-
1 капут
конец гибель) капут (неполноскл.) (диал.) опряга, амба; срвн. Конец 7, Карачун. [Тут йому й капут (Номис). Тут тобі буде амба (Київщ.)]. Ему пришёл -пут - йому прийшов капут, кінець. Задать кому -пут (погубить) - дати кому капут. [Ми йому дамо капут (Рудч.)].* * *предик.капу́т, каю́к -
2 kaput
[капут]m -
3 карачун
и Корочун капут, опряга, саксаган, диал.: садок (Яворн.), капець, амба, кінська смерть; см. Капут, Конец 7. [Нехай на її опряга прийде (Сл. Гр.). Щоб на того Антенора опряга насіла (Куліш). Не мине він кінської смерти (Приказка)]. Тут ему и -чун - тут йому й капут (кінець), тут він і дуба дав (опрягся). Пришёл ему -чун - прийшов йому кінець, капут. Дать кому -чун, задать кому -чуна (убить) - зробити кому капут, завдати кому кінця (смерти), опрягти кого.* * *капу́т; диал. саксага́н, -у; опря́гатут ему и \карачун пришёл — тут йому́ й капу́т (каю́к, кіне́ць) був, тут він і ду́ба дав
-
4 каюк
1) (род лодки) каюк (-ка), (для двоих пловцов) двояк (-ка) (Херсонщ. и Таврія);2) капут, каюк, амба; см. Капут. Теперь ему каюк - тепер йому каюк, амба, капут.* * *I(лодка, судно) диал., каю́к, -аII предик.каю́к, капу́т, кіне́ць, -нця́ -
5 аминь
1) амінь;2) кінець, край, капут. Тут тебе и аминь - тут тобі й гак (край, капут)!* * *1) част. церк. амі́нь2) (в знач. сказ.: всё кончено) амі́нь, кіне́ць, край, капу́т -
6 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
7 мат
плетёнка)I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].II. Мат -1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).* * *I шахм.и пр. мат, -аII( половик) ма́та; ма́ткаIII(матовость; шероховатость) мат, -уIVVкрича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т
( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я -
8 bust
1. n1) бюст, погруддя (скульптура)2) верхня частина тіла3) груди (жіночі)4) амер., розм. халтура, сірятина5) запій, загул2. adjзбанкрутілийto go bust — збанкрутувати, залишитися без копійки
bust! — пропав!, каюк!, капут!
3. v1) зламати, поламати2) розорити3) розоритися, збанкрутувати4) амер. бити, ударяти5) амер., розм. усувати з посади; розжалувати в рядові6) амер., розм. приборкувати; об'їжджати (коня)7) запити, загуляти* * *I [best] n1) погруддя ( скульптура); поясний портрет2) верхня частина тіла; груди ( жінки); бюстII [best] n1) = burst I 52) удар3) aмep.; cл. халтура4) крах, банкрутство5) cл. арешт, затримання; поліцейська облаваIII [best] a1) зламаний2) збанкрутілийIV [best] v1) ламати, зламувати2) зламати, розбити3) розорити; розоритися, збанкрутувати4) бити, ударяти5) див. burst II6) вiйcьк.; жapг. понизити у званні; усувати з посади; розжалувати в рядові7) приборкувати, об`їжджати ( коня)8) cл. заарештувати9) розгромити ( організацію); розвалити ( групу) -
9 deep-six
I n; сл.поховання в морі; могила, поховання; капут, каюкII v; сл. -
10 tap
1. n1) пробка; втулка; затичка2) кран (водопровідний тощо)3) сорт, марка4) розм. пивниця, бар5) розм. виманювання грошей (подарунка)6) тех. гайкоріз7) ел. відвід, відгалуження, відпайка8) трубка для підсочування9) легкий удар; стукіт10) набійка (на каблуці)11) pl амер., військ. сигнал гасити вогні; відбійtap dancer — танцюрист, який вибиває чечітку
on tap — а) чарками, розпивочно (про пиво, вино); б) що є під рукою; готовий для використання
2. v1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран2) виймати втулку (затичку)3) наливати рідину (вино, пиво); прислуговувати в барі4) цідити, націджувати5) торгувати вином (пивом) невеликими дозами; торгувати розпивочно7) робити надріз на дереві; підсікати8) розм. розбити ніс до крові9) перен. витягувати, вивуджувати, видавлювати10) відкривати; починати використовувати; видобувати11) відводити12) приєднувати13) підключати (до лініїзв язку)14) тех. нарізувати внутрішню різьбу15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо)17) вистукувати18) набивати набійку (на каблук)19) прибивати, забиватиto tap smb.'s claret — роз'юшити (розквасити) комусь ніс
to tap the admiral — мор., розм. пити потайки; красти вино з бочки
to tap the bank — карт. вигравати гроші з банку
* * *I n2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі
3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напійexcellent tap — першокласне вино або пиво
4) пивна, бар5) cл. виманювання грошей або подарунка6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник8) caд. трубка для підсочка9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов••in tap — початий, неповний ( про пляшку)
II vto turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]
1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку2) наливати рідину; наливати вино або пивоto tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив
3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)
to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти
to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію
to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось
4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)5) відводити6) підключати ( до лінії зв'язку)to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)
7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)••to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс
to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки
III nto tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню
1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)3) чечітка4) дiaл. трішечки, крапелька5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні6) pl безнадійне положення; = капут, кришкаIV v1) легко вдаряти; стукатиto tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати
to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]
2) вибиватиto tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку
3) вистукувати ( пальцями)4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)5) cпopт. штовхати ( м'яч) -
11 deep-six
I n; сл.поховання в морі; могила, поховання; капут, каюкII v; сл. -
12 tap
I n2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі
3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напійexcellent tap — першокласне вино або пиво
4) пивна, бар5) cл. виманювання грошей або подарунка6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник8) caд. трубка для підсочка9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов••in tap — початий, неповний ( про пляшку)
II vto turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]
1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку2) наливати рідину; наливати вино або пивоto tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив
3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)
to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти
to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію
to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось
4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)5) відводити6) підключати ( до лінії зв'язку)to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)
7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)••to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс
to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки
III nto tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню
1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)3) чечітка4) дiaл. трішечки, крапелька5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні6) pl безнадійне положення; = капут, кришкаIV v1) легко вдаряти; стукатиto tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати
to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]
2) вибиватиto tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку
3) вистукувати ( пальцями)4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)5) cпopт. штовхати ( м'яч) -
13 крышка
(посуды) покришка, накривка; (улья) покрівля; (сундука квашни, гроба) віко. Снять -ку с чего - розкрити що, зняти з чого покришку, накривку и т. д. Теперь ему -ка - тепер йому капут (кінець).* * *1) кри́шка; ( покрышка) на́кривка, по́кришка; (сундука, бадьи, гроба) ві́ко, диал. вікно́; ( над отверстием) ля́да2) (в знач. сказ.: гибель, конец) капу́т, каю́к -
14 хамут-манат
капець, капут, кінець У.
См. также в других словарях:
капут — нескл., м. faire capot > нем. Kaputt. 1. устар. В карточной игре не дать ни одной взятки. Даль. В САН 1847 также отмечается оборот дать капот сделать, чтобы играющий не взял ни одной взятки; погубить . ЭС К с. 59. 2. В знач. сказ. простореч.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
КАПУТ — (лат.). Бедственный конец. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КАПУТ лат. Бедственный конец. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон… … Словарь иностранных слов русского языка
капут — См … Словарь синонимов
КАПУТ — КАПУТ, нескл., муж. (нем. Kaputt) (прост.). Конец, гибель. Как из окопа высунешь голову, так тут тебе и капут. Капут пришел. «Доктор… объявил ему через полтора суток непременный капут.» Гоголь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КАПУТ — КАПУТ, см. капот. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
КАПУТ — КАПУТ, нескл., муж. и в знач. сказ., кому (разг.). Конец (в 5 знач.), каюк. К. пришёл кому н. Теперь нам всем к. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
капут — (гибель, конец) кому чему. Попадет в такой город человек, и капут ему! (Горький). Если это соглашение состоится, думалось мне, то все кончено либеральным идеям капут (Салтыков Щедрин) … Словарь управления
КАПУТ — Задать капут кому. Обл. 1. Избить кого л. Мокиенко 1990, 48. 2. Убить кого л. СРНГ 13, 61 … Большой словарь русских поговорок
Капут — международное слово, означающее неисправность. Например: Акку капут , аккумуляторы сдохли … Словарь дальнобойщиков
капут — нескл., м. Гибель, конец, смерть. ► Доктор. .. тут же объявил ему [Акакию Акакиевичу] через полтора суток непременный капут. // Гоголь. Шинель // … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
капут-мортуум — капут мортуум, капут мортуума … Орфографический словарь-справочник