-
1 ночёвка
1) (действие) ночування;2) см. Ночлег.* * *ночі́вля -
2 ночі
астр.; метеор. ночь -
3 ночёвки
( корытце) диал. ночо́вки, -вок -
4 Ночёвывать
см. Ночевать. -
5 ноч
вечірнічнічний -
6 ночевать
ночёвывать ночувати; см. ещё Ночлежить. [Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Шевч.). Питається сон в дрімоти: «де ти будеш ночувати?» (Метл.)]. Ночь, ночку -вать - ніч, нічку ночувати. [Ні з ким нічки ночувати (Гнід.)].* * *ночува́ти, -чу́ю, -чу́єш[и] не \ночевать ва́л (\ночевать ва́ла, \ночевать ва́ло) — перен. [і] не ночува́в (ночува́ла, ночува́ло)
-
7 overnatning
ночівля -
8 йеҗелеме
ночівля О. -
9 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
-
10 ночлег
нічліг, (редко) ночліг (-лігу), (действие ещё) нічлігування, (редко ночлігування) ночівля; (приют для -га) ночівля, (реже) нічліг. [Ідуть собі парубки на нічліг до гаю (Рудан.). Десь ворохнулася тривожна думка за свій ночліг (Микит.). Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування (Г. Барв.). Сонце встає, понад полем блищить, десь за морем ночівлю покинуло (Самійл.)]. Останавливаться, остановиться на -лег - зупинятися (ставати), зупинитися (стати), (о мног.) поставати на ніч (на ночівлю и на ночівля), ставати, стати ночувати, заночувати, обночуватися. [Ідуть вони аж до ліса, стають ночувати, - поставали на ніч (Рудан.) Обночувався в Дрогобичі у старого Туртельтавба (Франко)]. Принимать, принять на -лег кого - приймати (пускати), прийняти (пустити) на ніч кого, (давать, дать -лег кому, диал.) ночувати, переночувати, заночувати кого. [Я вас не можу ночувати, бо я дуже рано їду (Яворськ.). Згодився переночувати його в себе (Франко)]* * *нічлі́г, -у; ( ночёвка) ночі́вляостанови́ться на \ночлег г — зупини́тися (ста́ти) на ніч (на ночі́влю)
-
11 night
1. n1) ніч; вечірat night — вночі; увечері
all night long — всю ніч, протягом усієї ночі
night after night — щоночі, щовечора
by night — протягом ночі; під покровом ночі; вечорами
last night — минулої ночі; учора ввечері
night off — вільний (від роботи) вечір
to have a good (bad) night — добре (погано) спати вночі
2) темрява, пітьмаfirst night — театр. перша вистава, прем'єра
2. adj1) нічнийnight binoculars — військ. нічний бінокль
2) вечірній3. vпровести ніч; переночувати* * *I [nait] n1) ніч; час від настання темряви до світанку або від 6 години вечора до 6 години ранку; вечірnight out — вихідний вечір прислуги; юp. частина доби, що починається через годину після заходу сонця, що закінчується за годину до сходу сонця
2) вечір, відведений або призначений для якого-небудь заходуfirst night — прем'єра ( вистави); вечірка, гульня
3) пітьма, темрява, морокeternal night — вічний морок, смерть
4) як компонент складних слів ( night-) нічний; вечірнійII [nait] aнічний; який відбувається після настання темряви; вечірній -
12 matriheritage
n1) спадщина по жіночій лінії2) спадкоємці по жіночій лінії* * *n -
13 pantalettes
-
14 саат
1. годинник.2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат. -
15 хон-
(хонар, хонай) сідати (про птаха, сонце), зупинятися на нічліг, ночувати; кӱн хонду сонце зайшло СМ; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сідає Г; хайда хонай, анда оңай де сідає, там і придбаває СБЧ. гість, гостина, місце для гостини, притулок, квартира, ставка, табір; знайомий, приятель О; эр бир кӧйе эвин-хона ғын осун хай у тебе має бути притулок у кожному селі СГ; хонаха в гостях СК; напаҗам хонаға? що мені робити в гостях? К; хонах ал- брати на ночівлю СЛ; ғарип ғарипни хонахка алған, алып ону кӧпек уйаға барған бідняк бідняка пустив ночувати, а сам пішов до собачого кубла спати НМ; истэйим бир хонах я прошу притулку на одну ніч СЛ; хонах ол- зупинятися на ночівлю, ночувати СЛ, СГ; хонах тӱш- зупинятися на ночівлю СЛ; хонахларға хой- поселяти на квартири ВН. -
16 matriheritage
спадкоємці по жіночій лінії; спадщина по жіночій лінії -
17 benight
v1) поет. укривати нічною темрявою; поринати в пітьму ночі2) бути застигнутим темрявою* * *v2) пoeт. покривати мороком ночі; піднес. бути захопленим темрявою (особл. у дорозі) -
18 bloomer
n1) квітуча рослина2) прикрашена орнаментом велика літера3) розм. помилка, промах4) pl жіночі спортивні штани; шаровари5) розм. штанці6) жіночий костюм з короткою спідницею і широкими штанами* * *I n2) прикрашена орнаментом ( велика) заголовна літера3) помилка, промахII nзаст.1) pl жіночі спортивні штани; шаровари; штанці -
19 charm
1. n1) принадність; чарівність; привабливість2) pl принади (жіночі)3) заклинання; замовляння; наговір4) pl чари5) талісман; амулет6) амер., розм. гроші7) гомін2. v1) чарувати; полонити2) заворожувати; заклинати; замовляти (від хвороби)3) приручати (змію)* * *I n1) чарівність, шарм; привабливість, принадність; pl принади ( жіночі)2) заклинання; наговір; pl чари3) талісман, амулет4) брелок5) aмep.; cл. монети, грошенята6) фiз. чарм ( фізична характеристика кварка)II v1) зачаровувати, полонити2) (тж. charm away) зачаровувати; заклинатиIII napx. гомін -
20 chassis
См. также в других словарях:
ночёвка — ночёвка, ночёвки, ночёвки, ночёвок, ночёвке, ночёвкам, ночёвку, ночёвки, ночёвкой, ночёвкою, ночёвками, ночёвке, ночёвках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ночёвщик — ночёвщик, ночёвщики, ночёвщика, ночёвщиков, ночёвщику, ночёвщикам, ночёвщика, ночёвщиков, ночёвщиком, ночёвщиками, ночёвщике, ночёвщиках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
НОЧЁВКА — НОЧЁВКА, ночёвки, жен. (разг.). Действие по гл. ночевать. Туристы остановились для ночевки. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ночёвка — ночёвка, и; р. мн. вок … Русское словесное ударение
ночёвка — НОЧЕВАТЬ, чую, чуешь; несов. Проводить ночь где н. (обычно расположившись спать). Н. у костра. Н. на сеновале. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ночёвка — ночёвка, и, род. п. мн. ч. вок … Русский орфографический словарь
ночёвки — ночёвки, вок (ночвы) … Русский орфографический словарь
ночёвочный — прил., кол во синонимов: 1 • ночевочный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ночёв — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
ночёва — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
ночёвка — (Даль) … Словарь употребления буквы Ё