему несча́стью... — per mia disgrazia...
••тридцать три несча́стья разг. шутл. — mi capitano tutte!
не было бы счастья, да несча́стье помогло — non ogni male vien per nuocere
* * *n1) gener. infelicita, iniquita, miseria, sinistro, disgrazia, avversita, cattivo ascendente, colpaccio, esperimento, fortunaccia, guaio, iattura, infortunio, malanno, malaventura, male, maledizione, prova, rovina, ruina, sciagura, sfortuna, sperpetua, sventura2) colloq. disdetta, scalogna3) liter. brinata, distruzione, picchiata, rovescio -
102 собрат
м.confratello, compagno m; collega mсобра́т по оружию — compagno d'armi
собра́т по искусству — collega d'arte
собра́т по несчастью — compagno di sventura
* * *ngener. confratello, omologo (Come i loro omologhi in altri paesi, non hanno alcuna speranza di un futuro.) -
103 товарищ
compagno м.* * *м.школьный това́рищ — compagno di scuola, camerata condiscepolo m уст.
фронтовые това́рищи — compagni d'armi
това́рищ по работе — compagno / collega <di lavoro / d'ufficio>
това́рищ по несчастью шутл. — compagno di sventura
2) уст. (помощник, заместитель) sostituto m; assistenteтова́рищ министра уст. — vice-ministro m; sottosegretario m
* * *ngener. camerata, compagna (как обращение к женщине), compare, consorte, compagno (в обращении), confratello -
104 на несчастье
-
105 несчастье
-
106 товарищ
мтоварищ по школе — мәктәптәш; сабакташ
-
107 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́ -
108 несчастье
-
109 усыпить
1. to narcotize
2. (с помощью наркоза) to put to sleepDuring this time, unfortunately, our dog Shodan was diagnosed with a large inoperable tumor and had to be put to sleep. — В это время, к несчастью, у нашей собаки Шодан была диагностирована большая неоперабельная опухоль и ее пришлось усыпить.
Дополнительный универсальный русско-английский словарь > усыпить
-
110 усыплять
1. to narcotize
2. (с помощью наркоза) to put to sleepDuring this time, unfortunately, our dog Shodan was diagnosed with a large inoperable tumor and had to be put to sleep. — В это время, к несчастью, у нашей собаки Шодан была диагностирована большая неоперабельная опухоль и ее пришлось усыпить.
Дополнительный универсальный русско-английский словарь > усыплять
-
111 Leidensgefährte
m (Leidensgefährtin f), Leidensgenosse m (Leidensgenossin f) товарищ по несчастью -
112 leider
к сожалению, к несчастью; жаль, что...; leider! увы! -
113 unglücklicherweise
к несчастью -
114 товарищ
муж.товарищ детства — childhood friend, play-mate
товарищ по несчастью — fellow-sufferer, companion in distress, fellow victim
товарищ по работе — fellow worker; (в устах рабочего) mate
школьный товарищ — schoolfriend, schoolfellow
2) (обращение; тж. перед фамилией) Comrade3) устар. (помощник, заместитель) assistant, under- товарищ председателя -
115 товарищ
friend, comradeтоварищ по работе — fellow-worker, mate
-
116 к
1) ( обозначает направление движения) toиди́те к нам — come to us
приходи́те к нам — come over to see us
2) ( при указании на касание или присоединение) to, againstсу́дно приста́ло к бе́регу — the boat came in to the shore
прислони́ться к стене́ — lean against the wall
3) ( при указании на срок) byприходи́те к пяти́ (к двум) часа́м — come by five (two) o'clock
к утру́ потепле́ло — the cold let up towards morning
4) ( при указании на тенденцию) towardsон скло́нен к преувеличе́нию — he has a tendency towards exaggeration
5) (при указании цели, предназначения) forк чему́? — what for?
6) (обозначает проявление чувства, отношения) to, forлюбо́вь к ро́дине — love for one's homeland
7) ( в заголовках научных статей) towards"К вопро́су о тео́рии гравита́ции" — "Towards the theory of gravitation"
•- к слову- к слову сказать - всё к лучшему - обратиться к кому-л.
- принять что-л. к сведению
- присоединиться к предложению -
117 несчастье
-
118 несчастье
с -
119 сочувствовать
несов. тк. кому-л. Mítleid háben hátte Mítleid, hat Mítleid gehábt кому-л. → mit D; несчастью, горю и др. mít|fühlen (h) кому-л. → mit D, чему-л. → AУ него́ случи́лось несча́стье, все ему́ сочу́вствуют. — Ihm ist ein Únglück geschéhen, álle háben Mítleid mit ihm [álle fühlen mit ihm mít].
Он сочу́вствовал её го́рю. — Er fühlte íhren Kúmmer mít.
Я вам сочу́вствую. — Ich kann mit Íhnen mítfühlen.
-
120 вдобавок
См. также в других словарях:
Женатые пары и секс на стороне 2: К счастью или к несчастью (фильм) — Женатые пары и секс на стороне 2: К счастью или к несчастью Married People, Single Sex 2: For Better or Worse Жанр эротика драма Режиссёр Майк Седан Продюсе … Википедия
Женатые пары и секс на стороне 2: К счастью или к несчастью — Married People, Single Sex 2: For Better or Worse Жанр эротика драма … Википедия
к несчастью — как нарочно, увы, как на зло, увы и ах, как на беду, жаль, как на грех, к сожалению Словарь русских синонимов. к несчастью к сожалению, увы!; как нарочно, как на зло (или как на грех, на беду) (разг.); увы и ах! (разг. шутл.) см. также жаль 2 С … Словарь синонимов
к несчастью — вводное выражение Выделяется знаками препинания, обычно запятыми. Подробно о пунктуации при вводных словах см. в Приложении 2. (↑Приложение 2) Нет, и не под чуждым небосводом, // И не под защитой чуждых крыл, – // Я была тогда с моим народом, //… … Словарь-справочник по пунктуации
Товарищ по несчастью — Разг. Ирон. Тот, кто вместе с кем либо попал в беду, неприятное положение. Всё время суда Авдеев солидно и с достоинством, как это подобает человеку почтенному и невинно пострадавшему, сидел среди товарищей по несчастью, слушал и ровно ничего не… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Заяц дорогу перебежит — к несчастью — Заяцъ дорогу перебѣжитъ къ несчастью, повѣрье (весьма старое). Ср. Заяцъ спрыгнулъ изъ подъ кочи, Заинька, стой! не посмѣй Перебѣжать мнѣ дорогу! Некрасовъ. Морозъ красный носъ. Ср. Невзгода, братецъ... заяцъ дорогу перебѣжалъ, какая ужъ тутъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Перчатки потерять — к несчастью — Перчатки потерять къ несчастью (примѣта). Ср. Ville qui parlemente est à demi rendue. Ср. Avoir perdu ses gants (иноск.) тоже своего рода несчастье: Это говорится о дѣвицѣ, которая поддавалась ухаживанію разныхъ предполагаемыхъ жениховъ. Нѣкогда… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
На сошествие св. духа развивают березки, бросают венки в воду; если тонет - к несчастью, плавает - к добру. — На сошествие св. духа развивают березки, бросают венки в воду; если тонет к несчастью, плавает к добру. См. МЕСЯЦЕСЛОВ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Заяц дорогу перебежит - к несчастью. — Заяц дорогу перебежит к несчастью. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Филин да ворон зловещие птицы, крик их к несчастью. — Филин да ворон зловещие птицы, крик их к несчастью. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ведущий к несчастью — прил., кол во синонимов: 1 • злобный (42) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов