Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кончить

  • 1 кончить

    см. Кончать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > кончить

  • 2 кончать

    кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончить
    1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути
    2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти

    Русско-украинский словарь > кончать

  • 3 отпариться

    ( кончить париться) попа́ритися

    Русско-украинский словарь > отпариться

  • 4 оттопать

    (кончить топать) відтупати. Оттопни ему - тупни й собі на його.
    * * *

    Русско-украинский словарь > оттопать

  • 5 отъедать

    отъесть
    1) (кончить есть) поїсти, попоїсти, кінчати, скінчити їсти;
    2) від'їдати, від'їсти. [Позичив господині десять карбованців, а тепер від'їдаю];
    3) (отгрызть) від'їдати, від'їсти. См. Отгрызать. [Миші від'їли рибі хвоста]. Отъеденный - від'їдений.
    * * *
    несов.; сов. - отъ`есть
    1) від'їда́ти, від'ї́сти
    2) (несов.: кончить есть) з'ї́сти; ( кончить еду) пої́сти; ( позавтракать) посні́дати; ( пообедать) пообі́дати; ( поужинать) повече́ряти

    Русско-украинский словарь > отъедать

  • 6 отжаривать

    отжарить
    1) (изжарить сверху) припекти, присмажити - см. Обжарить 1;
    2) (кончить жарить, изжарив всё) попекти, посмажити, пошкварити, попряжити и т. д. См. Жарить 1;
    3) (в бане) добре випарити кого;
    4) кого (высечь) віджарити, відчухрати, відчесати, відшмагати, від(ш)парити, відхльостати кого;
    5) -вать (быстро делать что-л.) - см. Жарить 2. -жарить - ужарити, відкатати, учесати, учистити, усмалити, ушкварити, утяти… См. Жарить 2. -ривать (-рить) трепака - жарити (вжарити), шкварити (ушкварити) гопака.
    * * *
    несов.; сов. - отж`арить
    1) (несов.: кончить жарить) дожа́рити, пожа́рити, досма́жити, посма́жити, кінчи́ти (скінчи́ти) жа́рити (сма́жити); спекти́, попекти́
    2) (быстро, ловко делать что-л.; бить) шква́рити, ушква́рити и відшква́рити, жа́рити, ужа́рити, рі́зати, урі́зати; (отхватывать, откалывать) тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти

    Русско-украинский словарь > отжаривать

  • 7 отстраивать

    -ся, отстроить, -ся відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся, вибудовувати, -ся, вибудувати, -ся, (о мног.) повідбудовувати, -ся, повибудовувати, -ся. Отстроенный - відбудований, вибудуваний.
    * * *
    несов.; сов. - отстр`оить
    1) (строить наново, перестраивать) відбудо́вувати, відбудува́ти; ( строить) будува́ти, збудува́ти и побудува́ти, ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити; ( выстраивать) вибудо́вувати, ви́будувати
    2) (несов.: кончить строить) кінчи́ти (скінчи́ти, закінчи́ти) будува́ти (будівни́цтво, ста́вити); ( кончить строить наново) відбудува́ти, ( построить) збудува́ти, побудува́ти, ви́будувати, поста́вити
    3) радио відстро́ювати, відстро́їти

    Русско-украинский словарь > отстраивать

  • 8 отчёсывать

    отчесать
    1) (голову, лён, пеньку) вичісувати, вичесати (голову, прядиво). -сать волосы назад, набок - зачесатися назад, набік;
    2) -сать кого (переносно) - дати чосу кому, відлушпанити, віддубасити кого. См. Отколотить. Отчёсанный - вичесаний, зачісаний.
    * * *
    несов.; сов. - отчес`ать
    1) відчі́сувати, відчеса́ти
    2) (несов.: кончить чесать) почеса́ти, ( кончить чесание) кінчи́ти (скінчи́ти) чеса́ння
    3) (перен. бить, ругать) дава́ти чо́су, да́ти чо́су, завдава́ти чо́су, завда́ти чо́су, чеса́ти, почеса́ти; ( ругать) ла́яти, ви́лаяти, шпе́тити, ви́шпетити

    Русско-украинский словарь > отчёсывать

  • 9 доканчивать

    докончить доробляти (дороблювати), доробити, докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити, закінчувати, закінчити, довершувати, довершити, доводити краю, довести краю. Доканчивать чтение - дочитувати, дочитати. -ать шитьё - дошивати, дошити. -ать писание - дописувати, дописати. -ать мытьё - домивати, домити и т. д. [Дороблю діло - та й піду додому. Зачекайте, доки дотру підлогу = пока докончу мыть пол]. Доконченный - дороблений, довершений, докінчений, закінчений, скінчений, до краю доведений; дочитаний, дописаний, дошитий, домитий и т. д. См. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - док`ончить
    докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити

    Русско-украинский словарь > доканчивать

  • 10 жатва

    1) (действие от гл. жать) жаття, жниво. [Від жаття рука болить]. Начало -вы - зажин, зажинки (р. -ків). Конец -вы - обжинки (р. -ків), дожинки, дожин; прил. дожиночний. [Дожиночні пісні]. Приступать к -ве - зажинати. Кончить -ву - обжатися, (о многих) пообжинатися. [Люди вже обжалися (пообжиналися), почавсь коповіз (Кон.)];
    2) (время -вы) - жнива (р. жнив, провинц. жнивів), жниво. Во время жатвы - жнивами, під час жнив, за жнив. Время перед -вой - переднівок (р. -вка). [У переднівок (на переднівку) рідко хто має свій хліб (Коц.)];
    3) (нива с зрелым хлебом; хлеб на корню или сжатый, жатвенный сбор) - жнива, жниво. [Поспіває жниво (Кул.). Жниво велике, а робітників мало, так благайте-ж господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво своє (Св. П.)].
    * * *
    1) (уборка хлебов; время уборки) жнива́ и жни́ва, род. п. жнив, жни́во, жаття́; жнивува́ння

    конча́ть и ока́нчивать, око́нчить \жатва ву — кінча́ти, закі́нчити жни́ва (жни́во), сов. обжа́тися (обіжну́ся, обіжне́шся)

    3) (сжатые хлеба, урожай) ужи́нок, -нку, жни́во

    Русско-украинский словарь > жатва

  • 11 завтракать

    позавтракать снідати, поснідати чим. Кончать, кончить -кать - доснідувати, доснідати. Завтракающий, -щая, сущ. - снідальник, снідальниця.
    * * *
    сні́дати

    Русско-украинский словарь > завтракать

  • 12 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 13 обматывать

    обмотать
    1) вокруг чего-л. - обмотувати, обмотати що чим, круг чого, обвивати, обвинути, обвити, обкручувати, обкрутити, (о мног.) пообмотувати, пообвивати, пообкручувати що чим, круг чого; (заматывать, завёртывать что-л.) замотувати, замотати що чим и в що, умотувати, умотати що в що и чим, за[об]вивати, завинути, за[об]вити в що, чим, уповивати, уповити в що и чим, завірчувати, завертати, завертіти кого що в що и чим;
    2) (кончить что-л. моткою) змотувати, змотати. Обмотанный -
    1) обмотаний, обвинений, обкручений, об[за]мотаний, уповитий, о(б)[за]винений;
    2) змотаний.
    * * *
    несов.; сов. - обмот`ать
    обмо́тувати, обмота́ти и пообмо́тувати, умо́тувати, умота́ти; ( обвивать) обвива́ти, обви́ти и обви́нути и пообвива́ти, обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти

    Русско-украинский словарь > обматывать

  • 14 оканчиваться

    -читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - ок`ончиться
    кінча́тися, кі́нчитися и скінчи́тися и скі́нчитися; закі́нчуватися, закі́нчитися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти кінця́

    Русско-украинский словарь > оканчиваться

  • 15 опахивать

    опахать
    I. оборювати, оборати що, (о мног.) пооборювати. Опаханный - обораний. Опахиваться, опахаться (кончить пашню) - оборюватися, оборатися, (о мног.) пооборюватися.
    II. Опахивать, опахать, опахнуть -
    1) кого - обмахувати, обмахнути, обвівати, обвіяти, опахнути;
    2) что (обметать) обмітати, обмести, підмітати, підмести, об[з]махувати, об[з]махнути. -ни пыль - об[з]махни порох. Опаши пол - підмети долівку, підлогу;
    3) об[у]кутувати, об[у]кутати, обгортати, обгорнути кого чим. [Обкутай дитину, бо холодно]. Опахиваться, опахнуться -
    1) от чего - обмахуватися обмахнутися;
    2) (стряхнуть с себя пыль, снег) обтрушуватися, обтруситися;
    3) об[у]кутуватися, об[у]кутатися, обгортатися, обгорнутися чим, угортатися, уторнутися в що.
    * * *
    I с.-х.; несов.; сов. - опах`ать
    обо́рювати, обора́ти
    II несов.; сов. - опахн`уть
    опа́хувати (опа́хую, опа́хуєш), опахну́ти; ( обвевать) обвіва́ти и обві́ювати, обві́яти

    Русско-украинский словарь > опахивать

  • 16 отбарабанить

    1) відбарабанити, відтарабанити;
    2) (проговорить скороговоркой) відб[т]арабанити, відторохтіти, відбубоніти.
    * * *
    відбараба́нити; (кончить игру, перестать стучать, проговорить скороговоркой) відтараба́нити; ( проговорить скороговоркой) відбубоні́ти

    Русско-украинский словарь > отбарабанить

  • 17 отбеливать

    -ся, отбелить, -ся вибілювати, -ся, вибілити, -ся; (о ткани) убілювати, -ся, убілити, -ся. Срв. Выбеливать. Отбелённый - вибілений, побілений, (о ткани) убілений. [Біло ваше полотно вбілене].
    * * *
    несов.; сов. - отбел`ить
    1) вибі́лювати и вибіля́ти, ви́білити
    2) (несов.: кончить белить) ви́білити, побіли́ти

    Русско-украинский словарь > отбеливать

  • 18 отбривать

    отбрить
    1) доголювати, до[по]голити кого;
    2) кому - відрізувати, відрізати, відтяти, відрубати кому, давати, дати одсіч кому. [Я йому так одрізав, що вдруге не сікатиметься].
    * * *
    несов.; сов. - отбр`ить
    1) (несов.: кончить брить) доголи́ти, добри́ти, поголи́ти, побри́ти, кінчи́ти (скінчи́ти) голи́ти (бри́ти)
    2) ( сбривать) відбрива́ти, відбри́ти
    3) перен. відбрива́ти, відбри́ти, відрі́зувати, відріза́ти, дава́ти ві́дсіч, да́ти ві́дсіч

    Русско-украинский словарь > отбривать

  • 19 отвоёвывать

    отвоевать
    1) відвойовувати, відвоювати у кого и від кого що;
    2) сов. відвоювати, скінчити воювати. Отвоёванный - відвойований.
    * * *
    несов.; сов. - отвоев`ать
    відвойо́вувати, відвоюва́ти; (перен.: добывать в борьбе) вибо́рювати, ви́бороти; (несов.: кончить воевать) відвоюва́тися

    Русско-украинский словарь > отвоёвывать

  • 20 отвозить

    отвезти відвозити, відвезти. -ся - відвозитися, бути відвезеним. -зённый - відвезений.
    * * *
    I
    (несов.)

    отвезти́ — відво́зити, відвезти́

    II несов.
    1) ( кончить возить) відвози́ти
    2) ( отколотить) відлупцюва́ти, відлупи́ти, віддуба́сити, відчухра́ти, віддухопе́лити
    3) (испачкать, вывозить) ви́возити; ( завозить) завози́ти, засмальцюва́ти, позасмальцьо́вувати

    Русско-украинский словарь > отвозить

Страницы

См. также в других словарях:

  • КОНЧИТЬ — КОНЧИТЬ, кончу, кончишь, сов. (к кончать). 1. что или с инф. Привести к концу, закончить, завершить. Кончить постройку дома. Кончить разговор. «Странно, даже неучтиво, роман не конча, прерывать.» Пушкин. «Кончив писать, Егор встал и прочел всё… …   Толковый словарь Ушакова

  • кончить — окончить, закончить, завершить, докончить, довершить, покончить, разделаться, прекратить, оборвать, прервать, порвать, разорвать, пресечь; оргазмировать, оргастировать, испытать оргазм; спустить, эякулировать, извергнуть семя. Ant. начать,… …   Словарь синонимов

  • КОНЧИТЬ — КОНЧИТЬ, чу, чишь; ченный; совер. 1. что. Завершить, закончить, довести до конца. К. проект. К. жизнь (умереть). Кончил делогуляй смело (посл.). К. дела и (разг.) с делами. 2. что, что чем, на чём, чем и с неопред. Положить предел чему н.,… …   Толковый словарь Ожегова

  • кончить — дело кончить • действие, окончание жизнь кончить • действие, окончание кончить войну • действие, прерывание кончить дело • действие, окончание кончить курс • окончание, участие кончить работу • действие, окончание кончить речь • действие,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • кончить — что, с чем и на чем. 1. что и с чем (довести до конца). Кончить ремонт. Кончить жатву. ...Я не буду говорить более... потому, что рискую никогда не кончить с этим описанием (Лесков). 2. чем и на чем (сделать что л. в заключение). Кончить речь… …   Словарь управления

  • кончить — КОНЧАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. КОНЧИТЬ, чу, чишь), куда и без доп. Довести половой акт до оргазма. Кончил в тело гуляй смело ирон. о половом акте (передел. общеупотр. пословицы «Кончил дело гуляй смело») …   Словарь русского арго

  • кончить земное поприще — кончить существование, умирать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • кончить земное поприще, существование — См …   Словарь синонимов

  • кончить полюбовной — См …   Словарь синонимов

  • Кончить одним разом — КОНЧАТЬ <ОДНИМ> РАЗОМ что. КОНЧИТЬ <ОДНИМ> РАЗОМ что. Разг. Экспрес. Резко, быстро обрывать, прекращать что либо. Подземный царь, Желая кончить разом, С архангела пернатый сбил шелом (Пушкин. Гавриилиада). [Кочкарёв:] Если вы хотите… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Кончить разом — КОНЧАТЬ <ОДНИМ> РАЗОМ что. КОНЧИТЬ <ОДНИМ> РАЗОМ что. Разг. Экспрес. Резко, быстро обрывать, прекращать что либо. Подземный царь, Желая кончить разом, С архангела пернатый сбил шелом (Пушкин. Гавриилиада). [Кочкарёв:] Если вы хотите… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»