-
1 топаллых
кульгавість О, К. -
2 Колченогость
кульгавість (-вости). -
3 halt
1. n1) зупинка; відпочинок2) полустанок; зупинка; платформа3) затинання; запинка4) кульгавість5) (the halt) кульгаві2. adjкульгавий3. v1) зупиняти2) зупинятися; робити зупинку3) вагатися4) затинатися, запинатися5) бути непереконливим (про аргумент)6) кульгати; іти нетвердим кроком* * *I [hxːlt] n1) зупинка; привал2) aвт. зупинка; зaл. полустанок3) елк. зупинникII [hxːlt] vзупиняти; обривати; припиняти; зупинятисяIII [hxːlt] n1) затинання; запинка2) icт. кульгавістьIV [hxːlt] a; іст.1) кульгавий2) iм. ( the halt) кульгавіV [hxːlt] v1) вагатися2) затинатися4) icт. кульгати -
4 lameness
-
5 limp
1. nкульгавість; шкутильганняto walk with a limp — кульгати, шкутильгати; шкандибати
2. adj1) м'який; нежорсткий2) слабкий; в'ялий; нетвердий; безвольний3. v1) кульгати; шкутильгати; шкандибати; ледве йти2) рухатися повільно (про пошкоджене судно тощо)* * *I [limp] nкульгавість, накульгуванняII [limp] v1) кульгати, накульгувати2) тягтися; плестися; рухатися повільно, з трудом ( про підбитий літак)3) "кульгати", бути неритмічним ( про вірш)III [limp] a1) м'який; нежорсткийto get limp — втратити форму; слабкий, млявий; неміцний; пoлiгp. у м'якій обкладинці
2) aмep.; cл. п'яний; cл. зануда -
6 halt
I [hxːlt] n1) зупинка; привал2) aвт. зупинка; зaл. полустанок3) елк. зупинникII [hxːlt] vзупиняти; обривати; припиняти; зупинятисяIII [hxːlt] n1) затинання; запинка2) icт. кульгавістьIV [hxːlt] a; іст.1) кульгавий2) iм. ( the halt) кульгавіV [hxːlt] v1) вагатися2) затинатися4) icт. кульгати -
7 gimp
1. n1) канитель2) товста нитка в мереживі3) шийна хустка (у черниць)2. adj1) стрункий; витончений; тонкий2) убогий* * *I n1) канитель; позументна пряжаII n III = jimp I IV n1) каліка2) кульгавість3) дiaл. хватка, завзятість -
8 gimp
I n1) канитель; позументна пряжаII n III = jimp I IV n1) каліка2) кульгавість3) дiaл. хватка, завзятість -
9 claudication
n; мед. -
10 remittent
1. nпереміжна пропасниця2. adj мед.переміжний -
11 claudication
n; мед. -
12 lameness
[`leimnis]n -
13 limp
I [limp] nкульгавість, накульгуванняII [limp] v1) кульгати, накульгувати2) тягтися; плестися; рухатися повільно, з трудом ( про підбитий літак)3) "кульгати", бути неритмічним ( про вірш)III [limp] a1) м'який; нежорсткийto get limp — втратити форму; слабкий, млявий; неміцний; пoлiгp. у м'якій обкладинці
2) aмep.; cл. п'яний; cл. зануда -
14 kulawość
[кулявошьчь]f -
15 lame
1. n1) (the lame) збірн. кульгаві2) тонка металева пластинка2. adj1) кривий (на ногу); кульгавийto be lame of (in) one leg — кульгати на одну ногу
2) пошкоджений, покалічений (про ногу)3) який кульгає (шкандибає)4) невдалий, незадовільний; непереконливий; недостатній (про докази тощо)5) неправильний6) паралізований; калічний; кволий, слабкийlame under the hat — дурний, нетямущий
lame duck — а) невдаха, банкрут; б) амер. непереобраний член конгресу тощо; в) ав., розм. пошкоджений літак; г) гульвіса, шалапут
3. vнівечити, калічити* * *I [leim] a1) кульгавий; ушкоджений, покалічений (звич. про ногу); який спотикається, який накульгує2) невдалий, незадовільний; непереконливий; необґрунтований; неправильний (про вірш, розмір)3) icт. покалічений, слабкий, паралізований; тex. який вийшов з ладу4) aмep. простакуватий; відсталий5) iм. ( the lame) кульгаві; "сірість", убогість ( про людину); міщанинII [leim] vкалічити, покалічитиIII [leim] n -
16 lame
I [leim] a1) кульгавий; ушкоджений, покалічений (звич. про ногу); який спотикається, який накульгує2) невдалий, незадовільний; непереконливий; необґрунтований; неправильний (про вірш, розмір)3) icт. покалічений, слабкий, паралізований; тex. який вийшов з ладу4) aмep. простакуватий; відсталий5) iм. ( the lame) кульгаві; "сірість", убогість ( про людину); міщанинII [leim] vкалічити, покалічитиIII [leim] n
См. также в других словарях:
кульгавість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
кульгавість — вості, ж. Нерівна хода, викликана хворобою ноги або її укороченням … Український тлумачний словник
кулявіст — вости, ж. Ол. Кульгавість, кривість … Словник лемківскої говірки
курба — и/, ж., вет. Потовщення на задній поверхні скакального суглоба кінцівки у коней; при значному його розвитку настає кульгавість … Український тлумачний словник