-
1 крайне
нрч. надто, аж надто, занадто, аж-аж, край, вкрай, прикро, геть, притьмом, пробі, конче, ґвалт, гостро, надзвичайно. [Це аж надто пекуча потреба (Криж.). Мені було соромно аж-аж (Крим.). Тут край треба грошей (М. Вовч.). Книжок прикро було треба (Грінч.). Пробі треба (Сл. Гр.). А їсти притьмом хочеться (Котл.). Чи треба молотника? - Треба та ще й геть (Г. Барв.). Як зібралися до гурту члени Думи, то виявилося, що половина їх - гостро-ліва (Стебн.)]. -не нужное дело - аж надто, пильна справа. -не необходимо - аж надто (конче) треба, аж надто потрібно. -не разговорчивый - занадто балакучий (говіркий, балакливий).* * *нареч.на́дто, аж на́дто; ( очень) ду́же, ко́нче; ( весьма) ве́льми; ( чрезвычайно) надзвича́йно; ( вконец) до кра́ю, укра́й -
2 небосклон
1) небосхил (-лу), (небосвод) небозвід (-воду). [Небосхил нерухомо схиливсь, і пливло ясне сонце горою (Грінч.). На південно-західньому краю небозводу висіла чорна хмара (Франко)]. Литературный, политический и т. п. -склон - літературний, політичний и т. п. небосхил (обрій, гал. овид). [Оповідання Марка Вовчка блиснули на нашому літературному небосхилі (Рада). Хмари на нашому політичному овиді (Діло)];2) (горизонт) крайнебо (-ба), обрій (-рію), (гал.) овид (-ду), (реже) небосхил. [Чорна хмара обіймала крайнебо (Коцюб.). Око бігло снігами аж до крайнеба і не мало на чому спинитись (Коцюб.). Темна хмарка на обрії, тонка курява диму, таємниче росла з порожняви в ясне небо (Кінець Неволі). В квітах палає небосхил (Олесь). Небосхил горить і віти золотить (М. Рильськ.)].* * *1) ( край неба над линией горизонта) небосхи́л, -у, крайне́бо, небокра́й, -кра́ю, о́брій, -ріюна \небосклон не — на небосхилі, на небокра́ї, на о́брії, край не́ба, на крайне́бі
2) см. небосвод -
3 небосклон
астр.небосхи́л, -лу, небокра́й, -кра́ю, крайне́бо, виднокра́й, -кра́ю -
4 небосклон
астр.небосхи́л, -лу, небокра́й, -кра́ю, крайне́бо, виднокра́й, -кра́ю -
5 блудник
-ница блудодій, блудник, -ниця, (уничиж.) блудяжка, розпутник, -ниця, бахур, -ка, (только о женщине) повія; (крайне грубо) курваль, (ж. р.) курва.* * *блудни́к, -а, розпу́сник -
6 гореть
горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].* * *горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися -
7 горизонт
обрій (р. обрію), горизонт, небозвід (р. -зводу), крайнебо, виднокруг, небокруг, круговид, кругогляд, виноколо, овид. [Хмари на обрії. На крайнебі хмарою темніє великий ліс (Грінч.). Нові й широкі горизонти]. Сойти, исчезнуть с горизонта - зійти (зникнути) з обрію, зійти з круга світа.* * *горизо́нт, -у, о́брій, -рію; ( небосклон) крайне́бо, небокра́й, -кра́ю, небосхи́л, -у, видноко́ло, виднокру́г, виднокра́й, виноко́лопояви́ться на горизо́нте — з'яви́тися (появи́тися) на горизо́нті (на о́брії)
-
8 донельзя
(аж) до незмоги, (аж) до неспромоги, до неможливости, далі нема куди.* * *нареч.донезмо́ги, поні́куди; до неможли́вості; ( крайне) до кра́ю, на́дто; ( чрезвычайно) надзвича́йно, страше́нно -
9 дорогой
дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].* * *I дор`огойнареч.доро́гою, по доро́зі, у доро́зіII дорог`ойдороги́й; ( ценный) кошто́вний; (милый, любимый) лю́бий\дорогой друг! — лю́бий (дороги́й) дру́же!
дорого́й цено́й — перен. дорого́ю ціно́ю
-
10 изнуряющий
2) (в знач. прил. крайне утомительный) висна́жливий, змо́рний -
11 крайность
1) (чрезмерность) надмірність (-ности), надмір (-ру), крайність (-ности). [Не спокушається душа його нічим, і в крайність не впада він розумом твердим (Самійл.)], Бросаться, из одной -сти в другую - кидатися з однієї крайности до другої, з одного краю до другого. [З одного краю кидались ентузіясти правди до другого (Куліш)]. Вдаваться в -сти - перебирати міру, переходити (через) міру. -сти сходятся - крайності збігаються. У него во всём -сти - в нього все над міру;2) (необходимость, настоятельность) конечність, скрута, скрут (-ту), пильність, пильна (пекуча) потреба, крайність, притуга. [До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже (Канівщ.). Крайність вимагала (Куліш)]. -сть довела его до этого поступка - він з конечности вдався до цього вчинку. Быть в -сти - бути в скруті. До -сти - см. Крайне;3) нестатки, (крайнє) убозство, убожество, злидні; см. Нужда, Бедность. Жить в -сти - жити в убожестві, в злиднях;4) защищаться до последней -сти - оборонятися аж до самого краю, до останньої спромоги. Решиться на последнюю -сть - зважитися на останній засіб (крок).* * *1) кра́йність, -ностідо кра́йности — надзвича́йно; ( вконец) до кра́ю, укра́й
довести́ до кра́йности — (вывести кого-л. из себя) роздратува́ти
2) ( тяжёлое положение) скру́та; скрут, -у; (нужда, бедность, нищета) зли́дні, -нів -
12 мертвецки
нрч.1) -ки пьян - п'яний як ніч (як чіп, як земля, як хлющ, як зюзя);2) до смерти; срв. Очень и Крайне.* * *нареч.\мертвецки пьян (пья́ный) — п'я́ний як ніч (як чіп, як хлющ, як хлю́ща, як дим)
-
13 настоятельно
нрч. пильно, нагально, притьмом, (крайне) конче; (хоть караул) пробі, аж пробі, аж ґвалт; см. ещё Настойчиво. [Мені пильно треба його побачити (Харківщ.). Хтось мене нагально кличе, хтось мене бажає пратьмом побачити (Крим.). Притьмом просить (Квітка). Притьмом наказав йому, щоб він їхав (Кониськ.). А Салієнчисі аж ґвалт потрібні гроші (Крим.)]. -но прошу вас - прохаю вас пильно.* * *нареч.насті́йно, пи́льно; пеку́че, нага́льно -
14 насущный
1) насущний, (обыдённый) щоденний, (житейский) життьовий, житейський; (необходимый) (до)конче потрібний, найпотрібніший; (настоятельный) (до)конечний, кончий, пекучий; (неотложный) невідкладний. Хлеб -ный - хліб щоденний (насущний), (эллипт.) насущний (-ного), (сщ.) насущник (-ка). [Хліб наш щоденний дай нам сьогодні (Куліш). Як то тяжко той насущний люди добувають! (Шевч.). Він кривавицею добува той насущник (Сим.)]. -ная потребность - насущна (пекуча, (до)конечна, конча) потреба. [Письменство зробилося тепер заступником і речником насущних потреб народа (Рада)]. Забота о -ном - турбота про хліб щоденний (насущний), турбота про щоденні (насущні) потреби. У них и -ного нет - вони й найпотрібнішого (насущного) не мають;2) см. Настоящий 1.* * *насу́щний; насу́шний; ( настоятельный) нага́льний; (крайне необходимый, непременный) коне́чний, доконе́чний, пеку́чий\насущныйая необходи́мость — насу́щна (нага́льна, пекуча, коне́чна, доконе́чна) потре́ба
\насущныйый вопро́с — пеку́че (насущне) пита́ння
\насущныйый хлеб — насу́щний хліб; насу́щник
-
15 необходимо
нрч.1) конче, доконче, конечно, доконечно, невід[од]мінно, неминуче, (в филос. яз.) необхідно. -мо нужно - конче (доконче, неминуче, невідмінно, прикро) треба, (крайне -мо) до скруту треба, неминуча потреба. [Видання книжок для народнього читання, яких прикро було треба (Грінч.). Туди він не часто забігав: хіба вже до скруту чого треба (Мирний)];2) (сказ. безл. предл.) неминуче, конечно, доконечно, (в филос. яз.) необхідно, (нужно) треба, потрібно. [Бо неминуче - їхати туди (Крим.). Вам тепер сховатися конечно (Самійл.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Свобода може співіснувати з абсолютною необхідністю, бо необхідно, щоб ми були вільні (Кандід)]. Кроме того -мо заметить, что… - крім того треба (потрібно) зазначити, що… Мне -мо его видеть - мені неминуче (конче) треба його бачити. -мо, чтобы он здесь остался - треба (конечно), щоб він тут зостався (залишився). -мо представить сведения - треба (конче треба) подати відомості.* * *1) нареч. необхі́дно; ( неизбежно) немину́че; ( непременно) неодмі́нно2) в знач. сказ. необхі́дно; ( очень нужно) ко́нче (доко́нче, доконе́чне, доконе́чно) тре́ба (потрі́бно) -
16 необходимый
1) конечний, доконечний, (нужный) потрібний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. потрібен), (непременный) невід[од]мінний, (неизбежный) неминучий, (в филос. яз.) необхідний. [Конечна (неодмінна) умова успіху - витривалість (Київ). Мені самому ця книжка потрібна (Харк.). Робочий час, потрібний для піддержання існування самого робітника, Маркс зве потрібним робочим часом (Екон. Наука). Неминучі наслідки (Харк.). Те саме казав і Куліш, доводячи морально-необхідну потребу (Грінч.). Це була неминуча річ у найкращому із світів, необхідний його інгредієнт (Кандід)]. Крайне -мый - конче (доконче, неминуче, невідмінно, тяжко) потрібний. Самый -мый - найконечніший, найпотрібніший, як-найконечніший, як-найпотрібніший. -мое зло - неминуче лихо. -мая оборона - конечна оборона, потрібний захист (-ту). Ваше присутствие -мо - ваша присутність конечна (невідмінна). Кислород -дим для человека - кисень конче потрібний (потрібен) людині. Не только нужный, но даже -мый расход - не тільки потрібна, а навіть конечна витрата. Я считаю -мым - а вважаю за потрібне (за конечне, за конче потрібне);2) необходимий, неминуч[щ]ий, необійденний. [Як підуть дощі, так грязь буде необходима (Борзенщ.)]. Мель эта -ма - ця мілина неминуча (необійденна), цієї мілини ніяк не минути (не можна минути).* * *необхі́дний; ( очень нужный) [ко́нче, доко́нче, доконе́чне, доконе́чно] потрі́бний, доконе́чний; ( неизбежный) немину́чий; ( непременный) неодмі́нний -
17 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
18 нуждаться
1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].* * *1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого) -
19 отчаянно
нареч.1) ( в полном отчаянии) розпа́чливо; ( исступлённо) несамови́то, нестя́мно2) ( крайне смело) відчайду́шно; ( неистово) шале́но, нестя́мно, несамови́то; ( яро) завзя́то, заповзя́то, запе́кло, з запе́клістю3) ( плохо) жахли́во4) ( очень) страше́нно -
20 отчаянный
1) (полный отчаяния) розпачливий, розпучливий. -ный крик, плач - розпа[у ]чливий, несамовитий, шалений, навісний (крик, плач). [Чи тільки в казці лебідь умирає не з криком навісним, а з любим співом? (Л. Укр.)]. -но - розпа[у]чливо; шалено, несамовито;2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайдушний, запеклий, навісноголовий, шалений, неприторенний, забісований. -ная голова, башка - шибай-голова, очайдуха (общ. р.), одчаюга (общ. р.);3) (крайний и опасный) о(д)чайдушний. -ный поступок, -ная храбрость - очайдушний учинок, очайдушна хоробрість. Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) - вжити останнього очайдушного засобу, способу, на одчай душі (на одчай божий) пуститися (піти). -ное (безнадёжное) дело, положение - безнадійна справа, безнадійне становище. Очутиться в -ном положении - опинитися в безнадійному становищі. Отчаянно - о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, безнадійно. Сражаться -но - битися шалено (очайдушно, несамовито). Защищаться -но - боронитися шалено (очайдушно). Она больна -но - вона хора безнадійно.* * *1) ( полный отчаяния) розпа́чливий, відчайду́шний, ( исступленный) несамови́тий, нестя́мний, шале́ний2) ( чрезвычайно тяжелый) [надзвича́йно] важки́й, найва́жчий; ( безвыходный) безви́хідний, безпора́дний3) ( крайне смелый) відчайду́шний, (неистовый, бешеный) шале́ний, нестя́мний, несамови́тий, (ярый, бесстрашный) запе́клий, завзя́тий, заповзя́тий, завзяту́щий; ( опасный) небезпе́чний; ( рискованный) риско́ваний, ризико́ваний, ( безнадежный) безнаді́йний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
крайне — • крайне агрессивный • крайне бедный • крайне бережливый • крайне беспечный • крайне беспомощный • крайне важный • крайне взволновать • крайне возбудить • крайне возбужденный • крайне возмущенный • крайне враждебный • крайне вредный • крайне… … Словарь русской идиоматики
КРАЙНЕ — КРАЙНЕ. 1. нареч. к крайний во 2 знач. (книжн.). Крайне удивлен. Крайне огорчен. Крайне отталкивающее впечатление. || То же в применении к положительным понятиям (разг., вместо очень, чрезвычайно). Крайне полезное дело. Крайне важно. 2. нареч. к… … Толковый словарь Ушакова
крайне — См … Словарь синонимов
крайне — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
крайне — • предельно, крайне Стр. 0819 Стр. 0820 Стр. 0821 Стр. 0822 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
крайне — кра/йне Мне это крайне неприятно … Правописание трудных наречий
крайне воздержанный — аскетичный Словарь русских синонимов. крайне воздержанный прил., кол во синонимов: 1 • аскетичный (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
крайне бедный — прил., кол во синонимов: 4 • неимущий (18) • нищенский (19) • нищий (94) • … Словарь синонимов
крайне чувствительный к лишениям, неблагоприятным — прил., кол во синонимов: 1 • изнеженный (14) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
крайне враждебный — крайне враждебный … Орфографический словарь-справочник
крайне вредный — крайне вредный … Орфографический словарь-справочник