-
1 яро
см. яростно 1), 2) -
2 овражек
ярок (р. ярка), ярочок (-чка), байрачок (-чка), балочка, (поперечный) переярок (- рка).* * *I уменьш.яро́к, -рка́, яро́чок, -чка; ба́лочкаII см. овражка -
3 ласкать
голубити, пестувати и пестити (пещу, пестиш), (преимущ. о любовных ласках) милувати, любувати, (с оттенком сожаленья) жалувати, (особ. животных и при неодушевл. субъекте) ластити (лащу, ластиш) и лащити (лащу, лащиш) кого, що. [Оксамитні тони мелодії голубили його серце (Крим.). Як дитина пестує старого (Шевч.). Яринка обіймала щенят, цілувала, пестила (Коцюб.). Хлопці дівчат голублять і милують (Рудан.). Він її цілує, він її любує (Чуб.). Кинулась нас цілувати, жалувати Катря (М. Вовч.). Так ніжпо й пух не лащить лебединий (Куліш)]. -кать слух, взор, воображенье - тішити (голубити) (в)ухо (слух), око (очі, зір), уяву. [Якось не тішили око моє розлогі, яро-зелені плавні (Коцюб.). Багато здрібнілих слів (у вірші Глібова «Журба») голублять вухо якимись журливими пестощами (Єфр.)]. -кать себя мечтой, надеждой - голубити (пестити, живити) мрію, надію, тішити себе мрією, надією. [Читаючи давні ті записи, бачимо, як жили тоді люди, які надії голубили в душі (Єфр.)].* * *1) (проявлять ласку к кому-л.) пе́стити и пести́ти, пе́стувати; (преим. животных) ла́щити; ( миловать) поэз. милува́ти; ( голубить) голу́бити, приголу́блювати; диал. жа́лувати2) (перен.: доставлять приятное ощущение) ті́шити, милува́ти3) (перен.: оказывать милости, благодеяния) жа́лувати; роби́ти ла́ску -
4 отчаянно
нареч.1) ( в полном отчаянии) розпа́чливо; ( исступлённо) несамови́то, нестя́мно2) ( крайне смело) відчайду́шно; ( неистово) шале́но, нестя́мно, несамови́то; ( яро) завзя́то, заповзя́то, запе́кло, з запе́клістю3) ( плохо) жахли́во4) ( очень) страше́нно -
5 пылко
палко, запально, загарливо, яро, гаряче, огненно, з запалом, з завзяттям, завзято, палено. [Хто так палко поцілує в уста гуцулку молоду (Олесь). Душа Ніни Григоровни загарливо жадає швидче помогти недужим (Кониськ.). Почав гаряче цілувати в щоку (Неч.- Лев.). О мати правди і надії! Нагрій ти душі молодії, щоб так огненно, як він сам, твій син святий - заговорили (Федьк.)].* * *нареч.па́лко; га́ряче и гаряче́; з запа́лом, запа́льно, завзя́то, із завзя́ттям -
6 ярок
уменьш.яро́к, род. п. ярка́ -
7 Муровой
1) моріжковий, муравичний;2) яро-зелений.
См. также в других словарях:
ЯРО — ярославское региональное отделение г. Ярославль Источник: http://www.regnum.ru/expnews/215158.html Примеры использования ЯРО ЛДПР ЯРО СПС ЯРО якутское региональное отделение г. Якутск Источник: http://www.regnum.ru/news/701780.html … Словарь сокращений и аббревиатур
яро — см. неистово Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. яро неизм. • неистово • бешено … Словарь синонимов
Яро — I нареч. качеств. разг. 1. Будучи полным ярости [ярость 1.], гнева; яростно I 1.. отт. перен. С большим рвением (об отношении к работе). 2. перен. Будучи чрезмерным в проявлении; яростно I 2.. отт. Неистово, неукротимо. 3. перен … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
яро — присл. Сб. Черство, зло, дико. Яро ся закляв Амроз … Словник лемківскої говірки
Яро (футбольный клуб) — Яро … Википедия
Яро (футбольный клуб, Пиетарсаари) — Яро Полное название FF Jaro JS Основан 1965 Стадион Сэнтралплан Вместимость … Википедия
яро — I Присл. до ярий II. II Присл. до ярий III … Український тлумачний словник
яро — см. 1. Ярый … Энциклопедический словарь
яро — см. ярый I; нареч.; яре/е Я/ро звонил колокол. Я/ро кидался в драку. Я/ро вздымаются волны … Словарь многих выражений
яро̄ — нарочно, умышленно … Нанайско-русский словарь
яроқ — [يراق] т. м. ниг. силоҳ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
