-
1 карета
карета, (зап. карита), берлин (-на), (зап.) каруца, коч (-ча), (дорожная) ридван (-на). Четырёхместная -та - карета на чотири особи, чотириособова карета. -та, запряженная шестёркой - карета (берлин) шестернею. [Їде шляхом до Київа берлин шестернею (Шевч.)]. -та цугом - карета цугом, упростяж.* * *каре́та -
2 karet
карета -
3 crash wagon
-
4 emergency ambulance
-
5 crash wagon
-
6 emergency ambulance
-
7 ეტლი
карета; коляска; тура -
8 coach
1. n1) екіпаж; карета2) іст. поштова карета3) зал. пасажирський вагон; амер. спальний вагон4) туристський міжміський автобус5) мор. капітанська каюта6) розм. репетитор7) спорт. тренер, інструктор2. v1) возити в кареті2) їхати в кареті3) готувати (натаскувати) перед екзаменом; репетирувати4) займатися з репетитором* * *I n1) карета, екіпаж; icт. поштова карета2) зaл. пасажирський вагон, розділений на купе3) aмep. пасажирський вагон з сидячими місцями; aмep. другий клас ( у літаку)4) ( туристичний) міжміський автобус5) aмep. житловий трейлер; будинок на колесах; закритий автомобільII n1) cпopт. тренер, інструктор2) репетитор3) учитель, викладач; концертмейстер-репетитор4) aвcтpaл. свійська тварина, яку використовують для принаджування дикихIII v1) cпopт. тренувати, готувати до змагань; навчати; тренуватися, готуватися до змагань2) aв. інструктувати льотчика по paд. під час нічних польотів3) натаскувати до іспиту; займатися з репетитором, викладачем -
9 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
10 ambulance
n1) польовий госпіталь2) санітарна карета3) військ. санітарно-транспортний засіб4) лікарський пунктambulance airdrome — амер. евакуаційний аеродром
ambulance transport — амер. судно, що перевозить поранених та хворих
* * *n2) санітарна карета, візок ( ambulance waggon); машина швидкої допомоги, "швидка допомога"3) амбулаторія, медпункт -
11 brougham
n1) однокінна двомісна (чотиримісна) карета2) амер. брогам (тип кузова автомобіля)* * *n1) однокінна двомісна або чотиримісна карета2) aвт. брогам ( тип кузова) -
12 carriage
n1) екіпаж; карета2) пасажирський вагон3) вагонетка, візок4) каретка (друкарської машинки тощо)5) тех. несучий пристрій; шасі, рама6) супорт; полозки (верстата тощо)7) дренажна труба8) військ. лафет9) ав. гондола10) перевезення, транспортування; транспорт; доставка11) вартість перевезення (доставки)12) перенесення13) виконання, здійснення, запровадження (законопроекту, пропозиції)14) осанка, постава; манера триматися15) заст. поведінкаcarriage trade — а) багата публіка (в театрі); б) багаті покупці (замовники)
* * *n1) екіпаж; карета3) візок, вагонетка4) cпeц. каретка ( друкарської машинки); супорт, полозки ( верстата)5) тex. несучий пристрій, шасі, рама6) бyд. тятива сходів, косоур8) вiйcьк. лафет, станок ( гармати)9) aв. гондола10) перевезення, транспортування; транспорт; доставка; вартість перевезення або доставки (тж. carriage freight); перенесення, носіння11) виконання, впровадження в життя, здійснення (закону, пропозиції); прийняття ( рішення)12) ведення, керування, управління13) icт. гужова повинність; збір за проїзд (по дорозі т. п.); мостовий збір14) peл. ноша; тягар15) постава; манера триматися16) "хальтунг" ( ковзанярський спорт) -
13 chaise
-
14 coachful
-
15 equipage
-
16 mail-cart
-
17 post
1. n1) стовп2) підпірка, стійка3) щогла; паля4) геол. дрібнозернистий пісковик5) поштаto send by (the) post — відіслати поштою
6) поштове відділення; поштова контора7) поштова скринька8) поштова карета9) поштова станція10) кореспонденція, пошта11) листоноша12) доставка пошти13) пост, посада14) військ. пост15) позиція; укріплений вузол; форт16) вогнева точка18) торговельне поселення (в колонії)19) тех. пульт управління20) зал. блокпост21) військ. сигнал на сурміJob's post — людина, що приносить погані вісті
2. adv1) на поштових конях2) поспішно, стрімко3. v1) вивішувати, розклеювати«post no bills!» — «вивішувати оголошення забороняється!»
2) обклеювати афішами (плакатами тощо)4) вивішувати списки студентів, що не витримали екзаменів5) відсилати поштою; опускати у поштову скриньку6) їхати на поштових7) мчати, поспішати8) сповіщати; давати інформацію9) переносити у гросбух10) ставити, розставляти11) виставляти караул12) призначати на посаду13) прикомандировуватиpost exchange — військ. гарнізонний магазин військово-торговельної служби
post mortem — лат. після смерті
* * *I n1) стовпtelegraph post — телеграфний стовп; cпopт. стовп (біля старту або фінішу; the starting або winning post) жердина, кіл, віха
2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик3) мop. ахтерштевень4) гipн. цілик вугілля або руди5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)8) eл. клемаII v1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь3) cл.; cпopт. записувати рахунокIII n1) пошта2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька3) пошта, кореспонденція4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)IV adv1) icт. на поштових або на кур'єрських конях2) спішно, стрімко, швидкоV v1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)3) мчати, поспішати ( post off)5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахункахVI n1) пост, посада; положення2) вiйcьк. постoff post — поза службою; не під час виконання службових обов'язків; позиція; укріплений вузол, форт; вогнева точка; cл. пункт
3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)5) тex. пульт управління6) зaл. блокпост7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акційVII1) ставити, розставляти2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировуватиVIII n; військ. -
18 prison-van
n іст.в'язнична (тюремна) карета (для перевезення в'язнів)* * *n; іст.тюремна карета ( для перевезення ув'язнених), "воронок" -
19 tally-ho
1. n1) велика карета, запряжена четвериком2) іст. диліжанс, що ходив між Лондоном і Бірмінгемом2. int мисл.ату!, бери!* * *Iint охот. ату!II n1) icт. диліжанс, що ходив між Лондоном, Бирмингемом2) aмep. велика карета, запряжена четвіркою -
20 whirlicote
n іст.карета; коляска* * *n; іст.карета, коляска
См. также в других словарях:
Карета — Екатерины в Эрмитаже Карета (от лат. … Википедия
КАРЕТА — (итал. caretta, от лат. carrus телега). Род крытого экипажа. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КАРЕТА итал. caretta, от лат. carrus, телега. Род всем известного крытого экипажа. Объяснение 25000… … Словарь иностранных слов русского языка
КАРЕТА — жен. рыдван, колымага, повозка с крытым кузовом на пружинах. Счастье едет в карете, а с умом идет пешком. В карете цугом по грибы не ездят. Карета не карета, лошади не лошади! все щегольское, много прнхотей. Каретмый, к карете относящийся.… … Толковый словарь Даля
карета — рыдван, дилижанс, берлина, дормез, ландо, повозка, омнибус, экипаж, каретка, колымага Словарь русских синонимов. карета / дорожная: рыдван, колымага (устар.) ) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… … Словарь синонимов
КАРЕТА — КАРЕТА, кареты, жен. (итал. caretta). Закрытый со всех сторон рессорный экипаж на четырех колесах. «Прикажи, Лизанька, карету закладывать, и поедем прогуляться.» Пушкин. Карета скорой помощи (см. помощь). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков.… … Толковый словарь Ушакова
КАРЕТА — КАРЕТА, ы, жен. Большой закрытый четырёхколёсный конный экипаж на рессорах. Ехать в карете. К. истории (перен.: ход исторических событий). В карете прошлого далеко не уедешь (перен.: предупреждение против боязни нового, передового). • Карета… … Толковый словарь Ожегова
КАРЕТА — (польск. kareta) закрытый четырехколесный экипаж на рессорах … Большой Энциклопедический словарь
КАРЕТА — (ит. carretta), большой закрытый комфортабельный экипаж с окнами, дверцами и ступеньками … Справочник по коневодству
КАРЕТА — Видеть во сне старинную карету – наяву найдете утешение у родственной души. Незапряженная карета предвещает разлуку с близкими и друзьями. Запряженная четверкой лошадей – ваше стремление романтизировать любовные отношения слишком расходится с … Сонник Мельникова
карета — ы; ж. [польск. kareta] Закрытый со всех сторон четырёхколёсный конный экипаж на рессорах. Приказать заложить карету. Ехать в карете. ◁ Каретный, ая, ое. К ые ремни. К. сарай (сарай для экипажей). * * * карета (польск. kareta), закрытый… … Энциклопедический словарь
карета — Эта слово заимствовано из польского, в котором kareta ( карета ) восходит к латинскому carras – так древние римляне называли разновидность телеги … Этимологический словарь русского языка Крылова